Історія_війн_з_московією__1_

1. Історія війн із Zаклятим сусідом

2. Витоки московсько-українських війн

Коріння протистояння
українців з московитами
сягає сивої давнини
Уже в Х столітті наші
предки воювали із
східними ворогами.
Східні походи Святослава
Хороброго в 964-966 рр.
Підкорення предків
московитів.
Боротьба Русі зі степовими
ордами. Походи
Володимира Мономаха

3. Переможна оборона Києва 1151 року

Після смерті князя Всеволода Ольговича кияни
запросили на княжіння Ізяслава Мстиславовича.
Суздальський князь Юрій Долгорукий 24 липня
1149 року із військом виступив на Київ.
Бойові дії тривали з поперемінним успіхом —
столиця переходила з рук у руки.
Ключовим епізодом війни стала оборона Києва у
травні 1151 року.
Князь провів блискучий маневр: облаштував
фальшивий табір і пішов нічним форсованим
маршем на Київ.
У запеклому вирішальному бою на
Перепетовому полі загинуло дуже багато
суздальців, чимало їх потонуло під час втечі в
річці Руть.
Суздальський князь перестав претендувати на
Велике князівство Київське до смерті Ізяслава
Мстиславича.

4. 1169 рік – початок мародерської традиції московитів

Владімірський князь Андрій-Китай Боголюбський, матір’ю якого була
донька половецького хана, вирушив походом на Київ.
Після триденної облоги на початку березня 1169 року київський князь
Мстислав Ізяславович відступив на Волинь, а захисники міста здалися.
До Києва увійшли суздальці та половці. «І грабували вони два дні все
місто – Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не
було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а
інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх,
діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна багато, і
церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали… І був у
Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота…»
Київський погром засвідчив остаточну втрату населенням Залісся
почуття етнічної та державної єдності з Руссю.
Мстислав Ізяславович повернув собі місто вже наступного року

5. Перемога під Вишгородом у 1173 році

У 1173 році кияни відмовилися коритися владімірському князю Боголюбському і
постригли бороду його послу. Це був акт наруги
На Київ вирушило 50-тисячне військо під командуванням брата Боголюбського
Всеволода Юрійовича
Князь Мстислав Ростиславич ухвалив рішення не захищати нещодавно
зруйновану столицю. Князівські війська заперлись у навколишніх фортецях —
Рюрик сів у Білгороді, Мстислав у Вишгороді, а Давид поїхав на Волинь просити
військової допомоги.
Зайшовши до Києва ворожі війська обтяжилися здобиччю та почали пірувати,
що негативно вплинуло на їхню боєздатність. А маленькі містечка, що мали
потужні мури та вдосталь запасів продовольства, змогли витримати дев’ять
тижнів облоги, допоки не надійшла допомога із заходу.
У ніч на 19 грудня 1173 року під Вишгородом 50-тисячне військо північних і
північно-східних князів було дощенту розгромлене українцями під
командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава
Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем.
Одна частина ворогів була перебита, інші, втікаючи, потонули в холодному
Дніпрі.
Наслідком поразки стала змова заліської знаті та вбивство Андрія
Боголюбського.
Перемога під Вишгородом стала переломною подією, що об’єднала ядро
майбутньої України — Київське, Волинське та Галицьке князівства.

6. Становлення Московії

● Активне культурне та етнічне поєднання з
азійськими ордами, угро-фінськими
етносами
● Штучний етнонім «русскіє»
● Активна колаборація з монголами.
● Поєднання північного дикунства з
монгольським деспотизмом
● Агресивні претензії на руську спадщину

7. Україна у литовсько- московських війнах кінця 15-початку 16 ст.

Україна у литовськомосковських війнах
кінця 15-початку 16 ст.
● Московія зазіхає на руську спадщину,
прагнучи заволодіти українськими
територіями.
● Московити інспірують нищівні набіги
татарів на українські землі
● Прикордонна війна, 1487 – 1494 рр.
● Масштабна війна 1500-1503.
Московити загарбують левову частку
території ВКЛ. Окупація Чернігівщини.
● Війна продовження 1507-1508. ВКЛ
частково бере реванш

8. Литовсько-московська десятирічна війна 1512—1522 рр.

1512 року великий князь литовський Сигізмунд Перший
уклав союзницьку угоду з Кримським Ханством, а також
ув’язнив сестру московського князя Василія Третього
Олену московську, яка була дружиною попереднього
князя литовського — Олександра Ягеллончика. Це стало
приводом для оголошення нової війни.
У листопаді 1512 року московське військо рушило на
Литву. Головний удар був спрямований на Смоленськ,
який був у облозі тричі: у січні-лютому і вересні 1513 року,
а також з травня по серпень 1514-го. Першого серпня
місто капітулювало.
50-тисячне московське військо на чолі з князем
Челяндіним пішло на Оршу. Там його зустріла 35-тисячна
армія на чолі з великим гетьманом литовським князем
Костянтином Острозьким, який зумів таємно переправити
свої війська на правий берег Дніпра в ніч на 8 вересня
1514-го і завдав несподіваного удару супротивникові.
Московити втратили 30 тис. осіб убитими, у полон було
взято командуючого і вісім воєвод, захоплено значні
трофеї. Втрати війська Великого Князівства Литовського
становили близько 4 тис. осіб.
Наступ москви було зупинено. Битва під Оршею мала
міжнародний резонанс, про неї сповістили спеціальні
друковані брошури та баталістичні картини.

