Similar presentations:
Використання інноваційних педагогічних технологій для покращення комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників
1. Теоретико-практичний семінар
Використання інноваційних педагогічнихтехнологій для покращення
комунікативно-мовленнєвого розвитку
дошкільників
2. Підготували:
Вихователь-методист Колеснікова Віра ВасилівнаВихователі Пазюра Олена Іванівна
Нишко Ксенія Леонідівна
Практичний психолог Гнатюк Наталія Михаліївна
3. Мета:
Розширити уявлення педагогів з проблемивикористання в практиці роботи з дошкільниками
сучасних інноваційних технологій з метою
формування мовленнєвої компетентності дітей.
4. Проблемні питання:
1. Заняття як провідна форма роботи з розвиткумовлення та навчання рідної мови.
2. Засоби й методи роботи з розвитку мовлення.
3. Вікові особливості розвитку мовлення
дошкільників.
4. Рекомендації для вихователя щодо забезпечення
ефективності мовленнєвих занять.
5. Тест для самодіагностики “Мовленнєва робота з
дошкільниками”.
5. Складові змісту роботи з мовленнєвого розвитку
звукова культура мовлення;словникова робота;
граматична правильність мовлення;
зв’язне діалогічне і монологічне
мовлення.
6.
Заняття – провідна форма роботи з розвитку мовлення танавчання рідної мови
Формування в дітей уміння:
використовувати в мовленні:
- інтонаційні засоби виразності;
- порівняння;
- образні вирази.
контролювати:
- темп мовлення;
- силу голосу;
утворювати ступені порівняння прикметників.
узгоджувати слова в реченнях різних конструкцій.
складати сюжетні розповіді.
7. Класифікація мовленнєвих занять
За способом організації:- індивідуальні, на яких об’єднують дітей одного рівня мовленнєвого
розвитку(1-4 особи)
- індивідуально-групові (4-8 осіб)
- групові (до 15 осіб)
- фронтальні, або загально групові (з усіма дітьми вікової групи)
За спрямованістю:
- тематичні, спрямовані на розв’язання одного мовленнєвого завдання
(розвиток словника, формування граматично правильного мовлення,
формування звукової культури мовлення чи зв’язного мовлення)
- комплексні, у процесі яких комплексно реалізують три мовленнєвих
завдання (наприклад: розвиток зв’язного мовлення, формування звукової
культури, граматично правильного мовлення)
8.
Методичні аспекти проведенняспеціальних занять із розвитку
мовлення
Необхідно формувати в дітей навички
організованої суспільної мовленнєвої
поведінки, зокрема:
• слухати і чути інших;
• висловлюватися, коли запитують;
• слухати і розуміти мовлення, адресоване
кожному.
9. Запитання
спонукають до розмірковуванняпошуку точної відповіді
зіставлення і свідомої оцінки кількох
варіантів розв’язання мовленнєвого завдання
10. Позитивне емоційне тло
Досягти цього педагог може за умови використання доступних іцікавих для дітей прийомів навчання, створення атмосфери
емоційного комфорту для кожної дитини, доброзичливості,
зацікавленості в успішному засвоєнні знань. Пожвавлює заняття
зазвичай доречне використання під час роботи з дітьми таких
засобів гумору, як-от: жарти, прислів’я, приказки, іронічні
загадки, забавлянки тощо. Енергійність, емоційність, позитивний
настрій педагога передаються вихованцям, що, у свою чергу,
підвищує їхній інтерес до навчання, активізує мовлення.
11. Зміна видів діяльності
• Доцільно у процесі роботи на занятті почергово залучати дітейдо різних видів діяльності, тобто поєднувати мовленнєві засоби
з іншими засобами і способами відтворення змісту навчального
матеріалу.
• Так, сприяючи введенню до активного словника дошкільників
певного слова, наприклад «веселка», попросіть визначити його
словесно ( що це?), описати за допомогою засобів образності
(як вона?), зобразити за допомогою долоньок, скласти з
різноколірних стрічок, намалювати тощо.
• Залучення дітей до активної діяльності забезпечить їхню високу
інтелектуальну-мовленнєву активність.
12. Ігрові прийоми навчання
• Ігри – дидактичні; народні; рухливіз текстами та діалогами;
• ігрові вправи;
• сюрпризи;
• забавлянки;
• ігрові життєві ситуації спілкування,
в яких дитина є активним мовцем.
