488238

1.

Передумови та причини Національно-визвольної війни.
Воєнні події 1648-1649 рр.

2.

Передумови та причини
Національно-визвольної війни
✓
✓
✓
✓
✓
Причини
Соціально-економічні: посилення кріпацтва,
панщина, погіршення становища міщанства;
Земельні конфлікти: захоплення козацьких та
селянських земель польськими магнатами;
Слабкість державної влади Речі Посполитої у
стримуванні польських магнатів і шляхти.
Національно-релігійні: політика полонізації
та покатоличення, утиски православ’я;
Обмеження прав козаків за «Ординацією Війська
Запорозького...» попри їх політичне лідерство;
Привід
1646 р. Чигиринський підстароста Даніель Чаплинський
пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького
— Суботів і жорстоко побив його сина.

3.

✓
✓
✓
✓
✓
Формування війська.
Козацько-кримський союз
25 січня 1648 р. Хмельницький без бою оволодів
Микитинською Січчю; згодом обраний гетьманом;
Заходи Богдана Хмельницького з
підготовки до війни
Гетьман розіслав універсали до українського народу
із закликом вступати до лав козацького війська;
Налагодив виробництво пороху, організував
закупівлю зброї та боєприпасів;
Досяг домовленостей про перехід реєстрових козаків
на бік повстанців;
Березні 1648 р. уклав воєнно-політичний союз із
кримським ханом Іслам-Гіреєм III;
Причини
Брак козацької кінноти та уникнення несподіваного
нападу кримськотатарських і ногайських орд.
Богдан
Хмельницький
Іслям ІІІ Герай

4.

Універсал Б. Хмельницького. 1648 р.
«Поляки поклали святою ціллю своєї політики опанувати
наш лад самоуправи й вибору і наставляють над нами
урядників, як і де інде, не на те, аби вони розказували міщанам
і селянам поправу, лише на те, аби силою могли задержувати
міста. Я вже з тількох прикладів знаю, що свобода найменше
тоді певна, коли не маємо перед собою журби й ворога, а
найліпше борониться її в готовості й напруженню.
Дуже було б добре, аби вже раз на поляків, не відкладаючи,
сполучно, одним ударом козаки й селяни вдарили. Мені
здається, що се більше чесно, ліпше і безпечніше, коли поляки
почують залізо у власній середині, коли будуть мати щоденно
перед очима ворогів, будуть бачити, як здобуваються і самим
пострахом займаються міста, – аж тоді знелюблять війну,
вернуть волю козакам, аби мати спокій».
Що, на думку Б. Хмельницького, найбільше дратувало
поляків? Чому?
1
До яких соціальних верств насамперед звертається
2 гетьман? Про що це свідчить?
Портрет Богдана Хмельницького.
Автор Вільгельм Гондіус –
середина XVII ст.

5.

Воєнна кампанія 1648 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
29 квітня — 16 травня 1648 р.
Битва на Жовтих Водах
Хід бойових дій
29 квітня польське військо отаборилось;
С. Потоцький очікував приходу головних сил;
30 квітня розпочались штурми козацької піхоти
при підтримці татарської кінноти;
13 травня реєстровці на чолі з Ф. Джалалієм
перейшли на сторону Б. Хмельницького;
У ніч із 15 на 16 травня поляки спробували
відійти до урочища Княжі Байраки;
16 травня козаки й татари перекрили шлях
польській армії, оточили і розгромили її;
Наслідки
Перша масштабна перемога Хмельницького;
Піднесення дух повстанців.

6.

Воєнна кампанія 1648 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
25 — 26 травня 1648 р.
Битва під Корсунем
Хід бойових дій
25 травня у район Корсуня підійшла козацькотатарська армія; поляки спалюють м. Корсунь;
Налякані чутками про чисельність татарської
кінноти, поляки вирішують відступати;
26 травня поляки під прикриттям табору
почали рухатися до Богуслава;
Але в урочищі Горохова Діброва козаки,
очолені М. Кривоносом, влаштували засідку;
Козацько-татарське військо атакувало
польський табір і розгромило його.
Наслідки
Розрогом основних загонів польської армії;
В полон потрапили М. Потоцький, М. Калиновський
Максим
Кривоніс

7.

