Тема 3

1. Наслідки корупції

та підходи до боротьби з нею

2. Корупція VS McDonalds: Президентський бізнес в Тунісі

Зін аль-Абідін бен Алі
Президент Тунісу
з 1987 по 2011 рік

3. Корупція VS McDonalds: Президентський бізнес в Тунісі

Річ у тім, що Президент Тунісу з 1987 по 2011 рік прийняв низку законів, які
зобов’язали іноземні компанії отримувати спеціальний дозвіл, аби мати
змогу вести бізнес у країні. Таке рішення негативно вплинуло на економіку
та добробут Тунісу, але надало особисті переваги Президенту та його родині.
Як? Сімейні підприємства позбавилися конкурентів у вигляді іноземного
бізнесу та монополізували різноманітні галузі (нерухомість телекомунікації
та транспорт).
Таким чином, родина Президента змогла заробити 13 мільярдів доларів
США.
Описана ситуація – приклад того, як посадові особи можуть
використовувати свої повноваження для отримання власної вигоди, тобто
приклад корупції та її наслідків. У цьому випадку Президент зловживав
повноваженнями на свій розсуд, бо мав таку можливість, а наслідками цього
насправді є не тільки відсутність МакДональдсу або шалене збагачення
посадових осіб, а й послаблення економіки, демократії та інституцій
загалом.

4. Наслідки корупції

5. Проблема «снігової кулі»

Значне поширення корупції призводить до ситуації, коли громадяни
повинні платити хабарі за послуги, на які мають законне право. Люди,
що спочатку не бажають давати хабарі, не знаходять іншого виходу, крім
як взяти участь у корупційній грі.
Зрештою, корупція легко виходить з-під контролю, а кількість залучених
осіб стрімко зростає. Це означає, що одиничний корупційний вчинок
може мати великий вплив. Навіть через здавалося б дрібний прояв
побутової корупції індивід сприятиме усталенню практики до тієї міри,
що вирішити питання некорупційним шляхом буде дуже складно.

6. Корупція: загрози для сталого розвитку

Ні бідності
Ні голоду
Гарне здоров’я
Якісна освіта
Гендерна
рівність
Чиста вода
та належні
санітарні
умови
Відновлювана
енергія
Гідна праця
та економічне
зростання
Інновації та
інфраструктура
Зменшення
нерівності
Сталий
розвиток міст
та спільнот
Відповідальне
споживання
Боротьба
зі зміною
клімату
Збереження
морських
екосистем
Збереження
екосистем
суші
Партнерство
заради
стійкого
розвитку
Мир та
справедливість
Глобальні цілі
сталого
розвитку

7. Корупція: загрози для сталого розвитку

Подолання бідності. Корупція зменшує кількість допомоги, яка доходить до бідних. Також бідні втрачають більший відсоток
свого доходу через хабарництво та вимагання, ніж інші групи.
Подолання голоду. Корупція перешкоджає інвестиціям та розвитку інфраструктури, вона визискує багатства країни, що
призводить до голоду та недоїдання.
Міцне здоров’я. У більш корумпованих країнах лікарням не вистачає необхідних ліків через розкрадання чи угоди про
закупівлю за завищеною ціною; доступ до ліжок або медичної допомоги ґрунтується на готовності платити, навіть у країнах, у
яких нібито безкоштовна медична допомога.
Якісна освіта. Корумпована адміністрація стягує незаконні «благодійні внески» або плату за доступ до «безкоштовної»
державної освіти. Кошти розкрадаються, тому навіть відданим справі вчителям не вистачає необхідних ресурсів та матеріалів.
А учням – сприятливого освітнього середовища.
Ґендерна рівність. Жінки непропорційно часто стають жертвами сексуального вимагання. У деяких країнах ґендерні стосунки
виключають жінок із корумпованих мереж (і, отже, із ресурсів, що пропонують ці мережі).
Чиста вода та належні санітарні умови. Фірми підкуплюють інспекторів, щоб дозволити їм незаконно скидати хімічні
речовини у воду, а не безпечно їх утилізувати. Фірми та ферми підкуповують або лобіюють законодавців, аби вони написали
закони, що не заважають забрудненню. Організовані злочинні угруповання іноді «виграють» контракти на санітарну обробку.

