Становлення та розквіт Єгипетської держави

1. Становлення та розквіт Єгипетської держави

2. Рамсес 2. Біографія

Рамсес 2 - го (народився 1314, помер 1224 до н. е. ) фараон Єгипту ,
третій представник дев`ятнадцятої династії. Царював 66 років і мав
неабиякий авторитет у підданих. Завоював Палестину і Ліван, але
програв битву з хеттами біля міста Кадеш. Оженився на дочці
хеттського царя Хаттусиліса 3 – го для скріплення мирної угоди. Мав
понад 160 дітей від багатьох жінок. За його правління могутність Єгипту
досягла вершини. Про це свідчить і той факт, що ім`я цього царя, якого
прозвали “Великим” , було відомо ще до того, як учені розшифрували
ієрогліфи. Воно жило в переказах, які переходили з покоління в
покоління. Про Рамсесову славу і досі свідчать величезні будови в Абу
– Сімбелі , Карнаці, Луксорі та в інших місцях. Витесаний текст
договору Рамсеса 2-го з царем хетів Таттусилісом 3-тім виставлений
на огляд в холі нью-йоркської штаб квартири ООН. Рамсес 2-ий
побудував безліч статуй і храмів на свою честь у різних куточках Єгипту.
Його мумія була знайдена в 1881 році, виставлена у скляній вітрині в
Єгипетському музеї в Каїрі

3.

4. Успіхи у внутрішніх справах

Восени 1-го року свого правління, на звільнене місце першого
жерця Амона, Рамсес поставив вірного йому Небунефера, який
раніше обіймав посаду першого жерця Тінійського бога Ануриса.
На 3-му році правління Рамсеса на шестиметровій глибині
вдалося знайти воду на золотих копальнях у Ваді – алк, що
значно підвищело там видобуток золото.

5.

6. Рамсес – початок правління

Ремсес 2-ий зійшов на престол 27 дня третього місяця сезону
шему ( тобто Засухи ) у віці близько 20-ти років. Незважаючи на
величезну кількість пам`ятників і документів з іменем Рамсеса 2го, історія цього царювання висвітлюється в джерелах досить
нерівномірно. Датовані документи існують для кожного року його
правління, але вони вкрай неоднорідні: від пам`ятників
релігійного призначення до горщиків з-під меду з Дейр-ельМедіни.
Одруження Рамсеса на хеттській царівні
Наслідком договору, через тринадцять років після його підписання
на 34-му році правління єгипетського фараона , став шлюб
Рамсеса 2-го і старшої дочки Хаттусили, що прийняла
єгипетське ім`я Маатхорнефрура. Царівна стала не однією з
другорядних дружин царя,як це зазвичай траплялося з
іноземками при єпитетському дворі, а “Великою” дружиною
фараона.

7.

8. Одруження Рамсеса на хеттській царівні( продовження)

Зустріч майбутньої цариці була обставлена дуже урочисто.
Царівну супроводжували воїни її батька. Перед нею везли
багато срібла, золота та міді, тяглися раби і коні “Без кінця” ,
рухалися цілі стади биків, кіз та овець. З єгипетського боку
царівну супроводжував “Царський син Куша”. Дочка царя Хатти
“Була приведена до його величності, і вона припала до серця
його величності”.

9.

10. Правління Тутмоса 3-го Біографія

Тутмос 3-ій або Мінхеперра-шостий фараон 18-ий династії
єгипецьких фараонів. В 1503 р. вів завойовницькі війни ; за час
свого правління здійснив ряд походів, головним чином в
Палестину і Сирію. В історії відомий як перший полководець,
що здійснив наступ за зазделегідь наміченим планом.
Характерною рисою його воєнного мистецтва було намагання не
розпилювати свої сили, а наносити послідовні і зосередженні
удари по найважливіших стратегічних пунктах
противника.Маючи в своему роспорядженні досить численну (до
12-тис.чол.) і гарно організовану армію озброєну бойовими
колісницями, Тутмос 3-ій в 1492-1491 роках до н. е. завдав
поразки Мітанні і захопив її землі на захід від Єфрата, здобув
перемоги при Мегіддо, Кадеті, Кархемиші та інші. В результаті
переможних походів Тутмоса 3-го Єгипет розширив свої кордони
і перетворився на могутню державу. Залежними від Єгипту стали
Лівія, Ассирія, Вавилонія, Хеттське царство і острів Крит, які
платили йому данину.

