Професійне_вигорання_з_правками_і_відео

1. Професійне вигорання у лікарів-психіатрів

Виконали лікарі-інтерни психіатри 1-го року
Професійне вигорання
у лікарів-психіатрів

2. Синдром вигорання

+ Cиндром
вигорання
(burnout
syndrome)
—
це
фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, що
характеризується
порушенням
продуктивності
в
роботі
та
втомою,
безсонням,
підвищеною
схильністю до соматичних захворювань, а також
вживанням
алкоголю
або
інших
психоактивних
речовин з метою одержати тимчасове полегшення, що
має
тенденцію
до
розвитку
фізіологічної
залежності (у багатьох випадках) та суїцидальної
поведінки.

3. Класифікація синдрому професійного вигорання (МКХ-10 та МКХ-11)

+ МКХ-10
o Використовували код Z73.0 – «Стан
вигорання
(burn-out)»
у
розділі
«Проблеми, пов’язані зі складнощами
управління життям».
+ МКХ-11
o Вперше
офіційно
визначено
як
«occupational
phenomenon»
(явище,
пов’язане з роботою):
o Код QD85 – Burn-out (чітко вказано,
що це не психічний розлад, а синдром,
який
специфічно
стосується
професійного контексту).
• Основні симптоми:
Виснаження
Психічна дистанція від роботи або негативізм
Знижена професійна ефективність.

4. Статистичні дані

5. Симптоми вигорання і депресії

+ У чистому вимірі, 40% опитаних
психіатрів вказали, що відчувають
вигорання, а 16% страждають від
депресії.
+ У довгостроковій перспективі рівень
вигорання серед лікарів загалом
знижувався.
Це
певною
мірою
узгоджується з даними опитування
Американської
медичної
асоціації
(АМА).

6. Психічний стан лікарів-психіатрів

За даними проведених досліджень у 2025 р.
стосовно різних аспектів життя лікарівпсихіатрів за останні 3 роки можна зробити
висновок, що:
+
Загальний рівень щастя у 69% опитаних не
змінився або погіршився;
+
Співвідношення роботи і особистого життя
не змінилося або погіршилося у 72%;
+
Відносини з сім'єю
погіршилися у 73%;
змінилися
або
+
Відносини з друзями не змінилися
погіршилися у 80% опитаних.
або
не

7. Особливості поколінь

+ Стосовно
вікової
розбіжності дослідження виявили,
що різниця між психічним станом
поколінням
міленіалів
та
молодшими
поколіннями
не
становить суттєвої різниці.

8. Гендерна розбіжність

+
За гендерною статистикою,
ж, присутня певна різниця.
+
Так психіатри чоловіки частіше
відчувають
покращення
загального рівня щастя (35%),
на противагу психіатрам жінкам
(28%).
все

9. Фактори щастя

10. Власне здоров'я чи робота?

+ Три
чверті
психіатрів,
які
взяли
участь
у
опитуванні
Medscape, розсудливо заявили,
що
ставляться
до
власного
здоров'я та благополуччя як до
«головного
пріоритету»
або
«важливого».
+ На жаль, 25% колег зазначили,
що
не
приділяють
достатньо
уваги
власному
здоров'ю
та
благополуччю.

11. Психіатрія та самотність

+ Незважаючи на поширений стереотип про нестабільні
шлюби лікарів та високий рівень розлучень у цій
професії, опитування постійно показують, що лікарі,
як правило, одружені або живуть з партнером
частіше.
+ 84% одружених психіатрів описали свій шлюб як «дуже
хороший» або «хороший». 18% цих одружених
психіатрів одружилися з іншим лікарем, а ще 23%
одружилися в галузі охорони здоров'я.
• За словами одного з респондентів: «Я вважаю себе досить
щасливим у шлюбі, що для мене надзвичайно важливо».

12. Дієтологія

+ 83% психіатрів оцінили свій раціон як «дещо здоровий»
або «дуже здоровий».
Дієтологія
+ Однак 22% психіатрів віком 44 роки і старше сказали,
що вони харчуються «дуже здорово», порівняно з 17%
їхніх
молодших
колег.
23%
міленіалів
та
15%
попередніх поколінь визнали, що їхній раціон був
нездоровим.