8.

Відновлювальна енергія. Нафтові та вугільні лобі беруть участь у хабарництві або обміні послугами для боротьби з
програмами, спрямованими на поширення альтернативної енергії.
Гідна праця та економічне зростання. У багатих ресурсами країнах розкрадання перетворює їх на заможні країни з бідними
громадянами, оскільки там не докладають жодних зусиль для створення робочих місць. Популістська політика утримує
корупціонерів при владі, а транснаціональні фірми користуються доступом до ресурсів з незначним забезпеченням гідною
роботою місцевих працівників.
Інновації та інфраструктура. Корупція (відкати або конфлікт інтересів) змушує уряд субсидувати не ті галузі, які реально
цього потребують, та братися за непотрібні інфраструктурні проєкти, а не ті, які сприяли б підвищенням продуктивності й
ефективності.
Зменшення нерівності. Між корупцією та нерівністю існує замкнене коло: менш рівні суспільства є більш корумпованими, а
більша корупція викликає більшу нерівність.
Сталий розвиток міст і спільнот. Хабарництво нафтової та вугільної промисловості підриває програми з просування
екологічно чистої енергії для забезпечення потреб міст та спільнот. Також корупція у місто будівній сфері робить міський
простір неінклюзивним та небезпечним.
Відповідальне споживання. Корупція спотворює ринкові сили, тому виробляють і споживають неправильні види та кількості
товарів і послуг. У деяких випадках корупція гарантує монополії, де конкуренція могла б сприяти більш відповідальному
виробництву.
Боротьба зі зміною клімату. Корупція дозволяє фірмам і окремим особам забруднювати довкілля понад законодавчо
встановленими межами, а також експлуатувати ресурси (наприклад, деревину та шахти) всупереч межам цілей сталого
розвитку.

9.

Збереження морських екосистем. Корупція сприяє надмірному вилову риби, руйнуванню середовища
проживання та скиду хімічних речовин чи інших матеріалів у море.
Збереження екосистем суші. Незаконна вирубка знищує середовище проживання. Незаконне скидання
хімічних речовин завдає шкоди екосистемам. Усе це стає можливим завдяки корупційним лобі окремих
зацікавлених груп.
Мир та справедливість. Корупція підриває системи правосуддя та легітимність влади; це сприяє
поширенню організованої злочинності та тероризму, а відтак залишає безкарними порушення прав людини
залишатися.
Партнерство заради стійкого розвитку. Країни повинні працювати разом, щоб боротися з корупцією,
сприяти доброчесності та належному управлінню, як зазначено в Конвенції ООН проти корупції.

10. Негативні наслідки В економічній сфері

Розширення тіньової економіки.
Тіньова економіка – соціально-економічні відносини між окремими громадянами, соціальними групами по використанню
державної власності в корисливих особистих чи групових інтересах.
Це призводить до зменшення податкових надходжень і ослаблення бюджету. Як наслідок: держава втрачає фінансові важелі
управління економікою, загострюються соціальні проблеми через невиконання бюджетних зобов'язань.
Порушуються конкурентні механізми ринку, оскільки часто у виграші виявляється не той хто конкурентоспроможний, а той,
хто незаконно зміг отримати переваги. Це тягне за собою зниження ефективності ринку та дискредитацію ідей ринкової
конкуренції.
Сповільнюється поява ефективних приватних власників, в першу чергу - через порушення в ході приватизації, а також
штучних банкрутств, як правило, сполучених з підкупом чиновників.
НЕЕФЕКТИВНО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ БЮДЖЕТНІ КОШТИ, зокрема, при розподілі державних замовлень і
кредитів. Це ще більше посилює бюджетні проблеми країни.
РОЗШИРЮЮТЬСЯ МАСШТАБИ КОРУПЦІЇ В НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ (на фірмах, підприємствах, в
громадських організаціях). Це веде до зменшення ефективності їх роботи, а значить зниження ефективності економіки країни в
цілому.