13. Організаційні особливості заняття
Ефективність мовленнєвого заняття забезпечує його оптимальнаорганізація. Розташовувати дітей на занятті варто так, щоб було
зручно вести розмову(очі в очі) не лише з педагогом, а й з
однолітками. Необхідно чергувати різні види дитячої активності,
а також різні способи організації дітей для розв’язання
мовленнєвих завдань із метою збереження інтересу та
ініціативності дітей. Слід пам’ятати, що ефективність
мовленнєвого заняття залежить від мовленнєвої активності
дітей: чим більше говорять діти, тим ефективніше заняття.
14. Часові межі
Під час визначення часових меж заняттянеобхідно насамперед орієнтуватися на
збереження у дітей працездатності та інтересу.
Заняття має завершитись за мить до того, як
діти самі про це вас попросять. Щоб відчути це,
вихователю треба навчитися спостерігати за
станом дітей і помічати явні та приховані ознаки
втомленості дітей. Орієнтиром для вихователя
щодо визначення доцільності часових меж
заняття з розвитку мовлення мають слугувати
затверджені нормативи тривалості занять у
різних вікових групах.
15. Специфіка організації занять інтегрованого типу
Під час інтегрованих занять поєднують кільканапрямів діяльності дітей:
художньо-естетичний – музика, образотворче
мистецтво;
інтелектуально-мовленнєвий – ознайомлення з
навколишнім середовищем, розв’язання соціальнокомунікативних проблемних ситуацій;
логіко-математичний;
природний .
16. Спілкування
Спілкування активізує пізнавальну діяльністьдітей, – ц е саме той вид мовленнєвої діяльності,
що має бути пріоритетним на заняттях
інтегрованого типу.
Спілкування сприяє:
закріпленню знань дітей із різних розділів програми;
активізації, уточненню і збагаченню словника;
розвитку діалогічного й монологічного мовлення;
формуванню комунікативних навичок;
удосконаленню – виразності мовлення;
загальної культури мовлення.
17. Види занять інтегрованого типу
навчально-пізнавальненавчально-ігрове
заняття-гра,
заняття-змагання,
заняття-розвага
контрольне.
18. Засоби й методи роботи з розвитку мовлення
Традиційні методи не втратили своєї актуальності. Змінилися не саміметоди, а характер їх використання, позиції педагога і дітей у процесі їх
застосовування. Так, науковці рекомендують віддавати перевагу використанню
творчих мовленнєвих завдань і вправ, реалізації принципу багатоваріантності у
процесі їх розв’язання.
Водночас з’явились інноваційні методи і засоби розвитку мовлення дошкільників,
серед яких побудова заняття у вигляді словесних подорожей у світ казки, фантазії,
природи, мистецтва, звуків, фарб, книги тощо. Такі заняття можна проводити як у
формі діалогу, так і у формі полілогу.
Різновиди методів: метод ТРВЗ, складання загадок про обраний предмет, методи,
запропоновані Джанні Родарі, відомим італійським педагогом і письменником: «Салат
з казок», «Конструювання загадок», метод символічної синектики (абетка символів),
коментоване малювання (вихователь малює, а діти фантазують та коментують різні
етапи малюнка), метод розв’язання проблем або «дерево рішень» , метод
«мікрофон» , моделювання, мозковий штурм.
19. Використання інноваційних методів для покращення комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників
Реформування змісту та гуманізація цілей дошкільної освітиУкраїни є складовою процесу оновлення світових та
європейських освітніх систем, на часі реалізації компетентнісної
парадигми, яка орієнтує педагогів на впровадження в педагогічну
практику цілісного підходу до розвитку особистості. Очікування
суспільства пов’язані сьогодні насамперед з формуванням
життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини. Починати
розв’язання цих проблем слід з дошкільного дитинства, оскільки
саме в цей віковий період закладається фундамент
оптимістичного світобачення; засвоюються моральні правила і
норми, розвивається довільна поведінка; формується
мовленнєва компетентність тощо.
20. Використання інноваційних методів для покращення комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників
Постає питання якісної підготовки вихователя до здійсненнязавдань з розвитку рідної мови дітей у сучасному дошкільному
навчальному закладі.
