25.41M

Category:

warfare

Визнач_відстаней

1.

Тема 5.
ОСНОВИ ТОПОГРАФІЇ
Заняття 1.
ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ
БЕЗ КАРТИ

1. Міра виміру кутів «тисячна». Формула «тисячної» та її
похідні. Призначення, характеристика та загальна будова
біноклів.
Дієвість вогню залежить від уміння зразково
володіти зброєю і застосовувати її під час бою. У
бойовій обстановці, вибираючи приціл і точку
прицілювання, необхідно визначити відстань до
цілі. Знаючи відстань до цілі, можна встановити
необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше
вражати ціль противника на полі бою, витрачаючи
якомога меншу кількість боєприпасів.
На місцевості відстані до цілі, залежно від
обставин і характеру бойового завдання, вимірюють:
окомірно;
кроками;
за спідометром транспортного засобу;
за кутовими розмірами предметів;
за лінійними розмірами предметів;
за допомогою прицільного пристрою зброї;
за часом та швидкістю руху;
за співвідношенням швидкості світла і звуку;
на слух;
побудовою геометричних фігур на місцевості.

4.

Міра виміру кутів «тисячна». Формула «тисячної» та її похідні
У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються
не градусами, а поділками кутоміра – тисячними.
Для визначення поділки кутоміра коло
довільного радіуса ділять на 6000 рівних частин.
З’єднавши кінці дуг з центром кола за допомогою
радіусів, одержимо 6000 рівних центральних
кутів. З геометрії відомо, що довжина кола
дорівнює 2 R або 6,28R (R - радіус кола).
Оскільки ми коло поділили на 6000 рівних частин,
тоді дугу АС можна виразити так: АС або 0-01 –
(одна тисячна) = 6,28 / 6000 х R.
Поділкою кутоміра (В), або тисячною є
центральний кут, дуга якого дорівнює 1 / 6000
кола, або 1 / 1000 радіуса (дальності)
Спростимо цю формулу, поділивши
на 6,28. Дістанемо 1 / 1000 х R для
зручності
розрахунків,
оскільки
дальність стрільби у стрілецької
зброї невелика, заокруглюємо до
1 / 1000 х R, де R приймається як
відстань до предмета, за яким
спостерігають.

5.

Міра виміру кутів «тисячна». Формула «тисячної» та її похідні
Поділка кутоміра (тисячна) дозволяє легко переходити від кутових величин до
лінійних розмірів і навпаки, бо довжина дуги відповідає поділці кутоміра на всіх
відстанях і складає:
1 / 6000 х R
Отож куту в 0-01 (одна тисячна) на дальності 1000 м відповідає дуга – 1 м
(1000 : 1000), на дальності 500 м – 0,5 м (500 : 1000), на дальності 2000 м – 2 м
(2000 : 1000).
Куту, на декілька тисячних поділок кутоміра, відповідає дуга, що дорівнює
одній тисячній дальності, помноженій на кут У – в тисячних
АС = 1,5 м
У = 0-03
Відповідність дуг, що дорівнють одній тисячній дальності, помноженій на кут У – в тисячних

6.

Міра виміру кутів «тисячна». Формула «тисячної» та її похідні
При читанні величин кутів у поділках кутоміра, сотні
поділок промовляють окремо від десятків та одиниць. Також і
записують, відокремлюючи сотні від десятків з одиницями.
Одна тисячна записується так: 0-01 (нуль-нуль один).
Кут в поділці кутоміра
Як записується
Як промовляється
2
0-02
нуль-нуль два
32
0-32
нуль тридцять два
185
1-85
один вісімдесят п’ять
500
5-00
п’ять нуль
1220
12-20
дванадцять двадцять
3000
30-00
тридцять нуль

7.

