Механізоване відділення в обороні (групове заняття №6)

1.

Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова
Кафедра тактики та бойового забезпечення
Групове заняття №6
Тема 4. Дії механізованого відділення в основних видах
бою, під час переміщення та розташування на місці.
Заняття 10. Механізоване відділення в обороні.

2.

ЛІТЕРАТУРА
2
1. Бойовий статут Сухопутних Військ. Частина
IІI. Взвод, відділення, танк.
2. Навчальний посібник «Тактика механізованих
підрозділів (механізованого взводу)»
Академія Сухопутних військ м. Львів 2014 р.
3.
Інформаційно-аналітичні
матеріали
досвідом ведення бойових дій.
за

3.

3
Навчальні питання
1. Місце, бойовий
відділення в обороні.
порядок
та
завдання
2. Послідовність і зміст роботи командира
відділення з підготовки оборонного бою.
3. Порядок роботи командира відділення в
обороні
за
встановленим
алгоритмом
у
відповідності до етапів ППБ (стандарт НАТО).

4.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ
Перший варіант
1. Що таке розташування на місці?
2. Мета та зміст безпосередньої охорони під час розташування
підрозділу на місці.
3. Зміст рішення командира відділення на розташування на
місці.
Другий варіант
1. Вимоги до району розташування.
2. Мета та зміст сторожової охорони під час розташування
підрозділу на місці.
3. Зміст бойового наказу командира відділення на
розташування на місці.
4

5.

МІСЦЕ ВІДДІЛЕННЯ В ОПОРНОМУ ПУНКТІ ВЗВОДУ
5
Механізоване відділення в оборонному бою діє, як правило, у складі взводу, а
також може призначатись у вогневу засідку.
Відділення може обороняти позицію знаходячись в центрі, на правому або на лівому
фланзі опорного пункту взводу.
БМП (БТР) без десанту може виділятись:
- для дій у вогневій засідці, у якості кочуючого вогневого засобу;
- у склад групи бойових машин взводу;
- або бронегрупи батальйону (роти).
1
2
2
2
2
Кочуюча БМП
3
2
2
1
2
2
3
Відділення у
вогневій засідці
1
1
Район розташування
(збору) групи бойових

6.

Бойовий порядок механізованого відділення
6
Бойовий порядок відділення – розміщення сил і засобів на місцевості для ведення бою.
Бойовий порядок механізованого відділення - бойова лінія і БМП
Бойовий порядок мвід в опорному пункті взводу в одну лінію.
Такий бойовий порядок застосовується при обороні взводу на важкодоступній для противника
місцевості, при обороні взводу в другому ешелоні роти, при недостачі сил і засобів, а також
при обороні взводу на другорядному напрямку.
до 100 м
до 50 м
до 50 м
3
2
2
2
1
до 200 м
1
2
2
1
2
1
2

7.

Бойовий порядок механізованого відділення
7
Бойовий порядок у дві лінії – це коли позиція одного із відділень взводу, з метою
посилення стійкості оборони може обладнуватися в глибині опорного пункту (на
другій лінії), в 100-200 м за траншеєю.
Такий бойовий порядок застосовується при обороні взводу на напрямку
зосередження основних зусиль роти, на місцевості доступній для дій танків і
інших броньованих машин противника.
2
1
2
100 – 200 м
2
2
1
1
2
3
2
1
2

8.

Бойовий порядок механізованого відділення
1
2
1
3
1
2
2
2
2
2
8
2
2
2
1
2
1
2
1
2
2
1
3
2
1
Побудова бойового порядку взводу
кутом вперед
Побудова бойового порядку
взводу уступом праворуч

9.

Позиція мвід в обороні при рівномірному
розташуванні особового складу (варіант)
9
Відстань між військовослужбовцями при рівномірному розміщенні
може бути до 14-16 м.
РПА
РПА
до 100 м
г
г
г
пг
пг
пг
сс
сс
с
с
сс
с
кв
кв
кв
сн
сн
сн
к
к
к
до 14-16 м
2
2

10.

