1 М.Басьо

1.

ЯПОНІЯ

2.

3. Країна ранішнього сонця

Японія розташована на чотирьох великих островах.
Тривалий час вона була неприступною й не
зазнавала нападів ззовні.
Японське мистецтво виросло під могутнім впливом
корейської і особливо китайської культур.
Японією була засвоєна китайська писемність. Але
все це не заважало японцям по-своєму сприймати
китайські ідеї й пристосовувати їх до способу свого
життя.

4. Символи Японії

5. КРАЇНА ВУЛКАНІВ

Природа островів країни камерна, мініатюрна, але і
неспокійна. Японія – країна гір, морів та вулканів. Часто
землетруси і тайфуни знищували домівки людей.
Японці з давніх-давен привчили себе до простого
домашнього побуту. У кімнатах постійних речей було мало,
але кожна з них – чи то квітка у вазі, чи то картина, чи то
лакований столик у порожньому приміщенні – набували
особливої виразності і привертали увагу.
Вагоме значення мав і пейзаж. Як правило, біля японського
будинку розбивали невеликий сад, який ніби розсував межі
будови. Японські сади підкорялися законам гармонії,
милували око, служили для філософського споглядання.

6. Ямато

Кацусіка Хокусай. Червона Фудзі

7. Світосприйняття

Світосприйняття японців суттєво відрізняється від
європейського. Як стверджує один із сучасних
східнознавців, культура Японії, яка відома сьогодні на
Заході, «може розумітися перш за все як культура деталі, а
не цілого. Не ліс, а дерево; не дерево, а гілка; не гілка, а
листок; не листок, а прожилка на ньому – так влаштовано
«зір» класичної японської культури. Японці з дитинства
вчаться бачити красу великого. Вони кажуть: вдивляйтесь
у звичайне – і побачите несподіване, вдивляйтесь у негарне
– і побачите красиве, вдивляйтесь у просте – і побачите
складне, вдивляйтесь у частинки – і побачите ціле.
Ця краса буденного, звичайного втілилася у картинах
Хокусая і у віршах Мацуо Басьо.

8.

Кацусіка Хокусай

9. Чарівність речей

У натяку вся таємниця
японського мистецтва!
Дайсецу Судзукі.

10. Мацуо Басьо (1644 — 1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця.

ур 1

11. Мацуо Басьо

Справжнє ім'я поета - Мацуо
Мунефуса. Басьо - літературний
псевдонім.
Басьо народився в 1644 році в
сім’ї дрібного самурая в м. Уено
провінції Іга . Батько і старший
брат викладали каліграфію мистецтво, яке в Японії дуже
цінували.
Сім’я, в якій виховувався
хлопець, була досить освіченою,
знала китайських класиків.

12.

1662 року 19-річний Басьо влаштувався
на службу до феодала молодшим пажем.
Басьо проводив багато часу зі
своїмгосподарем Тодо Йосітада, що був
старшим за нього всього на 2 роки.
Разом із ним він вивчав японський
поетичний жанр хайку.
В 28 років він залишив службу в домі
місцевого феодала і подався до міста
Едо зі збіркою своїх віршів. На той час
Басьо був уже досить відомим поетом.
В Едо поетові жилось важко. Він
влаштовується на державну службу у
відомство будівництва водних шляхів,
та незабаром залишає її.

13. Басьо (банан)

Басьо стає професійним учителем
поезії.
Поезія не принесла йому великих
статків, зате дала багато
шанувальників та учнів. Один з
них, заможний торговець,
подарував своєму вчителеві
невеличку хижку, біля якої поет
посадив банан, японською —
«басьо». Ось тоді поет і взяв
псевдонім Басьо.

14.

Для учнів ця хижка перетворилася
на духовний храм, який вони
називали «басьо-ан» — бананова
обитель.
Двері цієї хижки завжди були
відчинені для тих, кому Поезія,
Мистецтво, Духовність були
важливіші за добробут, статки і
владу.
У віршах, створених на початку 80-х
років XVII ст., Басьо любив
відтворювати улюблену картину:
свою хатинку й навколишній пейзаж
— маленький ставок, берег річки, що
поріс очеретом.

15.

Спокійне життя Мацуо Басьо у банановій
обителі було перерване страшною пожежею, яка
спалила половину Едо, тодішньої столиці, де
жив митець. Полум’я знищило і притулок
поета. Хоча учні відбудували хижку і навіть
насадили нові банани, Мацуо Басьо став
мандрівним поетом, послом поезії, як його іноді
називали.
Десять років Мацуо Басьо подорожував
країною, час від часу повертаючись до свого
бананового храму. Саме тоді побачили світ
найкращі збірки його хоку, які до сьогодні
вважаються неперевершеним зразком,
поетичним еталоном.

16.

Басьо створив п'ять дорожніх щоденників,
написаних особливою ліричною прозою в
чергуванні з віршами, своїми і чужими:
"Кістки, що біліють у полі" ("Нодзарасі кіко",
1684-1685), "Мандрівка до Касіма" ("Касіма
кіко", 1687), "Рукопис у дорожньому мішку"
("Оі-нокобумі", 1687-1688), "Мандрівки в
Сарасіна" ("СараСіна кіко", 1688) і
найвідоміший з його щоденників —
"Стежками Півночі" ("Оку-но хосоміті", 1689).
Старий поет сподівався ще продовжити свої
мандрівки далеко на північ, де живуть айни,
щоб побачити всю Японію, але смерть застала
його в 1694 році у місті Осака, де він помер,
оточений своїми учнями.

17.

Ха́йку — жанр японської ліричної поезії,
трирядковий неримований вірш на основі
першої півстрофи , що складається з 17
складів (5-7-5) і відрізняється простотою
поетичної мови, свободою викладу.
Ха́йку виникає у Японії, в 16 ст., що було
зумовлено розвитком міської культури.
Існувало кілька шкіл хайку: «Кофу» — «давня
школа», пов'язана з іменем Мацунаги Тейтоку,
школа Нісіями Соїна, школа «Сьофу» —
«достеменна школа», де найпомітнішою
постаттю був Мацуо Басьо, котрий реформував
хокку у новий жанр хайку.

18. Мацуо Басьо

І зимування –
свято,
якщо в твоєму
серці –
квітуча слива!
Мацуо Басьо.

19.

Під час квітування сакур
Горам краси
. не додасть
Навіть ранкова зоря.
Мацуо Басьо

20.

5
7
ТАНКА
Хоку
(“початкова фраза”)
5
(“коротка пісня”)
7
7
Агеку
(“завершальна
фраза”)

21. М.Грищенко. Табибито (мандрівник).

Бусон. Портрет Басьо
Хокусай. Басьо під деревом

22.

***
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечір.
Переклад М.Лукаша
***
На висохлу гілку
сів ночувати крук.
Глибока осінь.
Переклад Г.Туркова
М. Грищенко. Крук

23. Підсумок уроку

- Що нового ви
дізналися про Японію
на уроці?
- В чому особливість
світогляду японців?
- Що таке хайку?

24. Домашнє завдання

Прочитати ст.236-239