Міра виміру кутів «тисячна». Формула «тисячної» та її похідні
В залежності від кута, дуга якого дорівнює 1/6000 кола, й радіуса
(відстані), одній тисячній кута в декілька тисячних відповідає довжина
дуги В, що дорівнює одній тисячній дальності (1/1000), помноженій на
кут, що містить У тисячних, можна визначити лінійну величину будьякого центрального кута, якщо відома його кутова величина і відстань
В = Д × У / 1000, звідси Д = В × 1000 / У, та У = В × 1000 / Д.
Отримані формули звуться формулами «тисячної». У цих
формулах:
Д – (R – радіус кола) – відстань до предмета в метрах;
У – кут, під яким видно предмет у тисячних, чи кутова величина між
точками в поділках кутоміра.
Наприклад: 0-17, у формулу підставляється - 17;
1-25 – у формулі записується - 125;
В – висота (ширина, довжина) предмета, тобто довжина хорди
(дуги) АС.
Для запам’ятовування формул можна користуватися таким
способом, записаним у два рядки:
(Д × У) / (В × 1000), (образно Дуй в 1000).

8.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)

9.

Призначення, характеристика та загальна будова біноклів
Біноклі належать до приладів спостереження і вимірювання кутів і
відстаней. Вони призначені для спостереження за полем бою, вивчення
місцевості та цілей, вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів,
спостереження за розривами своїх снарядів, а бінокль БИ-8, крім того,
для виявлення інфрачервоних прожекторів противника.

10.

Призначення, характеристика та загальна будова біноклів
Основними фізичними характеристиками бінокля разом з його
збільшенням (кратністю), являються світлосила, поле зору,
діаметр вихідної зіниці і віддалення вихідної зіниці.
Окуляр
Порропризми
Об'єктив

11.

Призначення, характеристика та загальна будова біноклів
Бінокль складається із двох
зорових труб, з’єднаних між собою
шарніром. Оптичні осі зорових
труб паралельні. Кожна зорова
труба складається із окулярної
частини, корпусу та об’єктивної
частини.
Основні елементи конструкції
бінокля:
1 – лінзи окуляру;
2 – окулярний конус;
3 – призми;
4 – антивідбиваючий конус;
5 – лінзи об’єктиву;
6 – напрямок потрапляння світла;
7 – кришечка верхнього шарніру; 8 – центральне колесо фокусування;
9 – кришечка нижнього шарніру (і гніздо штативу); 10 – гумова очна чашечка;
11 – діоптрійне кільце; 12 – індикатор діоптрійного кільця; 13 – міст; 14 – верхня
корпусна кришка; 15 – кріплення нашийного поясу; 16 – нижня корпусна кришка;
17 – об’єктивна бочечка; 18 – тубус об’єктиву; 19 – затискне кільце.

12.

Призначення, характеристика та загальна будова біноклів
Оптична
система
зорової
труби
містить
об’єктив,
дві
призми, що повертаються, для
отримання прямого зображення і
зменшення довжини трубки та
окуляра
для
збільшення
відображення
отриманого
у
фокальній площині об’єктива.
Труби шарнірно закріплені на
загальній
осі,
що
дозволяє
змінювати відстань між окулярами
відповідно
до
відстані
між
зіницями очей спостерігача.
На головці шарнірної осі, що повернена до окулярів, нанесена
шкала відстаней між центрами вихідних зіниць у міліметрах (від 54
до74 мм).
На окулярних трубках є діоптрійні кільця для встановлення окулярів
відповідно до очей спостерігача шляхом переміщення рухомих лінз
окуляра.

13.

Призначення, характеристика та загальна будова біноклів
Сітка бінокля Б-15
Сітка бінокля Б-12
Сітка бінокля Б-6 і Б-8
Ціна малої поділки сітки 0-05, великої 0-10, а сітки взагалі 1-00 по горизонталі
і 0-20 по висоті.
На діоптрійних шкалах нанесені поділки зі значками «+» (плюс) і «–»
(мінус); установка шкали на нульову позначку відповідає нормальному
зору, на поділку зі знаком «+» – далекозоровому, а на поділку зі знаком «–»
– близькозорому.
Біноклі Б-8 останніх випусків, Б-12 і Б-15 мають «просвітлену» оптику.
У правій зоровій трубі бінокля розташована кутовимірювальна сітка, за
допомогою якої можна вимірювати кутові відстані між точками місцевості.

