Історія педагогіки. Лекція 2

1.

Підготовлено доц. Білик
В.М. bilykvita@ukr.net

2.

Виховні ідеали українців

3.

Виховання дітей у східних слов’ян

4.

Характерні риси держави
Київської Русі (882 рік)
1. Становлення
феодального
способу
виробництва.
5. Розвиток
ремесла й
торгівлі, зокрема
зовнішньої.
4. Потреба у
грамотному
державотворенні.
2. Розвиток
державності.
3. Зростання та
розвиток міст.

5.

Наприкінці X століття. (988) Київська Русь прийняла
християнство, зберігаючи свою державну незалежність.
Педагогічна свідомість слов'ян радикально змінюється.
Роль головного і єдиного наставника бере на себе церква.
Метою виховання часів Київської Русі (княжої доби)
була підготовка до праці чоловіка-землероба, мисливця,
мужнього воїна-захисника рідного краю і матері – вмілої
господарки,продовжувачки роду. Більшість дітей
простолюду виховувались у сім’ях.
Педагогічні ідеї (про мету освіти, освітній ідеал) можна
знайти у різноманітних джерелах. Взагалі, педагогічна
думка стародавньої Русі була спрямована на проблему
виховання і не висвітлювала людину як особливий об'єкт
освіти. У середньовічній літературі весь світ вважався
школою, де людина вчиться і виховується все своє
життя.
Дохристиянське світосприйняття, істинно самобутнє,
сформоване на ідеалістичній основі язичницької релігії,
стало підґрунтям і самого християнства. Прийняття нової
релігії – християнства – сприяло розвитку відносин між
феодалами та селянами, а також долучало Русь до
становища європейської держави і надалі визначало шлях
її розвитку.
Після хрещення Русі, життя православної людини за
заповідями Господніми стає домінуючим протягом
багатьох століть, педагогіка спрямовується на розвиток
чеснот - релігійне сприйняття миру, любов, милосердя,
любов до праці, благочестя.
Можна з упевненістю стверджувати, що з
запровадженням християнства Київська Русь стала однією
з наймогутніших держав Європи.

6.

Чинники розповсюдження
писемності в Русі
• 1. Піклування про освіту князів і духовенства. У той час,
коли
• освіта в Європі перебувала в руках церкви, в Русі
ініціатива створення шкіл частіше виходила від князів.
• 2. Навчання проводилось рідною мовою.
• 3. Самоосвіта стала важливою складовою навчання.
• 4. Школа стала доступною для простих людей.
• 5.З’явились навчальні заклади для дівчат. Поліпшилось
правове становище жінок, піднявся їх авторитет.
• 6. Демократичний за організацією характер школи.

7.

За змістом освіти
За місцем створення
та функціями
Навчальні книги
Школи підвищеного рівня: Двірцеві школи (при «Повість давніх літ»,
988 р. «книжного вчення» дворі
князів «Джерела
знань»,
князя
Володимира,
«Правда
руська»,
«академія»
Ярослава
«Ізборнік»
1073
р.,
Мудрого (1030);
«Бджола»,
монастирські
школи церковні
математичний
трактат
книжного вчення;
Кирика
Новгородця,
фрагменти «Категорій»
- школи елементарного
Арістотеля;
рівня:
школи
грамоти
при церковні
«Азбука», «Часослов»,
церковних
парафіях,
«Псалтир»
монастирські школи грамоти,
школи майстрів грамоти
світські
-

8.

Школи книжного учіння
Курс «вільних мистецтв»:
граматика, риторика, діалектика,
арифметика, геометрія,
астрономія, музика;
Історія, філософія, право,
богослов’я;
Знання з медицини,
природознавства, географії

9.

10.

Освіта в Україні в 14 – 17ст.
Ступінь освіти
Тип навчального закладу
Елементарна освіта католицькі школи, протестантські школи, монастирські
та парафіяльні православні школи, братські школи,
полкові та січові школи, мандрівних дяків;
Середня освіта
Вища освіта
католицькі колегіуми, протестантські колегіуми,
братські школи підвищеного типу: Львівська з 1586 р.,
Київська з 1615, Луцька з 1620;
Острозький три язичний колегіум (ліцей, академія)
1576-1636,
Києво-Братський колегіум з 1632 р. (КиєвоМогилянська академія з 1701 р.)

