Глобалізація - всесвітній процес інтеграції та уніфікації усіх сфер (економічної, політичної, культурної, технологічної …),
Градація країн по медіанному фінансовому добробуту 1 дорослої людини темно-зелений – більше 30000 $, червоний – менше 2000 $.
Етапи розвитку ЄС: І (1951–1957 рр.) — Європейське співтовариство вугілля і сталі, ІІ (1957–1967 рр.) — Європейське економічне
        Мета ЄС - створення:   1. економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних
Критерії вступу держав до Євросоюзу: - дотримання демократії (свобода та пошана прав людини, правова держава); -
 Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час подавали заяви про вступ до ЄС. Але через різні причини так і не вступили. Ці
Шенгенська зона – територія країн-учасниць між якими відсутній прикордонний контроль (при в’їзді та виїзді), а є такий контроль
     Сепаратизм – теорія, політика й практика відокремлення частини території країни з метою створення самостійної національної
4.55M

37_Основні_тенденції_розвитку_країн_Заходу_

1.

Основні тенденції розвитку країн Заходу
у другій пол. ХХ - на поч. ХХІ ст.
План
1. Економічний розвиток країн Заходу.
2. Становлення постіндустріального суспільства.
3. Соціальний розвиток країн Заходу.
4. Феміністський рух.
5. Шведська соціальна модель.
6. Зміцнення демократії на Заході як тенденція
політичного розвитку.
7. Розвиток партійно-політичного життя.
8. Інтеграційні процеси в Західній Європі.
9. Етносоціальні проблеми. Етнонаціоналізм.
Д/з: Ст. 20-37.

2.

.
1. Економічний розвиток країн Заходу.

3.

Економічний розвиток країн Заходу відбувався досить
складно, але динамічно.
Ключову роль у повоєнній відбудові європейської
економіки відіграли 13 млрд доларів допомоги США
«план Маршалла»
1947-1973 рр. – економічний бум у Західній Європі.
.

4.

Науково-технічна революція (НТР) – це якісний
поворот продуктивних сил, технічне переоснащення
виробництва на основі перетворення науки в
провідний чинник виробництва, трансформація
індустріального суспільства у постіндустріальне.
1950 – поч. 1960-х рр. – І хвиля науково-технічної
революції (НТР): електронізація, біотехнології,
штучні матеріали, автоматизація виробництва із
застосуванням ЕОМ, нові види енергії тощо.
З’явилися цифрові годинники, касетні
відеомагнітофони, копіювальні
пристрої, перші лазер, кольорове телебачення.
Автомобіль став одним із символів масової культури.

5.

Економічний бум 1947-1973 рр. сприяв формуванню
суспільства споживання.
У США та західноєвропейських країнах у 1950-х рр.
найбільше зайнятих у сфері послуг. З’явилися
магазини самообслуговування (супермаркети),
заклади швидкого харчування «фаст-фуд».
Виникають транснаціональні корпорації (ТНК) як
форма економічної інтеграції.
«Перегрів економіки» та нафтова криза 1973 р.
призвели до економічної кризи 1973-1975 рр.

6.

Подоланню кризи сприяла ІІ хвиля НТР – інформаційна
революція (остання чверть XX – поч. XXI ст.):
застосування комп’ютерів, реактивної техніки, ядерної
енергії, полімерних матеріалів тощо.
Розвиток роботизації створив умови для усунення людини
з виробництва.
У 1990-х рр. з’явилися перші мобільні телефони.
З другої половини 1970-х рр. розпочалася
довгострокова структурно-технологічна перебудова
економіки – докорінне технічне переоснащення
виробництва на основі новітніх досягнень НТР.

7.

Мета НТР:
пошук нових енергозберігаючих технологій;
досягнення вищого рівня продуктивності праці;
економія дефіцитних видів сировини;
поліпшення паливно-енергетичного балансу;
впровадження трудо- та матеріалозберігаючих засобів
виробництва
(автоматизовані системи, промислові роботи, лазерна
техніка…)

8.

Криза 1973-1975 рр. поглибила економічну
інтеграцію, утвердилася глобальна (світова)
економіка, де економічний стан однієї країни
неминуче впливав на інші.

