73633

1. Практична робота 13 Шкідники виноградної лози

2.

Мета: ознайомитися із морфо-біологічними
особливостями шкідників виноградної лози та
основними заходами боротьби з ними.
Матеріали та обладнання: конспекти, плакати,
визначники, колекція комах, кінофільм, мікроскоп, лупи.
Об’єкти
вивчення.
Виноградна
філоксера;
виноградний борошнистий червець. Твердокрилі:
скосарі – кримський, турецький, малий чорний,
виноградний, трубкокрут багатоїдний, падучка темна.
Лускокрилі:
листовійки
–
гронова,
двольотна,
виноградна,
пістрянка
(строкатка)
виноградна,
виноградна кружкова міль.

3.

Загальна характеристика
Виноград на півдні України пошкоджують близько 50 видів комах, кліщів,
молюсків, нематод та інших тварин. Більша частина з них - багатоїдні
шкідники. Монофагів та олігофагів налічується до 15 видів.
Найбільш небезпечним шкідником європейського кореневласного
винограду є виноградна філоксера. Поширені та завдають значної шкоди
листовійки, кліщі, хрущі. У роки масового розмноження в окремих районах
виноград пошкоджують лучний метелик, непарний шовкопряд,
американський білий метелик та інші багатоїдні шкідники.

4.

Філоксе́ра виноградна
Латинська назва: Daktylosphaera vitifoliae
Ряд: Рівнокрилі (Hоmоptera)
Родина: філоксери (Phylloxeridae)

5. Морфологічні ознаки

• Самка кореневої форми завдовжки 1 – 1,2 мм, видовжено- овальна,
зеленувата або бурувато-жовта; вусики тричленикові; хоботок довгий,
заходить за основу задніх ніг; на верхній частині тіла — 70 темних
бородавок, розміщених рядами. Самка листкової, або галової, форми більш
округла, жовто- зелена, з коротшим хоботком; на тілі немає темних
бородавок. Проміжні форми шкідника: крилата німфа і двостатеві (амфігонні) покоління.
• Личинка першого віку завдовжки 0,3 – 0,4 мм, молочно-жовта.
• Травлення у філоксери позакишкове, кишечник замкнений, анального отвору
немає.
• Крилаті самки не живляться і відкладають 1 – 4 яйця на наземні частини
винограду.
• Яйця бувають двох розмірів: більші — до 0,4 мм, з яких відроджуються
самки, і дрібні — 0,25 мм, з яких відроджуються самці.

6. Біологічні особливості

• Зимують личинки першого, рідше другого віків на коренях. За
температури ґрунту 12 – 13 °С личинки прокидаються від зимового
заціпеніння і починають живитися. Через 20 – 30 діб вони
перетворюються на безкрилих партеногенетичних самок, які,
відклавши 50 – 100 яєць, відмирають. Личинки, що відродились,
проходять п’ять віків і також перетворюються на безкрилих
партеногенетичних самок. За сезон у ґрунті розвивається 5 – 8
поколінь. На розвиток одного покоління в літній період потрібно 18 –
26 діб. Частина личинок (бродяжок) виповзає на поверхню ґрунту
і через тріщини в землі проникає до коріння сусідніх кущів.
Річний цикл кореневої форми завершується у вересні — жовтні
переходом личинок першого, рідше другого віку на зимівлю.
Приблизно з другої половини червня частина личинок ІІІ – IV віків
утворює німфи, які виходять із ґрунту і перетворюються на крилатих
самок розселювачок.

7. Шкодочиність

• Всі форми філоксери трапляються на прищепних сортах винограду і на
деяких галоутворюючих сортах гібридів - прямих виробників, де
шкідник розвивається повним циклом.
• При заселенні лози листковою формою філоксери знищується
асиміляція листків, уповільнюється ріст рослин, знижується врожай.
Унаслідок живлення філоксери на мичкуватому корінні утворюються
здуття, які мають форму дзьобиків (нодозитети). Пошкоджені корені
відмирають. На багаторічних коренях у місцях живлення утворюються
жовна (туборозитети) і виразки, в які проникають гнильні бактерії та
сапрофітні гриби. Через 2 – 3 роки заселений філоксерою кущ гине.
Американським видам винограду та їхнім гібридам властива стійкість
до кореневої форми філоксери. Тому в зоні поширення філоксери їх
використовують як підщепи для вирощування високоякісних
європейських сортів винограду.

