Україна_у_перші_післявоєнні_роки

1. Україна в перші повоєнні роки

2. Україна - співзасновниця ООН. Нові території у складі УРСР

У квітні 1947 р. Україна стає
співзасновницею ООН. Офіційне причина:
"через великі матеріальні та людські втрати".
До УРСР були приєднані такі території:
1. Закарпаття, 1945 р. (від Чехословаччини)
2. Буковину та Бессарабію (від Румунії).
3. Східна Галичина та Волинь (від Польщі) остаточний мирний договір про західний
кордон було укладено у 1951 р.

3. Інтеграція Західної України

У Західній Україні розпочалися процеси радянізації.
Туди повертаються колгоспи, проходить індустріалізація,
відкривалися безкоштовні школи та лікарні.
Водночас точилася боротьба з українським
націоналізмом, частина українців з Волині була
депортована у внутрішні області СРСР (операція "Захід",
1947 р.).
Також точилася боротьба з греко-католицькою церквою.
Греко-католицька церква була з'єднана з православною і
ліквідована в 1946 р. Її останній глава Йосип Сліпий був
засланий до Сибіру.
Водночас Польща також проводила депортацію українців
– операцію "Вісла" (квітень 1947 р.). У ході цієї операції
було знищено "Просвіти" на Західній Україні, а більшість
українців заслано з "кресів".

4. Боротьба з УПА

У післявоєнний період на території Західної
України посилюється боротьба з УПА.
У 1950 р. радянськими агентами було
спіймано та вбито лідера УПА Романа
Шухевича.
Після цього боротьба УПА починає на спад.
Останній глава УПА Василь Кук був
заарештований 1954 р.

5. Ідеологія у післявоєнний час

Вона була зумовлена "Холодною війною" зі США.
Тому йде боротьба з "схилянням перед загниваючим Заходом".
Також розгортається боротьба з українським буржуазним
націоналізмом.
Зокрема, засуджують В. Сосюру за вірш "Любити Україну".
У Радянському союзі розквітає антисемітизм – ненависть до євреїв.
Антисемітською була кампанія боротьби з безрідними
космополітами.
Лисенківщиною називали боротьбу із генетикою. Її оголосили
буржуазною лженаукою, а багатьох генетиків репресували.
Так само в ті роки точилася боротьба з кібернетикою.

6. Постаті у галузі культури

Олександр Богомолець - учений
патофізіолог. Голова Української академії
наук до 1946 р.
Сергій Лебєдев - український вченийкібернетик. Зі своїми учнями створив першу у
СРСР Малу обчислювальну машину (МЕОМ).
Андрій Малишко - український письменник.
Максим Рильський - український письменник,
у 1930-ті рр.був близьким до неокласиків. Був
підданий критиці у кінці 1940-х рр.
Володимир Філатов - український вченийофтальмолог. Жив і працював у Одесі.