Загальна характеристика типу Хордові

1. Загальна характеристика типу Хордові

2. Хордові – справжні багатоклітинні двобічносиметричні целомічні тварини, які упродовж усього життя або на ранніх стадіях мають

хорду, нервову трубку й зябра
Сокіл – сапсан (швидкість
до 320 км/год)
найшвидша літаюча тварина
Гепард (швидкість 110 км/год)
найшвидша бігаюча тварина
Жирафа (висота до 5,5 м)
найвища тварина
Синій кит (вага до 150 т)
найбільша тварина

3.

Хордові — це вищий тип тваринного царства, який
об'єднує більше 41 тисяч сучасних видів тварин.
В Україні – майже 750 видів
Ці тварини дуже різноманітні за зовнішнім виглядом,
способом життя та умовами проживання.
Хордові живуть на поверхні суші, у товщі ґрунту, у воді, та
літають у повітрі.

4. Ознаки, які дістались хордовим від безхребетних

Багатоклітинність (складаються з клітин, які об’єднуються
в тканини, органи).
Вториннопорожнинність (наявний целом, який втратив
опорну функцію, але зберіг захисне значення,
зменшуючи небезпеку пошкодження внутрішніх органів).
Двобічносиметричність (тіло хордових можна поділити
серединною площиною на дві половини).
Тришаровість ( під час ембріогенезу в них закладаються
: екто-, ендо- і мезодерма).

5. Ознаки, які дістались хордовим від хребетних

Наявність хорди. Хорда утворюється у всіх хордових на ранніх
стадіях розвитку їх зародків (у нижчих хордових вона зберігається
усе життя, у вищих — є лише у зародків, у дорослих замінюється
хребтом).
Нервова система трубчастого типу. Нервова система має вигляд
трубки, що міститься на спинний стороні — над хордою
(утворюється з шару ектодерми). У вищих хордових передній
відділ нервової трубки розростається і утворює головний мозок.
Травна трубка під хордою. Основними відділами є передня,
середня ізадня кишка.
Наявність зябрових щілин. У всіх хордових тварин у зародковому
розвитку є зяброві щілини — парні поперечні отвори, які
пронизують передній відділ травної трубки.
Серце – у черевній частині тіла, під хордою і травною трубкою.
У ланцетника серця нема, його заміняє скоротлива черевна аорта.
Увсіх інших серцемає 2-4 камери.

6. Систематика хордових

Клас
Апендикулярії

7. Підтип Головохордові (Безчерепні)

Представлений невеликою групою морських хордових і включає один
клас — Ланцетники, до якого належать близько 30 видів дрібних тварин.
Назва «безчерепні» говорить про те, що представники цього підтипу не мають
черепа і головного мозку.
Будова безчерепних є досить примітивною:
хорда протягом усього життя служить їм внутрішнім скелетом;
функції центральної нервової системи виконує нервова трубка.

8. Ланцетник

Зовні ланцетник схожий на невелику
рибку довжиною 4 — 8 см і за
формою нагадує хірургічний
інструмент — ланцет (звідси і назва
тварини).
Вперше ланцетники були виявлені у
Чорному морі і описані вченим
Петром Палласом у 1774 р.
Тіло ланцетика є стислим із боків.
Черепа немає, головний мозок — не
сформований.
Є один непарний плавець —
спинний, який плавно переходить у
хвостовий. З боків тіла містяться
м'язи, які розділені перегородками
на 50 — 80 сегментів.

9. Ланцетник

Протягом усього життя у ланцетника
зберігається хорда (вона виконує
роль внутрішнього скелета). По
обидва боки від хорди у вигляді двох
стрічок розташовуються м'язи, завдяки
їх роботі ланцетник плаває і
заривається у грунт.
Нервова система
Над хордою розташована нервова
трубка (від неї до внутрішніх органів
і поверхні тіла відходять численні
нерви).
Органи чуття
Органами чуття є світлочутливі вічки Гессе (ланцетник відрізняє світло від темряви).
У тонкій шкірі є дотикові клітини. На голові є нюхальна ямка, яка сприймає хімічні
подразники. У ланцетика немає органів слуху і рівноваги, тому, коли він плаває,
постійно перекидається то на бік, то догори черевом.

10. Ланцетник

Травна система
Під хордою міститься травна система.
На передньому кінці тіла знизу є ротовий
отвір, через який дрібні організми, які є
їжею ланцетника, зі струмом води
потрапляють у широку глотку.
Глотка має безліч отворів — зябрових
щілин, через які видаляється вода.
Харчові частинки спрямовуються у
кишечник, де їжа перетравлюється.
Неперетравлені рештки видаляються
назовні через анальний отвір.
Органи дихання
Органи дихання — зябра. Газообмін у ланцетника відбувається водночас
із живленням — у міжзябрових перегородках.
Через тонкі стінки капілярів у кров надходить кисень, а з крові виділяється
вуглекислий газ. Частково газообмін можливий і через покрив тіла.

11. Ланцетник

Кровоносна система
Кровоносна система замкнута: кров циркулює по двом
головним судинам — спинній і черевній, а також по тонким
їх відгалуженням і безлічі найтонших капілярів.
Ними пронизані і тканини глотки навколо зябрових щілин.

12. Ланцетник

Органи виділення
Органи виділення ланцетника метанефридії.
Ці трубочки містяться вздовж боків глотки
(90 пар) і відкриваються одним кінцем у
порожнину тіла, іншим — у навколозяброву
порожнину.
Розмноження
Усі ланцетники — роздільностатеві тварини. Статеві органи: у самок — яєчники, у самців —
сім'янники. Запліднення — зовнішнє. Самець і самка викидають статеві клітини у воду — там
і відбувається запліднення.
Із запліднених ікринок розвиваються личинки, які спочатку, протягом 3 місяців, плавають у
товщі води, а потім опускаються на дно, де і перетворюються на дорослих ланцетників. Ці
тварини розмножуються лише один раз протягом життя через розрививи стінок статевих залоз,
які не відновлюються

13. Ланцетник

Ланцетник каліфорнійський
Ланцетник європейський