Воєнна кампанія 1648 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
Б. Хмельницький збирав війська в Білій Церкві,
формував нові органи влади;
До кінця липня було визволено з-під польської
влади все Лівобережжя;
До кінця серпня – звільнено Брацлавське,
Київське, Подільське воєводства;
Літо 1648 р. тривали запеклі бої на Правобережжі
між військами М. Кривоноса і Я. Вишневецького;
Війська Я. Вишневецького вирізали козаків і
селян;
Загони М. Кривоноса розправлялися зі шляхтою,
католицьким духівництвом і євреями,
Наслідки
Мирні переговори виявилися безрезультатними, тож
у вересні 1648 р. воєнні дії поновилися.

8.

Воєнна кампанія 1648 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
21 — 24 вересня 1648 р.
Битва під Пилявцями
Хід бойових дій
Військ розташовувались по річці Іква (Пилява);
Правий берег – козаки, лівий – поляки;
21 вересня штурм греблі військами Речі
Посполитої, створення плацдарму;
22 вересня козаки повернули контроль над
греблею;
23 вересня прибуття татар, контрнаступ
козаків; поступове захоплення лівого берега;
У ніч на 24 вересня табір поляків охопила
паніка, змусивши їх рятуватися втечею;
Наслідки
Перемога відкрила шлях до визволення
західноукраїнських земель

9.

Воєнна кампанія 1648 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
8 — 15 жовтня 1648 р.
Облога Львова (Високого замку)
Хід бойових дій
10 жовтня козаки і татари розпочали штурм;
11 жовтня козаки переодяглися в біженців,
але спроба проникнути до замку не вдалася;
12–13 жовтня спроба нічного штурму, але сильна
злива зіпсувала зброю, козаки відступили;
Активні штурми виснажували оборонців;
Не вистачало пороху, їжі та води;
15 жовтня козаки на чолі з М. Кривоносом
захопили Високий замок.
Наслідки
Місто сплатило контрибуцію 200 тис. талярів,
більша частин якого пішла на оплату татарам.
Максим
Кривоніс

10.

Воєнна кампанія 1648 р.
✓
Листопад 1648 р.
облога Замостя
20 листопала 1648 р. Замостське перемир’я
✓
✓
✓
Амністія учасникам повстанця;
Відновлення давніх прав і вольностей козацтва;
Заборона постою коронних військ на землях
Гетьманщини;
Підпорядкування гетьмана Війська Запорозького
лише безпосередньо королеві;
Причини укладання договору
✓
✓
Військо страждало від чуми, не мало достатньо
провіанту і не було готове вести війну взимку;
Ворожість місцевого польського населення;
Обрано нового короля Яна Казамира;

11.

23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький
урочисто в’їхав до Києва
✓
✓
Його зустрічали київський митрополит
Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій;
Студенти Києво-Могилянської академії
виголосили на честь героя свої вірші-панегірики;

12.

Програма побудови
Української козацької держави
На початку 1649 року Б. Хмельницький окресилив
загальні засади програми побудови Української держави
✓
✓
Лютий 1649 р. переговори у Переяславі
з польською делегацією на чолі з А. Кисілем;
Квітень 1649 р. переговори у Чигирині
з московським посольством Г. Унковського;
Уривок із промови Хмельницького
«Правда то є, що я — лихий і малий чоловік, але мені то
Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем руським
[Русі-України]... Я вже доказав, про що ніколи не мислив,
докажу й далі, що задумав: виб’ю з лядської неволі народ
весь руський [український]. А що до цього за шкоду і
кривду свою воював, тепер воювати буду за віру
православну нашу... Тепер досить достатку в землі і
князівстві своїм по Львів, Холм і Галич».
?
Які слова вказують на зміну
політичних планів гетьмана?
Богдан
Хмельницький
Адам
Кисіль

13.