Позиція мвід в обороні при рівномірному
розташуванні особового складу (варіант)
9
Відстань між військовослужбовцями при рівномірному розміщенні
може бути до 14-16 м.
РПА
РПА
2
2

11.

Позиція мвід в обороні при розподілі на бойові групи 10
Варіант розподілу механізованого відділення на бойові групи:
- Бойова група «А» – старший стрілець (старший групи), гранатометник та стрілець –
помічник гранатометника;
- Бойова група «В» – на чолі з командиром відділення, у складі кулеметника та снайпера;
- Бойова група «С» – заступник командира бойової машини – навідник-оператор
(кулеметник КПВТ) та механік-водій (водій).
РПА
РПА
до 100 м
г
г
г
пг
пг
пг
до 5 м
сс
сс
сс
с
с
кв
кв
кв
с
сн
сн
сн
к
к
к
20 - 30 м
2
2
Відстань між бойовими групами – 20-30 м, а між собою в групі – до 5 м.

12.

11
Бойове завдання механізованого відділення
Бойове завдання – це завдання, яке поставив командир взводу
досягнення мети бою до визначеного (встановленого) терміну.
Зміст бойового завдання залежить від:
- призначення підрозділу, складу сил та засобів;
- боєздатності та бойових можливостей свого
підрозділів противника;
- умов місцевості та інших факторів.
підрозділу
для
та
Оборонний бій взводу включає послідовне виконання тактичних
завдань, основними з яких є:
- нанесення ураження підрозділам противника при їх розгортанні і
переході в атаку перед переднім краєм оборони;
- відбиття атаки противника і утримання зайнятої позиції;
- знищення противника, який увірвався на передній край та вклинився
в оборону.

13.

МІСЦЕ ВІДДІЛЕННЯ В ОПОРНОМУ ПУНКТІ ВЗВОДУ
12
Механізовані відділення призначаються - для нанесення ураження противнику
перед переднім краєм оборони вогнем усіх засобів, стійкого утримання бойової
позиції і відбиття атаки.
РПА
РПА
1
2
2
2
Кочуюча БМП
2
2
Відділення у
вогневій засідці
1
3
2
2
1
2
1
3
Район розташування
(збору) групи бойових

14.

ПІДГОТОВКА ОБОРОНИ
Підготовка оборони включає:
-організацію оборони;
- підготовку особового складу відділення, озброєння і військової техніки до
бою;
-зайняття оборони і підготовка позиції відділення (створення бойового
порядку і системи вогню, інженерне обладнання позиції відділення);
- практичну роботу командира відділення в підлеглому підрозділі (роботу з
контролю виконання завдань, які були поставлені і надання допомоги) .
13

15.

ПІДГОТОВКА ОБОРОННОГО БОЮ
Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності
зіткнення з противником командир відділення повинен:
- усвідомити отримане завдання;
-оцінити обстановку;
-організувати підготовку відділення до виконання завдання;
- вивести
відділення
безпосередню охорону;
на
вказану
позицію,
організувати
- вибрати основну і запасну вогневі позиції для БМП (БТР),
кулеметника, гранатометника і місця для стрільби стрільцям
визначити порядок дій відділення і завдання підлеглим;
- провести бойовий розрахунок;
- віддати бойовий наказ.
Надалі він організовує інженерне обладнання і маскування позиції,
готує дані для ведення вогню вдень і вночі, складає картку вогню
відділення, керує підготовкою відділення до дій та у встановлений
час доповідає командиру взводу про готовність до бою.
14

16.

