11-12. Перегляд повоєнних договорів

1. Перегляд повоєнних договорів у 20-х роках ХХ століття

2. Головні постанови Генуезької (1922), Гаазької (1922), (1929), Лозаннської (1922-1923), Лондонської (1924), Локарнської (1925)

конференцій
Рапалльський договір (1922)
Рурський конфлікт (1923)
Пакт Бріана-Келлога (1928)

3.

Нове міжнародне правове поле, що утворилося
внаслідок укладення низки міжнародних угод від
Версальського договору до рішень Вашингтонської
конференції, не розв'язало заплутаного клубка
міжнародних проблем, що постали після завершення
Першої світової війни.
У нового міжнародного порядку були як палкі
прихильники, так і послідовні критики

4.

Аргументи прихильників
- Новий міжнародний порядок поклав край
Першій світовій війні
- Розрядив повоєнну міжнародну
напруженість
- Заклав основи міжнародної стабільності
- Встановив цивілізовані засади нового
міжнародного права: право народів на
самовизначення; відмову від війни як засобу
вирішення міждержавних проблем
- Було створено Лігу Націй - першу всесвітню
організацію
- Гарантовано цілісність Китаю
- Ряд країн здобули незалежність (Польща,
Чехо-Словаччина, Угорщина та ін.)
- Розпалися багатовічні колоніальні імперії

5.

Аргументи критиків
- За помилки і злочини своїх попередників тепер
відповідають демократичні уряди і народи
Німеччини, Австрії, Угорщини, Болгарії
- Статті Версальського договору породили в
Німеччині реваншизм
- Репарації є несправедливими і нереальними
- Визначення кордонів у Європі, як і довоєнне,
було несправедливим
- Новий міжнародний порядок ігнорував Росію
- Традиційна система економічних зв'язків
виявилася зруйнованою, країни боролись за
ринки збуту товарів і ринки сировини
- Нестабільність у Європі зовсім не була
усунута

6.

Узгодити позиції і прийняти
виважені рішення в інтересах усіх
країн були покликані міжнародні
конференції, що відбулися у
першій половині 20-х рр.

7.

Генуезька
конференція
Квітень-травень 1922р.
29 країн-учасниць
(з британськими
домініонами - 34)
Мета: пошук шляхів для
економічного відновлення
Центральної і Східної Європи
Головним стало питання,
пов'язане з Росією

8. ВИМОГИ

- Сплатити борги
попередніх російських
урядів (майже 18,5 млрд
золотих рублів);
- Повернути або
- Відшкодувати збитки, завдані
відшкодувати вартість
інтервенцією Антанти в роки
націоналізованих
громадянської війни в Росії
іноземних підприємств у
Росії;
(39 млрд золотих рублів);
- Ліквідувати монополію на - Надання Росії економічної
зовнішню торгівлю.
допомоги і вигідних кредитів
- Підписання з Росією вигідних
торговельних угод.

9.

Конференція не змогла прийняти вагомого
документа, було вирішено продовжити її
роботу в Гаазі.
Під час конференції Росія та Німеччина
підписали сепаратний договір у Рапалло.
Члени та співробітники делегації РСФРР на Генуезькій конференції

10.

У драматичні за напруженістю дні роботи Генуезької
конференції, у містечку Рапалло, що поблизу Генуї, дві
країни - Німеччина і Росія на таємній нічній нараді
(звідси назва - «піжамна нарада») уклали сепаратний
договір. Документ підписали російський народний
комісар закордонних справ Георгій Чичерін і міністр
закордонних справ Німеччини Вальтер Ратенау.
У 1925 р. цей договір
було доповнено
Торговельною угодою
між двома країнами,
а в 1926 р. - пактом про
ненапад
Представники радянської та німецької
сторін в Рапалло, квітень 1922

11.