11.

єзуїтські навчальні заклади
протестантські школи
були відкриті у Львові, Луцьку,
Києві, Кам’янціПодільському,
Острозі, Ужгороді. Ці заклади
виступали проти
православ’я, вітчизняних
традицій рідної мови, культури,
звичаїв.
через освіту й виховання
пропагували свої ідеї. Ці школи
діяли в Дубецьку, Хмільнику,
Гощі, Берестечку.
У єзуїтських школах вивчали
латинську граматику, грецьку
й польську мови, риторику,
діалектику, богослов’я тощо
В них вивчали граматику,
латинську, польську,
церковнослов’янську мови,
математику, діалектику,
риторику, основи християнської
етики, теологію, філософію.

12.

Братські організації України
діяли в 16-17 ст. сприяли національному, духовному піднесенню
українців, збереженню рідної мови, православ’я.
До їхніх досягнень можна віднести поєднання східнослов’янської
традиції (вивчення грецької, старослов’янської мов, православ’я)
і західноєвропейської (вивчення латинської мови) завдяки чому
молодь прилучалась до наукових і культурних цінностей Західної
Європи.

13.

У братських школах
існувала глибока
система організації
навчального
процесу.
Головними
елементами
системної
організації
педагогічного
процесу братських
шкіл були такі ідеї:
• глибоке національне
виховання, розвиток і освіта
підростаючих поколінь;
• ретельно розроблений зміст
процесу навчання;
• чітке методичне
забезпечення педагогічного
процесу.

14.

Типи
братських шкіл
Навчальні заклади
елементарного типу
з розширеною
навчальною програмою
Навчальні
заклади
підвищеного типу
Зміст освіти полягав у вивченні предметів рідною мовою, античної літератури,
філософії.
Досягнення: розвиток розумових здібностей, наявність певного рівня демократії,
згуртування прогресивних діячів: Зизаній, Ставровецький, Борецький, Смотрицький,
Могила, Прокопович.
Учителів обирали на загальних зборах братства (це були дяки та писарі). Оплачували
роботу з прибутків церкви, а також з коштів батьків, отримував святкові – 5,5 гроша.
Організацію навчального процесу відбито у статуті Львівської братської школи, де
окреслений режим, обов’язки батьків, учителів, опікунів.

15.

у братських школах учні вивчали гуманітарні науки –
рідну просту мову, слов'янську, грецьку, латинську,
польську,
а також предмети «семи вільних мистецтв», поетику
філософію, богослов'я.
Великого значення надавали музичному розвиткові
учнів, а також малюванню, історії, географії.

16.

Підготовчий - інфіма,
Три класи граматики (медія, супрема та
синтаксима) – молодші та середні учні;
класи поетики та риторики для старших
учнів.

17.

-один учитель навчав групу
учнів,
-групи учнів були сталими на
весь період навчання;
-начальний рік поділявся на
чверті, розпочинався 1 вересня;
-навчальний день починався в
один і той же час;
-контроль за відвідуванням
школи учнями.

18.

Заслуговують на увагу взаємини братської школи і
батьків, зафіксовані в статуті. Коли батько приводив
сина до школи, він підписував з учителем угоду, в якій
зазначалося, чого школа має навчити свого нового
учня.
Крім того, у договорі визначалися обов’язки батьків
чи опікунів – всіма засобами сприяти успішності і
дисципліні своєї дитини.
Угоду підписували в присутності двох свідків,
найчастіше це були сусіди. Обов’язком батьків була
перевірка домашнього завдання.

19.

1етап. Артистичний, обов'язковий факультет.
Він мав загальноосвітній характер і передбачав
упродовж 6 – 7 років засвоєння «семи вільних
мистецтв».
2етап. На цьому рівні студенти обирали один з
трьох професійних факультетів: богословський,
медичний, юридичний (навчання на кожному
тривало не менше 5–6 років).

20. Перші вищі навчальні заклади України

Острозька
школа-академія
Києво-Могилянська
академія (статус
отримала у 1701 р.)
Львівський університет
(Університетський статус наданий цісарем
Йосипом ІІ у 1784 р.)

21.