14.

Призначення, характеристика та загальна будова біноклів
Оптичні дані біноклів
Найменування
характеристик
Біноклі
Б15×50 Б12×42
Б6×30
Б7×35
Б8×30
БИ8×30
Збільшення
15×
12×
6×
7×
8×
8×
Поле зору
0-67
(40)
1-00
(60)
1-42
(8030')
1-42
(8030')
1-42
(8030')
1-42/1-17
(8030'/70)
Діаметр вхідної зіниці, мм
50
42
30
35
30
30
Діаметр вихідної зіниці, мм
3,3
3,3
5
5
3,8
3,8
Світлосила
10
14,4
25
25
14,4
14,4
Роздільна здатність
4″
5″
5″
6″
5″
7″/ 15 ″
Вага бінокля без футляра, г
900
980
690
600
610
630
Примітка. Для БИ8×30 через дріб показані значення характеристик для вимкненого
екрана (чисельник) і для ввімкненого екрана (знаменник).
Конструкція бінокля БИ-8 в основному аналогічна конструкції
бінокля Б-8; винятком є форма верхньої кришки правої зорової труби
(монокуляра), а також лівий монокуляр, який має прилад, що
забезпечує спостереження інфрачервоних прожекторів.

15.

2. Правила користування біноклем для спостережень та
визначення відстаней до цілей (орієнтирів).
За допомогою бінокля можна вирішувати наступні завдання:
- вимірювати кути в горизонтальній і вертикальній площинах;
- визначати дальності до місцевих предметів (цілей), якщо відомі їх
розміри (висота, ширина);
- коректувати стрільбу.

16.

Правила користування біноклем для спостережень
Кут у межах сітки приладу
Кут між орієнтирами перевищує межі сітки приладу
Горизонтальні й вертикальні кути вимірюють за допомогою кутомірної сітки.
При малих кутових відстанях між предметами (менше 0-50) центр кутомірної
сітки необхідно сумістити з одним із предметів і відрахувати число поділок кутоміра
до іншого предмету.
При куті між предметами більше 0-50, але менше 100 з одним із предметів
суміщають крайній штрих кутомірної сітки і зчитують кут до другого предмета. Якщо
вимірюваний кут більше 1-00, то вимір проводять частинами, величину кута
визначають як суму часткових значень кутів.
Кути у вертикальній площині вимірюють подібно.
При спостереженні наземних розривів та вимірюванні відхилень розривів
відносно цілі перехрещення сітки наводять на розрив і вимірюють відхилення
безпосередньо по сітці або ж за частинами.
При спостереженні повітряних розривів горизонтальну шкалу тримати на рівні
цілі, а вертикальну суміщають з розривом, за вертикальною шкалою визначають
висоту, а за горизонтальною – величину бокового відхилення розриву від цілі.

17.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Визначення дальності до цілі
окомірно
порівнянням Д до цілі з Д до
орієнтиру (місц. предмету).
за відрізками місцевості.
за ступенем видимості та по
уявній величині цілі.
комбіновано, шляхом поєд нання декількох способів
за звуком та
спалахом пострілу
за кутовими
розмірами цілі
далекомірною шкалою
оптичних приладів (прицілів).
здійсненням розрахунку за
допомогою формули тисячної
далекоміром
по карті
квантовим
(лазерним)
оптичним
Шляхом порівняння розмірів
цілі, що бачимо з криючою
величиною мушки або прорізі
прицілу
Окомірний спосіб - основний, найпростіший і швидкий, найбільш
доступний у будь-яких умовах бойової обстановки спосіб при виконанні
вогневого завдання зі стрілецької зброї.