Воєнна кампанія 1649 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
20 травня 1649 р. поляки переправилися через
Горинь, вторглися до південно-східної Волині;
Литовська армія на чолі з Я. Радзивіллом
розпочала наступ із боку Білорусії;
Гетьман доручив М. Кричевському зупинити
литовців і не допустити об'єднання з поляками;
31 липня 1649 р.
Битва під Лоєвом
Хід бойових дій
Полк С. Пободайла розгромили під час переправи
через Дніпро. Полк М. Небаби теж знищений;
Основні сили Кричевського прибули вдень,
але битва завершилася поразкою козаків;
Наслідки
Козаки зазнали поразки, однак унаслідок значних
втрат Я. Радзивілл відмовився продовжувати наступ.
Януш
Радзивілл

14.

Воєнна кампанія 1649 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
30 червня — 12 серпня 1649 р.
Облога Збаража
Хід бойових дій
Першого дня боїв був оточений польський обоз,
у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді»;
1-14 липня козаки з артилерії обстрілювали
табір поляків та здійснювали шутрми;
20 липня польське військо змушене відійти до
останнього рубежу оборони перед замком;
У польському таборі почався голод, епідемія.
Шансів вирватися з оточення не було;
Врятувати оточених мало польське військо на
чолі з королем Яном ІІ Казимиром.
Наслідки
Щоб не дати польським частинам об’єднатися, було
вирішено розбити коронне військо під Зборовом

15.

Воєнна кампанія 1649 р.
✓
✓
✓
✓
✓
✓
15—16 серпня 1649 р.
Битва під Зборовим
Хід бойових дій
15 серпня під час переправи через річку Стрипу,
коронне військо зненацька атакували козаки;
Козаки і татари розпочали обстріл артилерією та
спроби штурмів;
Ситуація в польському таборі стала критичною;
Ян ІІ Казимир розпочав переговори з кримським
ханом (пообіцяв виплати татарам і дозвіл на ясир);
Під тиском Іслам-Гірея III Б. Хмельницький був
змушений піти на перемовини з королем.;
Наслідки
Укладання Зборівського договору

16.

Повна назва Зборівського договору: «Декларація ласки Його королівської милості
на пункти супліки Війська Запорозького»
Лічби війська, бажаючи вигодити підданих своїх проханню і заохотити їх до своїх послуг та
Річі Посполитої, дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч... а інші всі мають
підлягати замкам його королівської милості, а в шляхетських добрах своїм панам. Чигирин у
нинішньому стані має довічно залишатись при булаві Війська Запорозького.
Що ж раніше діялось під час повстання – не має бути ніяким чином покарано.
Військо коронне не має перебувати в містах, де козаки зі складу реєстрового війська
перебуватимуть. Жиди державцями, відкупниками й закупниками християн і жителями не
повинні бути в українських містах, де козаки мають свої полки
Його королівська милість дозволяє мати місце в сенаті преосвященному його милості отцю
митрополиту київському.
Майно і землю у воєводствах Київському, Брацлавському і Чернігівському його королівська
милість обивателям стану шляхетського віри православної і грецької надавати обіцяє.
У місті Києві, де є упривілейовані руські школи, отці єзуїти не мають там і по інших
українських містах бути фундовані й ані деінде перенесені;
Чому, на думку істориків, Зборівський договір не відповідав
фактичним успіхам Національно-визвольної війни?
1
Визначте, які з пунктів договору були найбільш
2 неприйнятними для української, а які для польської сторони.

17.