Рапалльський договір
16 квітня 1922р.
- Між Німеччиною й Росією відновлювалися
дипломатичні відносини.
- Країни зобов'язувалися врегульовувати усі спірні
питання шляхом взаємної відмови від претензій.
- Німеччина визнавала націоналізацію німецької
власності в Росії і не вимагала її повернення чи
відшкодування.
- Країни встановлювали режим найбільшого сприяння у
торговельно-економічних відносинах між собою.
- Країни взаємно відмовлялися від
відшкодування будь-яких збитків,
заподіяних одна одній у попередній
період.
- Припиняли виплати за утримання
військовополонених.

12.

Гаазька конференція
Червень-липень 1922 р.
Працювала у двох комісіях:
російській і неросійській.
Питання, що обговорювалися:
- про іноземну приватну
власність;
- про зовнішні борги;
- про надання кредитів.
Через те, що учасники
конференції не дійшли
спільної думки з російською
делегацією, конференція
зайшла в глухий кут і не
спромоглася прийняти
заключний документ.

13.

Лозаннська конференція
Листопад 1922-липень 1923р.
Країни-учасниці: Англія, Франція, Італія, Росія, Греція,
Румунія, Королівство сербів, хорватів і словенців (КСХС),
Японія, США
Мета: підготувати мирний договір з Туреччиною та
встановити режим чорноморських проток Босфор і
Дарданелли.

14.

Положення Лозаннського договору
24 липня 1923р.
- Між Туреччиною і державами Антанти
встановлювався мир.
- Узаконювалися нові кордони Туреччини.
- Встановлювався режим вільного проходу
військових і торгових суден через протоки
Босфор і Дарданелли.
- Жодна країна не мала права тримати
війська й зброю в протоках.
- Скасовувався міжнародний
фінансовий контроль над
Туреччиною
- Туреччина зобов'язувалася
виплатити частину боргу
Османської імперії.

15. Рурський конфлікт

1922 р. - союзники відмовились від репарацій у грошовій
формі, замінивши їх натуральними виплатами (сталь,
деревина, вугілля).
1923 р. - комісія з репарацій заявила, що Веймарська
Республіка умисно затримує поставки.
1923 р. - французькі та бельгійські війська
кількістю первинно 60 тисяч чоловік (згодом до
100 тисяч) окупували всю територію Рурського
регіону.
Уряд на чолі з безпартійним рейхсканцлером
Вільгельмом Куно закликав населення до
«пасивного спротиву». Виплату репарацій було
припинено, промисловість, управлінський апарат
і транспорт охопив загальний страйк. Франція
призначила Німеччині 150 тисяч штрафів.

16.

Локарнські договори підвели
остаточну ризку під Першою
світовою війною
Як тільки через 11 років, уже в
нацистській Німеччині, А. Гітлер
відмовився дотримуватися
Локарнського договору, негайно
почала назрівати нова світова війна.

17.

Локарнська конференція
5-16 жовтня 1925р.
Країни-учасниці: Англія, Франція, Бельгія, Чехо-Словаччина,
Польща, Німеччина, Італія
Рейнський гарантійний пакт між Англією, Францією,
Бельгією, Німеччиною, Італією:
- Німеччина, з одного боку, і Франція з Бельгією, з іншого,
взаємно визнавали існуючі кордони.
- Ці кордони також гарантувалися Англією, Францією й
Італією.
- Сторони зобов'язались не нападати одна на одну.
- Спірні питання мали вирішуватися через міжнародний
арбітраж.
- У разі порушення попередньої угоди однією з країн, інші
повинні були надати допомогу жертві агресії.
- Рейнська зона залишається вільною від військ і
озброєнь.
- Рейнський гарантійний пакт — набув сили після вступу
Німеччини до Ліги Націй 14 вересня 1926.

18.

Франко-польський,
франко-чехословацький договори
- Було заявлено, що угоди Франції з Польщею та
Чехо-Словаччиною не спрямовані проти східних
кордонів Німеччини.
- Франція, з одного боку, та Польща й ЧехоСловаччина, з іншого, зобов'язувались надати
взаємну допомогу у разі нападу на одну з країн
Німеччини.

19. Плани Дауеса та Юнга

20.

