Імунна система

1. Імунна система

Підготувала вчитель біології Лохвицької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів
Булда Наталія

2. Імунна система

Імунна система - сукупність молекул, клітин, тканин й
органів, які захищають організм від генетично чужорідних
клітин або речовин, що надходять із середовища або
утворюються в організмі.
• Іншими словами, це система, яка захищає нас від всього чужого, а
також від зміненого свого.
• Імунна система функціонує в нерозривній єдності з іншими
системами, що беруть участь у транспортуванні її клітин і речовин та
регуляції. Деякі органи й клітини імунної системи є компонентами
кровоносної, дихальної, травної, ендокринної, нервової систем, у
складі яких вони виконують свої додаткові функції

3. Органи імунної системи

Органи імунної системи
поділяють на центральні та
периферичні. До центральних
органів імунної системи
відносять кістковий мозок і
тимус, а до периферичних мигдалики, лімфатичні вузли,
селезінку, апендикс,
лімфатична тканина
асоційована з кишечником.

4. Імунітет - це

Імунітет - здатність організму захищати власну
цілісність, біологічну індивідуальність та сталість
внутрішнього середовища.
Імунітет - це несприйнятність організму до
інфекційних захворювань.
Форми імунітету є: неспецифічний і специфічний.
Види імунітету є:
- природний, що поділяється на вроджений та
набутий;
- штучний, що поділяється на активний і пасивний.

5. Види імунітету

Вроджений
Набутий
Природний
Успадковуєтьс
я від матері до
дитини
Види імунітету
Пасивний
З’являється після
введення сироватки.
З’являється після
перенесеного
інфекційного
захворювання
Активний
Штучний
З’являється після
введення вакцин

6. Вакцини і сироватки

Вакцини – це препарати для штучного активного імунітету
Сироватки – це препарати для створення штучного
пасивного імунітету

7. Фактори неспецифічного імунітету

•Анатомо-фізіологічні фактори: шкіра,
слизові оболонки, кисле середовище
шлунка.
•Гуморальні фактори: лізоцим слини,
компоненти комплементу, фактори
некрозу пухлин, інтерферон.
•Клітинні фактори: Макрофаги, нейтрофіли,
природні кіллери

8. Неспецифічний імунітет

Неспецифічний (вроджений) імунітет залежить від анатомо-фізіологічної
будови, а також здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота,
лізоцим, інтерферони, білки плазми) та клітинами (фагоцити, NKлімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми незалежно від їхньої
природи. Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений
імунологічної пам'яті.
Фагоцитоз – процес поглинання та
перетравлення мікроорганізмів
клітинами-пожирачами – фагоцитами.
Запалення - захисно-пристосувальна реакція
організму на вплив патогенних факторів,
скерована на локалізацію, знищення та видалення
флогогенного агенту
Інтерферон – спеціальний білок плазми крові, що
утворюється у відповідь на вторгнення вірусів та м/о.
Речовини неспецифічного імунітету діють на всі
мікроорганізми, незалежно від їхньої природи.

9. Фагоцитоз

Фагоцитоз - захоплення і перетравлення мікроорганізмів.

10. Фактори специфічного імунітету

•Гуморальні фактори: Антитіла імуноглобуліни, що утворюються у
відповідь на появу антигену. Їх синтезують
В-клітини
•Клітинні фактори: Т-клітини,Т-кіллери,СD 4
хелпери- звязуються з АГ, синтезують
інтерлейкіни, активують Т і В клітини, CD 8
супресори- пригнічують утворення
імунокомпетентних клітин.

11. Механізми специфічного імунітету

Механізм клітинного імунітету – знищення шкідливих
чинників клітинами-фагоцитами і
Тлімфоцитами. В основі специфічності імунітету - молекулярне
розпізнавання чужорідних антигенів за допомогою
специфічних рецепторів клітин імунної системи та антитіл. Ця
форма імунітету має неспадковий набутий індивідуальний
характер і характеризується наявністю імунологічної пам'яті.

12. В-лімфоцити

B-лімфоцити (B-клітини) - функціональний тип лімфоцитів, які грають
важливу роль у забезпеченні гуморального специфічного імунітету. У
ембріонів людини та інших ссавців B-лімфоцити утворюються в
печінці і кістковому мозку зі стовбурових клітин, а у дорослих
ссавців - в червоному кістковому
мозку.
При контакті з антигеном або стимуляції з боку інших клітин імунної
системи (макрофагів) деякі B-лімфоцити трансформуються у
плазматичні клітини, здатні до продукції антитіл. Інші активовані Bлімфоцити перетворюються в B-клітини пам'яті.

13. В-лімфоцити

Плазматичні
клітини
Гуморальний
імунітет
В-лімфоцити
утворюються в
кістковому
мозку,
дозрівають в
лімфоїдній
тканині
Дія
антигена
Набутий
імунітет
Клітини пам’яті

14. Механізми взаємодії системи антиген-антитіло

Антигени - це молекули білків чи полісахаридів, здатні
спричиняти імунну відповідь, що виявляється в утворенні
антитіл. Носіями таких чужорідних речовин є віруси, про- й
еукаріотичні клітини, трансплантати, пухлинні клітини.
Найхарактернішими властивостями антигенів є генетична
чужорідність, макромолекулярність та специфічність.
Антитіла - це білкові молекули, що утворюються в організмі
у відповідь на дію антигенів і мають властивість вступати з
ними у взаємодію. Антитіла є важливим специфічним чинником
захисту організму хребетних тварин проти збудників інфекційних
захворювань і генетично чужорідних речовин. Усі антитіла
належать до імуноглобулінів, які поділяють на 5 класів: IgG,
IgM, IgA, IgD і IgE.

15. Взаємодія Антиген-Антитіло

• Взаємодія антигенів й антитіл відбувається між розпізнавальною
групою антитіла (рецептором) та детермінантною групою
антигена (епітопом), що ґрунтується на високій відповідності
(комплементарності). Внаслідок контакту антитіла з відповідним
антигеном утворюється міцний комплекс антиген - антитіло, в
якому антиген втрачає свої патогенні властивості й
нейтралізується або знищується.
Отже, основою здатності імунної системи відрізняти
«чуже» від «свого» є механізми взаємодії чужорідних антигенів
з відповідними антитілами

16. Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, що характеризуються імунологічною

індивідуальністю.
Для кожного організму властивий свій генетично зумовлений
тип імунної відповіді. Основними формами імунної відповіді
організму людини є клітинний імунітет, гуморальний імунітет,
імунологічна пам'ять
• Висновок Таким чином, імунна система має цілу низку
унікальних особливостей функціонування:
багатоетапність й багаторівневість захисту, високі
специфічність, чутливість, здатність до регенерації,
імунологічну індивідуальність, імунологічну пам'ять та
ін.