ПІДГОТОВКА ОБОРОННОГО БОЮ
В умовах безпосереднього зіткнення з противником
командир відділення організовує захоплення вказаної
позиції.
Після зайняття позиції і закріплення на ній:
- організовує безпосередню охорону;
- детально вивчає місцевість;
- уточнює бойовий розрахунок відділення, вогневі позиції
для БМП (БТР), кулеметника, гранатометника і місця для
стрільби стрільцям та завдання підлеглим;
-віддає бойовий наказ;
-складає картку вогню відділення;
-завершує підготовку особового складу, ОВТ до виконання
отриманого завдання.
15

17.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБОРОННОГО БОЮ
16
З отриманням бойового наказу (розпорядження) командир
відділення приступає до організації оборони, в ході якої:
- усвідомлює завдання;
- оцінює обстановку;
- приймає рішення;
- віддає бойовий наказ.
Командир відділення свою роботу здійснює, як правило, на
місцевості. Це дозволяє йому більш детально оцінити
обстановку, прийняти оптимальне рішення, визначити
конкретні завдання підлеглим, а якщо це неможливо – по карті
командира взводу (схемі, на макеті місцевості). У цьому
випадку бойові завдання підлеглим уточнюються на
місцевості в період зайняття ними позицій.

18.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБОРОННОГО БОЮ
Усвідомлення завдання полягає у вивченні завдання, поставленого старшим
командиром, з якого командир відділення повинен зрозуміти:
- завдання взводу (опорний пункт і завдання щодо відбиття наступу і
знищення противника, який вклинився в оборону; смугу вогню, додаткові
сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу; якими силами і
засобами забезпечуються фланги, стики і проміжки і хто відповідальний за
них;
-завдання свого відділення (позицію і завдання, смугу вогню і додатковий
сектор обстрілу; основну (запасну) вогневу позицію БМП (БТР), основний і
додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; місце відділення в ділянці
зосередженого вогню взводу; рубежі, з виходом противника на які відділення
відкриває вогонь);
- завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на
напрямку дій свого підрозділу (які об’єкти (цілі) перед фронтом свого
підрозділу уражаються засобами старших командирів);
- завдання сусідів (позицію, завдання праву (ліву) межу смуги вогню);
- час зайняття оборони (позиції), готовності системи вогню, черговість і
терміни інженерного обладнання позиції.
17

19.

18
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБОРОННОГО БОЮ
На основі усвідомлення бойового
відділення робить висновки про:
завдання
командир
- місце відділення в бойовому порядку взводу;
- напрямок зосередження основних зусиль відділення;
- порядок вогневого ураження противника (об’єкти (цілі), які
необхідно уразити засобами відділення);
- скільки часу є на підготовку до оборони та інше.

20.

ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ З ПІДГОТОВКИ ДО ДІЙ
За результатами усвідомлення отриманого завдання, командир
відділення повинен:
-визначити першочергові заходи, які необхідно виконати негайно для
найшвидшої підготовки відділення до виконання отриманого
завдання;
- розрахувати час щодо підготовки відділення до майбутніх дій;
- зорієнтувати особовий склад про майбутні дії та віддати йому
вказівки, в яких зазначає: до яких дій бути готовим; терміни, обсяг і
порядок підготовки озброєння і військової техніки до бою.
У кожному конкретному випадку (виходячи з отриманого завдання та
наявності часу) першочергові заходи можуть бути різними.
До них зазвичай належать заходи пов'язані з підготовкою особового
складу, техніки, поповнення запасів матеріальних засобів, бойовою
технікою і озброєнням.
19

21.

РОЗРАХУНОК ЧАСУ
Після визначення першочергових заходів командир відділення
проводить розрахунок часу
Основними вихідними даними для розрахунку часу є:
- час отримання завдання;
- час зайняття оборони;
- терміни участі командира відділення у заходах, які проводяться під
керівництвом командиром взводу;
- час готовності до оборони.
Методика розрахунку часу щодо підготовки до оборонного бою
являє собою наступну послідовність:
- визначається загальний час для організації оборони;
- у визначеній послідовності записуються основні заходи, які
проводить командир взводу і безпосередньо командир відділення;
- проставляється час виконання спланованих заходів.
20

22.