9. Наслідки Перемоги під Оршею

1
2
Литві вдалося повернути
Мстиславль, Кричев та
Дубровно.
Литвини разом із
кримцями здійснили
кілька нападів на
Сіверщину.
Мирні переговори
тривали з 1517 року, але
воєнні дії не
припинялися.
2 вересня 1520 року в
москві було підписано
перемир’я на пів року
У 1521 році війська
Кримського ханства,
Казанського ханства,
ногайської орди і
запорожців на чолі з
Остафієм Дашкевичем
одночасно вторглися в
московію зі сходу та
півдня. Були взяті Нижній
Новгород, Владімір,
Коломна, Рязань.
30 липня 1521 року
союзницьке військо
увійшло в москву. Бояри
благали про мир, а
татари розорювали і
спалювали селища,
захоплювали в полон
мешканців.
3
московський князь
визнав свою
залежність від
кримського хана та
погодився платити
йому данину.
25 грудня 1522 року
підписано перемир’я
на п’ять років, яке було
кілька разів
продовжене

10. Остафій Іванович Дашкевич Гетьман Війська Запорозького на початку XVI століття

Був зі шляхетського православного роду Дашкевичів
гербу Леліва ІІІ
Був ротмістром (військове звання старшого офіцера у
кінноті), брав участь
у багатьох битвах, починаючи від 1500 року
Був старостою Великого Князівства Литовського,
налагодив захист південно-руських земель
Організатор козацьких загонів, засновник та перший
кошовий отаман (гетьман) Війська Запорозького
Поділив козаків на полки, полки на сотні, призначив
старшину, підстаршину
Озброїв козаків вогнепальною зброєю та шаблями, щоб
вони відрізнялися від татар
Запровадив у війську жорстку «римську» дисципліну
Острів Хортицю призначив основним місцем для
зберігання зброї
Разом із кримськими татарами спалив москву та інші
поселення московії в 1521 році

11. Лівонська війна 1558–1583 рр.

Війна 1534-1537 не принесли жодній
стороні бажаного успіху
Лівонська війна стала великим
регіональним конфліктом
східноєвропейських і скандинавських
держав за контроль над Лівонією тривала
25 років. Учасниками були московія,
Лівонія, Велике князівство Литовське (з
1569 року — Річ Посполита), Данія, а також
Швеція.
Під час Лівонської війни 1 липня 1569 року
було підписано Люблінську унію — угоду
про об’єднання Королівства Польського та
Великого князівства Литовського в єдину
державу — Річ Посполиту.
Українська шляхта та козацтво відіграли
важливу роль в припиненні московської
агресії.

12. Козацтво в Лівонській війні

1
2
3
У листопаді 1561 року король Сигізмунд другий Август розіслав повідомлення про вербування на службу «людей
служебних козаків» за грошову винагороду. Влітку 1562 року, діючи під командуванням остерського старости Філона
Кміти, козаки розбивають московські загони під Черніговом та Стародубом. У наступні роки козацькі загони на чолі з
Телицею, Оскерком, Бірулею у складі литовської армії брали участь у військових діях проти московитів у районі
Вітебська, Ули, Суші, Дріси, Леплі, Кривина, Сориці та інших.
1572 року універсалом Сигізмунда Августа було створене реєстрове козацтво (початково 300 козаків). А наступний
король — Стефан Баторій документом від 16 вересня 1578 року збільшив реєстр, призначив козакам гетьмана й
подарував клейноди (корогву, бунчук, булаву, гербову печатку, на якій зображений козак із мушкетом, гармати).
Організаційне оформлення Війська Запорозького реєстрового відбулося на тлі військового союзу Шведської імперії з
Річчю Посполитою та їхнього контрнаступу на московію.
На завершальному етапі Лівонської війни — у 1579–1582 роках без козаків не обходилась жодна велика операція
військ Речі Посполитої. Вони відіграли важливу роль у звільненні Полоцька 1579, що стало переломним моментом
війни. Також українські козаки здійснили щонайменше три успішні рейди на Сіверщину, спалили понад 2000 поселень
на Смоленщині, а також розпочали «Псковську» кампанію 1581 року, оволодівши містом Красногородок.

13. Похід Сагайдачного на москву, 1618 рік

У 1604-1608 рр. українські козаки були головною
ударною силою претендентів на московський престол
в боротьбі з правлячою елітою. Козацтво завдало
московитам дошкульних поразок (наприклад, під
Болховом 1608 р.).
Завершальним етапом так званого смутного часу в
московії стала польсько-московська війна 1617—1618
років.
6 квітня 1617 року королевич Владислав Ваза вирушив
із Варшави в похід до москви з метою отримати корону
московського царя.
Наприкінці вересня під Смоленськом військо
королевича об’єдналось з армією литовського
гетьмана Яна Кароля Ходкевича. 11 жовтня об’єднані
сили без бою здобули Дорогобуж. Незабаром, 18
жовтня, так само легко була здобута Вязьма. До кінця
1617 року польсько-литовським підрозділам вдалось
завоювати ще Мещовськ, Козельськ, Серпейськ,
Рославль.
Наприкінці червня 1618 року на москву рушили козаки
під проводом гетьмана Петра Сагайдачного.

