Урок_14_Храми_Київської_Русі_84002090_b299_4a32_bb39_532cb73d408d

1. Тема: Храми Київської Русі. Замки й фортеці у Луцьку, Хотині, Олеську, Мукачеві та ін. Подих Ренесансу в архітектурі Львова.

Українські
дерев’яні церкви карпатського регіону.
Мета: формувати комплекс ключових
міжпредметних
компетентностей
у
процесі опрацювання теми стосовно
архітектури
середньовічної
України;
визначити основні пам’ятники цього
періоду розглянути історію їх створення і
значення для культурного життя
українців
Тип уроку: засвоєння нових знань.

2.

Мистецтво трипільської та скіфської
культур. Мистецтво грецьких міст
Північного Причорномор’я

3.

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА (VІ – ІІІ тис. до н.е.)
Найбільшого розквіту трипільська культура набула між 5500 та 2750 роками до н. е.
Назва пішла від села Трипілля на Київщині, поряд із яким Вікентієм Хвойкою у
1893 р. було виявлено першу пам’ятку цієї культури.
Ареал поширення трипільської культури сягає 190 тис. кв. км., які нині входять
до територій України, Молдови та Румунії.
Лише в Україні знайдено понад 1000 пам’яток.
Високого
художнього
та
технічного
рівня
у
трипільців
досягло
керамічне виробництво - розписна плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконаний
жовтою, червоною та чорною фарбами.
У трипільців панував культ Богині - матері та
культ родючості.
Матеріалізація
символів
відбувалася
за
допомогою
символів
добробуту
–
жіночих
статуеток, зображень сонця, місяця, води, глиняні
фігурки тварин, птахів, моделей будинків, човнів,
саней. Статуетки були оздоблені орнаментами та
розмальовані, вони мали культове призначення.

4.

Державний історико-культурний заповідник «Трипілля»,
Черкаська обл.

5.

6.

Херсонес
Ольвія,

7.

Архітектурно-археологічний комплекс
«Стародавнє місто Пантікапей»

8.

ХРАМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Столичний град зберіг у собі найбільший спадок тих давніх часів.
Звичайно, найвідомішою пам’яткою є Софійський собор, який збудували за часів
Ярослава Мудрого. Головний храм тогочасної Східної Європи зараз має статус
об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Історики довели, що храм заклав ще
Володимир Великий у 1011 році, а закінчив його син Ярослав у 1037 році. Після
монгольської навали храм частково залишався в руїнах. Київські митрополити
старалися підтримувати храм в адекватному стані, однак велика реставрація
відбулася аж за часів Івана Мазепи. У той час храм здобув таке обличчя, яке ми
бачимо зараз. Тоді ж була збудована дзвіниця, яка є одним із символів столиці.
Внутрішній простір
культових
споруд
оздоблювали мармуровими
колонами,
капітелями,
монументальними
мозаїчними
панно
та
фресками.

9.

За Ярослава Мудрого відкривається наступна сторінка зодчества. З
1037 р. розпочинається будівництво в Києві "града великого". До його
ансамблю входили Софіївський собор, Золоті ворота, Видубицький та
Ірининський монастирі.

10.

Місто Ярослава мало площу 80 га, що в 10 разів
перевищувало київський дитинець, "град Кия". На відміну від
попереднього часу, місто мало вже не лінійну забудову, а
радіально-порядкову, за якою вулиці сходилися до західної та
східної брам, а головна магістраль прямувала від Золотих воріт до
"міста Володимира". Київ було укріплено дерево-земляними
стінами, що досягли висоти 14 м. Так будували оборонні споруди і
в інших містах Давньоруської держави.

11.

Із 70-х років X ст. розпочинається наступний стильовий етап
зодчества, який характеризується відмовою від грандіозних форм. У
будівельній техніці активно використовуються місцеві будівельні
матеріали та архітектурні традиції. Храми стають меншими за розмірами,
але строкатими в оздобленні, що надає їм своєрідної довершеності і
краси.
Найпоширенішим
типом
церков
стала
трип’ятикупольна храмова будівля. Це Спасо-Преображенський (1036) і
Борисо-Глібський (1128) собори в Чернігові, Кирилівська (1146) і
Василевська (1183) церкви у Києві, Успенська церква (1078) КиєвоПечерської лаври, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (1113) та
багато інших.

12.

Кирилівська і Василевська церкви у Києві

13.

Михайлівський Золотоверхий собор. Визначна пам’ятка
архітектури Київської Русі стала жертвою радянської влади.
Михайлівський Золотоверхий монастир разом із величним собором
існував з 1108 року аж по 1936, коли його підірвали комуністи. Збудував
його онук Ярослава Мудрого Святополк Ізяславич. У 17 столітті він набув
форм українського бароко. Відбудували його тільки у 2000 році. Так собор
виглядав на фотографії 1875 року.

14.

Києво-Печерська лавра. Одну із головних святинь православних
християн, духовний центр українського народу, теж не обійшла сумна
доля війни – головний храм лаври зруйнували у 1942 році. Історики по
сьогодні шукають винних, чи то радянські війська, чи Вермахт – невідомо.
Але храм відновили тільки у 2000 році. Збудували Успенський собор
Києво-Печерської лаври 1078 року за часів сина Ярослава Мудрого
Святослава Ярославича. Монастир на тому місці існував весь час, аж по
сьогодні. Зараз – це одна з основних святинь православних християн.

15.

З тих часів до сьогодні дійшли ще 2 пам'ятки Київської Русі, які
розташовані на території лаври – церква Спаса на Берестові та Троїцька
Надбрамна церква. Всі вони були значно перебудовані і набули свого
сучасного вигляду у 18 столітті.

16.

Луцький замок (Замок Любарта). Будівництво розпочалося
у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті. Окольний замок почали
реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією
Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де
були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції
центру Волинського воєводства.

17.

Острозький замок. Найперша письмова згадка про саме місто
Острог датується 1100 роком в Іпатіївському літописі. Відповідно була потреба у
захисті горожан, для цього було зведено укріплення, яке було знищено в 1241 році
монголо-татарами. За наказам Данила Романовича укріплення було відбудовано.
Те дерев'яне укріплення через гострі палі в давнину називали «острог». Звідси і
пішла назва міста та замку.
У XIV ст. величним князем Данилом Острозьким було перебудовано старе
дерев'яне укріплення на кам'яну вежу-донжон. В наш час вона отримала назву
Мурованої.

18.

Кам’янець-Подільський замок. Фортеця у місті Кам’янецьПодільський (Хмельницької області). Відома з ХІV століття як частина
оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського
князівства ХІV-ХV ст., Подільського воєводства ХV-ХVІІ ст., а
далі
Подільської
губернії
(1793-1924
pp.).
Є
складовою
частиною Національного історико - архітектурного заповідника
“Кам’янець” , що належить до ”Семи чудес України”.

19.

Замок Паланок. Мукачевський замок, одна з найцінніших історичних і воєнноархітектурних пам'яток Закарпаття XIV—XVII століть. Замок побудований на горі
вулканічного походження заввишки 68 м і займає площу 13 930 кв. м.
З 1396 по1414 року замком володів Подільський князь Федір Коріятович. Він значно
розбудував і укріпив замок, перетворив його на свою резиденцію. Тоді ж у скелястій горі
був вирубаний 85 метровий колодязь.