Пилипчук презентація

1. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ІПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Магістерська робота на тему:

«ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ
ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ФОРМУВАННЯ
ПРОДУКТИВНОСТІ ТА УРОЖАЙНІСТЬ»
ДО П О В І Д АЧ :
П И Л И П Ч У К ВА Л Е Р І Й ОЛ Е КС А Н Д Р О В И Ч
Н АУ КО В И Й К Е Р І В Н И К :
М А З У Р Е Н КО Б О ГД А Н ОЛ Е КС А Н Д Р О В И Ч ,
ДО Ц Е Н Т, ДО К ТО Р Ф І Л О С О Ф І Ї З І С П Е Ц . « А Г Р О Н О М І Я »
1

2. Актуальність

Кукурудза на зерно є однією з найважливіших зернових культур багатоцільового
використання та експортується закордон, збільшуючи валютну виручку. Зерно кукурудзи
містить багато крохмалю, тому є цінним не лише для кормової галузі, але й в якості
сировини для виробництва етанолу. Завдяки різносторонньому використанню зерна на
кукурудзу завжди є попит, а ціна постійно зростає.
Відомо, що азот є одним з ключових факторів підвищення урожайності зерна кукурудзи,
але добрива залишаються найдорожчим елементом технології вирощування. Тенденція
останніх років – це зменшення норми внесення азотних добрив та заміна їх органічними
матеріалами – гноєм, гноївкою, дигестатом. В органічних добривах окрім азоту можуть
міститися інші елементи, а органічна частина покращує родючість грунту для культури, під
яку його внесли та для наступних в сівозміні . В той же час навіть при відомому вмісті
поживних елементів ефект від внесення гною може бути різним у різних гібридів, тому
встановити сортову реакцію на внесення азоту у різних формах дозволить адаптувати
технологію вирощування для отримання найвищого прибутку.
2

3. Мета, об’єкт і предмет досліджень

Мета дослідження полягає у встановленні реакції гібридів кукурудзи на зміну параметрів
системи удобрення в сторону збільшення норми азоту за рахунок внесення мінеральних та
органічних добрив та оцінці впливу на елементи продуктивності, урожайність і економічну
ефективність технології вирощування.
Об’єкт дослідження: гібриди кукурудзи: СИ Фортаго, ЄС Ранвей, ЛГ 31272, система
удобрення з використанням карбаміду та гною, як змінних елементів технології, структура
врожаю, урожайність, прибуток та рентабельність.
Предмет дослідження: процес формування продуктивності кукурудзи на зерно залежно
від гібриду та системи удобрення.
3

4. Схема та параметри досліджень

Фактор А
Фактор В
Гібриди кукурудзи
Система удобрення
1. СИ Фортаго (К)
В1 – P40K60(осн.) + N5P13K13 (ряд.) (Фон) + N46 (К)
2. ЛГ 31272
В2 – Фон + N92
3. ЕС РАНВЕЙ
В3 – Фон + гній (10 т/га) +N46.
Планова норма висіву - 75 тис. схожих насінин/га
Гній вносився під основний обробіток грунту.
Азотні добрива вносилися у передпосівну культивацію у формі
карбаміду.
4

5. Висота рослин у фазу цвітіння, см

Фактор А Сорт
Фактор В – Система удобрення
К
М
ОМ
СИ Фортаго
249
ЛГ 31272
267
ЄС Ранвей
283
Середнє
по
266,3
фактору В
НІР05 загальний = 9,8 см
НІР05 А = 5,4 см
НІР05В = 5,4 см
260
281
301
272
278
298
280,7
282,7
Середнє
фактору А
по
260,3
275,3
294,0
К- контроль, М – норма азоту 92 кг/га д.р у формі карбаміду, ОМ – 46 кг/га мінеральний + гній
5