РОЗРАХУНОК ЧАСУ (Варіант)
Завдання отримано о 09.00 15.02
Оборону зайняти до 12.00 15.02
Готовність до оборони 05.00 16.02
Всього є часу на підготовку до оборони 20 год, з них 8 год. світлого часу
Наявний час розподілити:
Усвідомлення отриманого завдання
15 хв (09.00-09.15 15.02)
Визначення першочергових заходів, які необхідно
5 хв (09.15-09.20 15.02)
провести негайно
Оцінювання обстановки
30 хв (09.30-10.00 15.02)
Віддача вказівок особовому складу з підготовки 10 хв (10.00-10.10 15.02)
особового складу до виконання бойового завдання
Підготовки особового складу, ОВТ до виконання 40 хв (10.10-10.50 15.02)
бойового завдання
Виведення відділення на вказану позицію
15 хв (10.50-11.05 15.02)
Організація безпосередньої охорони
10 хв (11.05-11.20 15.02)
Прийняття рішення
20 хв (11.20-11.40 15.02)
Відання бойового наказу
20 хв (11.40-12.00)
Підготовка відділення до ведення оборонного бою
16 год. 35 хв (12.00 15.02-04.35
(практична робота командира відділення)
16.02)
Перевірка готовності відділення до виконання
15 хв (04.35-04.55 16.02)
завдання
Доповідь командиру взводу про готовність до оборони. 05.00 16.02
21

23.

ОРГАНІЗАЦІЯ БОЮ
Після визначення першочергових заходів, які необхідно виконати для
найшвидшої підготовки відділення та проведення розрахунку часу
командир відділення орієнтує особовий склад до яких дій бути готовими
та віддає вказівки про терміни, обсяг і порядок підготовки озброєння і
військової техніки до виконання отриманого завдання.
Екіпажу бойової машини додатково вказуються:
вид і обсяг технічного обслуговування;
заходи підвищення захищеності і прохідності техніки;
порядок дозаправки машин пально-мастильними матеріалами (ПММ),
місцезнаходження пункту заправки.
22

24.

ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
23
Оцінювання обстановки полягає у вивченні і аналізі чинників і умов,
які впливають на виконання отриманого завдання і включає оцінку:
- противника;
- свого підрозділу, доданих засобів;
- сусідів;
- місцевості.
Крім того, командир відділення повинен врахувати: стан погоди, пору
року, час доби, інші фактори та їх вплив на підготовку і виконання
бойового завдання.
Під час оцінки противника командир відділення повинен:
- зрозуміти де противник і що він робить (склад, стан, положення і
характер його дій, на якій відстані він знаходиться, з якого рубежу, з
якого рубежу, в якому напрямку та складі він може атакувати, час і
порядок його виходу до переднього краю);
- при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з
противником - і місця розташування його вогневих засобів.

25.

ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
24
Під час оцінки свого підрозділу і доданих засобів командир відділення
вивчає і аналізує - стан, забезпеченість, бойові можливості для
вирішення поставленого бойового завдання.
Вивчаючи
свій
підрозділ,
командир
відділення
аналізує
укомплектованість відділення особовим складом, озброєнням і
бойовою технікою, морально-психологічний та фізичний стан
особового складу, його боєздатність і бойовий досвід, стан озброєння,
бойової та іншої техніки, потреба в проведенні ремонту і
обслуговуванні; склад і стан доданих засобів.
При оцінці забезпеченості, командир відділення, перш за все, вивчає
наявність боєприпасів, матеріальних засобів, розміри та терміни їх
поповнення до встановлених норм; норми витрат боєприпасів на бій.
Оцінюючи сусідів командир відділення вивчає їх склад, завдання
(позицію, завдання щодо відбиття наступу і знищення противника,
праву (ліву) межу смуги вогню, вогневі засоби, які виділяються для
прикриття проміжків).
В першу чергу оцінюються сусіди ті що праворуч, далі ті що ліворуч, а
потім ті що попереду.

26.

ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
25
Оцінка місцевості, її вплив на дії відділення, оцінюється з метою:
визначення умов виконання отриманого завдання, а також для
визначення основних завдань з інженерного забезпечення, маскування,
розміщення вогневих позицій (місць для стрільби) в бойовому порядку
відділення на місцевості.
Методика оцінки місцевості передбачає наступний порядок роботи
командира відділення:
встановлення
загального
характеру
місцевості
(відкрита,
напівзакрита, закрита, прохідна, труднопрохідна і непрохідна) і
рельєфу місцевості (рівнинна, горбиста, гірська, степова, лісиста,
болотиста, тощо);
- стан шляхів і прохідність місцевості поза шляхами;
- умови спостереження;
- захисні та маскуючі властивості місцевості.
З початку місцевість оцінюється у районі дій противника, потім у районі
свого підрозділу.