Складниками професіоналізму в будь-якій професії є
компетентність та озброєність системою вмінь. У педагогічній
діяльності для професіоналізму замало лише цих двох
компонентів. А в роботі вихователя щодо формування
мовленнєвої компетентності дошкільника необхідна певна
система знань, умінь і навичок, які дають можливість вирішувати
дане завдання з найвищим результатом. Ефективність роботи з
даної проблеми значною мірою залежить від вдало розробленої
системи педагогічного впливу, педагогічних умінь і навичок
вихователя, його мовлення як взірця для дітей.
21. Використання інноваційних методів для покращення комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників
Насамперед, розглянемо, що собою являє компетентністьдошкільника взагалі і мовленнєва компетентність зокрема.
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
визначає компетентність дитини як інтегральну характеристику
розвитку особистості, основними показниками якої є
оптимальний для віку ступінь сформованості провідної
діяльності, всіх форм активності та базових якостей.
Мовленнєве спілкування дітей відбувається у процесі
формування комунікативно-мовленнєвої діяльності. Змістовий
бік її розвитку пов’язаний з формуванням когнітивнокомунікативної, орієнтувально-планувальної, організаційнокомунікативної, мовленнєвої, комунікативно-діяльнісної
компетенцій.
22. Удосконалення мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку під час образотворчої діяльності
Активність дитини у процесі образотворчої діяльності забарвленаінтенсивними переживаннями, набуваючи тим самим для дитини
особливої цінності у досягненні позитивного результату діяльності.
Відкриваючи нові властивості предметів, знаходячи пояснення для
таємничих та незрозумілих явищ у довкіллі та зображенні їх на папері
чи інших виробах образотворчої діяльності, дитина переживає
захоплення, радість відкриття, здивування в ситуаціях успіху у процесі
щодо здобути результатів, що стають надбанням її досвіду на все
життя.
Завдяки мовленнєво-емоційному супроводу образотворча діяльність
набуває для дитини самоцінного характеру, вона прагне до досягнення
позитивного результату. Відмітною особливістю естетичних та
інтелектуальних емоцій дитини є їх стимулювальний вплив на
досягнення позитивного результату у процесі діяльності.
23. Удосконалення мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку під час образотворчої діяльності
Активізацію мовлення слід розглядати не лише як результатформування й реалізації мовленнєвої активності в конкретному
мовленнєвому акті, а й як процес розвитку мовленнєвих навичок аж
до повного оволодіння мовною системою. Оскільки мовлення
обслуговує всі види пізнавальної діяльності, то можна сформулювати
закономірність: чим активнішим є мовлення дитини (запитання,
звернення, пояснення, міркування, розмірковування і т. п.), тим
ефективнішою буде образотворча діяльність, очевидною її
результативність.
Мовлення супроводжує і творчість дітей. Образотворення сприяє
становленню і розвитку регулювальної і планувальної функцій
мовлення та появі і розвитку нових форм мовлення. Під час
образотворчої діяльності виникає потреба в контекстному,
монологічному мовленні, вдосконалюється діалогічне мовлення,
граматична правильність, активізується лексичний запас, що
стимулює зв’язне мовлення дитини.
24. Удосконалення мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку під час образотворчої діяльності
Отже, образотворча діяльність дозволяє створити життєві ситуації,які стимулюють мовленнєву активність дітей, мовленнєве спілкування
і сприяють мовному і лінгвістичному розвитку дітей.
На основі досліджень учених (А. Богуш, Н. Гавриш, Г. Люблінська,
С. Макаренко, Г. Сухорукової), враховуючи комунікативну функцію
образотворчої діяльності, яка надає можливість організації різних
видів та форм спілкування, дійшли висновку, що забезпечення
взаємозв’язку мовленнєвої та образотворчої діяльності повинно
здійснюється шляхом активізації мовленнєвої діяльності під час
образотворення (спонукання дітей до пояснювального мовлення,
складанню розповідей – описів, розповідей – міркувань, складанню
казок, оповідань за мотивами своєї образотворчої діяльності,
колективна творча діяльність дітей, образотворчо-мовленнєві ігри).
25. Удосконалення мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку під час образотворчої діяльності
Отже, вважаємо, що взаємозв’язок мовлення і образотворчоїдіяльності можна розглядати як мовленнєво-образотворчу діяльність
дитини, яка повинна плануватись вихователем, продумувати
запитання і прийоми стимулювання та активізації мовлення дітей у
процесі всіх видів образотворчої діяльності.
