Як збирати та поширювати інформацію

1. ЯК ЗБИРАТИ ТА ПОШИРЮВАТИ ІНФОРМАЦІЮ

2. Інформація – повітря сучасного суспільства

Інформація (від латин.
Informatio – роз’яснення,
ознайомлення, переказ) –
це відомості стосовно осіб,
предметів, фактів, подій,
явищ і процесів незалежно
від форми їх подання.
Інформація передається
за допомогою
повідомлень.
Повідомлення – це
послідовність сигналів
різної природи: звуків,
символів, зображень,
жестів тощо.

3. Хто має право на інформацію?

Інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути
збережені на матеріальних носіях або відображені в
електронному вигляді (ст. 1 Закону України «Про
інформацію»).
Переважним правом на одержання інформації
користуються громадяни, яким ця інформація необхідна
для виконання своїх професійних обов’язків (ст. 29 ЗУ
«Про інформацію» в редакції 1992 року).
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на
вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має
право вільно збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб
– на свій вибір (ст. 34 Конституції України).

4. Обмеження права на інформацію

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в
інтересах національної безпеки, територіальної цілісності
або громадського порядку з метою запобігання
заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я
населення, для захисту репутації або прав інших людей,
для запобігання розголошенню інформації, одержаної
конфіденційно, або для підтримання авторитету і
неупередженості правосуддя (ст. 34 КУ).
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати
недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та
права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також
право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
завданої збиранням, зберіганням, використанням та
поширенням такої недостовірної інформації (ст. 32 КУ).

5. Запит на інформацію

Запит на інформацію – це прохання
особи до розпорядника інформації
надати публічну інформацію, що
знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до
розпорядника інформації із запитом
на інформацію незалежно від того,
стосується ця інформація його
особисто чи ні, без пояснення
причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути
індивідуальним або колективним.
Запити можуть подаватися в усній,
письмовій чи іншій формі (поштою,
факсом, телефоном, електронною
поштою) на вибір запитувача.
(ст. 19 ЗУ «Про доступ до публічної
інформації»)

6. Прошу надати відповідь!

Запит на інформацію має містити 1) ім’я (найменування)
запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти,
а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; 2) загальний
опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст
документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це
відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в
письмовій формі.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на
інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання
запиту (максимально – до 20 робочих днів).
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація
може бути одержана запитувачем із загальнодоступних
джерел, або відповідь не по суті запиту вважається
неправомірною відмовою в наданні інформації.
(ЗУ «Про доступ до публічної інформації»)

7.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до
публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких
порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної
інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з
обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
(ст. 24 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»)

8. До кого скаржитися?

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації
можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого
органу або суду (ст. 23 ЗУ «про доступ до публічної
інформації»).
За порушення права на інформацію та права на звернення
(ст. 212-3 КУпАП), крім порушень права на інформацію
відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність», мають право складати протоколи про
адміністративні правопорушення уповноважені особи
секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини або представники Омбудсмана.

9. ! Практичне завдання

На інформаційний запит до відділу освіти міської ради Ви
отримали лист-відповідь через 7 днів. У відповіді була надана
інформація з більшості питань, проте на 1 питання було
зазначено, що відомості містяться на офіційному сайті відділу, а
ще з одного питання взагалі не було надано жодної інформації.
Назвіть, які вимоги законодавства щодо доступу до публічної
інформації було порушено?
До кого слід оскаржити ці порушення?

10. Засадничі принципи інформування

- доступність та об’єктивність інформації (врахування
закономірностей функціонування масової свідомості,
відносин між людьми, владою та громадськістю),
- дотримання вимог законодавства в сфері інформації та
етичних норм;
- безперервність і системність роботи з інформування
громадськості.

