19 Польща і ЧСР

1.

Особливості соціально-економічного та
політичного розвитку Польщі і Чехословаччини.
1. Відновлення державної незалежності Польщі.
Ю.Пілсудський.
2. Польсько-більшовицька війна 1920 року.
3. Державний переворот 1926 р і встановлення режиму
«санації».
4. Утворення Чехословаччини. Визначення її кордонів.
5. Конституція 1920р.
6. Внутрішня політика Т. Маcарика та Е.Бенеша.
7. Ліквідація Чехословаччини.
Д/з: с. 111-116

2.

1.Відновлення державної незалежності Польщі.
Ю.Пілсудський.

3.

Внаслідок поділів Польщі наприкінці XVIII ст. між
Росією, Австрією та Пруссією польський народ
надовго втратив свою державність.
У роки І світової війни склалися два політичні табори,
які в боротьбі за відновлення польської державності
покладали надії на різні ворогуючі сторони.
Революційні події в Росії, Німеччині та А-У
прискорили процес утворення польської держави.
7 листопада 1918 р. в Любліні проголошено Польщу
Народною республікою.
Відновлення незалежності Польщі завершило
національно-визвольну боротьбу польського народу,
що тривала більш ніж 120 років.

4.

5.

Ю.Пілсудський став «начальником»
держави.

6.

Польське питання на Паризькій конференції
перепліталося з питанням про ставлення до
Радянської Росії та Німеччини - двох фактично
нових держав на карті Європи.
Польща отримала лише 45 тис. кв. км території
замість бажаних 84 тис.
Гданськ перетворено на «вільне місто», що опинилося
під опікою Ліги Націй; тобто єдиний польський
морський порт, якого домагалися поляки, було
відірвано від країни.

7.

Польські правлячі
кола прагнули
відновити Річ
Посполиту «від
моря до моря»
(від Балтики до
Чорного моря).
До цієї держави
передбачалося
долучити Литву,
Білорусію та
Україну,
відновивши
середньовічну
Сарматію.

8.

Паризька мирна конференція визначила західний
кордон Польщі, а щодо східного кордону – питання
залишилося відкритим. Велика Британія
пропонувала визначити його лінією розселення
етнічних поляків, що й було затверджено Антантою у
грудні 1919 р.
Претензії на східні території призвели до війни із
ЗУНР (листопад 1918 р. – липень 1919 р.), внаслідок
якої Польща загарбала Східну Галичину.
До 1920 р. Польща перебувала в стані
неоголошеної війни з радянською Росією.

9. 2. Польсько-більшовицька війна 1920 р.

10.

Голова української Директорії С.Петлюра, зважаючи на
тяжку військову та політичну ситуацію, уклав з
Польщею Варшавський договір:
- Польща визнавала Директорію на чолі з Петлюрою
як головну владу УНР;
- союз Польщі та УНР для боротьби проти більшовиків;
- вся Правобережна Україна мала відійти до Польщі

11. 24 квітня 1920р. розпочався спільний наступ військ Польщі та УНР проти більшовиків. 7 травня 1920 р. здобули Київ, однак

обіцяного
Петлюрою народного антибільшовицького повстання
не дочекалися.
У травні 1920 р. їхній наступ було зупинено, а в серпні
Червона армія вже стояла під Варшавою. Радянські
лідери розглядали похід на Варшаву як спосіб
прискорити світову революцію.
15 серпня 1920р. - «диво на Віслі» - польські війська
перейшли в контрнаступ під Варшавою та
розгромили Червону Армію.

12.

За Ризьким мирним
договором (18
березня 1921р.) між
РСФРР, УСРР і
Польщею, Польща
визнала УРСР.
Західна Україна,
Західна Білорусія та
Віленськ обл.,
захоплена в Литви
1920 р. залишились у
складі Польської
держави (перебували
до 1939р.)

13.

Завдяки територіальним придбанням Польща стала
багатонаціональною державою – > 30% населення –
національні меншини, стосовно яких
проводилася політика полонізації.

14.

