Similar presentations:
Фінансове право України
1. Тема: Фінансове ПРАВО
України2.
3. Мета заняття: формування системи знань з фінансового права та
практичнезастосування норм
даної галузі
4. ПЛАН
1.Поняття, предмет, метод фінансовогоправа.
2.Система і джерела фінансового права.
3.Фінансово-правові норми та фінансовоправові відносини.
4.Суть і призначення фінансового
контролю.
5.Організація та органи фінансового
контролю.
6.Основи податкового права. Поняття
податку та його види.
5. Основні юридичні терміни з теми:
• Публічні фінанси, фінансова діяльністьдержави, фінансова система держави,
централізовані
і
децентралізовані
грошові
фонди,
фінансово-правова
норма,
фінансові
правовідносини,
фінансовий
контроль,
державний
фінансовий
аудит,
інспектування,
публічні закупівлі, аудит, ревізія, акт
ревізії,
податок,
збір,
фінансовоправова відповідальність
6. Функції держави – основні напрями її діяльності:
Внутрішні• Політична, економічна, соціальна, екологічна,
культурна, інформаційна, правоохоронна,
правозахисна
Зовнішні
• Співробітництво та інтеграція з сучасними
державами у політичній, економічній,
екологічній, культурній, інформаційній, правовій
сферах; функція оборони; забезпечення миру та
підтримка світового правопорядку.
7.
• Саме за рахунок акумуляції коштів увласності держави, формування спеціальних
фондів створюється можливість та існування
самої держави. Формуючись у сфері
матеріального виробництва, основна маса
грошових доходів згодом рухається у межах
різних правових режимів. З одного боку,
природа фінансів визначає можливості
держави, перспективи розвитку. З другого
боку, за допомогою фінансів держава
впливає на всі сторони процесу відтворення.
8.
9.
10.
• За допомогою фінансів відбуваєтьсярозподіл результату відтворення – сукупного
суспільного продукт, перерозподіл і
доведення його складових частин до
кінцевого споживача; організується
стимулювання, розвиток виробництва,
підтримка об’єктивних і раціональних
пропозицій розвитку суспільного
виробництва, держави в цілому.
11.
• Існування фінансів пов’язано з товарногрошовими відносинами. Розвиток цихвідносин обумовлений суспільним
розподілом праці, видами форм власності,
організаційно-правовими формами
господарської діяльності, економічною
відокремленістю її суб’єктів, зовнішньоекономічними зв’язками. В результаті
розподіл національного доходу відбувається
в грошовій формі.
12. ВАЖЛИВО!!!
• Предметом фінансового публічно-правовогорегулювання є не фінанси взагалі як
сукупність усіх коштів в державі, а тільки
ПУБЛІЧНІ ФІНАНСИ, тобто ті, власником
яких є ДЕРЖАВА І ТЕРИТОРІАЛЬНІ
ГРОМАДИ. Це рух публічних фінансів, які
утворюються у зв’язку з функціонуванням
державних фінансів, фінансів
територіальних громад.
13. Фінанси – економічна категорія, яка склалася історично. Від лат. «finantia» - платіж, доход.
• Фінанси – це економічні відносини, пов’язаніз утворенням, розподілом та використанням
фондів грошових коштів держави та органів
місцевого самоврядування, в процесі яких
відбувається розподіл і перерозподіл
сукупного суспільного продукту та контроль
за задоволенням суспільних потреб.
14. Призначення фінансів: розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту в грошовій формі.
• Фінанси як правова категорія – в 2 аспектах:поняття ціни, вартості, доходу використовується
багатьма галузями; публічне значення фінансів,
винятково грошові фонди держави і
територіальних громад – фінансово-правові
відносини.
• Грошові фонди утворюють матеріальний зміст
фінансів.
• Фінансами є відносини, що регулюють
формування, розподіл і використання
централізованих і децентралізованих грошових
фондів.
15. Фінансова діяльність держави- необхідна складова механізму управління
Фінансова діяльність державинеобхідна складова механізмууправління
• Формування, розподіл і використання
централізованих і децентралізованих
грошових фондів з метою забезпечення
здійснення функцій держави, завдань
соціально-економічного характеру,
управління, оборотоздатності, діяльності
державних органів.
16. Об’єкт фінансової діяльності
• Відносини, що регулюють рухдержавних грошових фондів на всіх
стадіях їх обороту (формування,
розподіл, використання).
17. Суб’єктний склад відносин
• Держава, територіальні громади,юридичні та фізичні особи
• ВАЖЛИВО!!! Особливість ролі держави:
з одного боку, держава господарюючий суб’єкт, власник коштів і
організатор господарської діяльності. З
другого: держава – носій влади у сфері
фінансової діяльності.