11. Закономірності комунікації:

1. Немає сенсу вкладати сили в руйнування негативного
стереотипу. Доцільніше сформувати новий, що
демонструватиме переваги нових методів і форм роботи.
2. Аудиторію легше переконувати, якщо дискусію
проводити в стилі «Так..., але». Необхідно скласти перелік
сильних і слабких сторін запропонованих змін.
3. Самі ж повідомлення (письмові та усні) – формувати з
точки зору інтересів людей (клієнтів).

12. Складові комунікації:

- Ваш особистий сайт, який ви регулярно оновлюєте,
- соціальні мережі;
- прес-конференції, брифінги;
- конференції, дискусії, «круглі столи» з актуальних
проблем, дні «відкритих дверей»;
- флешмоби, акції, масові заходи;
- письмова комунікація (прес-анонси, прес-релізи, брошури,
буклети, листівки тощо);
- усна комунікація (семінари, особисті зустрічі);
- електронна (відео, Інтернет, телефон);
- комунікація через ЗМІ (теле- та радіопрограми,
інформаційні та рекламні ролики);

13. Складові комунікації:

- дослідження, моніторинги, результати яких широко
розповсюджують;
- навчальні тренінги для журналістів, блогерів з певної
тематики;
- «прес-кава» (зустрічі з журналістами у неформальній
обстановці).
http://www.youtube.com
Повідомити ЗМІ за умови НЕрозкриття джерел інформації
+ Пам'ятайте не лише про своє професійне свято, а й своїх
партнерів-журналістів:
не забудьте вчасно їх
привітати!

14. ЩО варте висвітлення в ЗМІ?

“Коли собака покусала людину – це не новина. Новина –
це коли людина покусала собаку!”
1. До події залучено велику кількість людей.
2. Вона незвичайна.
3. Буде впливати на життя людей, котрі дізнаються про цю
подію через ЗМІ.
4. До події причетні відомі люди.
5. Це цікава життєва історія.
6. Має унікальні деталі й особливості.
7. Відбувається в період інформаційного «затишшя» (у
вихідні та святкові дні).

15. Переваги комунікації зі ЗМІ:

Інформування з перших
вуст: завдяки прямим
контактам з журналістами
можна оперативно донести
необхідну інформацію.
Громадський тиск на тих,
хто приймає рішення.
Зміцнення авторитету та
формування позитивного
іміджу.

16. Можливі ризики та недоліки:

Інформація може бути «викривлена».
Непродумані заяви можуть привести до протилежних
результатів.
Непрофесійні спроби спростувати негативну інформацію
можуть, навпаки, загострити на ній увагу.

17. Журналісти, зазвичай:

Цікавляться новинами і скандалами.
Відчувають і підтримують домінуючий у суспільстві настрій.
Шукають джерело цікавої інформації (правдивої чи хибної).
НЕ завжди вивчають ситуацію досконало.
НЕ переймаються Вашими почуттями і проблемами.
НЕ потребують надлишку інформації.

18. Чому ЗМІ зацікавлені в нас?

Журналісти постійно шукають інформацію – в цьому суть
їхньої роботи.
Ви – експерти в певній сфері та можете надати фахову й
достовірну інформацію.
Якісна інформація полегшує журналісту роботу, а
організації – співпрацю зі ЗМІ.
ЗМІ самі будуть звертатись за коментарями до людини чи
організації, котрі вміють цікаво подавати суспільно важливу
інформацію.

19. Викликайте емоції!

20. ! Практичне завдання

Розкажіть про вашого знайомого/знайому, який/яка є
«простою» людиною?
Розповідь має викликати співчуття та інтерес.
Час на виступ – 2 хвилини!

21. Правила для тих, хто дає інтерв’ю

Запорука успіху – підготовка.
Не забувайте запитувати у журналіста яке ЗМІ він
представляє та про що йтиме мова під час розмови.
Якщо журналіст – телевізійник, пам’ятайте про правило 35
секунд.
Інтерв’ю – ваша спільна з журналістом творчість. Ви маєте
право робити правки та просити попередньо ознайомитись
з текстом.
Коментар дається один раз. Шансу внести правки може не
бути.
Ваша мета – не з’явитися на екрані, а донести ключове
повідомлення. Доносьте його на початку інтерв’ю.
Не можете відповісти на запитання – поясніть чому.

