Українські політологи. Микола Іванович Костомаров

1. Презентація на тему: Українські політологи. Микола Іванович Костомаров

Міністерство освіти і науки України
Департаменту науки і освіти
Харківської обласної державної адміністрації
Комунальний заклад
«Харківська гуманітарно–педагогічна академія»
Харківської обласної ради
ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:
УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТОЛОГИ.
МИКОЛА ІВАНОВИЧ КОСТОМАРОВ
ВИКОНАЛА:
СТУДЕНТКА 211-АН ГРУПИ
ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА
МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
ПАНОВА К.Д.

2. Зміст

ЗМІСТ
• Вступ
• Начання, перші політичні ідеї
• Членство у Києво-Мефодіївському братстві та політичні погляди
• Розквіт діяльності
• Висновки

3. Вступ

ВСТУП
Микола Іванович
Костомаров (4 травня
1817 р.- 7 квітня 1885 р.)видатний
український історик,
поетромантик, мислитель, гр
омадський
діяч, етнопсихолог.
Народився у родині
поміщика Івана
Петровича Костомарова і
кріпачки Тетяни
Петрівни Мельникової
Зміст

4.  Навчання, перші політичні ідеї 

НАВЧАННЯ, ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ
Історик перемінив багато
навчальних закладів, у 16 років
навчався на історикофілологічному факультеті, там
заглиблюється в античність
Зміст

5.

Саме знайомство з видатними
українськими
діячами визначило інтерес М.
Костомарова до культури та
історії українського народу
Зміст

6. З цього часу починається написання дисертацій

З ЦЬОГО ЧАСУ ПОЧИНАЄТЬСЯ НАПИСАННЯ
ДИСЕРТАЦІЙ
• З 1840 р. починає писати наукові
роботи, що активно знищувалися та
редагувалися за допомогою цензури
Зміст

7.

13 січня 1844 року
Костомаров одержує
ступінь магістра
історичних наук
Зміст

8.

9. Членство в Кирило-Мефодіївському товаристві

ЧЛЕНСТВО В КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОМУ ТОВАРИСТВІ
• Микола Іванович був
членом таємного
КирилоМефодіївського
товариства.
М.Костомаров
розробляє програму
та ідеологію
братства, що були
закладені в "Книзі
Буття українського
народу"
Зміст

10.

11. Братство мало революційні погляди тільки щодо царизму

БРАТСТВО МАЛО РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОГЛЯДИ ТІЛЬКИ
ЩОДО ЦАРИЗМУ
Зміст

12.

Таємна організація поставила гострі політичні й
національні питання про відродження нації та її
державності про створення суспільства без
соціального гніту
Зміст

13. Ідеї та правила

ІДЕЇ ТА ПРАВИЛА
Зміст

14.

Найголовніша ідея Костомарова – це об’єднання слов’ян. Об'єднання мало
відбуватися шляхом приєднання до Росії на основі федерації. Їдеї рівності
українців містили елемент національного месіанства й не відповідали
історичним реаліям. У соціальній структурі України Костомаров не побачив
полярності, яку гнівно засуджував Т.Г.Шевченко.
Зміст

15.

• Костомаровська
федералістична
концепція ідейно
обґрунтовувала
боротьбу за буржуазну
республіку або
федерацію таких
республік.
• Філософське
сприйняття народів

16.

• У березні 1847 року Кирило-Мефодіївське братство було розгромлене, діячі
були відправленні у заслання
Зміст

17. Розквіт діяльності 

РОЗКВІТ ДІЯЛЬНОСТІ
• Заслання
вказало
Костомарову
дійсні розміри
прірви, що
лежала між
його ідеалами
і дійсністю;
там він
продовжував
написання
робіт
Зміст

18.

• У 1855 р. йому була дозволена відпустка в Петербург, а навесні 1859 р. він був
запрошений петербурзьким університетом очолити кафедру російської історії
Корпус, де викладав М.І.
Костомаров
(наш час)
Зміст

19. Ідеї та погляди

ІДЕЇ ТА ПОГЛЯДИ
У Костомарова склався особливий погляд на
історію утворення московської держави, що
різко суперечив тим поглядам, які
висловлювалися слов'янофільською школою і
С. М. Соловйова
Зміст

20.

• Костомаров намагався визначити сам
характер ладу, його відношення до
попереднього його життя і його вплив
на народні маси.
Зміст

21.

• Деякі свої висновки Костомаров викладав і в пресі, і вони викликали на нього
сильні нападки, але лекції відвідувалися з великим заохоченням
Зміст

22.

• У цю же пору Костомаров був обраний членом археографічної комісії і почав
видання актів по історії України XVII ст.
Зміст

23.

• Після закриття петербурзького університету, деякі професори, і в їх числі
Костомаров, улаштували (у міській думі) систематичні публічні лекції, але
згодом лекції заборонили.
Зміст

24.

В подальші роки Костомарову було заборонено викладати, тому
він відхиляв запрошення з університетів. На початку 1870-х років
Костомаров почав роботу «Про історичне значення російської
пісенної народної творчості»
Зміст

25. Висновки

ВИСНОВКИ
• Погляди М.І. Костомарова на державу і право мали велике
значення. Рушійною силою історії вони вважали народ, а його
інтереси – єдиним критерієм історичної оцінки, що було дуже
важливим для усвідомлення необхідності заміни монархії
демократією.