11. Економічні втрати від корупції

Прямі втрати від корупції - це недобір доходу бюджету внаслідок корупції та неефективне витрачання
бюджетних коштів в силу тієї ж обставини.
Непрямі втрати від корупції - це загальне зниження ефективності економіки, поєднане з корупцією.

12. Негативні наслідки В політичній сфері

Відбувається зміщення цілей політики від загальнонаціонального розвитку до
забезпечення володарювання тих чи інших кланів.
Зменшується довіра до влади, зростає її відчуження від суспільства. Тим
самим ставляться під загрозу будь-які благі починання влади.
Падає престиж країни на міжнародній арені, зростає загроза її економічної та
політичної ізоляції.
Знижується політична конкуренція.
Громадяни розчаровуються в цінностях демократії. Виникає розкладання
демократичних інститутів.
Збільшується ризик краху народжуваної демократії по поширеному сценарію
приходу диктатури на хвилі боротьби з корупцією

13. Негативні наслідки В соціальній сфері

Відволікаються колосальні кошти від цілей суспільного розвитку. Тим самим загострюється бюджетна
криза, знижується здатність влади вирішувати соціальні проблеми.
Закріплюються і збільшуються різка майнова нерівність і бідність великої частини населення.
Корупція підтримує несправедливий перерозподіл коштів на користь вузьких груп за рахунок найбільш
вразливих верств населення.
Дискредитується право як основний інструмент регулювання життя держави і суспільства. У
суспільній свідомості формується уявлення про беззахисність громадян як перед злочинністю, так і перед
обличчям влади.
Корумпованість правоохоронних органів сприяє зміцненню організованої злочинності. Остання,
зростившись із корумпованими групами чиновників і підприємців, посилюється ще більше за допомогою
доступу до політичної влади і можливостям для відмивання грошей.
Збільшується соціальна напруженість, що б'є по економіці і є загрозою для політичної стабільності в
країні.

14. Правові наслідки корупції

Правові наслідки корупції проявляються у: поширенні правових принципів функціонування
держави та її окремих інститутів, суттєвому обмеженні конституційних прав і свобод людини і
громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, грубому порушенні встановленого
законом порядку здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів
державної влади, тощо.
Корупція дискредитує право як універсальний регулятор суспільних відносин, перетворюючи
його за засіб задоволення приватних та корпоративних інтересів.
Корупція змінює сутність правоохоронної діяльності державних органів, які перестають
виконувати функцію охорони права і перетворюються в інструмент розправи над невинними
особами або інструмент неправомірного задоволення особистих чи групових інтересів певних
осіб, у тому числі самих посадових осіб зазначених органів.

15. До наслідків корупції міжнародного характеру можуть бути віднесені:

-негативний вплив корупції на імідж держави у світі, ускладнення відносин з іншими
країнами, міжнародними організаціями і всією міжнародною спільнотою, втрата
державою міжнародних позицій в економічній, політичній та інших сферах, тощо.
Стан корупції у країні може бути використаний іншими державами, міжнародними
організаціями для тиску на політичне керівництво країни при прийнятті тих чи інших рішень
як зовнішньополітичного, так і внутрішньополітичного характеру. Тобто, політичне
керівництво країни в таких випадках потрапляє у політичну залежність від керівників тих
країн або міжнародних організацій, які поінформовані про дійсний стан корупції чи
корупційну діяльність окремих керівників вищого рівня державної влади.

