78377

1.

Практична робота№6
Тема: Багатоїдні шкідники

2.

Мета: Ознайомитись з найголовнішими видами
багатоїдних шкідників, що наносять шкоди посівам в
сільському господарстві.
Об’єкти вивчення. Прямокрилі: прус, або сарана
італійська, сарана перелітна або азіатська; капустянка
звичайна. Твердокрилі: кравець; ковалики – посівний,
смугастий, темний; чорниші – мідяк піщаний, мідляк
кукурудзяний. Лускокрилі: совки – озима, оклична,
люцернова, совка-гамма; вогнівки – лучний і стебловий
метелики.

3. Вовчок звичайний – Gryllotalpa gryllotalpa Прямокрилі – Orthoptera Капустянки – Gryllotalpidae

3

4.

5. Морфологічні особливості

Імаго оксамитово-коричневого, знизу жовтуватого
кольору. Личинки імагоподібні. Мають 5 віків.
Яйця збільшуються в розмірах за рахунок
поглинання води, і врешті досягають довжини
близько 3,9 мм і ширини.
Шкодочинність. Небезпечний у ранньовесняний
період. Коли живиться молодими рослинами.

6. Біологічні особливості розвитку

Поширена в усіх зонах на добре зволожених
землях. Поліфаг. Живиться також багатьма
ґрунтовими безхребетними.
Зимують дорослі комахи, німфи та личинки.
Масовий вихід і початок живлення спостерігається за
температури 12-15 °С. Навесні, після спарювання
самиця викопує спеціальну земляну камеру на
глибині 10-20 см, куди відкладає до 360 яєць.
Личинки відроджуються у червні-липні.
Повний цикл розвитку капустянки звичайної у
Лісостепу України триває близько двох років.

7. Заходи боротьби

На ділянках де багато вовчків, восени викопують ями 50 X
50 Х 50 см заповнюючи їх гарячим гноєм, який
приваблює теплолобивих вовчків. При мінусовій
температурі гній викидають з ям, і на морозі вовчки
гинуть.
• Хімічний метод раніше застосовувався способом
отруйних принад. Зараз рекомендують змочувати корені
розсади садженців відкритий ґрунт у суспензії Актару 25
WG (тіаметоксам 250г/к) при температурі 18 - 23°С та
експозиції 90 - 120 хвилин. Норма витрати препарату
1,5г/л води на 250 рослин, а також застосовувати
препарат Медветокс.

8.

Ковалики (ряд Соleoptera, род. Еlаtеridae).
Трапляються повсюдно, але найбільше їх у Лісостепу.
Найшкідливішими є темний (Agriotes obscurus L.),
смугастий (A. lineatus L.), степовий (A. gurgistanus Fald.),
посівний (A. sputator L.), широкий (Selatosomus latus F.),
чорний (Athous niger L.) ковалики.
Для жуків характерне видовжене (7–14 мм) тіло.
Роблячи різкі рухи передньогрудьми, жуки можуть
високо підстрибувати, видаючи при цьому схожий на
клацання звук. Личинки — справжні дротяники.
В зниженні чисельності дротяників значну роль
відіграють жужелиці з родів Bembidion,, Pterostichus,
Calosoma, Carabus, а також павуки.
м. Жтитомир 2011
8

9.

10.

Степовий ковалик — Agriotes gurgistanus Fald
Твердокрилі — Coleoptera.
Ковалики — Elateridae

11. Морфологічні особливості

• Жук розміром 10 – 15 мм; тіло широке, чорне
з бронзовим блиском.
• Личинка — дротяники, до 25 мм, коричневожовта, з роздвоєним заднім кінцем; кожний
відросток має два зубці. Личинки першого віку
безбарвні,
майже
прозорі,
до
2
мм,
відроджуються наприкінці травня — у червні.
• Шкодочинність. Жуки пошкоджують сходи
та висадки молодих рослин , об’їдаючи квітки,
личинки — висіяне насіння і сходи молодих
дерев.