26. Інноваційні технології навчання читання дітей дошкільного віку
Дошкільне дитинство – важливий етап у життілюдини. І величезна відповідальність за виховання
майбутнього покоління, за розвиток повноцінних
особистостей лежить не лише на родині, а й на
працівниках дитячого садка. Мовленнєвий розвиток
дитини є одним із важливих чинників становлення
особистості в дошкільному дитинстві. Рівень розвитку мовлення визначає рівень сформованості
соціальних і пізнавальних досягнень малюка, його
потреб та інтересів, знань, умінь і навичок.
Основними сучасними технологіями читання в
українському дошкіллі є парціальні програми Л.
Шелестової, М. Зайцева та Г.Домана.
27. Парціальна програма «Навчання читанню дітей старшого дошкільного віку за методикою М.Зайцева»
Парціальна програма «Навчання читанню дітейстаршого дошкільного віку за методикою Миколи
Зайцева» розроблена відповідно до Закону України
«Про дошкільну освіту» та Базового компоненту
дошкільної освіти в Україні, на основі змісту Базової
програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»
та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку (6й рік життя) «Впевнений старт».
• Мета програми: орієнтувати дошкільників на
опанування складовим аналітико-синтетичним
способом навчання читання; викликати інтерес до
читання, використовуючи найефективніші способи
навчання дітей через знайомство з кубиками
Зайцева, таблицями, складовими картками;
максимально розвивати у дітей пам'ять, інтуїцію,
творчі здібності, прагнення до швидкого просування
вперед.
28. Технологія навчання читання за методикою Г.Домана
Технологія навчання дітей читання за методикою Г.Доманапринципово відрізняється від загальноприйнятої. Називаючи дитину
«лінгвістичним генієм», Г. Доман переконаний, що її потрібно вчити
читати не за буквами і складами, а відразу словами, оскільки це
значно простіше і доступніше для дітей будь-якого віку, починаючи з
6-8 місяців. Це означає, що дитина може навчитися читати (про
себе) раніше, ніж говорити. Ця технологія придатна і для навчання
читання дітей іноземними мовами.
• Методика: як свідчать дослідження Г. Домана, дитина
запам'ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12-15
разів. Для цього рекомендується писати слова на смужках
щільного паперу розміром 10-15 см червоними прописними
буквами заввишки 7,5 см, оскільки великі букви максимально
прості для зору, а червоний колір здатний привернути увагу
дитини. Поступово можна переходити на чорні букви меншого
розміру. Протягом 5-6 днів дитині показують набори слів (по
п'ять у кожному), починаючи з одного набору і поступово
збільшуючи їх кількість до п'яти. Кожний із них показують дитині
тричі на день протягом 5 днів, кожне слово - до 1 секунди. За
день проводять 15 занять тривалістю 5-7 секунд, з інтервалом
не менше півгодини. Далі у кожному наборі щодня замінюють
одне слово на нове.
29. Навчання читанню за методикою Л.Шелестової «Розвивальне читання»
Під час навчання дітей дошкільного віку читанню за авторською методикоюЛ. Шелестової «Розвивальне читанное» розвиток малят (інтелектуальний,
мовленнєвий, чуттєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) поєднується із
задоволенням їхніх потреб та інтересів, а отже, викликає позитивні емоції.
Перед дітьми не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою
читання, а завдання вихователя – викликати позитивні емоції, радісний
настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Діти виконують пізнавальні завдання, використовуючи різні види діяльності (малювання,
ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).
Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю
та бажанням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету
спонукають дитину до дії, уселяють оптимізм, позитивні емоції, упевненість у
собі. Вдало підібрані завдання розширюють знання дітей про навколишній
світ, розвивають логічне мислення, збагачують активний і пасивний словник
малят, розвивають фонематичний слух, мовленнєве дихання, дрібну
моторику, пам’ять, увагу. Граючись, діти закріплюють знання про кольори та
їх відтінки, предмети побуту, учаться класифікувати предмети, систематизувати й аналізувати, робити прості узагальнення.