9.

10. Глобалізація - всесвітній процес інтеграції та уніфікації усіх сфер (економічної, політичної, культурної, технологічної …),

Глобалізація - всесвітній процес інтеграції та уніфікації
усіх сфер (економічної, політичної, культурної,
технологічної …), посилення взаємозалежності світу,
відчуття загальнопланетарної спільності.

11.

Із 1976 р. координацію економічної політики
країн Заходу здійснює «група семи» (G7).

12.

Розпад СРСР і «соціалістичного табору» у 1991р.
унаочнив переваги західної економічної моделі.
Припинилася «холодна війна». Однак поряд із цим
новими економічними конкурентами країн Заходу
стали Китай, Індія й «азіатські тигри» (Гонконг,
Малайзія, Південна Корея, Сингапур, Таїланд,
Тайвань) – глобальний Південь.
.

13.

У 1999 р. виникла «група двадцяти»
(G20) , до якої належать розвинені країни
світу й країни, що розвиваються.
Економіки G-20 :
85 % світового ВВП,
80 % світової торгівлі (включаючи
внутрішню торгівлю у ЄС) та
2/3 населення світу.

14.

Найбільші
економіки
світу з
1980 до 2075рр.

15.

Найбільші
країни
світу
за ВВП

16.

Глобальний
ВВП у 2022
році
становив
$101,6
трильйонів

17.

Однією з провідних тенденцій в економіки країн
Заходу стало збільшення зайнятих у третинному
секторі (сфері послуг)
Економікам країн Заходу доводиться постійно
відповідати на нові виклики:
• спад початку XXI ст. ;
• фінансова криза 2008 р;
• covid-2019,
• агресія росії в 2022р.,
• тарифи Трампа 2025р.

18.

.
2. Становлення постіндустріального суспільства.

19.

Постіндустріальне (постмодерне, інформаційне)
суспільство - стадія розвитку суспільства, яка змінила
індустріальне суспільство. Для неї характерні: посилення
ролі знань, інформації, використання відновлюваних
джерел енергії, опікування захистом довкілля тощо.
Ознаки постіндустріального суспільства:
перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;
переважання серед робітників професійних фахівців і
техніків;
провідна роль теоретичних знань як основи
нововведень;
розвиток та прийняття рішень на засадах
«інтелектуальної технології».

20.

.
3. Соціальний розвиток країн Заходу.

21.

Після завершення війни у ситуації загального піднесення
у країнах Заходу у 1950-рр. стрімко збільшилася
народжуваність.
Проте вже в 1960-х рр. рівень народжуваності
скоротився, а в Західній Європі впав до найнижчого.
Середній вік укладення шлюбу зріс, що обумовлено
потребою людей досягти матеріальної забезпеченості,
перш ніж розпочати подружнє життя, розмір сімей
зменшився. Значною мірою це пов’язано з емансипацією
жінок і поширенням протизаплідних засобів.
У 1960-х рр. у країнах Заходу відбулася сексуальна
революція з гаслом «вільного кохання». Її результатом
стало визнання суспільством важливості сексуальних
стосунків як значущої сфери життя людини.

22.

23.

Найбільші
держави
світу
за кількістю
населення

24.

Зниження
народжувано
сті й
збільшення
тривалості
життя
призвело до
старіння
населення.

25.

Завдяки соціальній мобільності та ліквідації соціальних
бар’єрів західне суспільство стало більш однорідним.
Майже зрівнявся стиль життя міста і села. Людина менше
ототожнює себе з певною суспільною групою.
Змінилася соціальна структура західного суспільства:
скоротилася частка працівників с/г (із-за удосконалення
виробництва);
основна суспільна група середній клас –дрібні власники
(фермери, підприємці), висококваліфіковані спеціалісти з
вищою освітою;
робітники менше працюють фізично, їх кваліфікована
частина приєдналася до середнього класу;
позиції великих власників послабилися, «старі багатії»
поступалися місцем «новим багатіям», пов’язаних зі
сферами технічних інновацій.

26.