12. Біологічні особливості

Зона
найбільшої
шкодочинності
охоплює
центральний і лівобережний Лісостеп. Зимують жуки в
лялечкових колисочках у ґрунті на глибині 10-12 см, а
личинки різних віків – на глибині 5-35 см. Жуки виходять з
другої половини квітня. Навесні жуки живляться пилком і
квітками кульбаб.
Самиця відкладає яйця в ґрунт поблизу коренів
злакових рослин; максимальна плодючість сягає 100-120
яєць. Личинки, які відроджуються наприкінці травня – на початку
червня, живляться корінцями, пошкоджують насіння, вузол
кущіння, підземні стебла і бульби. Повний розвиток
завершується за чотири роки. Завершивши розвиток, личинка
заляльковується в липні – серпні. Жуки формуються в
лялечкових колисочках наприкінці серпня.

13. Ковалик посівний — Agriotes sputator L. Ряд твердокрилі — Coleoptera Родина коваликові — Elateridae

14. Морфологічні особливості:

• Імаго - жук розміром 6 – 8,5 мм, темно-бурий, іноді світлобурий, із сірим опушенням. Яйце - розміром 0,5 мм, широкоовальне, біле, гладеньке.
• Личинка – дротяник, останнього віку розміром 18,5 мм, має
забарвлення від жовтого до темно-жовтого кольору. Упродовж
життя линяє 8 разів.
• Тип пошкодження.
Личинки (дротяники) пошкоджують
висіяне насіння , сходи, підземну частину стебла молодих
рослин, коріння вгризаються також у вузол кущення і бульби,
проточуючи в них ходи.

15. Біологічні особливості розвитку:

Зимують жуки в ґрунті у лялечкових колисочках, на
глибині 100 см. У Лісостеповій зоні України жуки
з’являються на поверхні ґрунту в першій половині травня і
зустрічаються до середини червня.
Масовий літ і відкладання яєць — зазвичай
наприкінці травня. Живляться пилком квітів, рідко листям
злакових.
Самиця відкладає яйця в ґрунт поблизу коренів
злакових рослин; максимальна плодючість сягає 100 – 120
яєць. Личинки, які відроджуються наприкінці травня — на
початку червня, живляться корінцями, пошкоджують
насіння, вузол кущіння, підземні стебла.
Повний розвиток завершується за чотири роки.
Завершивши розвиток, личинка заляльковується в липні —
серпні. Жуки формуються в лялечкових колисочках
наприкінці серпня.

16.

Чорниші (ряд Coleoptera, род. Tenebrionidae).
Серед представників цієї групи найбільш шкідливими й
поширеними є кукурудзяний (Pedinus femoralis L.),
піщаний (Opatrum sabulosum L.), чорний (Oodescelis
polita Sturm.), степовий (Blaps halophila Fisch.),
широкогрудий (B. lethifera Marsch.).
Шкоди рослинам завдають у стадії дорослої
комахи й личинки.
Личинки — несправжні дротяники, у яких на
відміну від дротяників голова випукла, а перша пара ніг
значно більша за середню й задню. пошкоджують
багато деревних рослин, як і дротяники. Жуки, особливо
піщаний мідляк, об’їдають сім’ядолі й листочки сходів,
підгризають стеблинки, спричиняючи всихання рослин.
16

17.

Чорниш піщаний — Opatrum Sabulogum L
Твердокрилих — Coleoptera.
Чорниші — Tenebrionidae,

18. Морфологічні особливості

Імаго - Жук розміром 7–10 мм, овальний, слабкоопуклий,
чорний або сіруватобурий від ґрунтової кірки.
Яйце - біле, овальне, (1,4х0,9 мм)
Личинка (несправжні дротяники - завдовжки до 17 мм, від
темно-сірого до бурувато-жовтого кольору. Лялечка завдовжки до 9 мм, жовто-біла. Покриви матові, низ
забарвлений світліше. Очки є.
Тип пошкодження – Жуки об'їдають сім’ядольні і справжні
листочки, паростки і стебла, сильно пошкоджують. Личинки
пошкоджують підземні частини рослин у поверхневому шарі
ґрунту.