Метою навчання читання в дошкільному віці відповідно до авторського
задуму Л.Шелестової є не стільки засвоєння певних знань і формування
відповідних навичок, скільки розвиток у дітей психологічної готовності
до навчання в школі, а саме: уявлень про навколишній світ,
допитливості, ініціативності, самостійності, довільності поведінки, творчого самовираження.
30. Арт-терапія як засіб формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дошкільника
• З метою розвитку дитячих здібностей, прискорення адаптації,зниження в окремих дітей гіперактивності, замкнутості та
підготовки руки до письма (вдосконалення координації рухів
дрібної моторики) варто впроваджувати інноваційну технологію арт-терапію.
• «Арт-терапія» - це лікування мистецтвом. Будь-яке мистецтво
може бути інструментом для корекції тимчасових труднощів, з
якими зіткнувся малюк під час адаптації. Це малювання,
аплікація, ліплення або музика. В. Сухомлинському належить
вислів: «Витоки здібностей і обдарувань дітей - на кінчиках їхніх
пальців». Також арт-терапія є не тільки засобом для корекції
емоційного стану дошкільника, але й ефективним видом
розвитку творчого потенціалу юної особистості.
31.
Впровадження інноваційних технологій• - піско - та сніготерапія;
- піскова анімація;
- піскова аплікація;
- музикотерапія;
- малювання на креативній дошці;
- малювання на настільних мольбертах з оргскла;
- ліплення на оргсклі.
32.
Піско-терапіяПіско -терапія розвиває творчий потенціал дитини, активізує
просторову уяву, образно-логічне мислення, тренує дрібну моторику
руки, але ненав'язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення понять
добра і зла, будує гармонійний образ світу. Завдяки властивостям
піску дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних
творів. Музичний супровід і колірні ефекти є потужним стимулом для
розвитку емоційного світу дитини.
Крім того, в поєднанні з пальчиковою
та артикуляційною гімнастикою,
драматизацією й мімічними
етюдами заняття
дозволяє гармонізувати емоційний
стан дитини, розвивати пізнавальні
та сенсорно-моторні навички.
33.
Види ігор на піску1. Пізнавальні ігри:
- математичні, напр., «Числа і цифри» (діти знаходять горішки в піску чи інші предмети, лічать,
класифікують, порівнюють: горішок - круглий, шишка - довга, горішок - гладенький, шишка - колюча і т.
д.);
- ігри для ознайомлення з навколишнім світом (діти проводять досліди з піском, водою).
2. Ігри для розвитку тактильно-кінестичної чутливості й дрібної моторики рук та зниження
психоемоційного напруження:
- «Візерунки» (створення узорів відбитками пальчиків, кулачків, долоньок);
- «Піщаний дощ» (діти набирають пісок у жменьки, сиплячи над пісочницею, визначають властивості
піску).
3. Художньо-мовленнєві ігри:
- «Що відчуваєш?» (опис дітьми своїх відчуттів під час взаємодії з сухим та мокрим піском, порівняння);
- «Казки Піщаної країни» (моделювання з піску казкових сюжетів із використанням дрібних предметів,
переповідання змісту казок).
4. Ігри на розвиток творчого потенціалу, напр., «На що схоже? (Домалюй)».
5. Ігри на розвиток комунікативних якостей, як-от «Створення будівель» (барліг для ведмедика,
будиночок для Хлопчика-Піскунчика, обігрування їх).
Літньої пори діти можуть гратися в пісочниці у різноманітні ігри:
- «Ідуть ведмежата» (почергово переставляючи кулачки);
- «Пальчики крокують» (вказівним і середнім «крокують» по сухому і вологому піску, порівнюють
відчуття);
34.
СніготерапіяУзимку ефективним є впровадження сніготерапії, що дає змогу
розширити знання дітей про явища природи.
При цьому відбувається свого роду пошуково –
дослідницька робота:
діти визначають властивості снігу,
спостерігають, коли він
Перетворюється на воду,
описують сніг, розглядаючи
його в лупу, проводять досліди,
Підігріваючи сніг свічкою.
Діти залюбки малюють фарбою, розведеною водою, з пластмасових
пляшок. Для ігор зі снігом у групі доречно використовувати великі миски
або глибокі ванночки. Малята роблять зі снігу різні фігурки за
допомогою формочок, будують споруди, передаючи власні почуття.
35.