13. Психіатрія та релігія

+ Що вважають психіатри з точки
зору особистої духовності та/або
організованої
релігії
для
більшого сенсу у своєму житті?
+ Згідно з результатами опитування
Medscape, психіатри рідше йдуть
цим шляхом.
• 53% психіатрів віком 28-43 років повідомили про
релігійні або духовні переконання порівняно з 72%
попередніх поколінь.
+ Striving for Balance in Your Specialty: Medscape Psychiatrist Mental Health & Well-Being Report
2025:
o
https://www.medscape.com/slideshow/2025-mentalhealth-psychiatrist-6018056

14. Як захистити себе?

15. Протективні фактори

+ Індивідуальні:
o Саморегуляція, стресостійкість.
o Уміння встановлювати межі між роботою і особистим життям.
o Позитивне мислення, адекватна самооцінка.
+ Професійні:
o Професійна компетентність (відчуття впевненості у своїх знаннях і
навичках).
Протективні
фактори
o Підтримка колег, менторство.
o Регулярне навчання, можливості підвищення кваліфікації.
+ Організаційні:
o Адекватне навантаження, оптимальні графіки роботи.
o Справедлива оплата праці, система заохочень.
o Наявність психологічної підтримки (корпоративний психолог,
тренінги).
o Безпечні умови праці.

16. Феномен резилієнсу

+ Резилієнс — процес
після стресу.
відновлення
+ Стресостійкість — вужче поняття,
яке
відображає
здатність
протистояти стресовим впливам.
+ Резильєнтність — здатність людини
підтримувати
належне
функціонування та структуру після
впливу певних викликів.

17.

18. Чи можна розвинути резилієнтність?

+ Внутрішні фактори
o Самооцінка та самопіднесення: Доброзичливе ставлення до
себе та своїх здібностей, наявність адекватної
самооцінки.
o Планування та досягнення цілей: Здатність робити
реалістичні плани та втілювати їх, наявність мети в
житті.
o Когнітивна гнучкість: Здатність адаптуватися до змін,
гнучкість у мисленні.
o Емоційна регуляція: Вміння керувати власними емоціями,
практикувати усвідомленість (майндфулнес).
o Копінг-стратегії: Ефективні способи подолання труднощів,
активне вирішення проблем замість їх накопичення.
o Надія та оптимізм: Плекання надії та позитивного погляду
на майбутнє, навіть у складних ситуаціях.
o Фізичне здоров'я: Турбота про фізичний стан, увага до
свого тіла.
o Асертивність: Вміння чітко та ввічливо висловлювати свої
думки та почуття, не порушуючи гідності інших.
+ Зовнішні фактори
o Соціальна підтримка: Наявність системи підтримки —
змістовних та глибоких стосунків з близькими людьми.
o Благополучне соціальне оточення: Підтримка від родини,

19. Усвідомленість

+ Усвідомленість (mindfulness) – це
психічний стан, що полягає у спрямованій
увазі на теперішній момент із прийняттям
його без осуду.
Усвідомленість
+ Виконує функцію інструменту управління
стресом, оскільки:
+ знижує рівень тривожності та напруги;
+ допомагає регулювати емоційні реакції;
+ підвищує здатність приймати зважені
рішення навіть у складних умовах;
+ розвиває навички «психологічної паузи»
перед дією.

20. Практики усвідомленості

Мікро-медитації: кілька хвилин зосередженого дихання протягом робочого дня.
Усвідомлене харчування: звернення уваги на смак, запах, текстуру їжі.
Усвідомлені паузи: короткі зупинки перед важливими діями чи розмовами.
Сканування тіла: регулярне спостереження за фізичними відчуттями для зменшення напруги.
Усвідомлені прогулянки: концентрація на відчуттях під час руху, сприйняття природи та
навколишнього середовища.
Прогресивна м'язова релаксація: послідовне напруженні та розслаблення м'язів для відпочинку тіла
та розуму.

21. Мікро-медитація

Під час ходьби:
• Зосередьтеся на відчуттях кожного кроку або на
диханні кожні 100 кроків.
Мікро-медитація
Під час їжі:
• Спробуйте медитативне жування та висловіть
вдячність за їжу.
Під час очікування:
• Використовуйте цей час для швидкого
сканування тіла або усвідомленого дихання.
Під час розмови:
• Практикуйте повну присутність та слухання
серцем.
Під час роботи:
• Регулярно робіть короткі паузи усвідомленості,
наприклад, кожні 30 хвилин.

