Козацькі літописи

1. Козацькі літописи

Учениці 4-а класу
Нгуєн Анни

2.

• Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї
половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким
війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і
важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —
літературна, близька до народнорозмовної.

3.

• Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку
XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким
війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацькостаршинські" літописи, хоч від літописів у традиційному
розумінні вони значно відрізняються.

4.

• До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи:
• Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідний автор - Роман
Ракушка-Романовський),
• Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та
• Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).

5.

• «Літопис самовидця»
• У XIX ст. літопис Самовидця широко використовували
майже всі українські історики, що досліджували
надзвичайно багату на події історію України другої
половини XVII ст.

6.

• Після того, як 1846 року літопис Самовидця був
опублікований, про нього з`явились окремі
дослідження, а історичні праці містили посилання на
це джерело.
• Літопис Самовидця дійшов до нас без імені автора і
місця його написання.

7.

Літопис Самовидця є одним з зразків української літературної мови XVII
ст. Незважаючи на архаїзми, різного роду місцеві діалектизми,
полонізми та інші мовні та стилістичні особливості, які пояснюються
умовами часу, твір Самовидця яскраво свідчить, що в українській
літературній мові XVII ст. була міцна основа живої народної мови.

8.

«Літопис Григорія Гребянки»
Другим за часом написання вважається "Літопис Григорія Гребянки",
козацького старшини, який у 1730 р став гадяцьким полковником. За
ним закріпилася назва "козацького літопису". Але така назва - досить
умовна, бо цей твір є складною, багатоплановою композицією, в якій
поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій - битв,
повстань, змов тощо.

9.

• Літопис був написаний церковнослов'янською мовою,
завершений 1710 р Допускають, що автор переслідував цим
мету зробити твір доступним для всього слов'янського світу, щоб
звоювати його прихильність до української автономістичної Ідеї
в межах Московського царства.

10.

Зміст літопису передає його поширений заголовок "Події превеликої, з
вини поляків кривавої й небувалої брані Богдана Хмельницькою,
гетьмана запорозького з поляками, за найясніших королів польських
Владислава, потім І Казиміра, яка в 1648 році почала виправлятися за
літ десять по смерті Хмельницького незакінченої. Із різних літописців з
діаріуша на тій війні списаного В місті Гадячу, працею Григорія
Граб'янки зібрано і стверджено самобутніх старожилів свідченнями
Року 1710".

11.

Загалом літопис обіймає час від стародавності до 1709 р, падіння І Мазепи І
вибору на гетьманство І Скоропадського Але головна І найбільша частина твору
присвячена війні під проводом Б Хмельницького. Наприкінці подається лише
реєстр подій без подробиць На початку йде роз'яснення, що козацький народ
походить від скіфів-хозарів Далі коротко передано Історію Русі, й завоювання
поляками, перетворення з царства в князівство, а останнього - у воєводство
Розповідається про Петра Конашевича-Сагайдачного, а з періоду після Б
Хмельницького - про Івана Брюховецького, І Самойловича Гетьман Б
Хмельницький зображений як національний герой.

12.

«Літопис Самійла Величка Літопис козацького канцеляриста Самійла
Васильовича Величка - найбільший за обсягом історичний твір свого
часу, надрукований у Києві 1848-1864 рр. Унікальність цього
наймонументальнішого твору історико-мемуарної прози ХVІІ-ХVІII ст.
полягає в тому, що це не тільки літопис, а й історичний, публіцистичний
і художній твір.

13.

• Літопис Самійла Величка дійшов до нас не повністю: є в ньому
дефекти на початку, в середині (1649-1652 рр.) і в кінці.
Прогалину (відсутність кінця першої, другої, третьої, четвертої та
п'ятої частин першого тому) видавці заповнили матеріалом із
другого твору Величка - "Космографії", яку він продиктував, уже
осліпнувши на схилі літ.

14.

Свій Літопис Величко довів до 1700 р., але в переліку подій
автор згадує й пізніші роки (наприклад, 1723 р.), у третьому томі
згадуються події 1700-1720 рр. Літописець також обіцяє
розповісти і про події, що супроводжували відлучення його від
служби в Генеральній канцелярії.

15.

• Був надрукований Величків твір за списком Погодіна,
придбаним у відомого збирача рукописів Лаптєва. Під
час друку був відшуканий ще один, пізніший список у бібліотеці М.О. Судієнка.

16.

• Він був придбаний останнім від нащадків Г.Полетики, Саме в
цьому списку дослідниками й були відшукані певні місця, яких не
вистачало в основному списку. Перша спроба відновлення
загубленої частини твору Величка здійснена П.Г. Клепацьким у
праці "Літопис Самійла Величка".