Лекція № 1СС

1.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
Лекція №1
Тема: Сучасний стан онкологічної
служби в Україні.
Диспансеризація онкохворих.
підготував: Годованець П. Б.
м. Івано-Франківськ.

2. План

1. Історія організації онкологічної
допомоги в Україні.
2. Статистика та епідеміологія.
3. Структура онкологічної служби.
4. Диспансеризація.
5. Клінічні групи онкохворих.
6. Основні форми звітності та обліку.
7. Медична профілактика раку.

3.

4.

1. Онкологія – це наука про пухлини
(новоутворення).
Завдання:
1. вивчення етіології і патогенезу
злоякісних пухлин,
2. профілактика онкологічних хвороб,
3. організація і розробка методів
ранньої і своєчасної діагностики,
4. удосконалення хірургічних,
променевих, медикаментозних
методів лікування, реабілітаційних
заходів.

5. 2. Історія організації онкологічної допомоги в Україні.

1920р.
1923р.
1930р.
1931р.
1945р.
1947р.
1956р.
1960р.
Відкриття Харківського та Київського
науково-дослідницького інститутів
рентгенології та онкології.
Клініка при Харківському
онкологічному інституті.
Київ. Інститут експериментальної
біології і патології.
І з’їзд онкологів у Харкові.
Онкологічний диспансер.
Профілактичні огляди.
ІІ з’їзд онкологів.
Київський НДІ експериментальної і
клінічної онкології.

6.

3. Статистика і епідеміологія

7.

8.

9.

4.Структура онкологічної служби.
Київський
Обласні
Міські
диспансер
диспансери
(обласний онколог)
диспансери
(районний онколог)
Організаційно-методичне
відділення
Стаціонар
Поліклініка
Хіміотерапевтичне Гінекологічне Хірургічне Радіологічне Відділення
відділення.
відділення. відділення. відділення. голови та шиї

10. Завдання онкологічного диспансеру:

1. Спеціалізована, кваліфікована поліклінічна та
стаціонарна консультативна і лікувальна
допомога населенню;
2. організаційно – методичне керівництво онкота лікувально – профілактичними закладами;
3. спеціалізація та підвищення кваліфікації
медичних працівників з онкології;
4. аналіз захворюваності та смертності в регіоні,
диспансеризація груп ризику;
5. профілактичні огляди населення для
виявлення хворих;
6. санітарно – просвітницька робота.

11. 5. Диспансеризація здорового населення.

Профілактичні огляди
індивідуальні
цільові
комплексні
двохетапні

12.

1. індивідуальні — кожен хворий, який
звертається в поліклініку або
перебуває в стаціонарі повинен 1 раз
на рік обстежитись; (про це в амбулаторній або
стаціонарній карті є відповідний запис).
2. комплексні — організоване
населення оглядає бригада лікарів
основних спеціальностей
(комплексно).

13.

3. цільові — з метою виявлення окремих
захворювань: (робітників анілінової
промисловості - на рак сечового
міхура; азбестових підприємств,
шахтарів - на захворювання легенів).
4. двохетапні— за допомогою масових
флюорографій, ендоскопій,
цитологічних досліджень виявляють
осіб із підвищеним ризиком (І етап);
відібрані групи таких людей
обстежують більш детально (II етап).

14. Етапи диспансеризації

Перший етап – контакт лікаря з хворим
(висловлюється припущення про наявність у хворого онкопатології.
Іноді, при наявності поверхнево розташованого утворення,
одночасно з цим етапом виконується біопсія пухлини).
Другий етап – візуалізація патологічного процесу
(уточнення його локалізації за допомогою різних методів: УЗД,
ендоскопії, рентгенографії. Для візуальних локалізацій цей етап
може бути не обов'язковим).
Третій етап – морфологічна верифікація діагнозу.
Поєднується з первинним оглядом або ендоскопією (біопсія).
Четвертий етап – оцінка регіонарних лімфатичних вузлів.
Пальпація, але іноді треба застосовувати спеціальні методи
візуалізації. При збільшенні розміру лімфатичних вузлів
необхідно провести пункційну біопсію.

15.

П'ятий етап – виключення наявності
віддалених метастазів.
Для цього виконується дослідження органів мішеней, де метастази пухлини найбільш
ймовірні.
Рак молочної залози - печінка, легені, хребет.
Рак шлунка - печінка, лапароскопія, огляд
гінеколога або ректальний огляд для
чоловіків.

16.

Шостий етап – визначення наявності і оцінка
важкості супутньої патології.
Сьомомий етап – формулюється
онкологічний діагноз
За участю трьох фахівців - хірурга, радіолога
та хіміотерапевта розробляється план
лікування хворого. У випадку, коли
дообстеження хворого проводилося у
стаціонарі, діагноз та план лікування
затверджується клінічним розбором.

17. Клінічні групи для диспансерного спостереження.

Іа - хворі із захворюваннями, що підозрілі на злоякісні
новоутворення.
Іб - хворі із передпухлинними захворюваннями.
ІІ- хворі із злоякісними новоутвореннями, що
підлягають спеціальному лікуванню.
ІІа – хворі із злоякісними новоутвореннями, що
підлягають комбінованому, або комплексному
лікуванню, основним компонентом якого є
радикальне хірургічне втручання.
ІІІ - практично здорові особи після проведеного
радикального лікування злоякісної пухлини.
ІV – хворі з розповсюдженими формами злоякісних
новоутворень, що підлягають паліативному або
симптоматичному лікуванню.

18. 7.Основні форми звітності та обліку онкологічних лікувальних установ.

Повідомлення про вперше встановлений
діагноз раку(форма № 090/о).
Реєстраційна карта хворого на
злоякісне новоутворення № 030-6/о
Протокол на випадок виявлення у хворого
занедбаної форми злоякісного
новоутворення (форма № 027-2/о)
Виписка з історії хвороби (форма № 027-1/о)

19.

20.

8. Медична профілактика раку.
1. Попередження виникнення пухлин.
2. Лікування передпухлинних захворювань.
3. Обстеження і лікування осіб з високим
ступенем ризику онкозахворювання.
4. Попередження прогресування пухлин після
радикального лікування, продовження
життя онкохворого.