6. Площа листя кукурудзи у фазу цвітіння, тис. м2/га

Площа листя кукурудзи у фазу цвітіння,
2
тис. м /га
Фактор А Сорт
Фактор В – Система удобрення
К
М
ОМ
СИ Фортаго
44,8
46,5
51,3
ЛГ 31272
42,1
43,6
45,5
ЄС Ранвей
47,6
50,3
48,3
Середнє
по 44,8
46,8
48,4
фактору В
НІР05 загальний = 2,37 тис. м2/га
НІР05 А = 1,37 тис. м2/га
НІР05В = 1,37 тис. м2/га
Середнє
фактору А
по
47,5
43,7
48,7
К- контроль, М – норма азоту 92 кг/га д.р у формі карбаміду, ОМ – 46 кг/га мінеральний + гній
6

7. Маса зерна з початку, г

Маса зерна з початку, г
160,0
140,0
120,0
100,0
80,0
60,0
40,0
20,0
0,0
146,9
146,4
132,8
121,5
114,5
К
М
СИ Фортаго
ОМ
К
148,5
139,8
136,4
117,8
М
ЛГ 31272
ОМ
К
М
ОМ
ЄС Ранвей
Примітка: НІР05 = 3,7 г
К- контроль, М – норма азоту 92 кг/га д.р у формі карбаміду, ОМ – 46 кг/га мінеральний + гній
7

8. Маса 1000 насінин, г

350,0
Маса 1000 насінин, г
300,0
261,9
271,9
273,9
К
М
ОМ
315,8
326,9
К
М
318,1
295,6
303,6
308,6
К
М
ОМ
250,0
200,0
150,0
100,0
50,0
0,0
Примітка: НІР05 = 4,7 г
СИ Фортаго
ЛГ 31272
ОМ
ЄС Ранвей
К- контроль, М – норма азоту 92 кг/га д.р у формі карбаміду, ОМ – 46 кг/га мінеральний + гній
8

9. Кількість зерен в початку, шт.

Кількість зерен з початку, шт
600
500
535
489
449
437
439
385
400
449
481
398
300
200
100
0
К
М
СИ Фортаго
ОМ
К
М
ЛГ 31272
ОМ
К
М
ОМ
ЄС Ранвей
9

10. Урожайність зерна кукурудзи, т/га

Фактор А Сорт
Фактор В – Система удобрення
К
М
ОМ
СИ Фортаго
8,09
9,40
10,28
ЛГ 31272
8,54
10,31
9,60
ЄС Ранвей
8,24
9,52
10,33
Середнє
по 8,29
9,74
10,07
фактору В
НІР05 загальний = 0,28 т/га
НІР05 А = 0,16 т/а
НІР05В = 0,16 т/га
Середнє
фактору А
по
9,26
9,49
9,36
Х
К- контроль, М – норма азоту 92 кг/га д.р у формі карбаміду, ОМ – 46 кг/га мінеральний + гній
10

11. Економічна ефективність вирощування кукурудзи

Рентабельність, %
Умовно
чистий
прибуток,
тис.
грн/га
Собівартість, тис.
грн/т
Затрати
на
вирощування,
тис/грн. га
Вартість валової
продукції,
тис.
грн/га
Урожайність, т/га
Система
удобрення
Гібрид
Економічна ефективність вирощування
кукурудзи
СИ Фортаго
К
8,09
72,8
38,3
4,7
34,5
90
М
9,40
84,6
42,0
4,5
42,6
101,5
ОМ
10,28
92,5
44,4
4,3
48,1
108,3
ЛГ 31272
К
8,54
76,9
40,0
4,7
36,8
92
М
10,31
92,8
44,2
4,3
48,6
110,0
ОМ
9,60
86,4
45,9
4,8
40,5
88,3
ЄС Ранвей
К
8,24
74,2
40,6
4,9
33,6
82,7
М
9,52
85,7
44,6
4,7
41,1
92,1
ОМ
10,33
93,0
47,2
4,6
45,8
96,9
К- контроль, М – норма азоту 92 кг/га д.р у формі карбаміду, ОМ – 46 кг/га мінеральний + гній
11