8. Заходи боротьби

• Залежно від наявності й ступеня поширення філоксери територію
поділяють на три зони: вільну від філоксери, часткового поширення і
суцільного заселення. У вільній від філоксери зоні вирощують
кореневласні європейські сорти винограду. Проводять цілу низку
карантинних заходів для захисту цієї території від проникнення
шкідника. У зонах часткового й суцільного заселення філоксери для
знищення шкідника в ґрунті застосовують хімічний метод. Нині
найефективнішим є застосування гексахлорбутадієну та емульсії
сірковуглецю. У зоні суцільного заселення філоксери проводять
вирощування європейських сортів винограду на філоксеростійких
підщепах. Проти листкової форми філоксери на маточниках підщепної
лози та гібридах — прямих виробниках застосовують обприскування
інсектицидами. Першу обробку проводять на початку розпускання
бруньок і до розпускання на пагонах другого й третього листків, другу
— в період розпускання на пагонах 10 – 12-го верхівкового листка.

9. Гронова листовійка

Латинська назва: Lobesia botrana
Ряд: Лускокрилі — Lepidoptera
Родина: Листовійки — Tortricidae

10. Біологічні особливості

• Зимують лялечки в білих шовковистих коконах у тріщинах кори,
щілинах дерев’яних стовпів, у сухих гронах винограду, опалому листі
та інших місцях. Весняний виліт метеликів розпочинається з
настанням стійких середньодобових температур 14 °С. На Південному
березі Криму це буває наприкінці другої декади квітня, у степовій зоні
— в травні. У прохолодну весну виліт метеликів розтягується до 20 –
30 діб. Літ відбувається увечері й на світанку, рідше — вдень, у
похмуру погоду.
• Метелики додатково живляться нектаром квіток і солодкими
виділеннями. На 5 – 6-ту добу після вильоту метелики відкладають
яйця поодинці або невеликими групами на бутони, квітки й суцвіття.
Плодючість — 60 – 100 яєць.
• Оптимальні умови для шкідника — температура 15 – 30 °С і відносна
вологість повітря понад 50 %. За температури понад 32 °С і відносної
вологості повітря нижче 50 % плодючість метеликів різко знижується,
а також відмічається масова загибель відкладених яєць.

11. Шкодочиність

• До першого линяння гусениці живуть
відкрито, вигризаючи на поверхні ягід
невеликі заглиблення. Потім проникають
усередину і вигризають порожнини в м’якуші.
Після кожного линяння гусениці переходять у
сусідню ягоду. Заляльковуються на листі,
рідше серед пошкоджених ягід. Метелики
третього покоління, які вилітають через 7 – 8
діб, відкладають яйця поодинці на стиглі
ягоди, всередину яких проникають і якими
живляться гусениці. Одна гусениця 2 – 3-го
покоління пошкоджує від 4 до 8 ягід. До часу
збирання врожаю гусениці переходять у місця
зимівлі і там заляльковуються. Пошкоджені
ягоди або засихають, або гниють.
• Гронову листовійку знищують жужелиці, хижі
клопи, золотоочки, кокцинеліди, мухи
сирфіди, хижі трипси, павуки.

12. Заходи боротьби

• Заходи захисту. Обробіток
ґрунту після переходу гусениць
на зимівлю, а також восени і
рано навесні. При чисельності
понад 2 – 3 гусениці на один
кущ
—
обприскування
винограду інсектицидами на
початку переміщення гусениць
до бруньок, що набубнявіли, а
також
біопрепаратами
або
інсектицидами під час масового
переходу гусениць третього
віку на верхівки пагонів.