11.

12. Сім`я Тутмоса

Тутмос 3 був сином фараона Тутмоса 2-го , одруженого на своїй
зведеній сестрі Хатшепсут і наложниці низького походження
Ісіди. Таким чином, Тутмос 3-ій був пасинком і племінником
цариці Хатшепсут, яка одноосібно керувала 1489-1468 до н. е..
Хатшепсут була четвертою дочкою фараона Тутмоса 1-го і
цариці Яхмос, що робило її прямою спадкоємицею престолу за
традицією 17-ї династії. Після ранньої смерті свого батька
малолітній Тутмос 3-ій був приголошений новим фараоном а
Хатшепсут – його регентом. Ставши фараоном, юний Тутмос 3
продовжував виховуватися при храмі Амона в Фівах в дусі шани
до релігії і , ймовірно, отримав якісну освіту. Ще в дитинстві
новий фараон одружився на старшій дочці Хатшепсут Нефрура,
котра не дожила до повноліття. Тому головною дружиною
Тутмоса 3-го стала друга дочка Хатшепсут – Мерітра- Хатшепсут

13.

14. Яхмос( що зробив для Єгипту)

О`єднав під своєю владою країну,
започаткував період Нового царства, в
нього було постійне військо, застосував
бойові колісниці. В нього військо було
озброїне списами, луками, сокирами.
Почав застосовувати двоколісні візки,
запряжені кіньми.

15.

16. Яхмос

Яхмос здійснив багато битв. Яхмос, ймовірно , був не
фиванского походження, так, як Місяць вважалася
місцеперебуванням бога Тота, земне житло якого знаходилося в
Шмуну. Той тут шанувався “Як думка і воля сонячного бога Ра”.
За стародавнім звичаєм, ім `я шанованого бога і його небесного
символу було покладено і на матір – Яххотеп, і на нащадків
фараона – Тутмос ( дітей Тота). У війнах з гіксосами Яхмос
втратив свого батька Секененра 2-го і брата Камос одного за
іншим. З інтервалом у три роки. Вони залишили йому престол,
коли він був зовсім юним. Його мати, доблесна цариця Яххотеп
взяла керування на себе і була, ймовірно, сорегентом сина в
ранні роки його царювання. Яхмос продовжив війну з гіксосами.
До нас не дійшло жодного документа, що що відноситься до
першого періоду цієї війни. Також не збереглося жодної царської
літописі.

17.

18. Взяття Аваріс

Взяття Аваріс єгипетськими військами примусимо гіксосів
звільнити весь Ніжній Єгипет і відступити в Азію. Очевидно, в
боях під Аваріс гіксоси зазнали значних втрат. Невелика
кількість полонених, захоплених Яхмосом, сином ібани , вказує,
що ці бої були надзвичайно запеклими, і єгиптяни полонених
майже не брали. Але, незважаючі на дуже великі втрати у
військах і на те , що всі укріплені пункти гіксосів були взяті
єгиптянами, гіксосам вдалося зберегти частину своїх військ і
зосередити їх в Палестині. Бажаючи убезпечити Єгипет від
вторинного назвали гіксосів і остаточно зломити сили ворога,
Яхмос на чолі своєї армії вторгся в Палестину і , після 3-річної
облоги, взяа фортецю Шарухен, колишню, ймовірно, останнім
оплотом.

19. Сучасний єгипет

20.

Дякуємо за
увагу!