Працювати в сільському господарстві й будівництві
почали іммігранти з Азії, Африки й Східної Європи.

27.

Безробіття змінилося із циклічного (усі працівники в
період спаду виробництва) на структурне
(працівники певної галузі).
У країнах Заходу в цей час формувалася соціальна
держава – «держава добробуту» організаційна і правова функції держави
доповнилися функцією турботи про добробут своїх
громадян, яка передбачає високий рівень життя
населення (споживання і соціального захисту).

28.

29. Градація країн по медіанному фінансовому добробуту 1 дорослої людини темно-зелений – більше 30000 $, червоний – менше 2000 $.

30.

31.

32.

Середнє багатство одного дорослого в країнах Європи

33.

Друга пол. XX – поч. XXI ст. – подальше
розгортання рухів за свої права :
жінок і молоді;
національних меншин;
мовних і релігійних меншин;
сексуальних і гендерних меншин.
Поширення толерантності до «інакшості» та
мультикультурності – рівноправного співіснування
різних етнічних, релігійних і культурних груп у
межах одного суспільства.

34.

.
4. Феміністський рух.

35.

У другій пол. XX – поч. XXI ст. продовжувався
феміністський рух жіноцтва за рівні з
чоловіками можливості у різних сферах життя.
Феміністки вбачали нерозривний зв’язок
між культурною та політичною нерівністю жінок і
чоловіків, виступали проти сексуальних домаганнь
і насильства щодо жінок.

36.

.
5. Шведська соціальна модель.

37.

Шведська модель соціально-економічного розвитку є
прикладом того, як економіка і влада зорієнтовані на
інтереси людини. Вона спрямована на зменшення
нерівності в суспільстві за рахунок перерозподілу
національного доходу на користь менш забезпечених
верств населення. Важливою складовою шведської
моделі є високі податки для громадян із високими
доходами. Модель спирається на розвинене
громадянське суспільство, яке контролює владу.
У Швеції медицина і освіта безкоштовні, країна
займає високі місця в рейтингах якості життя,
охороні здоров’я, освіті, захисту громадянських і
політичних прав, конкурентоспроможності, рівності,
процвітання тощо.

38.

Шведська модель – функціональний
.
соціалізм, або
соціалізацію без націоналізації. Основні засоби
виробництва перебувають у приватному володінні, а
всіма доходами розпоряджається державна влада.
Більшість доходів через податки вилучається до
бюджету й використовується на соціально-економічні
потреби. Таким чином, приватні підприємці
відповідають за виробництво, а влада – за якість життя
й справедливий розподіл матеріальних благ.

39.

.
6. Зміцнення демократії на Заході як
тенденція політичного розвитку.

40.

Після закінчення ІІ світової зросла потреба у
виробленні й запровадженні міжнародних
стандартів із прав людини:
Загальна декларація прав людини, 1948р.;
Міжнародний пакт прав людини, 1966 р.
Проголошені ними права людини були закріплені
міжнародними договорами, національними
конституціями та законами.

41.

Юридичне закріплення прав людини сприяло
утвердженню демократії в країнах Заходу.
У всіх країнах Заходу жінки отримали право
голосу на виборах.
Право участі у виборах більшістю держав надавалося
з 18-річного віку незалежно від національної, релігійної
приналежності або кольору шкіри.
Зміцненню демократії сприяло падіння авторитарних
режимів у Греції, Португалії, Іспанії (1974-1975рр.)
Проявом зміцнення демократії в країнах Заходу стало
посилення ролі громадянського суспільства.

42.

Змінилася конфігурація партійно-політичних
систем країн Заходу:
• зникли партії, причетні до встановлення
тоталітарних режимів і розв’язування війни;
• з 1970-х рр. відбулося відродження
консерватизму;
• соціал-демократія набула рис соціал-лібералізму;
• послабили свій вплив та опинилися в кризі
комуністичні партії (розпад СРСР та
«соціалістичного табору»);
• загострення екологічних проблем призвело до
появи екологічних рухів і партій «зелених».

43.

44.

Карта світу на якій позначені авторитарні режими

45.

46.

47.

48.

49.