13. Виноградна листовійка

• Латинська назва: Sparganothis pilleriana
• Ряд: Лускокрилі — Lepidoptera
• Родина: Листовійки — Tortricidae

14. Біологічні особливості

Зимують діапаузуючі, щойно відроджені червонобурі гусениці в щільних коконах
попелястосірого кольору в тріщинах кори та ґрунті на глибині 4 – 5 см.
Навесні гусениці підіймаються на рослини, проникають у бруньки винограду і
живляться ними зсередини. З третього віку переходять на живлення молодим листям,
суцвіттями та зав’язями на верхівці пагонів. У листках вони прогризають наскрізні
отвори. Іноді гусениці прогризають гребінь біля основи, внаслідок чого все гроно
засихає. Обплутані павутиною кілька пошкоджених листків утворюють пухкий
клубок, пошкоджене листя буріє і засихає. Воно добре помітне на фоні зеленого листя.
Завершивши розвиток, який триває 30 – 35 діб, гусениці п’ятого віку заляльковуються
в місцях живлення. Через 10 – 14 діб вилітають метелики, які літають з останньої
декади червня до кінця липня, уночі. Додатково не живляться, живуть 5 – 6 діб. На
другу — третю добу після парування самки черепице-подібно відкладають яйця по 30
– 70 штук у кожній кладці на верхній бік листка біля головної жилки. Яйцекладка
вкривається пінистими виділеннями. Плодючість — 250 – 300 яєць. Ембріональний
розвиток триває 9 – 12 діб. Гусениці, що відродилися, не живляться, а переходять у
місця зимівлі. За рік розвивається одна генерація.
Чисельність виноградної листовійки знижують в основному хижаки й паразити,
зазначені для гронової та двовилітної листовійок.

15. Шкодочиність

• Навесні гусениці підіймаються на рослини, проникають у бруньки
винограду і живляться ними зсередини. З третього віку переходять на
живлення молодим листям, суцвіттями та зав’язями на верхівці
пагонів. У листках вони прогризають наскрізні отвори. Іноді гусениці
прогризають гребінь біля основи, внаслідок чого все гроно засихає.
Обплутані павутиною кілька пошкоджених листків утворюють пухкий
клубок, пошкоджене листя буріє і засихає. Воно добре помітне на фоні
зеленого листя

16. Заходи боротьби

Обробіток ґрунту після переходу гусениць на зимівлю, а
також восени і рано навесні.
• При чисельності понад 2 – 3 гусениці на один кущ —
обприскування винограду інсектицидами на початку
переміщення гусениць до бруньок, що набубнявіли, а
також біопрепаратами або інсектицидами під час масового
переходу гусениць третього віку на верхівки пагонів.

17. Скосар малий чорний

Латинська назва: Otiorrhynchus ovatus L.
Ряд: Твердокрилі—— Coleoptera
Родина: Довгоносики - Сurculionidae

18. Біологічні особливості

Жуки з'являються у квітні-травні й живляться
корою та листками в сутінки, вдень ховаються у
різні вкриття. У червні відкладають яйця в ґрунт
біля кормових рослин. Ембріональний розвиток
сім-вісім днів. Личинки пошкоджують кореневу
систему: малі корінці з'їдають повністю, а з
великих обгризають кору. Заляльковуються
личинки в кінці літа та восени. Частина жуків
виходить на поверхню в кінці літа і після
короткого живлення йдуть на зимівлю в підстилку.
Жуки, які відродилися пізніше, залишаються
зимувати в лялечкових колисочках. Зимують
також личинки, які не закінчили свій розвиток.
Генерація дворічна.

19. Шкодочиність

• Жуки з'являються у квітні-травні й живляться корою та
листками в сутінки, вдень ховаються у різні вкриття. У
червні відкладають яйця в ґрунт біля кормових рослин.
Ембріональний розвиток сім-вісім днів. Личинки
пошкоджують кореневу систему: малі корінці з'їдають
повністю, а з великих обгризають кору.

20. Заходи боротьби

• Осінній обробіток ґрунту.
Культивація
й
перекопування ґрунту в
міжряддях та навколо
кущів під час масового
заляльковування личинок.