18. Фінансова система держави – сукупність взаємозалежних, взаємодіючих фінансових інститутів.
• Фінансова система включає такі ланки:1)бюджетна система;
2)кредитна система;
3)обов’язкове державне страхування;
4)фінанси підприємств.
19.
20.
21.
22. Фінанси підприємств – основа децентралізованих фінансів.
• ВАЖЛИВО!!!Фінанси державнихпідприємств є складовою фінансової
системи, фінанси недержавних
підприємств входять сюди лише тією
мірою, якою вони пов’язані з
реалізацією імперативних обов’язків
(кошти підприємств, за рахунок яких
сплачуються податки).
23.
• Особливості предмету фінансового права :• суспільні відносини, які складаються у сфері
фінансової діяльності держави;
• Реалізуються в процесі руху грошових
фондів публічного характеру;
• Об’єктом відносин є грошові фонди держави
і територіальних громад;
• Передбачено виключну роль держави в цих
відносинах.
24. Предмет фінансового права:
• Суспільні відносини у сфері фінансовоїдіяльності держави і територіальних громад
з приводу формування, розподілу і
використання централізованих і
децентралізованих фондів публічних
фінансів і контролю за цим.
• Це – ВЛАДНО-МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ.
25. Метод фінансового права
• Імперативний(основний) – владні приписи, наказищо стосуються кола платників, порядку, умови і
розміру платежів в бюджет, мети використання
бюджетних коштів, формування бюджету.
• Рекомендації, узгодження (податковий кредит,
вибір платежів ОМС).
26. Система фінансового права
Загальна: фінансоворавові норми, поняттяфінансів, фінансові
органи, правове
положення інших
суб’єктів, організація
фінансового контроля
Особлива: фінансовоправові норми, що
регулюють відносини у
сфері бюджетної систем
державних доходів і
видатків, обов’язкового
державного страхування
кредитування, банківськ
діяльності, валютного
регулювання
27. Джерела фінансового права
1. Конституція України2. Загальні та спеціальні закони (Податковий кодекс України,
Бюджетний кодекс України, «Про банки та банківську
діяльність», «Про Рахункову палату України» та інші).
3. Постанови ВРУ;
4. Укази Президента;
5. Постанови КМУ;
6. Відомчі нормативно-правові акти: постанови Правління
НБУ, накази Міністра фінансів, розпорядження Державного
казначейства України;
7. Судова практика.
8. Міжнародні правові акти, що ратифіковані ВРУ і є частиною
національного законодавства.
28. Фінансове право – сукупність правових норм, що регулюють суспільно-фінансові відносини, які виникають в процесі фінансової діяльності де
Фінансове право – сукупність правовихнорм, що регулюють суспільно-фінансові
відносини, які виникають в процесі
фінансової діяльності держави та
територіальних громад для забезпечення
безперебійного здійснення їх завдань і
функцій.
29. Особливості фінансово-правової норми
• Регулює відносини, що виникають у процесіпланового формування, розподілу й
використання державою і органами
місцевого самоврядування фінансових
ресурсів, необхідних їм для здійснення своїх
завдань (правила стягнення податків і інших
платежів з громадян і підприємств,
акумуляція і витрати бюджетних коштів,
формування й розподіл кредитних ресурсів і
страхових фондів).
30. Зміст фінансово-правової норми - імперативний
Зміст фінансово-правової норми імперативний• У фінансово-правових нормах містяться
адресовані до підприємств і громадян
вимоги вносити встановлені податки в
державний або місцевий бюджет у
передбачені строки, представляти звіти й
інші документи для проведення контролю
компетентними органами; Разом з тим –
обов’язки державних органів повертати
надмірно стягнені платежі. Також –
обов’язковий характер формування
бюджетів, використання позабюджетних і
бюджетних цільових фондів тощо.
31. Гіпотеза вказує на умови дії фінансово-правової норми
Гіпотеза вказує на умови дії фінансовоправової норми• Обов’язок підприємства сплатити
податок на прибуток до державного
бюджету реалізується за умови, якщо
воно має розрахунковий рахунок у
банку й самостійний баланс, а також
отримує прибуток, який підлягає
оподаткуванню.
32. Диспозиція встановлює зміст самого правила поведінки
• Приписує виконання певних дій поформуванню, розподілу, або
використанню державних і місцевих
фінансових ресурсів, зміст прав і
обов’язків учасників фінансових
відносин. Вимагає певної поведінки від
учасників цих відносин.
