МАРАФОН ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУХЛІБ ЗА ЦІНОЮ ЖИТТЯ

1. МАРАФОН ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

ХЛІБ ЗА ЦІНОЮ ЖИТТЯ

2. Скоринка хліба золотиста – В ній запах рук і піт солоний. У тім далекім 33 Про неї мріяли мільйони.

СКОРИНКА ХЛІБА ЗОЛОТИСТА –
В НІЙ ЗАПАХ РУК І ПІТ СОЛОНИЙ.
У ТІМ ДАЛЕКІМ 33
ПРО НЕЇ МРІЯЛИ МІЛЬЙОНИ.

3. Холодні зорі вкрили сумне небо – прийшла чума голодна в Україну. Сьогодні ласощі є в мене і у тебе, тоді ж на хліб молилися

ХОЛОДНІ ЗОРІ ВКРИЛИ СУМНЕ НЕБО –
ПРИЙШЛА ЧУМА ГОЛОДНА В УКРАЇНУ.
СЬОГОДНІ ЛАСОЩІ Є В МЕНЕ І У ТЕБЕ,
ТОДІ Ж НА ХЛІБ МОЛИЛИСЯ РОДИНИ…

4. Для них вона лиш мрією була – Все підмітала влада, як могла. Не вважали українців за людей. Забирали хліб від їх дітей…

ДЛЯ НИХ ВОНА ЛИШ МРІЄЮ БУЛА –
ВСЕ ПІДМІТАЛА ВЛАДА, ЯК МОГЛА.
НЕ ВВАЖАЛИ УКРАЇНЦІВ ЗА ЛЮДЕЙ.
ЗАБИРАЛИ ХЛІБ ВІД ЇХ ДІТЕЙ…

5. А свідки ще живі, ще пам’ятають й про ті страхіття нам розповідають. Вже не повернемо ніколи їм життя, Проте, не маєм прав на

А СВІДКИ ЩЕ ЖИВІ, ЩЕ ПАМ’ЯТАЮТЬ
Й ПРО ТІ СТРАХІТТЯ НАМ РОЗПОВІДАЮТЬ.
ВЖЕ НЕ ПОВЕРНЕМО НІКОЛИ ЇМ ЖИТТЯ,
ПРОТЕ, НЕ МАЄМ ПРАВ НА ЗАБУТТЯ.

6. Відголоски голодомору

ВІДГОЛОСКИ ГОЛОДОМОРУ
Помолимось!
За мертвих і живих.
За тих,
хто дивиться на нас
із неба.
Морпіх з Тернопільщини
втратив у російському полоні
30 кг маси. Захисник згадує,
що окраєць хліба ділили на 3
чоловік.

7. ДВА ПОГЛЯДИ НА ДИТИНСТВО

8. ГОСПОДИ, ПОМИЛУЙ УКРАЇНУ

Ми, українці, душею багаті,
Працею славен народ наш
завжди.
Хочем, щоб хліб був
у кожного в хаті.
І не було в нас ніколи біди.

9. БОЖЕ, УКРАЇНУ БЕРЕЖИ

Хліб наш насущний,
будь в нас довіку.
В кожній родині,
на кожнім столі.
В трудну годину
і в радість велику,
Сійся, родися
на рідній землі.