21. Трубковерт багатоїдний або грушевий

• Латинська назва: Byctiscus betulae
• Ряд: твердокрилі — Coleoptera
• Родина: трубкокрути — Attelabidae (Rynchitidae)

22. Біологічні особливості

• Зимують статевонезрілі жуки в ґрунті на глибині 5 – 10 см,
невелика частина особин — під рослинними рештками.
Виходять у другій декаді квітня і починають додатково
живитися бруньками, що розпускаються, пізніше переходять на
молоде листя, в якому з верхнього боку вигризають вузькі
смуги, не торкаючись нижньої шкірочки. В міру росту листка
плівка цих борозенок розривається і листок набуває
безформних обрисів. Після парування самка надгризає черешок
листка, внаслідок чого він в’яне і звисає донизу. Після цього
жук згортає його в трубку, скручуючи у вигляді спіралі. Між
кожним шаром листка (листків) відкладає по 1 – 2 яйця, в
середньому 8 – 9 яєць в одну «сигару». Одна самка згортає 25 –
30 «сигар». Плодючість — 200 – 250 яєць. Відродившись через
7 – 10 діб, личинки впродовж 25 – 35 діб живляться частиною
трубки, що підсихає, а після її падіння на землю — м’якушем,
що розкладається. Завершивши розвиток, личинки переходять у
ґрунт і заляльковуються в круглих колисочках. Жуки, що
утворилися через 10 – 15 діб, залишаються в ґрунті до весни
наступного року. За рік розвивається одна генерація.

23. Шкодочиність

• Виходять у другій декаді квітня і починають
додатково харчуватися на бруньках, що
розпускаються пізніше переходять на молоде
листя, в якому з верхнього боку вигризають вузькі
смуги, не торкаючись нижньої.
• Пошкоджує виноград, грушу, рідше — сливу,
яблуню, горобину, айву, вишню, малину та деякі
інші листяні породи.

24. Заходи боротьби

Осінній обробіток ґрунту. Культивація й перекопування ґрунту в
міжряддях та навколо кущів під час масового заляльковування
личинок. Збирання й спалювання згорнутих листкових трубок
(«сигар») до виходу з них личинок. При чисельності понад 2 – 3 жуки
на один кущ — застосування інсектицидів до утворення «сигар» і
відкладання яєць.

25. Падучка темна виноградна

Латинська назва: Bromius obscurus
Ряд: Твердокриллі —Coleoptera
Родина: листоїди — Chrysomelidae

26. Біологічні особливості

Зимують личинки, що завершили живлення, в ґрунті на глибині 10 см.
Наприкінці квітня заляльковуються. В середині травня виходять жуки і
починають додатково живитися. На листках винограду вони вигризають
борозенки завдовжки до 1 см. У місцях пошкодження утворюються
розриви. Такі самі борозенки жуки вигризають на корі молодих пагонів та
ягодах. Пошкоджені листки часто обпадають, ягоди гниють. Самки
відкладають яйця в тріщини кори на штамбах. Відродившись через 7 - 10
діб, личинки падають на землю і заглиблюються в ґрунт. Спочатку вони
живляться молодими корінцями, потім вгризаються в товще коріння і
проточують у ньому поздовжні ходи. Пошкоджене коріння загниває, кущ
відстає в рості, різко знижується врожай ягід. Закінчивши розвиток,
личинки залишають пошкоджене коріння, утворюють у ґрунті колисочку і
залишаються в ній до весни наступного року. За рік розвивається одна
генерація. Наявність 10 - 15 жуків на один кущ становить реальну загрозу
винограду.

27. Шкодочиність

• Спочатку вони живляться молодими корінцями, потім вгризаються в
товще коріння і проточують у ньому поздовжні ходи. Пошкоджене
коріння загниває, кущ відстає в рості, різко знижується врожай ягід.
Закінчивши розвиток, личинки залишають пошкоджене коріння,
утворюють у ґрунті колисочку і залишаються в ній до весни
наступного року. За рік розвивається одна генерація.
• Наявність 10 – 15 жуків на один кущ становить реальну загрозу
винограду

28. Заходи боротьби

• Осінній і весняний обробіток ґрунту. При
масовому розмноженні шкідника – обробка
винограду
інсектицидами
під
час
додаткового живлення жуків.