33. Санкція передбачає наслідки порушення правової норми
• Визначає види й заходи юридичної , в нашомувипадку – фінансово-правової відповідальності
щодо порушників фінансово-правових норм. За
допомогою санкції здійснюється державний примус
до виконання норми. Підстава – порушення норм
фінансового права. Нецільове використання
коштів, несвоєчасне перерахування бюджетних
коштів одержувачам, недотримання нормативів
фінансових витрат, несплата податків, подання
комерційним банком недостовірної інформації НБУ
тощо.
34. Особливості фінансово-правових санкцій:
• Мають грошовий характер, як правило;• Містять заходи примусового впливу на
правопорушника через його грошові фонди й
кошти.
• Це – накладення штрафу, нарахування пені,
примусове вилучення бюджетних коштів,
призупинення операцій по рахунках у банках,
заборона на здійснення банком окремих
банківських операцій.
• При вилученні коштів, вони зараховуються
до державного або місцевого бюджетів.
35. Заходи фінансово-правової відповідальності
• Застосовуються державними органами і їхпосадовими особами. До них належать:
Міністерство фінансів, Державна фіскальна
служба, НБУ та інші. Вони застосовують
санкції в адміністративному порядку. У
відповідних випадках(спір) – прийняття
судових рішень.
36. Крім вищезазначених санкцій до особи можуть бути
• Застосовані заходи дисциплінарного,адміністративного, кримінальноправового впливу з приводу
фінансового правопорушення.
37. Фінансово-правові відносини:
• Суспільні відносини, врегульованіфінансово-правовими нормами, учасники
яких є носіями юридичних прав і обов’язків у
сфері мобілізації, розподілу і використання
централізованих і децентралізованих фондів
коштів
• Грошові відносини
• Відносини розподілу
• Планомірність
• Організаційні
• Державно-владний характер
38. Об’єкт фінансових правовідносин
• Фонди коштівСуб’єкт фінансових правовідносин
• Особи, які є носіями суб’єктивних прав та
обов’язків відповідно до фінансово-правових
норм. З одного боку, суб’єкти, що
представляють інтереси держави у сфері
державних фінансів, з іншого – юридичні та
фізичні особи.
39. Фінансовий контроль -
Фінансовий контроль • Одна з функцій державного управлінняє контрольна діяльність, зокрема,
фінансовий контроль.
• Діяльність державних органів і
недержавних організацій по
забезпеченню законності, фінансової
дисципліни й доцільності у процесі
мобілізації, розподілу й використання
централізованих й децентралізованих
фондів коштів
40. Об’єкт фінансового контролю -
• Фінансові та інші матеріальні ресурсиорганів публічної адміністрації та
господарюючих суб’єктів
Предмет фінансового контролю –
• матеріальні носії інформації щодо
фінансово-господарської діяльності
Сфера фінансового контролю –
Увесь спектр операцій, що здійснюються з
використанням грошей, в деяких випадках
без них (бартерні операції).
41. Завдання фінансового контролю:
• Перевірка стану виконання фінансових обов’язків переддержавою, органами місцевого самоврядування,
організаціями і громадянами;
• Перевірка розробки і виконання бюджету (бюджетний
контроль);
• Перевірка правильності використання державними та
комунальними підприємствами грошових ресурсів, що є в
їх розпорядженні;
• Перевірка додержання правил здійснення фінансових
операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів
підприємствами і установами;
• Перевірка фінансового стану і ефективного використання
трудових, матеріальних ресурсів підприємства,
бюджетних установ;
• Усунення і попередження порушень фінансової
дисципліни.
42. Залежно від характеру взаємовідносин і суб’єкта контролю фінансовий контроль можна поділити на внутрішній і зовнішній
• Внутрішній – самоконтроль, який здійснюютьорганізації, підприємства, установи як за
власною фінансовою діяльністю, так і за
фінансовою діяльністю підрозділів, що
входять до їх складу.(ст.26 БКУ).
• Зовнішній – здійснюється стороннім
органом, уповноваженим на проведення
компетентних дій у сфері перевірки стану
додержання фінансової дисципліни. (органи
загальної компетенції, спеціальні органи).
43. За часом проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний та наступний
• Попередній – здійснюється на етапі розгляду іприйняття рішень з фінансових питань, у тому числі
на стадії розробки й прийняття законів та актів
органів місцевої влади та місцевого
самоврядування у сфері фінансової діяльності, в
першу чергу – бюджетів на поточні роки.
• Поточний – здійснюється під час фінансовогосподарських операцій, дає змогу регулювати
фінансові ситуації, запобігати збиткам.