14. Святий Петро Конашевич-Сагайдачний Гетьман Війська Запорозького

Святий Петро КонашевичСагайдачний
Гетьман Війська
Запорозького
Походив із родини православних шляхтичів, які мали
герб Побуг
Одружився із шляхтянкою Анастасією Повченською
Був меценатом православних братств та опікуном
братських шкіл, відновив православну ієрархію
Київської митрополії
Канонізований ПЦУ як святий у лику благовірний
гетьман
До початку своєї військової кар’єри займався
журналістикою і підробляв репетиторством
Військовому мистецтву навчався у Самійла Кішки
У 1616–1622 роках п’ять разів обирався гетьманом
Війська Запорозького реєстрового
Своє легендарне прізвисько Сагайдачний дістав
завдяки умінню влучно стріляти з лука
Зенітом його слави як полководця стала Хотинська
битва
Помер після важкого поранення отруєною татарською
стрілою

15. Етапи походу та його наслідки

1
2
3
Козаки захопили міста Лівни та Єлець,
спустошили Рязанщину, Мещерські краї
та інші московські землі.
8 жовтня 1618 року поблизу Тушино запорожці
об’єдналися з силами королевича Владислава.
Як подарунок козаки вручили королевичу
лівенських та єлецьких воєвод, царських послів
та полонених татар. У битві біля Донського
монастиря козаки завдали московитам
поразки.
4
5
11 жовтня військо королевича Владислава
та козаки Петра Сагайдачного розпочали
наступ на Москву. Штурм тривав
протягом кількох годин з третьої ночі й до
світанку. Передовим підрозділам вдалося
увірватись до міста зі сторони Арбатських
воріт, проте, не отримавши належну
підтримку, атака зупинилася. Причини
провалу: зрада та невдале використання
козаків
Поки королевич Владислав цілий місяць
вів перемовини з москалями, загони
запорожців розорили Ярославський і
Вологодський повіти, захопили Серпухов і
взяли в облогу Калугу. Рейд КонашевичаСагайдачного до Калуги став шоком для
московської влади.
Деулінське перемир’я 11 грудня 1618 року
стало найбільшим успіхом Речі
Посполитої в протистоянні з московською
державою. Вона досягла площі приблизно
один мільйон квадратних кілометрів —
найбільшої території, яку коли-небудь
мала ця країна.
6
Річ Посполита отримала білоруські й
українські землі, які були втрачені в
попередніх війнах — Смоленську,
Чернігівську та Новгород-Сіверську,
всього 29 міст.
Київ став резиденцією гетьманського
полку та центром «козацької» України.

16. Московсько-українська війна 1658-1659 р.р.

Збройне протистояння держави Війська Запорозького з
московським царством було неминучим через підписання
московією 24 жовтня 1656 року Віленського миру з Річчю
Посполитою, яким цар Олексій Михайлович порушив військовий
союз із Богданом Хмельницьким, укладений 1654 року в
Переяславі.
В середині жовтня 1658 р., після підписання козаками Гадяцької
угоди, в Україну вступило 15-тисячне московське військо на чолі з
князем Ромодановським із завданням установити військовий
контроль московії над Лівобережжям.
Проте військам гетьмана вдалося взяти ситуацію під контроль і
до кінця березня 1659 р. під московською окупацією залишалося
лише близько 10 українських міст.
Наприкінці березня велика московська армія на чолі з Олексієм
Трубецьким почала нове вторгнення в Україну. 21 квітня москалі
беруть в облогу Конотоп — укріплену фортецю, взяття якої
відкривало б їм шлях до захоплення всієї України.
Аж до 29 червня, цілих 70 днів, чотирьохтисячний загін Григорія
Гуляницького втримував фортецю проти багатотисячного війська
Трубецького, що дало Виговському змогу організувати свою
власну армію, отримати допомогу від Речі Посполитої та Криму й
навіть залучити найманців.
З гетьманом під Конотоп підійшло 16 тисяч козаків при 10
полковниках, три тисячі поляків, сербів та волохів, з ханом
Мухаммед-Гіреєм — 30–40 тисяч татар.
28 червня московські й козацько-татарські війська зійшлися в
герці на Соснівській переправі.
29 червня гетьман Виговський з основними силами підійшов до
Конотопа й узяв в облогу табір московитів. 2 липня москалі
почали тікати в напрямку Путивля, а вже 4 липня залишили
територію держави Війська Запорозького.

17. Іван «Левове серце» Виговський Гетьман і князь України у 1657–1659 роках

Представник православного шляхетського роду Виговських
гербу Абданк
Був одружений із Оленою Стеткевич
У часи короля Владислава ІV відзначився у відбитті турецькотатарсько-ногайської агресії
Під його приводом козаки вщент розгромили багатотисячну
московську армію в Конотопській битві
Знав кілька мов, був вмілим каліграфом
Уклав з Річчю Посполитою Гадяцьку угоду 1658 року
За короткий час створив потужну та високоефективну
Генеральну канцелярію, яка була Міністерством закордонних
справ козацької держави і одночасно — внутрішніх
Завдяки Виговському було створено широку агентурну мережу,
яка сповіщала гетьмана про все важливе, що діялося не тільки
в Україні, але й у сусідніх державах
Називав себе «батьком України» і загинув у боротьбі за її
незалежність