27.

26
ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
В результаті
визначає:
оцінки
місцевості
командир
відділення
- напрямок зосередження основних зусиль противника (найбільш доступні
напрямки (підступи) для дій противника на бойових машинах і в пішому
порядку);
- можливі рубежі розгортання противника в бойовий порядок;
- умови спостереження і ведення вогню, захисні і маскуючі властивості
місцевості, які ділянки місцевості необхідно пристріляти, а які необхідно
розчистити для покращення спостереження і ведення вогню;
- де краще розмістити позиції для гранатометника, кулеметника і місця
стрільців (бойових груп „двійок”, „трійок”);
- якими вогневими засобами прикрити проміжок між сусідніми відділенням і
фланг, якщо це завдання покладене на відділення;
- своє місце;
- місце обладнання перекритої щілини для особового складу;
- заходи щодо маскування, інженерного обладнання позиції, введення
противника в оману та інші заходи.

28.

ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
За результатами оцінювання обстановки командир відділення
визначає:
- який противник (у якому складі) може діяти перед фронтом
дій відділення, його сильні і слабкі сторони, знищення яких
вогневих засобів різко знижує його бойові можливості,
напрямок
зосередження
основних
зусиль,
можливе
співвідношення сил та засобів;
- яким способом і у якій послідовності нанести ураження
противнику при виконанні кожного із завдань, які послідовно
вирішуються у ході бою, намічає бойовий порядок
відділення;
- на якому етапі бою та з ким із сусідів та при вирішенні яких
завдань мати найбільш тісну взаємодію;
- порядок маскування та використання захисних властивостей
місцевості з урахуванням пори року, часу доби і стану погоди
та інше.
27

29.

РІШЕННЯ
Рішення на оборону командир відділення визначає особисто.
У своєму рішенні командир відділення визначає:
- порядок виконання отриманого завдання (порядок дій відділення);
- бойові завдання особовому складу і доданим вогневим засобам.
При визначені порядку виконання отриманого завдання командир
відділення визначає:
- на чому зосередити основні зусилля (на якому напрямку (на
виконанні яких завдань) необхідно зосередити основні зусилля);
- порядок знищення (нанесення ураження) противнику при його
висуванні і розгортанні, відбитті атаки, знищенні противника, який
обійшов або вклинився в оборону (у тому числі знищення
противника в траншеях і ходах сполучення) (якому противнику, де,
коли і якими засобами завдати ураження);
- який маневр застосувати;
- побудову бойового порядку (розподіл сил і засобів);
- заходи щодо введення противника в оману.
28

30.

РІШЕННЯ
При визначенні бойових завдань особовому складу командир
відділення визначає:
кулеметнику, гранатометнику, стрільцям:
– основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції (стрільцям – місця для
стрільби), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (місця);
завдання щодо відбиття атаки противника і знищення противника, який
увірвався на бойову позицію або обходить; порядок обладнання позицій
(місць) і зміни в ході бою;
- бойовим групам (якщо вони створюються) – склад, старшого групи, місце
(основне і запасне) на позиції відділення, смугу вогню і додатковий сектор
обстрілу з кожного; порядок їх обладнання і зміни в ході бою;
- екіпажу БМП (БТР) – основні та запасні (тимчасову) вогневі позиції для
бойової машини, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної з них;
укриття; завдання щодо відбиття атаки противника і знищення його
броньованих цілей; порядок обладнання позиції; механіку-водію (водію), крім
того, – порядок зміни і маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу
позицію, порядок спостереження і коректування вогню.
У разі призначення БМП для дій у якості кочуючого вогневого засобу, її
екіпажу вказуються завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій,
порядок їх зміни та дій після виконання завдання.
29

31.