18.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
При застосуванні окомірного способу порівняння дальності до
цілі з відстанню до орієнтира (місцевого предмета), відстань до якого
наперед відома, необхідно визначити в метрах, відстань цілі від
орієнтира та одержану величину додати до відомої відстані до
орієнтира, якщо ціль знаходиться далі за нього, чи відняти, якщо ціль
ближче.

19.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
За відрізками місцевості – найпоширеніший прийом, який полягає в
здатності людини уявляти на місцевості певні відстані, наприклад: 50,
100, 150, 200, 300 м.
При визначенні відстані за відрізками місцевості необхідно звичну
відстань (відрізок місцевості 100, 200 або 300 м), яка міцно закріпилася
у зоровій пам’яті, уявно відкласти від себе до цілі. При цьому слід
враховувати, що величина уявного відрізка поступово скорочується зі
збільшенням відстані.

20.

21.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Під час визначення дальності за ступенем видимості та
величиною предметів, яка уявляється, необхідно порівняти видиму
величину цілі із видимими розмірами цієї цілі на визначених
дальностях, які закріпилися в пам’яті.
Об'єкти й ознаки
Відстань, м
Окремий невеликий будинок, хата
5000
Труби на даху
3000
Літак на землі; танк на місці
1200
Стовбури дерев, кілометрові стовпи і стовпи ліній зв'язку
1000
Рух ніг або рук людини, що біжить чи йде
700
Міномет, протитанкова гармата, кілки дротяних загороджень,
переплетення рам у вікнах
500
Ручний кулемет, автомат, колір і частини одягу на людині, овал
обличчя
250…300
Черепиця на дахах, листя дерев, дріт на кілках
200
Ґудзики і пряжки, дрібниці озброєння солдата
150…170
Риси обличчя людини, кисті рук, деталі стрілецької зброї
100

22.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Визначення відстаней за звуком і спалахом пострілу дозволяє
швидко визначати відстань стріляючих гармат, мінометів, кулеметів й
інших цілей, що виявляють себе в момент пострілу або вибуху
спалахом і утворенням димових кілець.
Для наближеного визначення відстаней можна вважати, що V поширення
звуку в повітрі приблизно = 330 м/с, тобто приблизно 1 км за 3 с.
Світло ж поширюється майже миттєво. Таким чином, відрахувавши
час від моменту спалаху до моменту слухового сприйняття звуку
пострілу чи вибуху, відстань Д у кілометрах до цілі одержимо за формулою:
Д = t / 3.
Наприклад: звук був почутий через 6 с після спалаху, то
Д = 6 / 3 =2 (км).

23.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Звукові демаскуючі ознаки
Середня
дальність
чутності, км
Неголосна розмова, кашель, заряджання зброї, різання дроту
0,1
Неголосні команди, брязкання зброї, спорядження (казанків,
лопат і ін.)
0,2
Забивання в землю колів вручну - рівномірно повторювані удари
0,4
Вируб лісу - стукіт сокири, вереск пилки
0,4
Забивання в землю колів механічним способом
0,5
Падіння зрубаних дерев - різкий шум, тріск гілок, глухий удар об
землю
0,8
Голосний крик, обладнання окопів вручну - удари лопат об камені
і металеві предмети
1
Гудки автомобілів; одиночні постріли з автомата і кулемета
2…3
Стрільби чергами
3…4
Гарматна стрільба
10…15
Шум двигуна літака в ясну морозну ніч
до 40

24.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Визначення відстані до цілі (орієнтиру) за кутовими
розмірами можливе, якщо відома лінійна величина
(висота, ширина або довжина) цілі (орієнтиру), до якої
визначається відстань Д. Спосіб зводиться до виміру кута
в тисячних, під яким видима ціль (орієнтир) за допомогою
далекомірної шкали оптичного приладу (прицілу).
Приціл ПГО-7В
Приціл ПСО-1

25.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів) за допомогою
далекомірної шкали оптичних прицілів

26.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів) по кутовим
розмірам предметів за допомогою бінокля
використовуючи формулу “тисячної”
В
Д 1000
У
Д – відстань до цілі (орієнтиру) в метрах;
В – висота (ширина) цілі (орієнтиру) в метрах;
У – кут в тисячних (поділках кутоміру).
(наприклад 0-20, у формулу підставляється 20;
1-20 – в формулу записується 120).

