65555 (1)

1.

ЛЕКЦІЯ № 26
Тема: Плоди. Морфо-екологічна та
морфо-генетична класифікація плодів.
Супліддя.
Мета: розкрити особливості будови
плодів, ознайомитись із їх
класифікацією.
План
1. Плід та його біологічне значення.
2. Морфолого-екологічна класифікація плодів.
3.
Поширення плодів і насіння.

2.

Література
1. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і
вищих рослин. – К.: Вища школа, 1975, 400 с.
2. Неведомська Є.О., Маруненко І.М., Омері І.Д. Ботаніка. Навчальний
посібник. К.: «Центр учбової літератури», 2013. 218 с.
3. Коваленко Т.М., Пінчук Н.В., Вергелес П.М. Мікробіологія та
вірусологія. Навч. посіб. Ч 1. за ред. Пінчук Н.В. Вінниця: ВНАУ,
2020. 346 с.
4. Мельниченко Н.В. Курс лекцій та практикум з анатомії і морфології
рослин / Н.В. Мельниченко. К.: Український фітосоціологічний центр,
2001.
5. Нечитайло В.А. Ботаніка. Вищі рослини / В.А. Нечитайло, Л.Ф.
Кучерява. К.: Фітосоціоцентр, 2000.
6. Соломаха Т.Д., Мінарченко О.М., Циганенко С.О. Науково-методичні
основи обліку ресурсів лікарських рослин України. Методичний
посібник. К.: Фітосоціоцентр, 2013. 72 с.
7. Пінчук Н.В., Вергелес П.М., Коваленко Т.М., Окрушко С.Є. Загальна
фітопатологія. Навчальний посібник. За ред. Н.В. Пінчук. Вінниця:
ВНАУ, 2019. 276 с.

3.

1. Плід та його біологічне значення.
Плід утворюється з квітки у результаті змін, які відбуваються в
ній після запліднення. Науку, яка вивчає будову, розвиток та
класифікацію плодів, називають карпологією.

4.

Плід
–
це
генеративний
орган
покритонасінних рослин, утворений з квітки і
призначений для захисту насіння, а часто і
для його поширення.
Під час формування плода стінки
зав'язі
розростаються
і
утворюють
оплодень, або перикарпій.
1 - насінина;
2 - оплодень;
3 - плодоніжка.

5.

Оплодень, або Перикарпій
- частина плоду в
покритонасінних рослин, що утворюється із стінок зав'язі і оточує
насінину.
Перикарпій складається із трьох шарів:
екзокарпію - тонкого зовнішнього шару у вигляді забарвленої
шкірочки;
мезокарпію - середнього шару, м'ясистого в соковитих плодів,
менш вираженого в сухих;
ендокарпію - внутрішнього шару, звичайно тонкого й слизистого,
здатного в деяких плодів перетворюватися на кам'янисту тканину,
яка утворює кісточку.

6.

Зовнішній
шар
—
екзокарпій,
утворюється з зовнішньої епідерми стінки
зав'язі.
На екзокарпії утворюється кутикула,
волоски, наліт тощо. Внутрішня епідерма дає
початок внутрішньому шару оплодня —
ендокарпію. Він має неоднакову будову у
різних рослин.
У кісточкових (слива, персик, алича та
ін.)
ендокарпій
складається
з
шару
здерев'янілих клітин — склереїд, який у побуті
називають кісточкою.
Насіння, що міститься в кісточці,
надійно захищене від несприятливих впливів,
завдяки
чому
зародок
довго
зберігає
життєздатність.
Ендокарпій
буває
різної
консистенції та структури.

7.

У яблуні та груші ендокарпій плівчастий. У гарбуза - волокнистий.
Шар оплодня, розташований між екзокарпієм та ендокарпієм,
утворює його середню частину і називається мезокарпієм.
Часто мезокарпій розростається, стає м'ясистим та соковитим і в
результаті утворюється соковитий плід.
Три шари оплодня (екзо-, ендо- та мезокарпій) і утворюють
перикарпій.

8.

Участь у формуванні плоду бере не
лише стінка зав'язі маточки, а й інші
частини квітки - квітколоже (суниці),
нижня частина оцвітини (яблуко).
У деяких рослин плід утворюється
без
попереднього
плоди
називають
запліднення.
Такі
партенокарпними,
вони звичайно не містять насіння (деякі
сорти винограду, груші, цитрусових).

9.

У природі трапляються випадки, коли плоди,
формуючись з квіток суцвіття, зростаються між собою,
утворюючи з кількох плодів ніби один плід. Така
сукупність плодів називається супліддям (буряк,
шовковиця, інжир, ананас).

10.

Супліддя може бути з горішків, кістянок, ягід. Супліддя буряка
називається клубочком. Воно включає 2-6 горішків, що зрослися.
У шовковиці супліддя складається з кістянок.
Супліддя інжиру формується із розрослого загального ложа суцвіття,
на внутрішній поверхні якого утворюються плоди – горішки.
Супліддя ананаса – це розширена вісь колоса, на якій розміщені
безнасінні ягоди та з верхівки супліддя виходить листоносний пагін.
Супліддя:
1 – буряка; 2 – інжира; 3 – шовковиці; 4 – ананаса

11.