29. Виноградний повстяний кліщ

• Назва на латині: Colomerus vitis
• Ряд:
• Родина:

30. Біологічні особливості

• Розмір дорослої особини – близько 0,15 мм, кліщі мають прозоре
циліндричне тіло молочно-білого або жовто-зеленого кольору, на кінці
якого знаходяться 2 ниткоподібні щетинки. Перше покоління
шкідників з’являється вже в травні, як тільки розпустяться перші
листя, а друге – ближче до середини літа. Всього за сезон коростяний
кліщ може утворити до 7 поколінь.
• Помітити появу повстяного кліща можна за характерним утворень на
листі – галлах. Це опуклі нарости червонуватого відтінку, на нижній
стороні листа вкриті ворсистим нальотом. На листках винограду
світлих сортів галли мають жовто-бурий відтінок, а на листках темних
– більш червоний. Колір повстяного нальоту знизу аркуша може бути
від білого до бурого; чим старше утворив його кліщ, тим темніше
повсть.
• За зовнішніми ознаками ураження повстяним кліщем нагадує
зараження мілдью. Відрізнити паразита від грибкового захворювання
просто: потрібно потерти ворсистий ділянку нігтем; якщо то
борошниста роса, наліт легко соскребется, якщо ж це кліщ – ні.

31. Шкодочиність

Хоча він заселяє не всі сорти винограду, селиться тільки на надземних
частинах і не викликає відмирання вегутуючої частини, при ураженні більше
50% листя коростяний кліщ представляє серйозну загрозу рослині. Поява галл
заважає фотосинтезу і перешкоджає нормальній передачі поживних речовин
від аркуша куща, тим самим знижуючи врожайність і якість ягід в цілому.
Також кліщ може пошкоджувати суцвіття, викликаючи їх осипання. Маточка,
зав’язь і тичинки червоніють і ущільнюються і вже не можуть нормально
розвиватися. Особливо схильні до цього гібридні сорти винограду.
Пагони, уражені кліщем на початку весни, повільніше ростуть, міжвузля на
них стають коротшими. При великій кількості зудней на кущі під час періоду
вегетації гірше пагони дерев’яніють, знижується відсоток вмісту цукрів у
ягодах.

32. Заходи боротьби

Стандартні заходи боротьби з будь-якими паразитами не зовсім підходять в
разі зараження виноградним зуднем. Справа в тому, що стандартне
обприскування дозволяє обробити верхню частину аркуша, в той час як
свербіння ховається в галлах, вхід в які знаходиться знизу аркуша, до того ж
захищаючи своє житло повстяними ворсинками.
Найефективніша боротьба з будь-яким паразитом – це профілактика його
появи. Восени після обрізки стару лозу необхідно прибирати і знищувати, то
ж робити з опалим листям і прибраними бур’янами.
Якщо ж кліщ завівся, то найдієвіші заходи боротьби – обробка кущів
препаратами, що містять колоїдну сірку. Обприскування кущів слід проводити
двічі з інтервалом в 10-12 днів. Важливою умовою при цьому є температура
повітря повинна бути не нижче 20°С. Це потрібно для того, щоб сірка могла
випаруватися, так як тільки її пари здатні проникнути крізь повсть і знищити
кліща.

33. Виноградний Бруньковий кліщ

• Назва на латині: Colomerus
vitigineusgemma
• Ряд:
• Родина:

34. Морфологічні ознаки

• Імаго. Кліщі з червоподібного тілом,
завдовжки 0,14 мм.
• Тіло
дорослої
самки
червоподібної
циліндричної форми.
• Колір - молочно-білий або жовтуватий.
Довжина - 0,17-0,21 мм.
• Самець трохи менше - до 0,14 мм. Щиток у
шкідника трикутний з безліччю поздовжніх
ліній. На задній частині щитка є кілька
щетинок. На черевці є безліч кілець з
мікроскопічними.