Піскова анімація і аплікація з кольорового піскуПіскова анімація (сипуча анімація) - це техніка порошку. Кольоровий пісок,
сіль чи манна крупа наносяться на оргскло. Під нього кладемо
заздалегідь приготовлені зображення зірочок
білого кольору на чорному картоні або зелене
деревце,на якому знаходяться білі яблучка.
Малята охоче складають пальчики пучками,
сиплючи кольоровим піском по контурах
зображення,що під склом, зірочки зафарбовують
піском жовтого кольору,
яблучка - червоного.
При цьому відбувається загальний розвиток
дитини,зміцнюються його пальчики,
збагачуються сенсорні враження.
36.
МузикотерапіяОдним із захопливих видів арт-терапії є музична терапія. Вона
поділяється на активну (коли малюк грає сам) і пасивну (коли просто
слухає музику).
Через уведення музикотерапії під час занять у замкнутих дітей
поліпшується комунікабельність,
формуються навички спілкування,
виникають доброзичливі зв'язки
з однолітками.
Боязкі діти в період адаптації
набувають упевненості.
37.
Ліплення та малювання на оргскліОднією з нетрадиційних методик арт-терапії є ліплення на оргсклі. Для
роботи слід використовувати пластилін вищого ґатунку,
який не прилипає до рук, але
досить добре - до оргскла.
Одним із засобів творчого розвитку
та ефективним видом арт-терапії
є малювання на оргсклі.
Базовий компонент розвитку дитини
дошкільного віку дає можливість кожному педагогу творчо підходити до
вирішення завдань, пропонуючи дітям вільний вибір видів діяльності,
щоб вони мали змогу проявити самостійність та ініціативу.
38.
Малювання на обидва боки мольберта та на креативній дошціСтоячи по обидва боки мольберта, діти охоче малюють пальчиками,
кулачками, долоньками, пензликами, штапиками, гігієнічними паличками,
щіточками та ін. Ефективним є проведення таких занять під музичний
супровід (запис звуків природи, класичну музику).
Малюки вчаться виражати
себе, налагоджувати
контакти одне з одним,
спільно працювати,
Цінувати самовираження
іншого.
Адже спільна
праця не тільки дає творче
натхнення, але й гуртує.
39.
ВисновкиАрт-терапія - один із методів роботи, який використовує можливості
мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному,
соціальному, емоційному й особистісному розвитку дитини. Творчий
характер занять допомагає дитині відкривати в собі щось нове, краще
розуміти себе, розвивати свої відносини з іншими людьми та довкіллям.
Терапія творчим самовираженням не лікувальна, а цілюща: вона
спрямована не на ліквідацію тих чи інших симптомів і станів, а на
розвиток людиною відносин - із самим собою і світом. Арт-терапія є
найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану,
якою можна користуватись для зняття психічної напруги, для того, щоб
заспокоїтись чи просто зосередитись. Творчість як дитини, так і
дорослого, реалізована у процесі арт - терапії, дає можливість висловити
та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, конфлікти і
сподівання, у символічній формі переживши ще раз важливі події. Адже
спонтанна образотворча діяльність здатна виражати неусвідомлюваний
зміст життя.
40.
Традиційні методи та прийоми розвиткумовлення дошкільників:
бесіда за змістом картини і розповідання за картиною
переказ художніх текстів
самостійні розповіді дітей (із власного досвіду, творчі )
дидактичні ігри
мовленнєві ситуації
ігрові мовленнєві вправи
41. Інтерактивні методи
оптимальна активізація дітей;спільна діяльність вихователя та дітей
у режимі рівноправного спілкування;
створення умов для переживання
успіху кожним учасником педагогічної
взаємодії;
обов'язкова рефлексія процесу
навчання і виховання – осмислення
доцільності обраних завдань, форм
роботи, способів діяльності, причин
невдач або досягнення цілей.
42. Полілог сприяє:
формуванню в дітей: прагнення мати власнудумку; звички самостійно мислити;
розвитку здібностей: формулювати та
аргументувати свою думку; висловлювати думки
найдоцільнішими способами;
обстоювати власну позицію відповідно до
вікових можливостей.
43. Індивідуальна мовленнєва робота
44. Мовленнєва компетенція
Мовленнєва компетенція – це вмінняадекватно й доречно спілкуватися рідною
мовою в конкретних ситуаціях
(висловлювати свої думки, бажання,
наміри, прохання тощо), використовувати
для цього як мовні, так і позамовні (міміка,
жести, рухи) та інтонаційні засоби
виразності мовлення.