У 1921 р. було прийнято конституцію Польської
республіки, в якій проголошувалися демократичні
права громадян. Згідно із нею Польща стала
парламентською республікою. Повноваження
президента були обмеженими. Закріплювалося
привілейоване становище католицької церкви.
Водночас політичне життя країни залишалось
бурхливим. Нестійкість коаліцій призводила до
політичних криз і частих змін урядів, що, своєю
чергою, негативно відбивалося на економічному
житті.
Польща переважно аграрна країна, ~65 %
населення якої працювало в с/г.

15.

У 1921 р. було прийнято нову конституцію
Польської республіки, у якій проголошувалися
демократичні права громадян. Згідно з нею
Польща стала парламентською республікою.
Повноваження президента, обраного парламентом
на сім років, були обмеженими. Закріплювалося
привілейоване становище католицької церкви.

16.

17.

3. Державний переворот 1926 р і встановлення
режиму «санації».

18.

Недоліки парламентського ладу, застаріла
економічна структура, нерівномірність розвитку
країни, економічна блокада з боку Німеччини та
СРСР, криза в армії, зрештою, призвели до
перевороту 1926 р. і встановлення режиму
«санації» (оздоровлення).
Пілсудський, що мав авторитет національного
героя, встановив одноосібну владу.
Його прихід до керівництва збігся з економічною
стабілізацією у країні, що дало можливість
закріпитися встановленому режиму.

19.

О с о б л и в о с т і р е ж и м у «с а н а ц і ї»:
Державний устрій
Ю.Пілсудський номінально зберіг за собою лише посаду
військового міністра. Повноваження парламенту обмежувалися,
а виконавчої влади розширювалися.
Політичний режим
Обмежено вплив політичних партій, свободи преси та друку.
Репресій проти опозиції мали тимчасовий характер і незначні
(порівняно з СРСР та Німеччиною) масштаби.
Громадське життя
Відсутність панівної ідеології. Легальне існування
різноманітних молодіжних організацій. Культ особи
Ю.Пілсудського існував паралельно з критикою його діяльності
з боку опозиції.
Економіка
Відсутність централізованого управління, існування різних
форм власності.

20.

Економічна криза 1929–1933 рр. зумовила
еволюцію режиму вправо.
Пілсудський розпочав репресії проти своїх
противників
У 1935 р. було прийнято нову конституцію,
яка закріпила режим особистої влади.
У травні 1935 р. Пілсудський помер.
Період 1935–1939 рр. у внутрішньому стані
був відносно стабільним.

21.

22.

На початку 30-х років Польща пішла на зближення
з Німеччиною та уклала з нею 1934 р. пакт про
ненапад, а у 1938 р. взяла участь у поділі
Чехословаччини.
Така недалекоглядна політика призвела до втрати
реального союзника. Восени 1938 р. Німеччина
запропонувала Польщі дати згоду на приєднання до
ІІІ рейху міста Данциг, на що отримала відмову. Між
двома країнами дуже швидко став наростати
конфлікт. 1 вересня 1939 р. Німеччина здійснила
агресію проти Польщі.
Почалася Друга світова війна.

23.

4. Утворення Чехословаччини.
Визначення її кордонів.

24.

6 січня 1918 р. в умовах розпаду А-У збори чеських
депутатів прийняли декларацію, в якій зажадали
утворення суверенної, демократичної та соціально
справедливої держави «у межах історичних чеських
земель і своєї словацької парості».
Улітку 1918 р. Чехо-Словацький національний комітет
у Парижі (очолював Т. Масарик) був визнаний
Францією, а потім Великою Британією і США як
«першооснова майбутнього чехословацького уряду».
Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як
держава була проголошена і створена

25.

26.

28 жовтня 1918 р. створено Чехословацьку
республіку.
Першим президентом обрали Т. Масарика.

27.

28.

Остаточно кордони Чехословаччини було визначено у
1919-1920 рр. Версальським, Сен-Жерменським,
Тріанонським мирними договорами.
До складу чехословацької держави увійшли Чехія,
Моравія, частина Сілезії, Словаччина та Закарпатська
Україна. Територія Чехословаччини становила 140 тис.
кв. км, населення - біля 13,6 млн чол.