35. Біологічні особливості

• Як і у всіх представників сімейства галових чотириногих кліщів, на
опістосомах 6-7 пар щетинок. Субдорсальні щетинки відсутні,
халіцери голковидні форми, апікальная частина орального стилета
(лабрумах) коротше довжини його заснування і глоткового насоса
разом, рострум короткий. Дві пари ніг. Лапка озброєна непарним
чубом і пір'ястим емподіем, латеральний шип на гомілки ніг I
відсутня, генитальне отвір поперечне, розташоване позаду тазиків
ніг II, епігіній зазвичай з поздовжньою ребристістю.
• Колір покривів виноградного почкового кліща білувато-жовтий.
Щиток округлий, з численними, від 20 до 22, поздовжніми
Костулень. Дорсальні горбки перед заднім краєм щитка обладнані
щетинками, направленими вперед. На гістеросоме 66 кілець. На
таносоме кільця в мікробугорках, на тілосомі гладкі. Гомілку ноги I
практично в два рази коротше лапки. На генетальному клапані 6-8
поздовжніх Костулень збудовані в один поперечний ряд. Довжина
тіла кліща в 3-4 рази більше ширини. Лапки ніг короткі, їх довжина
не перевищує ширини.

36. Шкодочиність

Виноградний бруньковий кліщ шкодить виноградній лозі. Дорослі шкідники і
німфи харчуються всередині нирок, пошкоджуючи клітини нижніх міжвузлів,
вузлів і зачатки листя. Ознаки ушкодження проявляються вже в липні: це
зменшення кількості суцвіть і зачатків вегетативних органів. Багато уражені
нирки не розпускаються. Пагони, що розвиваються із запасних нирок,
характеризуються слабким зростанням, короткими міжвузлями і дрібними
хлорозним листям. Найсильніше кліщ шкодить сортам з коротким періодом
спокою.
Вплив виноградного брунькового кліща на рослину може привести до втрати
30-60% урожаю

37. Заходи боротьби

Хімічний спосіб полягає в своєчасному обприскуванні (промиванні)
виноградної лози, фосфорорганічними сполуками, неонікотиноїдів,
пиретроидами.
Біологічний спосіб боротьби. Обприскування виноградної лози біологічними
пестицидами.

38. Виноградний листовий кліщ

Назва на латині: Calepitrimerus vitis Nal.
Ряд:
Родина:

39. Морфологічні ознаки

• Імаго. Кліщ з жовтуватим тілом, завдовжки 0,15 мм. Як і у всіх
представників сімейства галових чотириногих кліщів, на опістосома 6
або 7 пар щетинок. Субдорсальні щетинки відсутні, хеліцери
ігловідние форми, апикальная частина лабрум коротше розміру його
заснування і глоткового насоса, рострум короткий. Дві пари ніг.
• Лапка озброєна непарним коготком і пір'ястим емподіем, латеральний
шип на гомілки ніг I відсутня, генитальное отвір поперечне,
розташоване позаду тазиків ніг II, епігіній зазвичай з поздовжньою
ребристістю.
• Тіло виноградного листового кліща потовщені в середній частині і
звужується до заднього кінця. Відрізняється характерним горбом, що
складається з трьох поздовжніх ребер на гістеросоме. На щитку
малюнок з двох чітких паралельних ліній в середньому поле і неясних
вигнутих ліній з боків. На гістеросоме 46-48 спинних півкілець.
• Яйце розвивається на нижній сачтині листової пластинки.

40. Біологічні особливості

• З весни до середини літа, особливо з травня по червень, потім знову
в липні кліщі розмножуються, відкладаючи круглі білі яйця,
розміром 0,039 мм. Через 8-10 днів з них з'являються личинки.
Протягом двох тижнів вони перетворюються, пройшовши також
рухому проміжну стадію (німфи), в статевозрілі особини. У помірній
кліматологічної зоні (Швейцарія, Німеччина, Франція, Україна) кліщ
виноградний листової дає звичайно 4 покоління за сезон, але при
сприятливих умовах і в більш теплому кліматі можливі 7-10. З кінця
серпня і початок вересня кліщі починають йти в зимові укриття.
Невелика частина їх знаходиться під виноградної корою, особливо в
місцях переходу від молодої деревини до старої, але переважно вони
ховаються під лусочками бруньок.
• Кліщів розносять вітер і знаряддя, але в основному вони
поширюються з матеріалом для щеплень, що може призводити до
сильних пошкоджень в шкілки і молодих виноградниках. Кліщі
цього виду мало чутливі до погодних впливів. Вони однаково добре
переносять і сильні холоди, і спеку, сухість йшли вологість.