27.

Сітка бінокля

28.

Сітка бінокля

29.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
за допомогою формули “тисячної”:
Д = В / У × 1000
Д – дальність
В – розмір цілі в метрах
У – кут в тисячних
В = 1,7 (середній ріст
людини, в метрах)
У = 0-10 (кут в тисячних
під яким бачимо ціль)
Д = 1,7 / 10 х 1000 = 170 м
Для точнішого визначення відстаней цим способом корисно
запам'ятати лінійні розміри типових предметів, приведених в
таблиці наступного слайду.

30.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Середні розміри предметів
№
з/п
Предмети
Висота Ширина Довжина
1
Телеграфний стовп
2
Відстань між стовпами ліній зв’язку
3
Залізничні вагони:
- пасажирський чотирьохвісний
- товарний чотирьохвісний
4,3
4
3,2
2,7
20
13
4
Автомобіль вантажний
2
2…3.5
5…6
5
Бронетранспортер
2
2…2.4
5…6
6
Танк середній
2,7
3
7,6
7
Гармата з тягачем
8
Людина середнього зросту
6
50
10
1,7
0,5

31.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
за допомогою формули “тисячної”:
Д = В / У × 1000
Д – дальність
В – розмір цілі в метрах
У – кут в тисячних
В = 0,5 (середня ширина
людини, в метрах)
У = 0-02 (кут в тисячних
під яким бачимо ціль)
Д = 0,5 / 2 х 1000 = 250 м

32.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
за допомогою формули “тисячної”:
Д = В / У × 1000
Д – дальність
В – розмір цілі в метрах
У – кут в тисячних
В = 7,6 (довжина танку
в метрах, без гармати)
У = 0-40 (кут в тисячних
під яким бачимо танк)
Д = 7,6 / 40 х 1000 = 190 м

33.

Визначення відстаней до цілей (орієнтирів)
Приклад: Визначити відстань до
важкого танка противника, що має
висоту 3,2 м, якщо танк своєю
верхньою частиною торкається
далекомірної шкали з штрихом 6.
Приклад: Визначити відстань до
противника, що має висоту 0,5 м,
якщо він торкається далекомірної
шкали з штрихом 4.
Рішення:
1) 3,2 м – 2,7 м = 0,5 м, або 5 одиниць;
2) 5 × 4 × 6 = 120 м ;
3) 600 м + 120 м = 720 м.
Відстань до цілі дорівнює 720 м
Рішення:
1) 1,7 м - 0,5 м = 1,2 м, або 12 одиниць;
2) 12 × 4 × 4 = 192 м;
3) 400 м - 192 м = 208 м.
Відстань до цілі дорівнює 208 м

34.

Визначення відстані до цілі за допомогою бінокля Б-6 (Б-8)
Приклад: відстань між стовпами лінії зв’язку 25
тисячних (0-25, нуль двадцять п’ять), а його лінійна
величина 50 м. Яка відстань до стовпів?
50 м
Д = В × 1000 / У = 50 × 1000 / 25 = 2000 м

35.

Визначення відстані до цілі за допомогою бінокля Б-6 (Б-8)
Приклад: міст через річку, який знаходиться на
відстані 3000 м, по довжині займає 4 малих поділки
сітки бінокля 0-20. Визначити довжину моста (В).
В = Д × У / 1000 = 3000 × 20 / 1000 = 60 м

36.