19. Біологічні особливості

Жуки живуть 1-2 роки, зимують серед рослинних
решток на полях і у верхньому шарі ґрунту в
лялечкових колисочках у грунті. З’являються на
поверхні ґрунту наприкінці березня або на початку
квітня.
У квітні спостерігається спарювання і наприкінці квітня –
на початку травня відкладання яєць, яке триває до кінця
травня – початку червня. Самиці відкладають яйця в
ґрунт на глибину 2-5 см купками. Одна самиця за
сезон може відкласти до 100 яєць. Період відкладання
яєць дуже розтягнутий. Повний розвиток личинок
завершна глибині 3-6 см, розвиток лялечки триває 6-8
діб.
Імаго з’являються в липні і продовжують виходити з ґрунту
впродовж серпня; заляльковуються личинки в ґрунті.
Найбільш значних пошкоджень жуки завдають у період
з кінця квітня до середини травня.

20.

Мідляк степовий — Blaps halophila F.
Ряд твердокрилі — Coleoptera
Родина чорниші — Tenebrionidae
20

21.

Морфологічні ознаки:
•Жук завдовжки 17-23 мм, матово-чорний,
зовні схожий на широкогрудого мідляка, але
має вужче тіло.
•Личинка – 35 мм, дуже нагадує личинку
широкогрудого
мідляка,
циліндрична,
жовтого кольору, з темнішими кільцями на
кожному сегменті.
•Лялечка до 22 мм.
м. Жтитомир 2011
21

22. Біологічні особливості розвитку:

Жуки живляться переважно в полі прив’ялими
рослинами, а також у коморах і складських приміщеннях
проростками картоплі, іноді бульбами, а також різними
залишками зерна.
•Найбільшої
шкоди
завдають
личинки
після
перезимівлі, вони пошкоджують висіяне насіння кукурудзи,
соняшнику, буряків, баштанних та інших культур. Цикл
розвитку та шкідливість їх схожі з попереднім видом, але у
степового та кукурудзяного (мідляків) більш розтягнутий
період яйцекладки, довше (до 15 місяців) розвиваються
личинки і їх заляльковування відбувається переважно в
кінці літа (серпень).
•Личинки степового мідляків розвиваються 2-3 роки.
м. Жтитомир 2011
22

23.

Ефективним хімічним заходом захисту сходів від
пошкоджень личинками коваликів та чорнишів у наш час є
обробка коренів та посівного матеріалу протруйниками з
інсектицидними властивостями такі препарати: Промет 400
СS, 40%м.к.с., Гаучо,70% з.п., Космос 250, 25% т.к.с., Космос
50, 50% т.к.с., Круїзер 350 FS, 35% т.к.с. Можна також
використовувати Фурадан, 35% т.пс, Семафор, 20% т.к.с.

24. Травневий хрущ західний — Melolontha melolontha L. Ряд твердокрилі — Coleoptera Родина пластинчастовусі — Scarabаeidae

25.

26. Морфологічні особливості

•Імаго -жуки довжиною 22,5—31,5 мм. Тіло чорне, лише
надкрила, ноги, вусики червоно- бурі. Боки передньо-спинки
вкриті рідкими волосками. На черевці знизу з кожного боку по
5 чітко окреслених трикутних білих плям.
•Яйце - жовтувато-біле, довжиною 2,5—З мм.
• Личинка - (борозняк) з дугоподібно вигнутим жовтуватобілим тілом довжиною до 65 мм, вкрита волосками. Голова
велика, жовто-бура, з міцними щелепами і довгими ногами.
•Лялечка - жовтувато-біла, з підігнутою до грудей головою,
притисненими до тіла, ногами й криловими лопатями. На кінці
черевця є два придатки.

27. Біологічні особливості розвитку

Зимують личинки й жуки в ґрунті. Літ жуків
починається в останній декаді квітня і триває більше
місяця. Початок льоту збігається з початком
розпускання листя на деревах. Масовий вихід жуків
відмічається за температури ґрунту 9–14 °С на
глибині 10 см. Літають у сутінках і вночі, рідше вдень.
Пошкоджують бруньки, листя дерев і кущів. В окремі
роки з низькою відносною вологістю повітря в період
льоту жуки живляться зав’язями плодових культур.
Після спарювання самиці зариваються в ґрунт на
глибину 10 – 15 см і відкладають по 20 – 30 яєць у
два-три заходи. Плодючість — 60 – 70 яєць.
• Після останнього заходу відкладання яєць жуки гинуть,
не виходячи з ґрунту. Через 25 – 30 діб відроджуються
личинки, які до осені живляться дрібними корінчиками
та перегноєм.

