1_axrvo55s.mcd (1)

1.

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет
імені В.Н.Каразіна
ННІ Каразінський інситут міжнародних
відносин і туристичного бізнесу
Боротьба козаків з татарами
і турками
ВИКОНАВ СТУДЕНТ
ГРУПИ УО-12
ДЕРИМОВ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ

2.

Причини боротьби
Геополітика
Зіткнення інтересів Речі Посполитої, Османської імперії
та Кримського ханства за контроль над південними
землями сучасної України спричинило постійні конфлікти
і змушувало місцеві сили шукати союзників.
Набіги татар
Кримські татари регулярно здійснювали походи-рейди,
викрадали селян у ясир, руйнували поселення — це
створювало нагальну потребу у воєнному захисті й
організації оборони.
Виникнення Січі
Запорозька Січ сформувалась як самоврядний військовополітичний центр для захисту земель, організації
козацьких походів і міжнародної політики поза прямим
контролем сусідів.

3.

Перебіг подій: козацькі походи і битви
З початку XVI ст. козаки регулярно організовували як сухопутні, так і морські рейди на Крим і
турецькі узбережжя. Походи були одночасно оборонними та наступальними — для звільнення
полонених, підриву опор Османів і помсти за набіги.
1604 — Варна
Козацький
напад на
важливу
турецьку
фортецю на
Чорному морі,
спрямований
на підрив
османської
присутності та
знищення
логістичних
баз
супротивника.
1608 —
Перекоп
Розгром
Перекопської
фортеці —
стратегічний
удар по
головному
оборонному
рубежу
Кримського
ханства, що
тимчасово
послабив
загрози
набігів.
1614 —
Трапезунд
Штурм
важливої
османської
гавані;
операції такого
масштабу
демонстрували
можливості
козацького
флоту (чайок) і
їхнє прагнення
впливати на
далекі
узбережжя.
Роль Петра
Сагайдачного
Гетьман
керував
значними
походами:
узяття Кафу,
операції з
визволення
полонених і
морські удари
— підвищив
міжнародний
престиж
козацтва та
зміцнив його
військову міць.
Козаки застосовували швидку кінноту для рейдів, гармати й вогнепальну зброю в осадах, а також
тактику табору з возів для мобільної оборони.

4.

Відомі постаті і драматичні моменти
1
Іван Підкова
Ватажок походів у Молдові; символ боротьби проти
польського і іноземного гніту. Підкова був страчений у
Львові — трагічний приклад долі козацьких лідерів.
2
Северин Наливайко
Очолив великий повстанський рух і походи проти татар і
турків; його ім'я пов'язане з масовими військовими
операціями та людськими трагедіями.
3
Петро Сагайдачний
Гетьман, що перетворив козацтво на помітну військову силу:
звільнення полонених, морські операції й дипломатичні
зв'язки з європейськими державами.
4
Хведір Безрідний
Символ відваги: загинув у бою з татарами; його подвиг став
частиною козацької пам'яті й народних переказів.
Ці постаті і події створили палітру героїзму й траґізму: від
укладення тимчасових союзів до жорстоких репресій і страч
— складна історія козацької політики того періоду.

5.

ВИСНОВКИ
Позитивні наслідки
• Зміцнення Запорозької Січі як військової й політичної
інституції, здатної захищати людей і вести переговори.
• Визволення багатьох українських полонених із ясиру,
що зменшувало демографічні втрати і соціальний тиск.
• Підвищення міжнародного авторитету козаків,
укладення союзів із європейськими державами та
участь у регіональній політиці.
Негативні наслідки
• Тривалі війни виснажували ресурси, руйнували села й
міста, спричиняли голод і економічні труднощі.
• Конфлікти провокували напруження з Річчю
Посполитою та іншими сусідами через автономну
зовнішню політику козаків.
• Сталий потік полонених та руйнувань впливав на
демографію й довгостроковий розвиток прикордонних
регіонів.
У підсумку — боротьба забезпечила захист і військове
зростання козацтва, але принесла й великі жертви,
уплинувши на соціально-економічний стан українських
земель.

6.

Використані джерела
Україна крізь віки. У 15-ти тт. ‒ Т. 7: Смолій В. А., Степанков В. С.
Українська національна революція (1648-1676 рр.) / За заг. ред.
В. Смолія. НАН України. Інститут історії України. – К.:
Альтернативи, 1999. – 352 с.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. ‒ Т. 1 /
Передмова В. А. Смолія; Ред. кол.: П. С. Сохань (голова), В. А.
Смолій (заст. голови), В. Г. Сарбей, Г. Я. Сергієнко, М. М.
Шубравська (відп. секр.). АН Української РСР. Археографічна
комісія, Інститут історії. ‒ К.: Наукова думка, 1990. ‒ 596 с. ‒
(Пам’ятки історичної думки України)
Сас П. М. Політична культура українського суспільства (кінець
XVI – перша половина XVII ст.): Навч. посіб. – К.: Либідь, 1998. –
296 с.
Щербак В. Українське козацтво в суспільно- політичному житті
Речі Посполитої (XVI - перша половина XVII ст.) / В. Щербак //
Україна в Центрально-Східній Європі. 2002. Вип. 2. С. 172.
Історія України / В.Ф.Верстюк, О.В.Гарань, О.І.Гуржій та ін.;
Під ред. В.А.Смолія. – К.: Альтернативи, 2002. – 472 с.

7.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!