16. Світовий досвід боротьби з корупцією

17. Як світ розпочав боротьбу з корупцією?

В 90х корупція була визнана головною проблемою.
Країни скоординували зусилля для боротьби з нею, що передбачило два основні напрями:
1.
2.
Прийняття міжнародних актів, які визначають засади
запобігання та протидії корупції:
прийняття комплексу міжнародних актів Організацією Об’єднаних Націй, Радою Європи,
Організацією економічного співробітництва та розвитку, Європейським Союзом та Організацією
американських держав.
1975 рік – резоюція Генеральної Асамблеї ООН 3514(ХХХ), яка закликає уряди всіх країн на
національному рівні вжити необхідних заходів для запобігання та протидії корупції.
1999 рік – Україна підписала та ратифікувала Кримінальну конвенцію Ради Європи про
боротьбу з корупцією та Цивільну конвенцію Ради Європи про боротьбу з корупцією.
2003 рік – ухвалення Конвенції ООН проти корупції, що нині є єдиним універсальним юридично
обов'язковим міжнародним документом у сфері протидії корупції.
Стровення окремих організацій та мереж, покликаних
моніторити прогрес боротьби з корупцією на рівні країн.

18. Основні заходи щодо запобігання корупції

Формування скоординованої політики - встановлення й заохочення
ефективних практик для запобігання та протидії корупції, які періодично
переглядають;
Створення органу або органів із запобігання корупції, які формують та
імплементують антикорупційну політику;
Формування доброчесної публічної служби – включає прозорі конкурси,
достатнє фінансове забезпечення, фокусування на таких критеріях, як
бездоганність роботи, справедливість і здібності.
Етичні стандарти поведінки на державній службі – заохочення
непідкупності, чесності та відповідальності серед держслужбовців,
створення визначених стандартів поведінки.
Прозорі державні закупівлі й управління фінансами – публічне
поширення інформації про закупівельні процедури, зрозумілі та прозорі
критерії участі й відбору, ефективні механізми контролю.

19. Основні заходи щодо запобігання корупції

Державна звітність, що дає змогу суспільству отримувати інформацію про
механізм прийняття рішень у державі, спрощення адміністративних
процедур, публікацію інформації про корупційні ризики в держсекторі.
Незалежність судових органів та органів прокуратури, що передбачає
забезпечення незалежності, зміцнення чесності та непідкупності,
запобігання корупції всередині органів.
Доброчесність приватного сектору, що виражається у співпраці бізнесу та
правоохоронних органів, розробці стандартів доброчесності для бізнесу,
запобіганні конфлікту інтересів у випадку колишніх держслужбовців, які
приходять у бізнес.
Участь суспільства – посилення прозорості та залучення громадян у
процес прийняття рішень, доступ до інформації, формування атмосфери
несприйняття корупції, повага, заохочення та захист свободи пошуку й
поширення інформації про корупцію.
Запобігання відмиванню коштів – регулювання та моніторинг банків і
небанківських фінансових установ, аби запобігти відмиванню коштів у всіх
формах.

20. Успішні приклади боротьби з корупцією: Естонія

Естонія – одна з найменш
корумпованих країн Європи.
74 зі 100 балів в Індексі
сприйняття корупції та
14 місце зі 180 в 2022 році
Починаючи з 1991 року уряд Естонії активно впроваджує
доброчесність шляхом електронної держави. Ця дозволило
мінімізувати взаємодію громадян з чиновниками.
Електронна держава включає:
●мережу
Інтернет
документації,
яка
заміняє
паперові
підтвердження;
●онлайн-реєстрації юридичної особи;
●онлайн-голосування на парламентських виборах.
Важливим кроком до запобігання корупції в країні стало впровадження кримінальної
відповідальності за одержання хабаря: корупціонер потрапляє за грати до 5 років, а
посередники отримують штраф на велику суму. Мінімальна заробітна плата
поліцейських стала дорівнювати середній зарплатні країни. Впровадження моделі
електронної держави дозволило мінімізувати взаємодію громадян із чиновниками.