18. Війна за незалежність козацької України 1668–1676 рр.: початок

1668 р. На Лівобережжі вибухнуло
масове повстання проти московитів.
Козаки перебили ворога у Глухові,
Новгород-Сіверську та інших містах.
Гетьман Правобережжя Петро
Дорошенко здійснив визвольний
похід на Лівобережжя. Армія
московитів зазнала поразки під
Котельвою та мусила відступити з
Гетьманщини.
Об’єднання козацької України стало
історичним здобутком.
Через вимушений відхід Петра
Дорошенка на правий берег
московити знову вторглись на
Лівобережжя та повернули його під
контроль на правах широкої автономії

19. Петро Дорошенко Гетьман і князь України у 1665—1676 роках

Походив із давнього козацького роду
Гетьман Війська Запорозького Обох берегів Дніпра, Бей
українського санджаку
Був одружений тричі, мав багато нащадків
Володів латинською й польською мовами
Створив регулярне 20-тисячне військо з найманих частин
(сердюки та компанійці), які відзначалися особистою відданістю
гетьманові
Встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав
карбувати власну монету, щоб зміцнити фінансову систему
На степовому порубіжжі утворив новий Торговицький полк
Часто скликав козацькі ради, де вислуховував думку рядових
козаків та посполитих
Помер у почесному полоні і похований у селі Ярополчому під
москвою
Був названий «Сонцем Руїни» за свої світлі і шляхетні помисли
щодо об’єднання розшматованої України, звільнення її від
влади Польщі і Московщини

20. Війна за незалежність козацької України: оборона Чигирина

На початку лютого 1674 року московське військо та
підпорядковані йому лівобережні козакисепаратисти в кількості до 70 тисяч осіб вторглися
на правий берег Дніпра. Кілька поселень були
спалені, Черкаси, Канів і Корсунь — захоплені,
столичне місто Чигирин — взяте в облогу, але
нападникам здобути його не вдалося.
У липні москалі та сепаратисти знову
переправилися на Правобережжя й на початку
серпня взяли в облогу Чигирин. Сепаратистів
підтримали жителі Ладижина та Умані. Дізнавшись
про ситуацію, султан Мегмед IV наказав допомогти
Дорошенку. Вже 10 серпня під натиском союзного
війська облогу Чигирина було знято. 19 серпня
османи здобули Ладижин, а 4 вересня — Умань.
Жителі обох міст були страчені або забрані в ясир
як зрадники.
Восени 1676 року 30-тисячна московська армія та
полки Самойловича знову обложили Чигирин. 19
вересня розпочався штурм гетьманської столиці,
яку обороняв лише двохтисячний загін сердюків.
Петро Дорошенко змушений був капітулювати.

21. Наслідки капітуляції Дорошенка

1
2
3
Визнано чинність Глухівських статей від
16 березня 1669 року, підписаних
наказним гетьманом Дем’яном
Многогрішним, що повертали
лівобережні полки під владу московського
царя.
Зречення гетьманства і передача
клейнодів Івану Самойловичу, який ще в
1674 році проголосив себе гетьманом
обох берегів Дніпра, легітимізували владу
й титул останнього. Це означало кінець
держави, заснованої Богданом
Хмельницьким.
Османська імперія вдалася до
перезаснування козацької держави,
призначивши новим гетьманом Юрія
Хмельницького.
4
5
6
Продовження боротьби за контроль над
Чигирином.
Перший наступ відбувся влітку 1677 року,
другий — наступного року. Чигирин було
майже зруйновано, проте москалів з
нього вибито.
Іван Самойлович за наказом з москви
вдається до жорстокої акції на
Правобережжі — спалення поселень та
примусової депортації населення на лівий
берег Дніпра. Козацька держава
позбавлена людського ресурсу.
Згідно з Бахчисарайським мирним договором
1681 року між Османською імперією і
московією, спустошена після згону територія
вздовж Правого берега Дніпра була оголошена
нейтральною і мала залишатися незаселеною.
Правобережна Україна передається у
володіння господаря Молдови.

22. Північна війна в Україні, І етап, 1700 – 1709 рр.

У 1700 році розпочалася велика війна коаліцій Швеції та московії за
панування в Північній, Центральній та Східній Європі. Вступ на територію
Польщі військ шведського короля Карла ХII та повстання у Правобережній
Україні козацтва на чолі з гетьманом Самійлом Самусем і фастівським
полковником Семеном Палієм дозволили лідерові Гетьманщини Іванові
Мазепі в 1704 році зайняти Правобережну Україну й стати реальним, а не
номінальним гетьманом обох берегів Дніпра.
З приходом в Україну короля Швеції Карла ХІІ гетьман Іван Мазепа уклав з
ним Українсько-Шведський союз та виступив проти петра І. Слідом за
гетьманом на бік шведів перейшло й Військо Запорозьке Низове на чолі з
кошовим отаманом Костем Гордієнком. Такі дії українців неабияк
розлютили московитів.
Наслідками каральної експедиції, яку провело московське військо в Україні,
стали: геноцид у столиці Гетьманщини Батурині (до 15 тисяч жертв), катівня
в Лебедині (до 1000 жертв), Полтавська катастрофа (розгром основних сил
антимосковської коаліції), знищення козацьких містечок Келеберди,
Переволочної, Старого та Нового Кодака, Чортомлицької і Кам’янської
Січей. Залишки козацького війська, що виступило проти петра, відступили
разом з Іваном Мазепою та Карлом ХІІ до міста Бендери в межах союзної
шведам Османської імперії.

