Умовивід

1. Лекція 4. Умовивід.

2. ПЛАН

1. Умовивід як форма мислення.
2. Безпосередні дедуктивні умовиводи.
3. Простий категоричний силогізм.
4. Силогізми з виключаючими судженнями.
5. Скорочені й ускладнені силогізми. Складні
і складноскорочені силогізми.
6. Дедуктивні умовиводи із складних
суджень.
7. Умовиводи із суджень з відношеннями

3. 1. Умовивід як форма мислення

Умовивід – форма мислення чи
логічна дія, в наслідок якої із одного
чи
кількох суджень, що виражають
відомо нам знання, і певним чином
пов’язаних, ми
отримуємо нове судження, яке
містить нове, досі невідоме знання.

4.

Будь-які умовиводи мають спільне щодо
своєї структури. Так обов’язковими
елементами їх є:
1) вихідні судження, що виражають відоме
знання і називаються засновками;
2) судження, що виражає нове (вивідне)
знання і називається висновком

5.

Дедуктивними (від лат. deductio – виведення,
висновок) називаються умовиводи, у
котрих а) предметна область, позначена у
висновку, не виходить за межі предметної
області, позначеної у засновках (тобто міркування
прямує від знання загального до знання
окремого), в) за умови дотримання правил
висновок є логічно необхідним.
До індуктивних умовиводів (лат. inductio –
наведення) відносять такі, у яких а)
предметна область, що позначена у висновку, є
ширшою за предметну область, позначену
у засновках (міркування прямує від окремого
знання до знання до загального), б) висновок
здебільшого не є логічно необхідним, тобто є
недемонстративним.

6. Безпосередні дедуктивні умовиводи

Перетворення – умовивід, за якого
змінюється якість засновку без зміни
його
кількісних характеристик.

7. Простий категоричний силогізм

силогізм – це умовивід, в силу
якого, визнавши істинність
засновків
силогізму не можна не погодитися
з істинністю висновку, що з цих
засновків
випливає.

8. Силогізми з виділяючими судженнями.

Деякі лікарі (Р-)– кардіологи (М+).
Деякі вчені (S-)– кардіологи (М-).
Деякі вчені (S-)– лікарі (Р-).

9. Скорочені й ускладнені силогізми.

Скорочений силогізм (ентимема). Якщо у
силогізмі присутні усі його частини
(висновки й засновок то він вважається
повним. Але у мисленнєвій практиці
використовуються силогізми, у яких один із
засновків чи висновок явно не виражені, але
маються на увазі. Такі силогізми
називаються скороченими або
ентимемами (від гр. in
thymos – в умі).

10.

За способом
творення
відрізняють
три види ентимем:
Ентимеми
з випущеним
більшим
засновком
Ентимема
з випущеним
меншим
засновком
Ентимема
з випущеним
висновком

11. Дедуктивні умовиводи із складних суджень

Суто умовний умовивід – умовивід,
обидва засновки і висновок якого є
умовними судженнями. Структура його
така:
(А > В) ^ ( В > С)
А>С

12. Розділові умовиводи

Розділовий умовивід – умовивід, у
якому один або кілька засновків і
висновок є
розділовими (диз’юнктивними)
судженнями. Є два різновиди
розділового умовиводу:
суто розділовий і розділовокатегоричний.

13. Умовно-розділові умовиводи

В умовно-розділовому умовиводі один
із засновків є умовним, а другий –
розділовим судженням. Ці умовиводи
ще називають лематичними (лат.
lemma –
припущення). Залежно від кількості
альтернатив у розділовому судженні
виділяють
дилеми (дві альтернативи), трилеми
(три альтернативи), полілеми

14. Дякую за увагу !!!