Гострим було питання про
репарації.
Встановлений 1921 р. обсяг (123
млрд марок) був не під силу
Німеччині. Франція ж вимагала
повної сплати і, щоби змусити
Німеччину до цього, окупувала
разом із Бельгією Рурську
область, де була зосереджена
важка промисловість Німеччини
(1923 р.).
Німеччина під тиском
репарацій

21.

Виникла міжнародна криза. Для вирішення
складної ситуації в Лондоні у 1924 р. було
скликано міжнародну конференцію, на якій
було прийнято план економічного оздоровлення
Німеччини розроблений комісією експертів під
керівництвом американського банкіра Чарлза
Дауеса і британського міністра закордонних
справ Невілла Чемберлена.

22. Лондонська конференція

1924р.
План:
Виведення франко-бельгійських військ із Рура.
Німеччина зобов`язувалася у найближчі 4 роки
сплачувати 1-1,75 млрд. марок на рік, а в наступні
роки – по 2 млрд. (За 6 років дії цього плану
Німеччина сплатила 7,5 млрд. марок).
Як гарантія реалізації плану встановлювався
союзницький контроль над залізницями і
Державним банком Німеччини.
У джерела покриття репарацій мають бути
включені прибутки держави за рахунок акцизних,
митних та транспортних податків.
США надають Німеччині значні позики (близько
800 млн. марок).

23.

Реалізація плану Дауеса сприяла
відновленню німецької економіки, але
ставила її в залежність від
американської. Виплата репарацій
передбачалася аж до 1988 р. План
офіційно був скасований в 1932р.

24.

Кому ж був вигідний план Дауеса?
РЕПАРАЦІЇ
США
200 МЛН USD
НІМЕЧЧИНА
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
РЕСУРСИ
ФРАНЦІЯ
План Дауеса сприяв економічному
розвитку європейських країн,
створив фінансову базу для
зростання реваншизму в Німеччині,
сприяв її проникненню на Схід.
БОРГИ
США зміцнювало
свої позиції в Європі.
Франція зазнає краху у встановленні
своєї гегемонії в Європі.

25.

Гаазька конференція
1929р.
На конференції було прийнято
новий план американського
підприємця і банкіра Оуена
Юнга, за яким обсяги репарацій
зменшувалися до 113,9 млрд
марок, а щорічні платежі
встановлювались у розмірі 2
млрд марок.
Виплати були розтягнені на 37
років. У відповідності з планом
всі види контролю над Німеччиною та її господарством та
фінансами скасовувалися.

26.

Для отримання репарацій та їх розподілу
був створений Банк міжнародних розрахунків.
Цей банк відіграв провідну роль у
фінансуванні провідних галузей німецької
економіки та сприяв подальшому прив`язуванню Німеччини до економічних процесів у
США.

27. Пакт Бріана-Келлога

28.

«Конференція в Локарно. 1925 р.»

29.

В 1928 р. у Парижі представники 15
держав , а згодом 65 країн, у тому числі і
СРСР, підписали договір, названий за
іменами його ініціаторів «пактом БріанаКеллога», узявши на себе зобов'язання
ніколи не вдаватися до війни, окрім як для
«самозахисту». Для підписів була виготовлена спеціальна золота ручка, але й вона
не могла усунути вад договору.
Пакт – (від лат.
pactum –
договір) –
міжнародний договір
політичного змісту

30.

31.

Зокрема, кожна країна могла на свій лад
тлумачити поняття «самозахист» й це дало
привід говорити, що договір лише посилив
оптимізм щодо збереження миру.
Усі поступки з боку Франції робилися нею з
болем і тривогою. З кожною поступкою,
зробленою французами, німці хотіли більше і
більше.
Ні США, ні Росія не були присутні в Локарно.
Американська допомога Європі зводилася до
значних позичок Німеччині, а Росія була
заклопотана своїм першим п'ятирічним
планом.

32. Висновок

Ні рішення Паризької ні
Вашингтонської конференцій, ні спроби
їх перегляду у 20-х роках
ХХ століття не стали ефективним
інструментом забезпечення миру і
спокою на Землі.

33. Домашнє завдання

Опрацювати §7 – усно.
Повторити терміни і §5,6 – усно.