23. Іван Мазепа-Колединський Гетьман і князь України у 1704–1709 роках

Іван Мазепа-Колединський
Гетьман і князь України у 1704–
1709 роках
Виходець зі шляхетного роду Мазеп-Колединських герба Курч
Був одружений з вдовою Ганною Фридрикевич, з якою прожив
майже
35 років, а по її смерті опікувався двома своїми пасинками
Навчався в Києво-Могилянській академії, вивчав військову
справу в Голландії та філософію у Франції
З 1669 року був довіреною особою гетьмана Петра Дорошенка
Булаву гетьмана Лівобережної України отримав в 1687 році
Розширив автономію Гетьманщини, йшов врозріз із політикою
російського царя петра І
В 1704 році об’єднав під своєю владою Лівобережну
Гетьманщину, Правобережжя та Запорожжя
Підписав військово-політичний союз зі Швецією, мав титули
«Князь Священної Римської імперії» та «Імператор козаків»
За його гетьманування відбувся чималий розвиток усіх галузей
української культури, освіти, мистецтва та літератури

24. Північна війна в Україні, ІІ етап, 1710 – 1714 рр.

Після смерті Мазепи гетьманом України був обраний Пилип Орлик, який 5
(16) квітня 1710 року уклав Договори і постановлення з козаками і
продовжив боротьбу за незалежність України.
1711 року українські козаки спільно з кримськими татарами організували
похід на Київщину. Проте через підступний відступ татар похід закінчився
невдало.
Навесні 1711 року московська армія вирушила через українські землі на
Молдову, маючи амбітний план швидкого підпорядкування собі земель аж
до Дунаю. А можливо, й захоплення Царгороду. Проте цар петро І у
Прутському поході зазнав нищівної поразки, яка на чверть століття
зупинила загарбницьку діяльність московії на південному напрямку.
московії вдалося уникнути масштабних утрат за допомогою дипломатичних
зусиль та підкупу османських чиновників. Повертаючись із походу, взимку
1711-1712 років московське військо та лівобережне козацтво примусово
депортували з Правобережної України понад 100 тисяч осіб.
У наступні кілька років турки, не вагаючись, обміняли Україну на
тимчасовий мир із північними сусідами, піклуючись виключно про власні
інтереси. Тому Пилип Орлик із частиною старшини скористався
запрошенням Карла ХІІ і виїхав до Шведської імперії, сподіваючись,
розгорнувши широку дипломатичну діяльність, знайти для України нових,
більш надійних союзників.

25. Пилип Орлик Гетьман і князь України у 1710–1742 роках

Пилип Орлик
Гетьман і князь України у 1710–
1742 роках
Походив із чеського баронського роду гербу «Новина»
Був одружений з Ганною Герцик. У шлюбі народилося 3
сина та 5 доньок
Навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у КиєвоМогилянській колегії
Генеральний писар Війська Запорозького, 5 квітня 1710
року був обраний гетьманом України
У 1711–1712 та 1734–1738 роках намагався збройною
боротьбою повернути собі владу в Україні
Автор першої української Конституції
Мав талант ораторства й поезії, цікавився філософією і
літературою, знав багато мов
Багато років мешкав за кордоном: у Шведській імперії, в
Салоніках, Бухаресті, Яссах та інших містах
До самої смерті відстоював ідею незалежності України,
шукав підтримки у європейських держав

26. Ліквідація Гетьманщини та Запорозької Січі

Восени 1764 московити ліквідовують
Гетьманщину після Глухівської ради 1763 р., на
якій старшина зажадала відновлення «давніх
прав» України.
Навесні 1775 року російське військо отримало
наказ про ліквідацію та анексію Вольностей
Війська Запорозького — останньої козацької
автономії на півдні України.
15 червня 1775 року війська під командуванням
генерала Петра Текелія (66 тисяч осіб, 50 гармат)
столицю Вольностей Війська Запорозького
Низового Нову Січ і вже наступного дня здобули
її. За наказом Текелія Січ було повністю
зруйновано. Останнього кошового отамана
Петра Калнишевського відправлено на заслання
в Сибір.
1781 р. Скасовується козацький
адміністративний устрій
1783 р. Ліквідовується козацьке військо.
Запроваджується кріпосне право

27. Спротив інкорпорації козацької України

5 тисяч запорожців після руйнації Січі
московитами 1775 перейшли на службу
османському султану та брали діяльно участь у
війнах проти росії. Вони створили Задунайську
Січ.
Українці не сприймають рабського імперського
ладу. Спалахує низка соціальних виступів:
Турбаївське повстання 1789-1793 рр.,
повстання бузьких козаків 1817 р., чугуївське
повстання 1819 р.
Українська козацька еліта 1791 р. відправляє
Василя Капніста в Берлін на перемовини з
Пруссією щодо підтримки збройної боротьби
українців проти росії.
Навіть в другій половині ХІХ століття
відбуваються українські повстання, зумовлені
бажанням реставрації козацького ладу
(Київська козаччина 1855 р.)

28. Легіон Українських Січових Стрільців

● Сформований з українських-патріотівдобровольців на початку Першої світової
війни
● Перший в новітній історії український не
лише етнічно, а й ідеологічно національний
підрозділ
● Чисельність: 2500 бійців
● Здобув низку перемог над переважаючими
ворожими силами, зокрема, на горі Ключ
1914, на Маківці та під Семиківцями в 1915 р
● Продемонстрував ефективність та стійкість
у важких боях з московитами
● Відзначився не лише військовими
звитягами, а й успіхами в просвітньокультурній роботі.