21. Успішні приклади боротьби з корупцією: Грузія

56 зі 100 балів в Індексі
сприйняття корупції та
45 місце зі 180 в 2022 році
До 2003 року Грузія була однією з найбільш корумпованих країн на
пострадянському просторі.
2004 р. – звільнення понад 15 тис. поліцейських з МВС, що підозрювалися
в корупції.
Зарплата поліцейських була підвищена майже у 10 разів.
Введення системи електронного документообігу.
Деякі дії, що раніше вважалися корупційними та протизаконними, стали
легалізованими: нині швидке створення документів можна зробити за
додаткову плату в державний бюджет.
Уряд спростив процедуру арешту корупціонерів високопосадовців і
впровадив конфіскацію незаконної власності.
Практика прихованих камер, яка дозволяє отримати фактичні докази
корупційної діяльності.

22. Успішні приклади боротьби з корупцією: Гонконг

76 зі 100 балів в Індексі
сприйняття корупції та
12 місце зі 180 в 2022 році
Колоніальне минуле залишило майже повністю корумповану державну владу.
Створення Незалежної комісії з боротьби з корупцією започаткувало нове гасло
в діяльності чиновників: «доведи, що твоє майно придбане не за хабарі». Комісія
може здійснювати перевірку в будь-якій установі та в будь-який час.
Цікаво, що першим заарештованим високопосадовцем був начальник поліції.
Крім того, уряд подбав про інформованість населення й надав свободу медіа
щодо публікації та розслідувань корупційних махінацій.
Важливо, що людина, від якої вимагають дати хабар, не несе відповідальності за
цю дію. Винним є лише корупціонер. Завдяки цьому жертви корупції можуть
спокійно звертатися в служби допомоги та долучатися до викриття корупціонерів.

23. Успішні приклади боротьби з корупцією: Фінляндія

88 зі 100 балів в Індексі
сприйняття корупції та
1 місце зі 180 в 2022 році
Фінляндію часто називають країною, яка ніколи не чула про
корупцію, бо фінське законодавство не містить поняття «корупція».
Поняття хабарництва існує – за його здійснення карають
позбавленням волі до 4 років, або значним штрафом.
Цікаво, що фіни не мають секрету щодо впровадження
доброчесності, головним інструментом боротьби з корупцією є
відсутність її здійснення. Фінські чиновники славляться високою
матеріальною та соціальною забезпеченістю, що нейтралізує
спокусу до корупції. Всі органи влади є повністю відкритими для
населення. Громадяни Фінляндії без проблем можуть знайти
протоколи та рішення всіх засідань, що гарантує інформованість
населення та відсутність недовіри. Як результат, Фінляндія має
88 балів згідно СРІ та ділить перше місце в рейтингу з Данією та
Новою Зеландією.

24. Успішні приклади боротьби з корупцією: Сінгапур

85 зі 100 балів в Індексі
сприйняття корупції та
4 місце зі 180 в 2022 році
«Почніть з того, щоб кинути за грати трьох своїх друзів. Ви
точно знаєте за що, і вони знають» — прем’єр-міністр Сінгапуру
Лі Куан Ю щодо того, як подолати корупцію.
Антикорупційний шлях Сінгапуру почався з побудови
ефективної нормативно-правової бази запобігання корупції,
яка містить чіткі формування щодо покарання та виключає
двозначні закони.
Судова система є самостійною та незалежною в своїх діях, а
судді мають надзвичайно високу зарплатню (800 000 тис. дол.
за рік).
Зарплатня чиновників становить майже в 6 разів більше
середньої зарплатні.
Є покарання «за накопичення багатства», що спонукає
чиновників до доброчесних дій, адже кожні півроку їх
декларації перевіряються прем’єром.

25. Дякую за увагу!