.
8. Інтеграційні процеси в Західній Європі.

50.

Післявоєнна відбудова Західної
Європи досить часто потребувала узгодження
міждержавних рішень.
Це стало поштовхом до початку економічної
інтеграції регіону.
При цьому розгортався складний процес
подолання давніх суперечностей
між Францією та Німеччиною.

51.

Міжнародна інтеграція – глибокі стійкі
зв’язки між окремими країнами,
узгоджена політика, “зрощування”
національних господарств…

52.

53. Етапи розвитку ЄС: І (1951–1957 рр.) — Європейське співтовариство вугілля і сталі, ІІ (1957–1967 рр.) — Європейське економічне

співтовариство (ЄЕС),
ІІІ (1967–1992 рр.) — Європейські співтовариства
(включаючи Євроатом),
ІV(із 1993 р) — ЄС.
Штаб-квартира ЄС – у Брюсселі.
ЄС має 24 офіційні та робочі мови.

54.         Мета ЄС - створення:   1. економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних

Мета ЄС - створення:
1. економічного союзу (спільна зовнішня
економічна політика, спільний ринок послуг,
матеріальних благ, капіталу і праці).
2. монетарного союзу та єдиної валюти євро.
Нині в Єврозоні – 19 країн ЄС + держави-карлики,
Косово, Чорногорія.
3. політичного союзу: спільна зовнішня політика,
а також упровадження спільного громадянства.

55. Критерії вступу держав до Євросоюзу: - дотримання демократії (свобода та пошана прав людини, правова держава); -

конкурентоспроможна ефективна ринкова
економіка;
- визнання правил та стандартів ЄС, включаючи
прихильність цілям політичного, економічного та
валютного союзу.

56.

57.

58.

31 січня 2020 р. Велика
Британія вийшла з ЄС

59.  Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час подавали заяви про вступ до ЄС. Але через різні причини так і не вступили. Ці

Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час подавали
заяви про вступ до ЄС. Але через різні причини так і не
вступили. Ці країни є членами Європейської економічної
зони без набуття членства.
В.Британія у 2020р вийшла з ЄС
Кандидати до вступу в ЄС:
Македонія, Сербія, Чорногорія, Албанія та Туреччина,
у 2022р+ Україна і Молдова.
Потенційні кандидати:
Боснія і Герцеговина, Грузія та Косово.

60.

У 1985 р. країни
Бенілюксу, ФРН
та Франція
підписали
Шенгенську
угоду про
скасування
паспортного та
митного
контролю між
ними.

61. Шенгенська зона – територія країн-учасниць між якими відсутній прикордонний контроль (при в’їзді та виїзді), а є такий контроль

на зовнішньому кордоні держав цієї
зони.
Включає 26 держав:
- ЄС: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Греція,
Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія,
Швеція, Італія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща,
Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина;
- + Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн та Швейцарія (не
члени ЄС);
- + держави-«карлики»: Монако, Сан-Марино, Ватикан.

62.

.
9. Етносоціальні проблеми. Етнонаціоналізм.

63.

Зараз в етнонаціональній політиці країни Заходу
дотримуються принципів етнічного плюралізму й
мультикультуралізму: єдність нації в державі
передбачає розвиток культур усіх народів, із яких
вона складається, за умови визнання ними основних
принципів демократичної традиції та поваги до
загальнодержавних інтересів.
Етносоціальна проблематика – невід’ємна складова
життя сучасного західного суспільства і включає:
- проблему мігрантів, інтеграція яких до
середовища нових країн породжує різні проблеми;
- етнонаціоналізм, або етнічний націоналізм
корінних народів, які становлять меншість у
державах, часто проявляється у сепаратизмі.

64.      Сепаратизм – теорія, політика й практика відокремлення частини території країни з метою створення самостійної національної

Сепаратизм – теорія, політика й практика
відокремлення частини території країни з
метою створення самостійної національної
держави.
В Європі існує близько 100 територій, на яких є
прояви сепаратизму. Там проживають численні
народності, які говорять різними мовами й
створюють для захисту своїх інтересів політичні
партії та громадські організації.
English     Русский Rules