29. Перша війна України з радянською Росією 1917 – 1918 рр.: початок

Більшовики спробували захопити Україну зсередини черех
активізацію своєї 5 колони для повалення української влади. 13
грудня 1917 українські війська придушили більшовицький
виступ в Одесі та запобігли путчу червоних у Києві.
4 (17) грудня 1917 р. лєнін надіслав до Києва «Маніфест до
українського народу з ультимативними вимогами до
Української Ради»
У ніч на 22 грудня російські червоногвардійські загони під
проводом Володимира Антонова-Овсієнка захопили Харків.
25 грудня більшовики провели в Харкові так званий
Всеукраїнський з’їзд рад, на якому проголосили створення
«радянської УНР» зі столицею в Харкові.
На 31 грудня радянська росія захопила і контролювала частину
сучасної Харківщини, Луганщини і Донеччини. Також
більшовицькі частини займали район Жмеринки на
правобережжі всередині УНР.
Причинами ворожого бліцкригу стала поразка української
влади в інформаційній війні, її нерішучість у боротьбі проти 5
колони Москви, непродумана військова політика й нездале
управління наявними силами та засобами в поєднанні з
політичною безграмотністю і байдужістю загалу.

30. Перша війна України з радянською Росією 1917 – 1918 рр.: розвиток

● Ворожі війська стрімко просувались до Києва
● Вагоме значення мав бій під Крутами 29 січня
1918, де півтисячі українських студентів та юнкерів
вдалось зупинити та затримати 5-тисячне
московитське військо
● Паралельно розпочинається наступ московськобільшовицьких із Заходу. Падає Вінниця.
● У Києві піднімає повстання червона 5 колона.
Заколот вдалося придушити після важких боїв.
● 5-9 лютого 1918 – оборона Києва від армії
Муравйова.
● Завдяки виграному часу 9 лютого 1918 УНР
укладає Брест-Литовську угоду з Центральними
державами.

31. Три кроки до Перемоги 1918

1
2
3
Зовнішня підтримки та реорганізація сил дозволили провести контрнаступ УНР та
Правобережжі.
Уже 1 березня більшовицькі війська змушені були залишити Київ. Активізується
розбудова українських збройних сил, які поповнюються тисячами добровольців.
Наступ українських військ спільно із союзниками на Лівобережжя та
Схід України. Визволення Полтави, Чернігова, Харкова. Більшовицьку
окупаційну владу підривають народні повстання українців у тилу.
Успішний похід українських військ на чолі з Петром Болбочаном на Південь, а
угруповання сил під проводом Володимира Сікевича на Донбас. Вигнання
більшовиків з території України станом на кінець квітня 1918 р.

32. Друга війна України з радянською Росією 1918 – 1919 рр.: початок

● Агресія вибухнула на тлі
української громадянської
війни
● Ворог діяв гібридними
методами
● 28.11.1918 створено
фейковий «уряд» України
● У січні 1919 захоплено
Харків. Розгорнуто наступ
в напрямку Києва

33. Друга війна України з радянською Росією : ворожі успіхи

● Агресія вибухнула на тлі
української громадянської війни
● Ворог діяв гібридними методами
● 28.11.1918 створено фейковий
«уряд» України
● У січні 1919 захоплено Харків.
Розгорнуто наступ в напрямку
Києва.
● Український фронт сипеться
через безлад, ворожу
пропаганду, активність червоної
5 колони
● 5 лютого 1919 ворог без бою
захоплює столицю УНР

34. Друга війна України з радянською Росією : перелом на користь УНР

● Перша істотна спроба українського
контрнаступу в березні-квітні 1919
р.
● Луцька та Рівненська катастрофи
травня 1919 р.
● Сили окупаційного режиму
підривають зсередини виступи
українських повстанців
● Успішна Проскурівська операція
тактичного рівня (травень-червень
1919)
● Стратегічний наступ влітку 1919 р.

35. Три кроки до Перемоги 1919

1
2
3
Єдність як запорука успіху.
Наступ вівся соборним фронтом – спільними силами УГА та ДА УНР.
Професійне управління і якісна перевага над ворогом.
Армією керували грамотні бойові офіцери. Попри фактичний паритет в живій
силі (30 000 українських багнетів проти 25 000 більшовицьких) та ворожу
перевагу в озброєнні, наступ просувався з шаленою швидкістю.
Розгром південного ворожого угрупування під Вапняркою та північного під
Києвом. Успішні бойові дії дозволили за лічені тижні визволити Правобережжя
України від окупантів.