12. Висновки

.
Польова схожість насіння досліджуваних гібридів становила в межах 89–92,2 %, а система удобрення не мала істотного впливу на цей показних в розрізі гібридів.
2.
Тривалість вегетації гібридів суттєво перевищувала зазначену в описі гібриду та становила 127–130 діб. Найбільша різниця полягала у тривалості періоду від сходів до цвітіння
качана – 60 діб у СИ Фортаго до 65 діб у ЛГ 31272.
3.
Найбільша висота рослин у фазу цвітіння відмічалася у гібриду ЄС Ранвей – 294 см в середньому. Альтернативна система удобрення сприяла утворенню вищих рослин, що суттєво
відрізнялося від контролю (266,3 см), але без суттєвої різниці між мінеральною та органо-мінеральною системою (280,7 і 282,7 см відповідно).
4.
Площа листового апарату кукурудзи у фазу цвітіння досягала 42,1–51,3 тис. м2/га. Серед гібридів найвище значення було СИ Фортаго за органо–мінеральної системи, а найменше у
контрольного варіанту ЛГ 31272. Найбільший вплив на площу листя мала органо-мінеральна систему у гібридів СИ Фортаго та ЛГ 31272, а в ЄС Ранвей – мінеральна, що сприяло
формуванню 550,3 тис. м2/га листя.
5.
За висотою кріплення початку лише Гібрид ЄС Ранвей характеризувався істотною різницею (в середньому 112,7 см, проти 102,3–102,7 см у інших), а на зміну висоти кріплення
впливала лише органо-мінеральна система, за якої початок закладався на 5 см вище, ніж на контрольному варіанті.
6.
Маса зерна з початку становила 114,5–121,5 г на контрольному варіанті, 132,8–146,9 г за альтернативної мінеральної системи удобрення та 139,8–148,5 г за органо-мінеральної
системи.
7.
Система удобрення мала низький вплив на формування маси 100 зерен, а основне місце займав вплив гібриду. Найбільша маса 1000 зерен була в гібриду ЛГ 31272 – 315,8–326,9 г,
тоді як в ЄС Ранвей вона становила 295,6–308,6 г, а в СИ Фортаго – 261,9–273,9 г.
8.
Варіація маси зерна з качана була пов’язана з суттєво різною кількістю зернівок, що формувалася в качанах. СИ Фортаго формував 437 шт на контрольному варіанті, тоді як за
мінеральної системи це значення зростало до 489 шт., а за органо-мінеральної системи до 535 шт. Інші гібриди мали меншу кількість зерен в качані: На контролі 385–398 шт., а за
альтернативної системи удобрення 439–481 шт. Кількість рядів зерен майже не зніювалася, але зростала частка качанів з більшою кілкьістю рядів. Таким чином на збільшення
кількості зерен в качанів істотно впливав показник кілкьості зерен в ряду, який варіював в діапазоні 27,3–33 шт. у СИ Фортаго, 24,7–27,7 шт. у ЛГ 31272 та 25,9–30,1 шт. у ЄС
Ранвей.
9.
Урожайність зерна на контрольному варіанті становила 8,09–8,54 т/га (середнє 8,29 т/га), за альтернативної мінеральної системи удобрення 9,74 т/га, а за органо-мінеральної системи
– 10,07 т/га. Найвища урожайність 10,33 т/га була в гібриду ЄС Ранвей за органо-мінеральної системи.
10. Найвищий умовно-чистий прибуток (48,6 тис. грн/га) був при вирощуванні гібриду ЛГ 31272 за мінеральної системи з рівнем рентабельності 110 %. У інших гібридів
найбільший
12
прибуток та рентабельність була за застосування органо-мінеральної системи удобрення.

13. Рекомендації виробництву

Для отримання високого кукурудзи на зерно в умовах Лівобережного
Лісостепу України для отримання урожайності зерна на рівні вище 10 т/га
рекомендуємо:
1. вирощувати гібрид СИ Фортаго за органо-мінеральної системи (10 т/га
гною в основне внесення та 100 кг/га карбаміду в передпосівний
обробіток), що дозволить отримати чистий прибуто на рівні 48,1 тис. грн/га
з рівнем рентабельності 108,3 %.
2. вирощувати гібрид ЛГ 31272 за внесення 200 кг/га карбаміду у
передпосівне внесення для отримання прибутку на рівні 48,6 тис. грн/га з
рівнем рентабельності 110 %.
13

14. Дякую за увагу!

14