Визначення дальності до цілі шляхом порівняння розмірів цілі,
що бачимо з криючою величиною мушки або прорізі прицілу
Криюча величина мушки ПКМ на відстані в 100 м буде
рівна 25 см, на інші відстані криюча величина буде більшою
в стільки разів, в скільки відстань до цілі більша за 100 м.
Наприклад: на відстані в 400 м криюча величина
становить 1 м, порівнюючи, яку частину мішені закрила
мушка, можна визначити відстань до цілі.

37.

Визначення дальності до цілі шляхом порівняння розмірів цілі,
що бачимо з криючою величиною мушки або прорізі прицілу
Криюча величина мушки АК-74 на відстані в 100 м буде
приблизно 30 см, на інші відстані криюча величина буде
більшою в стільки разів, в скільки відстань до цілі більша за
100 м.
Наприклад: на відстані в 400 м криюча величина
становить 1,2 м, порівнюючи, яку частину мішені закрила
мушка, можна визначити відстань до цілі.

38.

Визначення дальності до цілі шляхом порівняння розмірів цілі,
що бачимо з криючою величиною мушки або прорізі прицілу
Вид зброї
АК
РПК
ПК
найменування
криючої величини
криюча величина на
100 м
товщина мушки
0,3 м
ширина прорізі
0,6 м
товщина мушки
0,3 м
ширина прорізі
1,0 м
товщина мушки
0,25 м
ширина прорізі
1,0 м
на інші відстані криюча величина буде більшою в стільки
разів, в скільки відстань до цілі більша за 100 м.
Наприклад: АК на 200 м = 0,3 х 2 = 0,6

39.

3. Загальна будова та принцип дії нічного оптичного прицілу
НСПУ (тепловізора).
Приціл НСПУ призначений
для виявлення цілей і ведення
по ним прицільного вогню на
дальностях прямого пострілу
зброї.
Нічний стрілецький приціл, універсальний встановлюється на автоматах
АКМН (АКМСН), АК-74Н (АКС-74Н), кулеметах РПСН (РПКСН), РПК-74Н
(РПКС-74Н), ПКМН (ПКМСН), снайперській гвинтівці СВД, ручному
протитанковому гранатометі РПГ-7 (РПГ-7Д).
При підвищеному освітленні (у
місячну
ніч,
при
наявності
зовнішніх освітлень) дальність
видимості зростає; при зниженні
освітлення
(хмарно,
низька
прозорість атмосфери), дальність
видимості зменшується.

40.

Характеристики нічного оптичного прицілу НСПУ
Вага прицілу у бойовому положенні 2,2 кг, в похідному 3,5 кг.
Дальність бачення і стрільба – дал. прям. пострілу – приблизно 400 м.
Час роботи з однією акумуляторною батареєю близько 6 год. При
низькій температурі повітря час роботи прицілу зменшується.
Збільшення прицілу 3,5 – кратне.
Температурний режим – 50 - +50 °С.
Поле зору 5040'.
Роздільна здатність 1,8'.

41. Загальна будова НСПУ (1ПН-58)

Приціл НСПУ складається:
корпусу;
об’єктива;
механізму вивірки (кутів прицілювання);
перетворювача напруги;
високовольтного блока регулювання;
окуляра;
акумуляторної батареї;
діафрагми;
світлофільтра.

42. Загальна будова НСПУ (1ПН-58)

Об’єктив
Корпус
Механізм вивірки
(кутів прицілювання)
Перетворювач напруги,
високовольтний блок
регулювання
Окуляр
Акумуляторна
батарея

43.

Сітка прицілу НСПУ (1ПН-58)
Сітка прицілу служить для прицілювання і може використовуватися
для визначення відстані до місцевих предметів і цілей.
На сітці нанесені прицільні знаки.
Верхній ряд прицільних знаків є шкалою
бічних
поправок
і
призначений
для
прицілювання при стрільбі із гранатометів
РПГ-7Н (РПГ-7ДН) до 300 м і при стрільбі із
решти зразків зброї на всі відстані згідно
змінним
шкалам
механізму
кутів
прицілювання.

48. Запитання ???

English Русский Rules