41. Шкодочиність

• Пошкоджує тільки виноград. Живе на
нижньому боці листків. Характерною
ознакою пошкоджень є побуріння листків
уздовж центральної жилки.
• Спочатку живиться у бруньках, в
наслідок чого зав’язь квіткових бруньок
опадає, а пошкодження вегетативних
бруньок призводить до затримки росту
пагонів, скорочення міжвузлів (по типу
вірусної хвороби коротковузля).У фазі
розрихлення бруньок переселяються на
молоді листочки, переміщуючись по
пагону вниз. За рік розвивається 5-9
поколінь. Живе внизу листка, але
характерною ознакою його наявності є
побуріння листка вздовж центральної
жилки.

42. Заходи боротьби

• При середньому ступені заселення виноградників цим
шкідником у минулому сезоні проводять обробку рано
навесні до розпускання бруньок препаратом ДНОК (15
кг/га) раз на З—4 роки. У фазі приросту пагонів 3—5 см
застосовують апполо, 50%-й с. к. (0,3—0,4 л/га), омайт,
57%-й к. е. (1,5 кг/га).

43. Садовий павутинний кліщ

Латинська назва: Tetranychidae
Ряд: Trombidiformes
Родина: тромбідіформні кліщі:Trombidiformes

44. Морфологічні ознаки

• Доросла самка кліща має широкоовальну форму тіла,
завдовжки близько 0,4 мм. Колір залежить від стану
кормової рослини і періоду року. Самки літніх поколінь
сірувато або жовтувато-зеленого кольору з темними
плямами по боках. Самці значно менші від самок за
розмірами, з видовженим і звуженим до заднього кінця
тілом.
• Яйце кулясте, прозоре, із зеленуватим відтінком.
• Личинка має форму півкулі, з трьома парами ніг. Німфи
подібні до дорослих кліщів, але дещо менші за розмірами.
• За оптимальних умов (вологість повітря 35 – 55 %,
температура — 29 – 30 °С) самка відкладає близько 150
яєць. Період ембріонального розвитку шкідника становить
3 – 5 діб. Личинки після трьох линянь, проходячи через
фази пронімфи та дейтонімфи, перетворюються на
дорослих кліщів.

45. Фізіологічні особливості

Зимуючі самки завдовжки 0,35—0,44 мм, оранжевочервоні, літніх поколінь — зеленувато-жовті..
Навесні, під час розпускання бруньок, виходять з
місць зимівлі і розповзаються по молодих листках,
де відкладають яйця. Личинки, німфи і самки нового
покоління утворюють колонії з нижнього боку
листка, вкриті шаром павутиння. Температурні
показники для розвитку нового покоління від яйця до
дорослої стадії такі: поріг розвитку 10,5°С, сума
ефективних температур 175°. За літо розвивається
6—8 поколінь. У кінці серпня — вересні самки
ховаються в місцях зимівлі.
Доцільність проведення заходів захисту визначається
за даними обліку чисельності кліщів. Після повного
розпускання листя з 10 кущів зривають 100 листків і
в приміщенні оглядають. Підраховують кількість
кліщів за допомогою лупи. Облік повторюють
щотижня до липня. Ступінь загрози для виноградних
кущів оцінюється за такими показниками: 400
рухомих стадій кліща — слабка; 500—700 —
середня; понад 700 — сильна

46. Шкодочиність

Ці шкідники рослин небезпечні тим, що обплітають ділянки стебел і листя
слабозаметний павутинкою, а уражені тканини рослини відмирають. Всі види
проживають колоніями, кліщі мають властивість ховатися під грудочками
ґрунту, опалим листям, в щілинах віконних рам, а також на нижній стороні
листя. У кожній колонії налічується до сотні особин павутинного кліща.
Дорослі особини і їх личинки, проколюючи листя, висмоктують їх сік, від
чого на поверхні з’являються ушкодження у вигляді світлих плям. У разі
сильного ураження, поверхня листя покривається найтоншої павутиною, в
результаті чого вони і зовсім засихають.