28.

Захисні заходи
•В обмеженні чисельності травневого хруща певну роль
відіграє сколія волохата - Scolia hitra Schr. Олігофаг,
ектопаразит
личинок.
Сколія
жалить
личинку,
паралізує. Потім на личинку відкладає яйце, а личинка,
що виплоджується, живиться внутрішніми органами
живителя.
•У ранні ранкові години струшування жуків з дерев на
підстилку та їх знищення. Глибоке та ретельне осіннє і
весняне перекопування ґрунту. У лісових насадженнях
проти хрущів обприскують Золоном 35, к.е. (1,5-Зл/га),
Фастаком, 10%-й к.е. (0,05-0,1 л/га).
•Економічний поріг шкідливості (порогова чисельність)
личинок західного травневого хруща - 1,5-3,0 особини
на 1 м2.

29. Мармуровий хрущ—Polyphylla fullo L. Ряд твердокрилі — Coleoptera Родина пластинчастовусі– Scarabаeidae

30.

Пошкодження личинками

31.

Морфологічні особливості
•Яйце - розміром 3×3,5 мм, білувате, овальне.
•Личинка – (борозняк) - до 75 мм завдовжки; біла, Сподібно вигнута; голова світло-руда, блискуча; на задній
частині дрібні конічні шипики.
•Лялечка - завдовжки 45 мм, світло-жовта.
•Тип пошкодження. Шкодять личинки і жуки. Личинки
підгризають (вигризають) небезпечні для молодих лісових
дерев і розсадників
•Імаго - жук завдовжки 28–32 мм; коричнево-бурий,
надкрила з жовтуватим мармуровим малюнком, голова і
передньо-спинка в жовтих лусочках, що утворюють
симетричний малюнок.

32.

Біологічні особливості розвитку:
Зимують личинки різних віків у ґрунті, на глибині 30–50 см. Навесні
за температури 10–12 °С піднімаються у верхні шари ґрунту і починають
живитися корінням рослин. Завершивши розвиток, личинки наприкінці
травня — на початку червня заляльковуються у земляній
колисочки. Через 20 – 25 діб виходять жуки. Літ їх починається
наприкінці червня і триває до середини серпня. Їх живлення
відбувається на різних деревах. Наприкінці червня — на початку липня
самиці відкладають яйця у ґрунт на глибину 15–30 см. Відклавши
25–40 яєць, самиця, не виходячи з ґрунту, відмирає. Ембріональний
розвиток триває 20–28 діб. Відроджені личинки тричі перезимовують і
стільки ж разів линяють.
Найбільш шкодочинними є личинки другого і третього віків.
Особливо потерпають молоді рослини, у яких личинки часто
перегризають коріння та підземні частини стовбурів. На старих
насадженнях личинки пошкоджують кореневу шийку.
Шкодочинність мармурового хруща посилюється ще й тим, що він
заселяє бідні ґрунти, на яких стійкість культур знижена.

33.

Заходи боротьби
•У ранні ранкові години струшування жуків з дерев на
підстилку та їх знищення. Глибоке та ретельне осіннє і
весняне перекопування ґрунту. У лісових насадженнях
проти хрущів обприскують Золоном 35, к.е. (1,5-Зл/га),
Фастаком, 10%-й к.е. (0,05-0,1 л/га). На насінних
плантаціях і розсадниках листяних і хвойних насаджень
п).
•Економічний поріг шкідливості (порогова чисельність)
личинок - 1,5-3,0 особини на 1 м2. хрущів під час
додаткового живлення можна використовувати Децис,
2,5%-й к.е. (0,4-0,8 л/га), Штефесін, 2,5%-й к.е. (0,040,08 л/га

34. Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина совки – Noctuidae Совка озима – Scotia segetum Schiff.

35.

