Виступ на конференції 17.04.202

1.

Кримінальна
відповідальність
неповнолітніх:
погляди вчених на
проблеми

2.

Посієш вчинок – пожнеш звичку,
посієш звичку – пожнеш характер,
посієш характер – пожнеш долю
Давнє прислів’я

3.

РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ
кримінальні правопорушення
неповнолітніх
підпали машин
військовослужбовців
передачу координат
об’єктів критичної
інфраструктури
фотографування критичної
інфраструктури

4.

Стан злочинності непонолітніх
тенденція зменшення
січень-серпень 2025 р.
кількість кримінальних
правопорушень вчинених
неповнолітніми у порівнянні
з аналогічним періодом 2024
р. зменшилася на 10,2 %

5.

Стаття 22 Кримінального кодексу України
кримінальні
правопорушення
проти власності
кримінальні
правопорушення
проти життя та
здоров’я особи
кримінальні
правопорушення
проти безпеки
руху та
експлуатації
транспорту
кримінальні
правопорушення
у сфері обігу
наркотичних
засобів,
психотропних
речовин, їх
аналогів або
прекурсорів
кримінальні
правопорушення
проти
громадського
порядку та
моральності
кримінальні
правопорушення
проти
громадської
безпеки
Законодавець у КК Україні чітко врегулював питання особливостей
кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх (Розділ XV Загальної
частини), дискусійні питання щодо означеної проблеми існують

6.

Головійчук Л.
ПРОПОНУЄ
удосконалити окремі статті КК України, наприклад,
збільшення мінімального строку «звичайного»
арешту неповнолітніх з 15 до 30 днів, а
максимального – з 45 до 90 днів; при цьому цей
вид арешту повинен призначатися лише
неповнолітнім чоловічої статі з 16 років (як
правило, з негативною особистісною
спрямованістю) переважно у разі вчинення ними
вперше насильницького злочину середньої
тяжкості або неодноразового вчинення
ненасильницьких злочинів середньої тяжкості

7.

Андрусяк Г.
Особливостями кримінальної
відповідальності неповнолітніх осіб за
законодавством зарубіжних країн є:
1) встановлення для таких осіб окремої системи
покарань; 2) обмеження максимальних розмірів
деяких покарань; 3) обов’язкове зменшення
розміру покарання, встановленого за відповідне
діяння в санкції статті; 4) можливість звільнення
неповнолітнього від відповідальності чи
покарання з мотивів недоцільності їх
застосування; 5) скорочені терміни умовнодострокового звільнення; 6) скорочені терміни
давності; 7) відмова від обліку судимості; 8)
застосування на заміну покарання виховних
заходів до певних категорій; 9) урахування судом
деяких додаткових обставин під час призначення
покарання чи виховних заходів (ступінь
психічного розвитку, умови виховання та
проживання неповнолітнього).

8.

Павловська А.
ВІДЗНАЧАЄ
виділяються декілька вікових груп неповнолітніх,
до яких можуть бути застосовані певні виховні
заходи й заходи покарання. Кримінальне
законодавство зарубіжних країн, в якому
неможливість притягнення до кримінальної
відповідальності осіб, що не досягли певного віку,
ґрунтується на теорії неосудності, не виключає
застосування до неповнолітніх заходів виховного
характеру без судового розгляду й притягнення до
кримінальної відповідальності

9.

Мирошниченко Н.
ЗАПРОПОНОВАНА РЕДАКЦІЯ Ч. 2
СТ. 22 КК УКРАЇНИ
«Особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до
шістнадцяти років, підлягають кримінальній
відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115117), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121),
середньої тяжкості тілесні ушкодження (стаття 122),
бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258),
захоплення заручників (стаття 147), зґвалтування (стаття
152), насильницьке задоволення статевої пристрасті
неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття
185), грабіж (стаття 186), розбій (стаття 187), вимагання
(стаття 189), пошкодження шляхів сполучення і
транспортних засобів (стаття 277), умисне знищення або
пошкодження майна (частина друга статті 194), угон або
захоплення залізничного рухомого складу, повітряного,
морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне
заволодіння транспортним засобом (статті 289),
хуліганство (стаття 296)»

10.

Антонюк Н.
ВІДЗНАЧАЄ
1) верхня межа покарань, які можуть бути
застосовані до неповнолітнього, зменшується на
20 відсотків для вікової групи неповнолітніх 16-17
років та на 30 відсотків для групи 14-15 років; 2) від
цієї зменшеної верхньої межі визначається нижня
межа – 3/4 установленої з урахуванням
знижуючих коефіцієнтів верхньої межі; 3) ці
положення мають застосовуватися як до
основного найбільш суворого покарання, так і до
альтернативних менш суворих основних
покарань, а також до додаткових покарань

11.

Казначеєва Д.
ПРОПОНУЄ
розширення видів покарань, які можуть
застосовуватись до неповнолітніх, дало б змогу
судам під час вирішення питання про
призначення конкретного виду покарання більш
широкий вибір, що насамперед сприятиме
індивідуалізації кримінальної відповідальності.
є розробка теоретично обґрунтованого і
практично значущого комплексу заходів
кримінально-правового впливу на неповнолітніх,
які вчинили злочини, з тим, щоб виключити
домінування в ньому позбавлення волі, оскільки
це покарання, як жодне інше, впливає на життя
неповнолітнього, причому, як правило, змінює
його поведінку на ще більш негативну.

12.

Ми завжди повинні пам’ятати, що
«гуманізація» окремих положень Закону
України про кримінальну відповідальність, у
тому числі й щодо неповнолітніх, адже
покарання – це завжди стає ефективним
механізмом виправлення особи, яка вчинила
кримінальне правопорушення, а стає
поштовхом для подальшого формування
кримінальної поведінки
ВИСНОВКИ

13.

Дякую за увагу!