БОЙОВИЙ РОЗРАХУНОК
Під час проведення бойового розрахунку командир відділення
повинен:
-визначити склад бойових груп (“двійок”, “трійок”) та їх
старших;
- призначити спостерігача за противником, черговий вогневий
засіб, виділити при необхідності зв'язківця, та підношувача
боєприпасів.
30

32.

БОЙОВИЙ НАКАЗ
У бойовому наказі командир відділення вказує:
у першому пункті – орієнтири і стислі відомості із оцінки противника (склад,
положення і характер можливих дій противника, місця розташування його
вогневих засобів);
у другому пункті – завдання, які виконуються силами і засобами старшого
командира (начальника) в інтересах дій підрозділу, а також завдання сусідів;
у третьому пункті - бойове завдання відділення та порядок його виконання;
у четвертому пункті (після слова “НАКАЗУЮ”) – бойові завдання особовому
складу (бойовим групам, що створюються) і доданим вогневим засобам;
у п’ятому
завдання;
пункті – витрата ракет і боєприпасів на виконання бойового
у шостому пункті – час зайняття оборони, готовності системи вогню,
черговість і терміни інженерного обладнання позиції;
у сьомому пункті – своє місце і заступника.
Крім того (у шостому пункті) після часу зайняття оборони, готовності системи
вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позиції
командир
відділення доводить сигнали оповіщення, управління,взаємодії і порядок дій за
ними.
31

33.

БОЙОВИЙ НАКАЗ
У бойовому наказі під час постановки завдання особовому складу
командир механізованого відділення вказує:
у третьому пункті: всьому відділенню – позицію, смугу вогню і додатковий
сектор обстрілу, порядок спостереження і ведення вогню по наземним і
повітряним цілям, місця відділення в ділянках зосередженого вогню взводу;
у четвертому пункті після слова НАКАЗУЮ:
кулеметнику, гранатометнику, стрільцям – основні та запасні (тимчасові)
вогневі позиції (стрільцям – місця для стрільби), основні і додаткові сектори
обстрілу з кожної позиції (місця); завдання щодо відбиття атаки противника і
знищення противника, який увірвався на бойову позицію або обходить;
порядок обладнання позицій (місць) і зміни в ході бою;
бойовим групам (якщо вони створюються) – склад, старшого групи, місце
(основне і запасне) на позиції відділення, смугу вогню і додатковий сектор
обстрілу з кожного; порядок їх обладнання і зміни в ході бою;
екіпажу БМП (БТР) – основні та запасні (тимчасову) вогневі позиції для бойової
машини, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної з них; укриття;
завдання щодо відбиття атаки противника і знищення його броньованих цілей;
порядок обладнання позиції; механіку-водію (водію), крім того, – порядок зміни
і маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок
спостереження і коректування вогню.
32

34.

ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ОХОРОНИ
33
Під час організації безпосередньої охорони командир відділення:
- доводить особовому складу пропуск;
- вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і
сигналами командира відділення (взводу);
- ставить завдання черговому вогневому засобу, спостерігачу;
- визначає порядок дій відділення у разі раптового нападу противника.

35.

ПІДГОТОВКА ВІДДІЛЕННЯ ДО МАЙБУТНІХ ДІЙ
Підготовка відділення полягає в підготовці особового складу,
озброєння, техніки і майна до майбутніх дій.
Вона включає:
- розміщення на посадах особового складу, що прибув на
доукомплектування;
- доукомплектування ОВТ (озброєнням і військовою технікою);
- поповнення боєкомплекту, дозаправлення техніки ПММ й
охолоджувальною рідиною, поповнення запасів інших матеріальних
засобів;
- технічне обслуговування техніки і підготовку озброєння до
бойового застосування;
- проведення заходів МПЗ (морально-психологічного забезпечення).
При необхідності і наявності часу проводяться заходи бойового
злагодження підрозділів (бойових груп), а також заняття з особовим
складом згідно із характером майбутніх дій.
Поповнення боєприпасів і дозаправка техніки
завершені до зайняття підрозділами позицій.
повинні
бути
34

36.