Метелик розміром 40-50 мм. Яйце розміром 0,5 мм,
півкулясте, ребристе. Гусениці перших трьох віків
землисто-сірі або сірувато-рудуваті, довжина гусениці
шостого віку – до 52 мм. Лялечка близько 20 мм,
червоно-бура.
Зимують гусениці шостого віку на глибині 10-25 см.
Витримують зниження температури до мінус 11 °С.
З настанням підвищених температур гусениці
піднімаються у верхні шари ґрунту і на глибині 5-6 см
заляльковуються в овальних земляних камерах.
Розвиток лялечок триває 25-35 діб. Літ метеликів
починається з кінця квітня.

36.

Для їх розвитку потрібне додаткове живлення нектаром.
Яйця відкладають по одному або невеликими групами
на нижньому боці листків і черешків бур’янів, на сухі
рослинні рештки або. В середньому одна самиця
відкладає 470 - 2200 яєць.
Ембріональний розвиток за температури повітря 28-30 °С
триває 2-5 діб.
Гусениці першого покоління з’являються наприкінці
травня – на початку червня. Вони розвиваються 20-60 діб.
Закінчивши живлення, гусениці в ґрунті на глибині 1-6 см
перетворюються на пронімфу, а через 2-10 діб – на
лялечку. Через 11-14 діб вилітають метелики другого
покоління, літ яких триває близько двох місяців; яйця
відкладають зазвичай у серпні, а наприкінці місяця
з’являються гусениці. Загалом тривалість розвитку одного
поколінні становить 50-70 діб.
На більшій частині України озима совка розвивається
у двох поколіннях.

37.

Заходи захисту
Агротехнічні. Велике значення в обмеженні чисельності
озимої совки має правильна обробка ґрунту після
непарових попередників;
міжрядний обробіток ґрунту на просапних культурах.
Обробка ґрунту після збирання попередників обумовлює
загибель гусениць і лялечок.
Біологічні. 1). Застосування дворазового випуску
трихограми з розрахунку 50 тис. особин / га; 2).
Приваблення комахоїдних птахів. З птахів найбільш
енергійними винищувачами гусениць совки озимої є
шпаки, граки і галки.
Хімічні. Обробка проводиться при наявності двох гусениць
на 1 м2
дозволеними для використання інсектицидами.

38.

39. Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина совки – Noctuidae Совка-гамма – Autographa gamma L.

40.

41.

Поширена в Україні повсюдно. Метелик
розміром 40-48 мм; передні крила від сірого до
фіолетово- бурого кольору зі сріблястою плямою у
вигляді грецької літери «гамма».
Яйце 0,6 мм, водянисто-біле із зеленувато-жовтим
відтінком. Гусениця останнього віку до 40 мм,
забарвлення зеленувато-жовте або зелене. Лялечка
15-20 мм, темно-коричнева. Лялечка знаходиться
всередині напівпрозорого павутинного кокона.
Зимує лялечка в грунті. Літ метеликів першого
покоління починається з середини травня.

42.

• Метеликам необхідне живлення нектаром. В
середньому самиця відкладає 500 яєць. Літня
посуха спричинює безплідність метеликів другого
покоління. Совка-гамма відкладає від 1 до 6
яєць в одній кладці на нижній бік листків
бур’янистих рослин.
• Ембріональний розвиток завершується за 3-7
діб.
• Розвиток гусениць триває 16-24 доби, за цей час
вони линяють чотири рази. Гусениці літнього
покоління заляльковуються на листі або між
пагонами на рослинах, де вони завершили
живлення і розвиток. Стадія лялечки триває 713 діб. Цикл розвитку однієї генерації в літній час
становить 26-44 доби. Совка- гамма
розвивається у двох поколіннях за рік.

43.

Контрольні питання
1. Назвіть родини та ряди, до яких належать багатоїдні
шкідники.
2. Особливості способу життя саранових.
3. Охарактеризуйте особливості розвитку дротяників та
несправжніх дротяників.
4. Які особливості розвитку озимої совки.
5. В якій стадії зимують та шкодять сарана італійська,
сарана перелітна, капустянка звичайна?
6. Які особливості розвитку стеблового і лучного
метелика?
7. Який тип метаморфозу мають ковалик степовий, мідляк
піщаний та довгоносик сірий південний?
8. Який тип метаморфозу мають озима совка, совкагамма, стебловий та лучний метелики?