22. Усвідомлене харчування

Повільне споживання:
Усвідомлене
харчування
• Повільно пережовуйте їжу, даючи собі час відчути
кожний шматочок.
Створення спокійної обстановки:
• Їжте в комфортному середовищі, без сторонніх
відволікань.
Слухайте своє тіло:
• Їжте, коли відчуваєте справжній голод, і
зупиняйтеся, коли відчуваєте насичення.
Досліджуйте свої емоції:
• Звертайте увагу на те, чи провокує їжу емоційна
потреба, а не фізичний голод.
Насолоджуйтесь їжею:
• Звертайте увагу на те, як їжа виглядає, пахне та яку
текстуру має.

23. Сканування тіла

Поза: Ляжте на спину на
ліжко, ноги витягнуті, руки
вільно лежать уздовж тіла
долонями вгору або вниз.
Заплющте очі.
Початок "Сканування":
Спрямуйте свою увагу, немов
прожектор, на кінчики
пальців лівої ноги.
Початкове фокусування:
Зробіть кілька глибоких,
повільних вдихів і видихів.
Відчуйте вагу свого тіла, його
контакт з поверхнею.
Якір — Дихання: Переведіть
увагу на дихання.
Поступовий Рух: Повільно
переміщуйте увагу, як
промінь сканера, послідовно
вгору.
Завершення: Після того, як ви
просканували все тіло,
залиште свою увагу на тілі в
цілому протягом хвилини,
відчуваючи його як єдине
ціле. Потім повільно
розплющте очі та поверніться
до своїх справ.

24. Усвідомлена прогулянка

Підготовка (Кілька секунд стоячи)
• Усвідомлену прогулянку можна практикувати будь-де: у парку, коридорі чи навіть під час щоденного походу на
роботу.
Фокус на Русі (Покрокове усвідомлення)
• Почніть йти у повільному або природному темпі, який дозволяє вам залишатися уважним. Сконцентруйте всю увагу
на відчуттях у ногах:
Розширення Уваги (Органи чуття)
• Після того, як ви зосередилися на відчуттях ходьби, розширте свою увагу на навколишнє середовище,
використовуючи свої органи чуття, але без аналізу та оцінки:
Робота з Блуканням Розуму
• Щойно ви помічаєте, що ваш розум почав планувати, турбуватися чи аналізувати, м'яко поверніть увагу назад до
вашого основного якоря — відчуттів кроків.
Завершення
• Наприкінці прогулянки зупиніться, зробіть кілька глибоких вдихів і усвідомте свій теперішній стан.

25. Прогресивна м'язова релаксація 

Знайдіть зручне місце
• Сядьте або ляжте у тихому, спокійному місці.
Прогресивна
м'язова релаксація
Дихайте глибоко
• Зробіть кілька спокійних вдихів та видихів.
Напружте та розслабте м'язи
• Почніть з ніг: Напружте пальці ніг і ступні на 5–7 секунд, а
потім різко розслабте їх, відчуваючи, як напруга виходить
з тіла.
• Поступово піднімайтеся вгору: Повторюйте цей процес для
кожної групи м'язів: гомілок, стегон, живота, грудей, рук,
плечей, шиї та обличчя.
Усвідомлюйте відчуття
• Зверніть увагу на контраст між відчуттям напруги та
розслаблення.
Досягніть глибокого розслаблення
• Після опрацювання всіх м'язових груп виділіть час, щоб
насолодитися станом повного розслаблення.

26. Простий чай чи мікро-медитація?

1.
Зосередити на напої
його не бачили.
всю
свою
увагу,
наче
ніколи
2.
Отримати насолоду від його аромату.
3.
Повільно зробити перший ковток.
4.
Затримати його на язиці, відчути як він торкається
зубів.
5.
Пити настільки повільно, наскільки це
звертаючи увагу на смак та температуру.
6.
Звернути увагу на рухи горла під час ковтання.
7.
Звернути увагу на те як смак напою повільно зникає.
8.
Кожен наступний ковток потрібно робити
повільно, звертючи увагу на кожну деталь.
можливо,
так
само

27. Техніка релаксації за Джейкобсоном

Техніка релаксації за Джейкобсоном

28. Висновок

+ Професійне вигорання серед психіатрів є
поширеним, багатофакторним і критично
важливим викликом.
+ Його наслідки виходять за рамки особистого
дискомфорту, безпосередньо впливаючи на
якість діагностики, ефективність лікування
та безпеку пацієнтів.
+ Вирішення цієї проблеми є стратегічною
необхідністю.

29. Дякуємо за увагу!

Здоровий психіатр — це запорука здорового суспільства!