45. Чинники ефективності роботи з розвитку мовлення
• Теоретична підготовка педагогів, їхні професійні уміння і навички.• Мовлення вихователя, що є взірцем для дітей.
• Доброзичливе, зацікавлене ставлення педагога до кожної
дитини, що стимулює її бажання вступати у діалог.
• Предметно-розвивальне мовленнєве середовище, створене на
групах.
• Співпраця з батьками щодо мовленнєвого розвитку дітей.
• Вдало розроблена система планування роботи з розвитку
мовлення.
46.
Вікові особливості розвитку мовленнядошкільників
47.
Рекомендації для вихователя щодо забезпечення ефективностімовленнєвих занять
Базовий компонент дошкільної освіти наголошує на важливості формування
компетентної, самосвідомої особистості, здатної вільно мислити, аналізувати,
доводити і відстоювати свою точку зору у будь-якій життєвій ситуації
Тому педагогічні працівники мають створити умови для мовленнєвої творчості та
розвитку комунікативних навичок вихованців. Однією з таких умов є активне
використання в навчально-виховному процесі інноваційних методів. Використання
інноваційних технологій допоможе не лише збагатити словниковий запас
дошкільнят, але й сприятиме розвитку пізнавальної активності та образного
мислення, сприятиме формуванню мовленнєвої компетентності дитини, допоможе
подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаться відстоювати власну
точку зору, самостійно приймати рішення.
48. Для покращення комунікативно-мовленнєвої діяльності рекомендуємо:
Використовувати у практику роботи для покращення мовленнєвого розвитку дошкільників наступні інноваційні
методи:
– Метод ТРВЗ - група ігор, які спрямовані на пізнання ознак і функцій об’єктів і навчання аналізу ситуацій
(«Мої друзі», «Що я вмію», «Знайди ціле за частинами»);
– Складання загадок про обраний об’єкт - формує вміння перетворювати, змінювати об’єкт і ситуації.
– Методи, запропоновані Джанні Родарі, відомим італійським педагогом і письменником: «Салат з казок»,
«Конструювання загадок».
– Метод символічної синектики (абетка символів) - порівняння предметів; описування предметів; складання
речень; заучування віршів; складання казок; використання при цьому алгоритм роботи.
– Коментоване малювання (вихователь малює, а діти фантазують та коментують різні етапи малюнка).
– Метод розв’язання проблем або «дерево рішень» (схема – «дерево рішень», у якій стовбур «дерева» позначає проблему, крона – шляхи її подолання, а листочки – її рішення. Діти спілкуючись між собою,
знаходять рішення даної проблеми, малюють його на аркуші паперу і коментують свої малюнки).
– Метод «мікрофон» – це також різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість
кожній дитині висловитись. Можна використовувати метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи
речення»
– Моделювання – це вища форма узагальнення і метод розвиваючого навчання (персонажів можна
схематично представити у вигляді геометричних фігур, схем, моделей)
– Так – ні. Ведучий задумує предмет, а діти, ставлячи питання так, щоб на них можна було відповідати
лише «так» або «ні», мають відгадати, що це за предмет.
– Мозковий штурм. Педагог ставить перед дітьми певну проблему, і вони її розв’язують, пропонуючи нові
ідеї або розвиваючи запропоновані.
Педагогічні працівники, протягом навчального року.
49.
На заняттях з фізичної культури та у повсякденному житті широко
використовувати народні хороводні, рухливі ігри із звуконаслідуванням, з
текстом-діалогом, хороводні ігри зі співом, ігри розважального характеру, які
сприятимуть мовленнєвому розвитку дошкільників .
Педагогічні працівники, протягом навчального року.
Для розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного
віку використовувати пісочну терапію. Поряд з розвитком тактильнокінестетичної чутливості та дрібної моторики, дитина вчитиметься
прислуховуватися до себе та промовляти свої відчуття. Що, сприятиме
розвитку мови, довільної уваги, пам’яті. дошкільник отримуватиме перший
досвід рефлексії (самоаналізу). Вчитиметься розуміти себе та інших.
Педагогічні працівники, протягом навчального року.