36. Українсько-білогвардійська війна 1919: безславний початок

Українськобілогвардійська війна
1919: безславний початок
● Київська катастрофа
серпня 1919
● Нерішучість військового
командування та ілюзії
українських політиків
дали ворог шанс на успіх
● Тотальна матеріальна
перевага супротивника
● Падіння Умані, Балти,
Бершаді

37. Українсько-білогвардійська війна 1919: апогей

Українськобілогвардійська війна
1919: апогей
● Ослаблення української армії через
дефіцит спорядження
● Нищівна епідемія тифу
● Спроби контрактак всередині та
наприкінці жовтня принесли УНР
виключно локальні й
короткострокові успіхи
● Вапнярський котел в жовтні 1919
● Успішне просування ворога на
Поділлі.
● Остання відчайдушна спроба
контрнаступу силами січових
стрільців на початку листопада 1919

38. Поразка в трикутнику смерті

● Санітарна катастрофа внаслідок епідемії
● Неспроможність УНР забезпечити армію
призвела до дефіциту навіть набоїв (цілі
полки їх не мала взагалі або ж на 1 бійця
припадало по кілька куль)
● Брак зимового взуття та одягу спричинив
деморалізацію і хвилю дезертирства
● Розбрат і ворожнеча між політиками
Заходу України і владою УНР вдарили по
армії
● Здача Кам’янця-Подільського полякам
16.11.1919, падіння Проскурова
22.11.1919.
● Тотальна деморалізація : відступ в
умовах концентрації ворогом лише 1340
багнетів на фронтів

39. Три причини поразки 1919

1
2
3
Нерішучість, ілюзії про можливість компромісу з московитами
Змарновано нагоди для завдання ворогу поразки на початку війни.
Повний провал системи тилового забезпечення військ.
Роздягнута армія без боєприпасів не могла ефективно протидіяти озброєним до
зубів Антантою білогвардійцям і стала жертвою епідемії тифу.
Крах соборного фронту. Брак єдності спочатку не дозволив нормально
взаємодіяти для відбиття ворожого наступу, а згодом призвів до відколу УГА й
оголення стратегічних логістичних шляхів.

40. Перший зимовий похід армії УНР 1919-1920

● 6 грудня 1919 р. до 5 тисяч бійців армії УНР на
чолі з генералом Михайлом ОмеляновичемПавленком прорвалися з трикутника смерті у
ворожий тил
● Було завдано низку поразок білогвардійським
окупантам
● Звільнено низку населених пунктів у Центрі
України
● Збережено честь української зброї
● У несприятливих обставинах завдано
більшовикам низки поразок
● Загалом за 5 місяців походу подолано шлях у
2500 км, проведено понад півсотню боїв
проти окупантів

41. Третя війна України з радянською Росією 1920 р.

● Успішний польськоукраїнський наступ травня
1920. Визволення
Правобережжя
● Ворожий контрнаступ літа 1920
● Успішні оборонні бої армії УНР.
«Диво» під Замостям
● Вдалий контрнаступ вересняжовтня 1920 р. Звільнення
західного Поділля.
● Зрада Варшави і падіння УНР

42. Підсумки Української революції

1
2
3
Поразка у війні за незалежність. 21 листопада 1920 року під тиском переважаючих
військ більшовиків армія УНР мусила перейти на територію польської держави, де
була інтернована. 18 березня 1921 року в Ризі підписано мирний договір між
Польщею та представниками рсфрр і усрр, який закріпив поділ українських і
білоруських земель між Польщею та радянською росією.
Попри поразку, українці довели недругам, що є нацією, з якою слід рахуватися.
Більшовики мусили піти на низку поступок в культурній та соціальній сферах.
Ризький договір визнавав радянську Україну незалежною державою згідно з принципом
самовизначення народу, чого б ніколи не сталося, якби не боротьба УНР за свою
незалежність. Це дозволило УРСР увійти до числа засновників ООН і зробило можливим
“легкий” вихід із срср у 1991 році.

43. Повстанський опір Москві

o
o
Останній збройний виступ проти
більшовиків добровольців з числа
інтернованих у Польщі вояків УНР
під командуванням генерала Юрія
Тютюнника, відбувся в листопаді
1921 року (другий зимовий похід).
Виправа закінчилася трагічно: групу
розбили більшовицькі війська, 359
полонених козаків було розстріляно
поблизу
села
Базар
на
Житомирщині.
Єдиною значною територією в
Україні,
яку
не
контролювала
радянська влада станом на початок
1922 року була Холодноярська
республіка.
Чекістам
вдалося
заарештувати
холодноярських
отаманів 26 вересня 1922 р.

44. Український організований націоналізм як авангард визвольного руху

Після поразки перших
визвольних українці
продовжують боротьбу за
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.
У 1920-1921 формується
Українська військова
організація.
У 1929 р. постає Організація
Українських Націоналістів
ОУН кинула виклик всім
окупантам України і виділялась
1. Безкомпромісністю
2. Соборницькою платформою
3. Поєднанням Ідеї і Чину,
системною боротьбою проти
окупантів, зокрема, збройною

45. Євген Коновалець Голова проводу ОУН у 1929 – 1938 роках

Народився в 1891 році у Зашкові, у вчительській родині
Не був професійним військовим, але став полковником
Армії УНР
Дозволяв підлеглим начальникам приймати рішення, сам
рішення або схвалював, або відхиляв
Став засновником Української військової організації та
першим головою Організації Українських Націоналістів
(1929)
У 1928 році отримав громадянство Литви
Не сприймав марксизм і гітлеризм
Зумів поєднати досвід ветеранів з енергією революційної
молоді
Забезпечив розбудову українського націоналістичного
руху
Ініціював найгучніші збройні акції ОУН
Вбитий 23 травня 1938 року. Московський агент вручив
йому коробку цукерок, яка вибухнула, коли полковник її
відкривав

46. Національна революція та державотворення літа 1941

● Масове українське повстання
під проводом ОУН проти
московсько-більшовицьких
окупантів в червні 1941 р.
● Звільнення від ворога
власними силами міст і цілих
районів
● Акт 30 червня. Початок
національного
державотворення.
● Українську владу встановлено
на теренах 17 областей
повністю або частково