ПРАКТИЧНА РОБОТА В ПІДЛЕГЛОМУ ПІДРОЗДІЛІ
Практична робота в підлеглому підрозділі проводиться з метою
їх своєчасної та повної підготовки до ведення бою.
Командир відділення повинен перевірити:
- правильність зайняття позицій (місць для стрільби), їх обладнання і
маскування;
- знання особовим складом своїх завдань, способів і порядку їх виконання,
сигналів оповіщення, управління, взаємодії та порядку дій за ними;
- якість виконання заходів з підготовки озброєння і техніки до застосування;
екіпірування особового складу, забезпеченість боєприпасами та іншими
матеріальними засобами;
-контролює несення служби спостерігачем і черговим вогневим засобом.
Недоліки, які виявлені під час роботи, усуваються на місці.
Командир відділення надає допомогу підлеглим у завершенні підготовки до
бою і у встановлений час доповідає командиру взводу про готовність
підрозділу до виконання поставленого завдання.
35

37.

Порядок роботи командира в обороні у відповідності до
етапів ППБ (стандарт НАТО).
Основу роботи складає процес підготовки бою (ППБ) –
комплекс організаційних і практичних заходів, які виконує
командир відділення для планування дій підрозділу і
підготовки його до бою (дій). Він включає вісім
взаємопов’язаних етапів:
1. Отримання бойового завдання.
2. Доведення попереднього бойового розпорядження.
3. Попереднє планування дій підрозділу.
4. Підготовка підрозділу та переміщення.
5. Проведення рекогносцировки.
6. Завершення планування дій підрозділу.
7. Видача бойового наказу.
8. Перевірка готовності.
36

38.

Порядок роботи командира в обороні у відповідності до
етапів ППБ (стандарт НАТО).
Робота командира відділення з підготовки оборонного бою
залежить від особливостей оборонного бою, характеру отриманого
завдання та наявного часу. У будь якому випадку вона здійснюється за
встановленим алгоритмом у відповідності до етапів ППБ таким
чином, щоб забезпечити зайняття оборони у встановлений час.
В умовах відсутності зіткнення із противником, при наявності
достатнього часу, командир відділення всі заходи кожного з етапів ППБ
виконує у повному обсязі, коли час обмежений – в скороченому обсязі у
стислі терміни. Зайняття бойової позиції відділення, створення бойового
порядку і системи вогню здійснюється у ході виконання або після
завершення всіх етапів ППБ
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення
з противником командир відділення у найкоротший термін усвідомлює
завдання та оцінює обстановку, попередньо визначає порядок дій
підлеглих і ставить їм завдання на зайняття або захоплення вказаної
(вигідної) позиції. Під час закріплення на позиції він організовує
безпосередню охорону і спостереження за противником, інженерне
обладнання позиції, створює бойовий порядок і систему вогню, вивчає
місцевість і обстановку, що склалася, завершує визначення порядку дій
підлеглих та уточнює їм завдання, віддає бойовий наказ, за потреби
виконує й інші заходи.
37

39.

Порядок роботи командира в обороні у відповідності до
етапів ППБ (стандарт НАТО).
Під час усвідомлення отриманого завдання командир відділення
крім звичайних питань додатково повинен з’ясувати умови переходу до
оборони та місце бойової позиції відділення.
Під час детального вивчення отриманого завдання командир
відділення крім звичайних питань додатково повинен чітко зрозуміти:
- розміщення бойової позиції відділення,
- смугу вогню і додатковий сектор обстрілу,
- рубежі відкриття вогню вогневих засобів відділення,
- місце відділення у ділянці зосередженого вогню взводу,
- час зайняття оборони, готовності системи вогню,
- обсяг і терміни інженерного обладнання позиції.
У ході оцінювання обстановки командир відділення, крім
звичайних питань, додатково вивчає:
- який противник, де і що робить, з якого рубежу,
- в якому напрямку він може атакувати,
- час і порядок його виходу до переднього краю своєї оборони, а в умовах
безпосереднього зіткнення з противником – і місця розташування його
вогневих засобів;
- рельєф місцевості та наявні мертві простори тощо.
38