1649 р. — Зборівський договір
✓
✓
✓
✓
✓
✓
✓
Король визнавав самоврядність Війська Запорозького
(Київське, Брацлавське й Чернігівське воєводства);
На землях Війська Запорозького влада належала
гетьману, резиденція розміщувалась у м. Чигирин;
На козацькій території не мали права перебувати
війська Речі Посполитої та євреї;
Державні посади мали право обіймати лише
православні; Амністія усім учасникам війни;
Козацький реєстр становить 40 тисяч;
«Випищики» повинні повернутися до своїх панів;
Шляхта поверталася у свої володіння, а селяни – до
виконання повинностей;
Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади;
Митрополит та 2 єпископів мали увійти до сенату;

18.

Робота з картою
1
Звідки
почався
рух
повстанського війська на чолі з
Б. Хмельницьким навесні 1648 р.?
2
Де відбулися перша та друга
битви Національно-визвольної
війни?
3
Де відбулася остання, найбільша
битва 1648 р.?
4
Які міста козаки брали в облогу
під час кампаній 1648-1649 рр.?
5
Віднайдіть межі Війська
Запорозького згідно Зборівського
договору.

19.

Домашнє завдання
1. Опрацювати § 16, с. 111-117
2. Письмово.
А)Визначте, які чинники сприяли успіхам війська Б. Хмельницького у 1648-1649 рр.
Б)Поясніть,
у
чому
полягало
історичне
значення
Зборівського
договору
В)Чим період 1648—1649 рр. у Національно-визвольній війні відрізнявся від козацькоселянських повстань 20—30-х рр. XVII ст.?

20.

Основні дати
29 квітня — 16 травня 1648 р. — Битва на Жовтих Водах (Жовтоводська);
25 — 26 травня 1648 р. — Битва під Корсунем (Корсунська);
21 — 24 вересня 1648 р. — Битва під Пилявцями (Пилявецька);
30 червня — 12 серпня 1649 р. — облога Збаража;
15 — 16 серпня 1649 р. — Битва під Зборовим (Зборівська);
18 серпня 1649 р. — Зборівський договір;

21.

Богдан Хмельнцький — провідник Національно-визвольної
війни 1648—1657 рр., творець Української козацької держави та її
перший гетьман. Місцем його народження вважається хутір Суботів
(поблизу Чигирина). Він походив із дрібної русинської шляхти, освіту
здобув в одній із київських шкіл та у Львівському єзуїтському
колегіумі. Із юнацьких років Б. Хмельницький перебував на військовій
службі. У 1620 р. разом із батьком він брав участь у поході польського
війська до Молдавії проти Османської імперії. У битві під Цецорою
батько загинув, а Б. Хмельницький потрапив до турецького полону, із
якого його викупили запорожці. Повернувшись, він вступив до
реєстрового козацького війська, згодом став його писарем.
Б. Хмельницький брав участь у походах проти Кримського
ханства, а під час повстань 20—30-х рр. XVII ст. виступав на боці
козацтва. У січні 1648 р. він очолив Національно-визвольну війну, у
якій проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і
мудрий державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної боротьби, він
сформулював ідею створення окремої Української козацької держави в
її етнічних межах і розпочав здійснення своєї мети. Б. Хмельницький
домігся визнання Української козацької держави у світі.
Портрет Богдана Хмельницького.
Автор Вільгельм Гондіус –
середина XVII ст.

22.

Терміни і поняття
Золотий спокій — період від 1638 до 1648 р., названий так поляками через відсутність значних козацькоселянських виступів українців проти польського панування; період від придушення козацького повстання під
проводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні до початку Національно-визвольної війни на чолі з Б. Хмельницьким.
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. — збройна
боротьба представників різних верств українського населення під проводом Б. Хмельницького.
Українська (козацька) революція XVII ст. (1648—1676 р.) — політичний процес, що під
гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу України поєднував у собі боротьбу за
національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми боротьби та супроводжувався
кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства.
Реєстрове козацтво — українські козаки, що перебували на державній службі Речі Посполитої у другій
половині XVI - першій половині XVII ст. і чиї прізвища було внесено у спеціальні реєстри (списки).
Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших
соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці XVI - у XVIII ст. набув масового характеру.