47. Заходи боротьби

Якщо ви виявили, що у вас завівся павутинний кліщ - заходи боротьби слід
зробити негайно. Для цього можна використовувати підручні засоби.
Збільшення вологості. Червоний павутинний кліщ не переносить підвищеного
рівня вологості, тому обприскування і рясний полив рослин є хорошим кроком
до позбавлення від комах, кліщів та запобігання майбутніх загроз.
Приготуйте мильний розчин для обробки або придбайте готову органічну
суміш в магазині. Проведіть обробку розпилювачем під листям і протріть
поверхні листів.
Проведіть обприскування інсектицидним милом. Це може завдати шкоди
рослинам (фітотоксичність), тому потрібно або точно знати, які рослини
можуть реагувати погано, або робити тестові зрошення на один або два
аркуші.

48. Трипс виноградний

Латинська назва: Drepanothrips reuteri Uzel
Ряд: трипси, або війчастокрилі – Thysanoptera
Родина :Thripidae

49. Біологічні особливості

В Україні повсюдно. Небезпечний шкідник
виноградної лози.. Найбільшу шкідливість
спричиняє навесні, внаслідок пошкоджень
дорослими
трипсами.
Бруньки
або
не
розпускаються, або розпускаються потворно.
Пошкоджена лоза сильно запізнюється в
розвитку, пізніше дорослі та личинки викликають
відмирання квітконіжок, деформацію листків і
з'явлення на них червонуватих плям. При
масовому пошкодженні листки засихають і
обпадають. У другій половині літа мігрують з
лози на листки різних дерев і кущів (абрикос,
персик, сливу, барбарис, клен, бук, ліщину тощо),
а в Криму частіше на листки дуба. Імаго і
личинки зустрічаються з квітня до серпня.
Зимують дорослі самки в тріщинах, під корою
лози та в грунті. В Криму розвивається не менше
п'яти поколінь за рік.

50. Шкодочиність

• При
ранньому
ураженні
виноградного куща відбуваються
затримки
у
весняному
отрастании. Пошкоджені молоде
листя скручуються і буріють,
починаючи з країв. На пагонах,
вусиках і квітконіжках можуть
утворюватися
дрібні,
світлі
плями з поперечними смугами.
Ниркоподібні яйця довжиною 1
мм самка відкладає в тканини
нижньої сторони аркуша. Через
3-8 днів вилуплюються безкрилі
личинки, які обертаються в
лялечку через 1-3 тижні, залежно
від температури.

51. Заходи боротьби

Заходи боротьби: регулярний огляд стану виноградних кущів і живців на
укорінення допоможе вчасно виявити шкідника. Одно-двох кратне, з
інервалом в 7-10 днів обприскування фосфорорганічних препаратом,
наприклад Карбофос або БІ-58, вирішить проблему.
Але останнім часом деякі популяції трипса проявляють високу стійкість
проти фосфорорганічних препаратів типу актеллик, фуфанон, карбофос.
Також іноді погано працюють піретроїди: цимбуш, арріво. Більш стійкий
результат дають циперметрин: децис, карате.
Більш чутливий шкідник до препаратів Актара, особливо в чергуванні з
препаратом Фитоверм (активний при температурі вище +25 С) у високій
концентрації 0,8%. Добре допомагає гормональний препарат Адмірал.
Додатковим способом діагностики трипса можуть служити клейові пастки
блакитного або жовтого кольору. Вони залучають дорослих особин, і
виноградар може побачити є шкідник на плантації чи ні. Якщо розставити такі
пристосування частіше, то на них може зібратися досить багато комах, але
повністю позбавити посадки від шкідливого об'єкта вони не зможуть.
Посадочні грунти можна знезаразити від шкідника пропарюванням. Якщо
зараженню піддалися саджанці, то їх треба пролити 0,3% розчином Актари (3
гр / л) або препаратом Конфідор (1 мл. На 1 літр води). За відгуками відмінно
працює викорінювати схема: обприскування 3 рази через 7 днів препарат
Акарін / Фитоверм (5 мл / літр води), остання обробка - полив препаратами
Конфідор або Актара.

52.

Питання для самоконтролю
1.Морфологічні особливості жуків-скосарів і шкода винограду
від них та їх личинок.
2. Наслідок шкоди європейським та азіатським сортам
винограду у випадку заселення їх філоксерою.
3. На яких видах і сортах філоксера розмножується лише на
корінні? Яку шкоду спричиняють гусениці гронової та інших
видів листовійок?