Олександр Васильович Духнович

1. Олександр Васильович Духнович

Підготувала
студентка групи ПО45
Хома Марія

2. Олександр Васильович Духнович – один з найбільш визначних представників культурно-освітнього руху українців Закарпаття середини

ХІХ століття.

3.

• Олександр Духнович
народився 24 квітня
1803 року в с. Тополя
Пряшівського повіту
(тепер
Гуменського
округу в Словаччині),
в сім`ї священика.
• Початкову
освіту
Олександр Духнович
здобув вдома, а у віці
дев’яти
років
продовжив навчання в
Ужгородській гімназії.

4.

• 1821 року Олександр Васильович їде в місто
Кошиці, де ще два роки навчається в
гімназії. Упродовж 1823-1827 рр. Духнович
навчався в духовної семінарії в Ужгороді,
після закінчення якої був призначений
службовцем єпархіальної канцелярії в
Пряшеві. Але вже в 1830 році він подався до
Ужгорода, де влаштувався домашнім
вчителем сина ужгородського урядовця

5.

• Наприкінці
1832
року
Олександр
Васильович
змушений був повернутися
до Пряшева, де продовжує
працювати в єпископській
канцелярії. В 1838 році його
було призначено нотаріусом
Ужгородської
консисторії
Мукачівської єпархії, де він
отримав доступ до бібліотек,
в яких містилося багато
літератури
російською
мовою.

6.

• Захоплення
читанням
послужило
для
нього
стимулом до письменницької
діяльності і тому Олександр
Васильович
зайнявся
вивченням історії рідного
краю, драматургії, педагогіки,
став складати вірші. З 1843
року і до кінця свого життя
Духнович
працював
у
Пряшівському
соборі,
де
розгорнув
бурхливу
громадсько-просвітительську
та педагогічну діяльність.

7.

• У 1847 році вийшла перша педагогічна
праця Олександра Духновича «Книжица
читальная для начинающих», написана
мовою, близькою до народної. Цей буквар
мав неабиякий успіх, оскільки до його появи
ті,
хто мав можливість навчатися,
оволодівали грамотою чужою мовою –
латинською або мадярською.

8.

• Вже в 1851 році Духнович
друкує
підручник
з
географії для народної
школи
–
«Краткий
землепис для молодих
русинів». В 1853 році
виходить
друком
наступна
книга
–
«Сокращенная
грамматика письменного
русского языка», а в 1857
році
–
«Народная
педагогия
в
пользу
училищ
и
учителей
сельских».

9.

• В журналі «Радянська
школа» (1978, №5)
надрукована стаття Н. Ф.
Коваль «Роль учителя в
творчій спадщині
Олександра Духновича», в
якій автор акцентує увагу на
тому, що О. Духнович
ставиться до особистості
вчителя як до «просвітителя
народу», «просвітителя
людства». Духнович вважав,
що саме від особистості
учителя залежить успіх всієї
навчально-виховної роботи
школи, всієї системи освіти.

10.

• У 1843 році був
призначений
каноніком
в
Пряшівський
собор, де і служив до
своєї смерті. У 1848
році
він
був
призначений
благочинним
у Пряшеві

11.

На
старість
у
Духновича
почала
розвиватися водянка, і він сім місяців
пролежав
у
ліжку.
18
(30)
березня 1865 Олександр Духнович помер,
причастившись перед
смертю з рук єпископа
Йосипа Гаганця.