12.

2. Морфолого-екологічна класифікація плодів.
В основу морфолого-екологічної класифікації простих та
збірних плодів закладено такі ознаки:
консистенція оплодня (сухі та соковиті);
кількість насіння (одне та багато);
розкривання оплодня (нерозкривні, розкривні, розпадні та спосіб
розкривання);
кількість плодолистків, що утворюють плід.

13.

Плоди класифікують:
1) ЗА ХАРАКТЕРОМ УТВОРЕННЯ:
справжні плоди утворені тільки із зав'язі;
несправжні плоди утворені із зав'язі та інших
частин квітки;
збірні плоди утворені з декількох маточок одного
суцвіття.

14.

2) ЗА БУДОВОЮ:
сухі, що не розкриваються (містять тільки одну насінину) - горіх,
сім'янка, зернівка, крилатка, жолудь, горішок;
сухі,
що
розкриваються
(багатонасінні)
-
листянка,
біб,
коробочка, стручок, стручечок;
соковиті плоди - ягода, кістянка, яблуко, гарбузина, гесперидій;
соковиті супліддя - це сукупність плодів, що утворилися від
зростання між собою окремих плодиків, кожний з яких розвивається
з окремої квітки щільного суцвіття.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

3.
Поширення плодів і насіння.
У життєвому циклі покритонасінних
рухливою стадією є плоди і насіння. Вони
мають спеціальні механізми їх поширення,
що має пристосувальне значення, адже
розселення
рослин
поряд
з
їх
розмноженням забезпечує існування виду в
часі.
Рослини мають безліч пристосувань
для поширення плодів і насіння на значні
відстані – від кількох метрів до кілометра, а
нерідко й сотні, навіть тисячі, кілометрів.
Поширення плодів і насіння є
важливим
фактором
для
освоєння
рослинами території і виживання виду. У
цьому рослинам допомагають вітер, вода,
тварини і людина.

45.

Відповідно до природних сил, за допомогою яких поширюються плоди,
рослини поділяють на:
1) автохорів (від грецьк. autos - сам, choreo - йду, просуваюсь) - рослини, які
поширюють плоди та насіння за допомогою специфічних пристосувань без
впливу зовнішніх агентів; серед них:
а) барохори (від грецьк. baros - тяжіння, choreo - йду, просуваюсь) рослини, плоди та насіння яких опадають під впливом сили тяжіння;
б) механохори (від грецьк. mechane - знаряддя, пристрій, choreo - йду,
просуваюсь) - рослини, насіння яких розповсюджуються внаслідок швидкого
і різкого розкривання плодів (наприклад, в огірка-пирскача, розрив-трави);

46.

2) апохорів (від грецьк. apo - з, choreo - йду, просуваюсь) - рослини,
плоди та насіння яких переносяться під дією різноманітних додаткових
сил, серед них:
а) анемохори (від грецьк. anemos - вітер, choreo - йду, просуваюсь)
- рослини, плоди та насіння яких розповсюджуються за допомогою
вітру; мають специфічні пристосування: вирости (клен), летючки
(кульбаба), волоски (куничник), внаслідок яких зменшується
питома вага плодів та збільшується їх парусність (величина,
зворотна швидкості падіння плоду в повітрі під дією сили тяжіння);
б) гідрохори (від грецьк. hydro - вода, choreo - йду, просуваюсь) рослини, плоди та насіння яких розповсюджуються за допомогою
води; мають пристосування, спрямовані на зменшення загальної
густини плоду, зокрема за рахунок розвитку аеренхіми в оплодні, а
також насіння їх тривалий час зберігає життєздатність після
перебування у воді (сейшельська пальма, сусак, їжача голівка);

47.

в) зоохори (від грецьк. zoon - тварина,
choreo - йду, просуваюсь) - рослини, плоди
та насіння яких розповсюджуються за
допомогою тварин; розрізняють:
ендозоохори (від грецьк. endon всередині, zoon - тварина, choreo - йду,
просуваюсь) - рослини, плодами та
насінням яких живляться тварини; насіння
виділяється
неушкодженим
з
екскрементами і може прорости за
сприятливих умов;
епізоохори (від грецьк. epi - на, над, zoon
- тварина, choreo - йду, просуваюсь) рослини, плоди яких чіпляються до
покривів
тварин
за
допомогою
різноманітних
виростів
оплодня
(гачкоподібні придатки у лопуха, череди);

48.

мірмекохори (від грецьк. myrmex мурашка, choreo - йду, просуваюсь) рослини, насіння яких поширюється
мурахами
(фіалки,
медунки);
мурах
приваблюють м'ясисті утворення на насінні
- арилуси;
орнітохори (від грецьк. ornithos - птах,
choreo - йду, просуваюсь) - рослини,
насіння яких поширюється птахами (сосна
кедрова, горобина, калина);

49.

г) антропохорії (від грецьк. anthropos людина, choreo - йду, просуваюсь) рослини,
плоди
і
насіння
поширюються
яких
унаслідок
цілеспрямованої
діяльності
людини
(пшениця, льон, гречка і т.д.), або
підсвідомо
з
транспортними
перевезеннями (бур'яни - амброзія,
нетреба, чорнощир).

50.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!