22. Що обов’язково має бути в інформаційному матеріалі

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРИВІД!!!
«ЗМІ створювались не для того, аби просувати вашу
кампанію. Їх мета надати людям цікавий матеріал. Ваша
мета – дати журналісту те, що йому потрібно, при цьому
отримавши безкоштовне висвітлення вашої позиції». Білл
Столлер, американський журналіст
Це може бути не тільки цікава подія, але й незвичайний
погляд на факти.
Приклади вдалих заголовків для статей:
- Кожен 14-ий в Україні стикався з насильством міліції
- Нужна ли Украине «спецментслужба»?
- МВД – Министерство внешнего декора
- Не все здорово зі станом здоров’я українців
- Истец подкрался незаметно

23. 10 правил правильних текстів:

1. Грамотність.
2. Прямий порядок слів (спочатку підмет, потім присудок).
3. Точність = ввічливість.
4. Зрозумілі скорочення + розшифровки.
5. Будь простіше! Пиши НЕ заумно.
6. 1:1, тобто 1 думка – 1 речення, 1 абзац – 1 теза.
7. Пишемо без канцеляризмів (убий в собі бюрократа!).
8. Стоп, пафос!
9. Скорочуй: 10% в кошик (читай текст 4 рази і викреслюй!).
10. Використовуй інфографіку.

24. Вимоги для прес-релізу:

Інформація повинна подаватись за принципом «перевернутої
піраміди».
1-й абзац прес-релізу або лід (lead – провідний з англ.) має бути
складений як новина. Тобто так, аби цей текст, відірвавши від
цілого прес-релізу, можна було поставити в стрічку новин.
Він має відповідати на питання: Що? Коли? Де? Хто? Навіщо?
NB Прес-реліз завжди пишеться в минулому часі!
Наприкінці можна додати певну довідкову інформацію.
В прес-релізі має бути зазначена веб-адреса сайту/блогу, де
журналіст може знайти його електронний варіант.
Так само має бути зазначена контактна особа та спосіб зв’язку з
нею (телефон, e-mail).
Оптимальний розмір прес-релізу – 1 сторінка.

25.

26. ! Практичне завдання

Складіть прес-реліз – «блискавку» про сьогоднішній захід.
Заголовок має бути таким, щоб зацікавив ЗМІ.
Час на виступ – 2 хвилини!

27. Практичні поради:

Необхідно мати контакти ЗМІ та провідних журналістів.
Матеріали для поширення повинні бути цікавими не тільки
для нас, але й для них – журналістів та
читачів/слухачів/глядачів.
Після проведеного заходу протягом тижня слід моніторити
ЗМІ, Інтернет-видання та соціальні мережі.

28. Не використовуйте мову ворожнечі!

Мова ворожнечі (англ. «hate speech») – це будь-яке
вираження з елементами заперечення принципу рівності
всіх людей у правах («Міжнародна Амністія»).
Мова ворожнечі – вислів, контекст чи візуальне зображення,
що призводить до створення або ж поглиблення ворожнечі
між відмінними за певними ознаками групами суспільства
(ІМІ).

29.

30.

31. Зворотній зв’язок

Що корисного ви здобули під час тренінгу?
Яку отриману інформацію і як ви плануєте
використати по завершенню навчання?

32. Наші контакти:

Наші контакти:
https://www.facebook.com/ChuguyivHumanRightsProtecti
onGroup/
097-179-38-22
https://www.youtube.com/channel/UCsWCoXA0CkAex3Gv
NhE_Kfg
[email protected]

33. Дякую за увагу!

Успіхів вам!
Юрій Чумак,
експерт Чугуївської правозахисної групи з питань доступу до інформації,
член правління Харківської обласної організації Національної спілки
журналістів України, колишній регіональний координатор взаємодії з
громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
по Харківській області.