Розвиток_реалізму,_натуралізму,_пізній_романтизм

1.

Розвиток реалізму, натуралізму, пізній
романтизм
Виконали
Трофименко Аня і Зайчук Яся

2.

Перехідний етап та пізній
романтизм
• На зміну романтизму приходить реалізм.
• Школа «пізніх» романтиків: Я. Щоголів, Л. Глібов, С. Руданський, О.
Стороженко.
• Романтичні мотиви в реалістів: Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький,
М.Старицький, Б. Грінченко.

3.

Що таке реалізм?
• Час появи в Україні: межа 50–60-х років XIX ст.
• Завдання літератури: бути «дзеркалом, у котрому б одсвічувалася правдива,
реальна жизнь» (І. Нечуй-Левицький).
• Фокус уваги: проблема взаємин людини й суспільного середовища, вплив соціальноекономічних обставин на особистість.

4.

Визначальні ознаки
реалізму
• Пізнавальне, аналітичне сприйняття світу.
• Пояснення поведінки героя його соціальним походженням та умовами життя.
• Прагнення до об'єктивності, достовірність деталей.
• Перевага епічних (прозових) жанрів.
• Типізація — створення образу, що поєднує ознаки певної групи явищ.

5.

Побутово-просвітницький реалізм (друга
половина XIX ст.)
• Особливість: специфічний емоційно-сентиментальний характер
через українську ментальність.
• Представники: Марко Вовчок, Панас Мирний, І. НечуйЛевицький та ін.
• Теми: родинні, виробничі, соціальні стосунки, моральна
проблематика.
• Ідея: порятунок через духовне вдосконалення, освіченість.
• Ознака: етнографізм (змалювання національного колориту).

6.

Визначальні ознаки
реалізму
• Заперечення еволюційного розвитку суспільства.
• Пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, насильницької зміни
соціального ладу.
• Представники: П. Грабовський, М. Павлик, ранні твори І. Франка та Лесі
Українки.

7.

Натуралізм
• Суть: спроба відтворити точну копію факту, використовуючи здобутки природничих
наук.
• Письменники перебували «під гіпнозом факту», твори нагадували клінічні
документи.
• Ознаки:
• Залежність героя від генетичних коренів та інстинктів.
• «Знижене» трактування сюжетів, вульгарність стилю.
• Розкриття найтемніших «фізіологічних» сторін душі.
• Байдужість автора до зображуваного.
• Приклади: роман «Повія» Панаса Мирного, бориславський цикл І. Франка.

8.

Дякуємо за увагу!