47. Створення УПА. Антимосковська сторона двофронтової війни повстанців

● УПА постає на Волині
наприкінці 1942-на початку
1943 р.
● Без жодних союзників повстанці
воюють на два головні фронти –
проти Москви та Берліна
● Постають повстанські
республіки.
● УПА захищає населення від
терору московськобільшовицьких банд

48. Роман Шухевич – командир армії нескорених

● Очолив підпілля ОУН (р) в травні 1943
р., влітку став головним командиром
УПА. Був командиром до своєї
загибелі у 1950 році.
● Завершив розбудову командного
апарату УПА, створивши головну
команду та головний військовий штаб
УПА в листопаді 1943 р. на чолі з
Олексою Гасином.
● Ініціював поширення повстанської
боротьби на терени Галичини.
● Вміло керував повстанською армією у
боротьбі на три фронти.

49. Географія діяльності УПА та її регіональний склад

50. Масштабні бої УПА проти московських окупантів

● Спроби сталінського режиму
швидко придушити спротив
зазнають краху. У найбільшому
бою проти совєтів під Гурбами в
квітні 1944 р. українські
повстанці зуміли вистояти та
вирватись з оточення, завдавши
ворогу поразки.
● Так само провалились подібні
спроби оточення та знищення
великих повстанських груп НКВД
на Галичині (бій під Уневом у
вересні-жовтні 1944 р., 13
невдалих штурмів ворога)

51. Повстанські перемоги над чисельнішим ворогом

● Перемога над переважаючими силами
НКВС біля Почаєва в серпні 1944 р.
● Розгром батальйону 1331 полку на
Тернопільщині у вересні 1944 р.
● Розгром групи батальйону НКВС на
Берестейщині 21 листопада 1944 р.
(втрати один до шести на нашу користь)
● Розгром групи 205 батальйону НКВД
біля с.Залав’я в листопаді 1944 р.
● Успішні атаки на ворожі сили в
райцентрах (Яремче, Струсів, Товмач та
ін.)
● Звільнення від окупантів Космача та
подальша успішна засідка на ворога під
час боїв за повстанську республіку 3
лютого 1945 р.

52. Найуспішніші засідки українських повстанців

53. Терористичні методи окупанта в боротьбі проти УПА

● Створення спецгруп НКВС, що
діяли під виглядом УПА
● Масові депортації українського
населення.
● Масові вбивства цивільних
українців
● Три зимові «великі блокади»
1945, 1946, 1947 для
унеможливлення виходу з лісів
повстанців.

54. Криївки – запорука тривкості повстанського руху

● За допомогою населення
повстанцям вдалось
створити тисячі підземних
об’єктів для своїх потреб.
● Варто розрізняти власне
криївки, бункери та
схрони.
● Криївки дозволяли
повстанцям
переховуватись під час
ворожих облав.
● Лише в 1946 р. окупанти
виявили понад 12 тисяч
підземних схованок

55. Успішні закордонні рейди УПА

● Пропагандистські рейди в
Чехословаччину 1945 і
1946
● Прорив залізної завіси в
рамках великого рейду
червня-вересня 1947
● Успішний рейд в Румунію
1949
● Рейд в Білорусь в 1950

56. Останні бої українських повстанців

● Український визвольний рух
остаточно втратив
централізоване управління
після захоплення ворогом
Василя Кука в 1954 р., але
спротив тривав
● Останній бій повстанців на
Київщині відбувся в 1951 р., на
Житомирщині – в 1955 р.
● Останній бій повстанської боївки
відбувся на Тернопільщині в 1960 р.
● Останній бій нескореного повстанцясамітника Юрія Михайлецького
пройшов у печері на Тернопільщині в
1967 р.

57. Продовження боротьби українських повстанців у концтаборах

● Незламні українські
націоналісти навіть в
концтаборах ГУЛАГу
продовжили спротив Москві
● Вони стояли в авангарді
Норильського,
Воркутинського та
Кенгірського повстань
в’язнів
● Москві довелось піти на
поступки в’язням, а в 1960
взагалі ліквідувати ГУЛАГ

58. Підсумки спротиву УПА Москві в цифрах

● Окупаційний режим
втратив до 30 тисяч осіб
(окупантів і колаборантів)
● Сотні тисяч українців було
репресовано Москвою для
придушення спротиву
● Десятки тисяч українських
повстанців полягли в
нерівній боротьбі з
могутньою тоталітарною
імперією

59. ВИСНОВКИ

● Українська повстанська армія є феноменом
світового масштабу.
● Нечисленна група погано озброєних, але
сильних духом бійців без жодної зовнішньої
підтримки в роки Другої світової війни вела
безкомпромісну боротьбу за УССД на три
фронти.
● Українські повстанці були найпотужнішим і
найтривкішим антикомуністичним рухом
спротиву в Європі.
● Завдяки УПА совєти не влаштували на Заході
України Голодомору, а сотні тисяч східняків
врятувались. Спротив повстанців уберіг
Наддністрянщину від тотального
змосковщення.
● УПА не лише дала приклад неймовірного
героїзму в ім’я Нації та Батьківщини, а й стала
реальним чинником наближення краху
імперії зла та відновлення української
незалежності

60. СЛАВА УКРАЇНІ!