29.

30.

5. Конституція 1920р.
Внутрішня політика Т.
Маcарика та Е.Бенеша.

31.

Конституція (1920 р.) закріпила у ЧСР демократичну
республіку. ЧСР була найдемократичнішою державою
Європи. Тут діяло ~20 основних партій. Найбільшу
підтримку мали центристські й лівоцентристські партії,
які утворювали урядові коаліції.

32.

ЧСР успадкувала 4/5 промислового потенціалу А-У і
в 1920–30-х рр. перетворилася на високорозвинену
європейську державу, була в десятці найбільш
промислово розвинених країн світу. Економічну й
політичну стабільність країни забезпечував значний
прошарок середнього класу – 13%
Швидко розвивалися провідні галузі виробництва,
особливо важкої промисловості. Чеські землі були
економічно більш розвиненою частиною імперії: на
їхній території було зосереджено > 70% всього
промислового виробництва А-У.
Проте словацькі й закарпатські землі були розвинені
набагато гірше, ніж чеські та моравські. У них
переважав аграрний сектор економіки.

33.

6. Внутрішня політика Т. Маcарика та Е.Бенеша.

34.

Промислове виробництво ЧСР зростало і у 1927-1929
рр. перевищило довоєнний рівень на 20%.
У ЧСР в 1920-30-х рр. істотних змін демократичного
устрою вбік диктаторського правління не сталося.
У 1930-ті рр. впливовою політичною силою в країні
стають національні партії (німецькі, словацькі, угорські,
українські), котрі виступають за федеративний
переустрій унітарної ЧСР.

35.

36.

ЧСР орієнтувалася
на Францію, а в
1920–1921 рр. разом
із Румунією та
Королівством СХС
створила Малу
Антанту. Незмінним
керівником
зовнішньої політики
ЧСР у 1918–1935 рр.
був Е. Бенеш, якого
після відставки
Т.Масарика обрали
президентом.

37.

Під час економічної кризи 1929–1933 рр.
загострилися соціальні, а ще більше національні
суперечності в країні. Райони з німецькою меншиною
найбільше постраждали від кризи. Цим вирішив
скористатися Гітлер. У Чехії створено Судето-німецьку
партію на чолі з К. Генлейном, яка домагалась
автономії Судетської області, заселеної переважно
німцями. На Німеччину орієнтувалася також
Словацька національна партія Глинки, що вимагала
автономії Словаччини. На теренах Карпатської України
та Словаччини угорські національні партії виступали
за приєднання цих земель до Угорщини. Поряд із
ними діяли українські політичні партії, які прагнули
автономії для Карпатської України.

38.

7. Ліквідація Чехословаччини.

39.

У березні 1938 р. Гітлер заявив, що не буде
миритись із гнобленням німців у ЧСР, судетські
німці вимагають національно-територіальної
автономії. Гітлер концентрує війська на
кордонах ЧСР, уряд якої оголосив часткову
мобілізацію і Гітлер вимушений був відступити.
Але 29–30 вересня 1938 р. на конференції в
Мюнхені уряди Англії, Франції та Італії прийняли
німецькі вимоги до ЧСР про передачу Німеччині
Судетів.

40.

У жовтні німецькі війська окупували Судети,
Польщі ЧСР віддала Тешинську Силезію.
У листопаді 1938 р. Угорщині передали частину
Словаччини і Карпатської України.
ЧСР втратила 1/3 своєї території з населенням 5 млн
осіб, прикордонні укріплення і 40% промисловості.
Друга ЧСР стала федеративною республікою чехів,
словаків та українців (русинів).
14 березня 1939 р. Словаччину проголосили
незалежною державою.
15 березня 1939 р. проголосили незалежність
Карпатської України на чолі з А. Волошиним, але
Угорщина ввела свої війська.
15 березня Чехію та Моравію було оголошено
протекторатом Німеччини.