• Наступний – вивчення фінансової діяльності за
попередній період, дає змоги виявити вади
попереднього й поточного контролю і оцінити
позитивні і негативні сторони фінансової діяльності
44. Залежно від суб’єктів контролю:
• Державний – здійснюють органи державноївлади(законодавчої, виконавчої).
• Відомчий – служби внутрішнього аудиту міністерств,
відомств, та інших органів публічної адміністрації. Робота
відомчих аудиторських служб розпорядників бюджетних
коштів – під контролем Державної фінансової інспекції
України.
• Внутрішньогосподарський – здійснюють економічні служби
підприємств, установ, організацій (бухгалтерії, фінансові
відділи, служби фінансового менеджменту тощо).
• Недержавний аудиторський – здійснюють незалежні
аудитори, а також державно-владні органи.
• Державний фінансовий аудит – перевірка і аналіз справ
щодо законного використання комунальних коштів та
майна, інших активів держави, правильного ведення
бухобліку, звітності.
45. Міжнародна організація вищих органів фінансового контролю (INTOSAI)
• INTOSAI є міжнародною професійною організацією, що об'єднуєвищі органи фінансового контролю (ВОФК) країн, які є членами
Організації Об'єднаних Націй. INTOSAI була створена у 1953
році, наразі до її складу входять ВОФК 189-ти країн світу, ще 4
ВОФК є асоційованими членами організації. Рахункова палата
України є повноправним членом INTOSAI з 1998 року.
• Основним завданням INTOSAI є надання аудиторам усього світу
можливості обміну інформацією, що становить спільний інтерес,
інформацією щодо сучасних напрацювань у сфері аудиту та
застосування професійних стандартів і найкращих методологій.
INTOSAI декларує сприяння кращому державному управлінню
шляхом заохочення ВОФК до сприяння урядам у вдосконаленні
їх діяльності, підвищення прозорості бюджетної сфери,
забезпечення підзвітності, боротьби з корупцією, сприяння
кваліфікованому та ефективному використанню державних
ресурсів на користь народів. У своїй діяльності INTOSAI
керується Лімською декларацією про основні принципи
здійснення аудиту (1977).
46. Методи фінансового контролю
Ревізія
Інвентаризація
Перевірка
Обстеження
Інспектування
47.
48. Органи фінансового контролю - це носії контрольних функцій щодо об’єкту контролю.
Органи загальної компетенції у сфері здійсненняфінансового контролю:
• Парламентський контроль- ВРУ(ст.85, 109
Конституції).
• Комітети ВРУ з питань бюджету з контролю за
дотриманням бюджетного законодавства, Комітет з
питань податкової та митної політики, Комітет з
питань фінансів і банківської діяльності
• Президент України, Рада національної безпеки й
оборони при Президентові України
• Кабінет Міністрів України
49. Органи спеціальної компетенції у сфері здійснення фінансового контролю
Рахункова Палата України
Міністерство фінансів України
Державна казначейська служба України
Державна фінансова інспекція України
Державна фіскальна служба України
Державна пробірна служба України
Національний Банк України
50. Недержавний фінансовий контроль
• Незалежні особи – аудитори• Аудиторські фірми
• Аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і
показників фінансової звітності суб’єкта
господарювання з метою висловлення
незалежної думки аудитора про її достовірність в
усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам
законів України, положень бухгалтерського обліку
або інших правил (внутрішніх) згідно із вимогами
користувачів
51. Податкове право
• інститут фінансового права, який складається ізсукупності правових норм, що забезпечують цілісне
регулювання різновиду відносин, пов’язаних з
надходженням до бюджетів податків і зборів.
52. Об’єкти податкових правовідносин
• Матеріальні блага фізичних і юридичних осіб, зяких стягуються податки згідно закону. Це –
доходи(прибутки), вартість визначених товарів,
окремі види діяльності, операції з цінними
паперами, користування природними ресурсами,
майно, передача майна, додана вартість,
продукція, роботи, послуги.
53. Суб’єкти податкових правовідносин
• Будь-яка особа, яка володієправосуб’єктністю і здатна бути учасником
податкових правовідносин.
54. Податок – обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодекс
Податок – обов’язковий, безумовний платіж довідповідного бюджету, що справляється з
платників податку відповідно до Податкового
Кодексу.
• Збір (плата, внесок) – обов’язковий платіж до
відповідного бюджету, що справляється з
платників зборів, з умовою отримання ними
спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок
вчинення на користь таких осіб державними
органами, органами місцевого
самоврядування, іншими уповноваженими
органами та особами юридично-значимих дій.