Острозька школа-академія (1580 р. )Тримовний ліцей
Мета школи
Програма навчання
Викладачі школи
(наукового
академічного гуртка)
Навчальні
книги,
надруковані в
школі
К.Острозький
– «Азбука»
Навчання
дітей Слов`янська,
грамоті, написання грецька, латинська засновник школи, 1578,
науковець. Ян Лятос «Острозька
і видання наукових мови,
їх –польський
Біблія» 1581,
трактатів, сприяння граматика,
математик,
«Граматика
В.Суразький – укр.
підвищенню рівня риторика,
філософ,
Г.
та словенська»,
духовного життя в діалектика,
М.Смотрицькі
– «Математика»
українських
астрономія,
письменники, вчені,
землях.
математика,
А.Ремша
–
білоруський
поет,
філософія,
І.Борецький
–
богословіє
вчений, викладач,
ректор Львівськї та
Києвської братських
шкіл, архіепіскоп.

22.

Структура курсу навчання у Києво-Братському
колегіумі (ХУІІ ст.) - академії з 1701 р.
• Граматичні класи (молодші):
• 1 – фара (або аналогія) – підготовчий(хоча приймали до нього
учнів з певним обсягом знань);
• 2 – інфіма (граматичний) клас – вчили говорити слов’янською ,
латинською, грецькою мовами, перекладати з однієї на іншу;
• 3 – граматика – граматичний розбір, виконання письмових
домашніх завдань, класних вправ;
• 4 – синтаксима – вивчали основи синтаксичного розбору,
вивчення арифметики, нотного співу, інструментальної музики.
• ( в молодших та середніх класах викладали дидаскали)

23.

Середні класи:
5 - піїтика – навчали складати вірші;
6 – риторика (красномовство) - вчили робити
промови(панегіричні або судові), писати привітальні листи;
Старші класи :
• 7 – філософія (з 1633 р.)- 2-3 роки навчання;
• 8 – богослов’я (з 1680 р.) – 2-4 роки навчання;
(викладали в старших класах професори:філософію-префект,
богослов’я – ректор академії

24.

Козацька система виховання

25.

Козацьке життя було
школою духовного
виховання майбутнього
лицаря. Головною метою
свого життя запорожці
вважали утвердження
православної віри.
Духовний розвиток
особистості, згідно
козацької педагогіки,
проходив чотири ступені:

26.

перший – сімейне виховання, що передбачало передачу з покоління в
покоління релігійних і національних традицій, смаків, поглядів, норм
поведінки;
другий – виховання і навчання у січових, братських та інших типах
козацьких шкіл, де відбувалося формування козака-воїна на кращих
прикладах прославлених запорожців, гетьманів і кошових отаманів;
третій – продовження навчання і виховання як у вітчизняних
колегіумах і академіях, так і в європейських університетах;
четвертий – національно-патріотична підготовка в Запорозькій Січі.
Велика роль у духовному розвитку особистості приділялася моральному
вихованню, заснованому на любові до Бога, ближнього, рідного
краю.Волелюбні, сильні духом козаки, готові віддати своє життя за
Батьківщину, були прикладом для наслідування.
Отже, гармонійне поєднання двох культів – високої моральності і
фізичної досконалості, створило справжніх лицарів, еліту і гордість
українського народу.

27.

Висновки
• Стародавній світ розробив ідеал гармонійно розвиненої особистості.
• У середньовічній педагогіці головна увага була приділена духовній суті людини,
вихованню чеснот, підготовки людини для життя "у Бога".
• Гуманізм, затверджуючи цінність та відмінну унікальність людини, її право на
вільний розвиток стає ідеологією Відродження
• Метою виховання часів Київської Русі (княжої доби) була підготовка до праці
чоловіказемлероба, мисливця, мужнього воїна-захисника рідного краю і матері
– вмілої господарки,продовжувачки роду.
• Ідеалом виховання Епохи українського відродження було виховання високих
моральних якостей (чеснот) в молоді, що означало формування особистісних
якостей і рис характеру, що є основою духовності та спонукальною силою дій,
вчинків, поведінки.
• Система козацького виховання формувала лицарів духу, людей високого
інтелекту — історично зумовленого типу українця, який завжди свято беріг
заповіти дідів, батьків, прадідів, захисників своїх вільностей, що зі століття
в століття надихало українську молодь на добрі, героїчні справи.

28.

Завдання до лекції

29.

Література
Історія педагогіки. Навчальний посібник за ред. .Троцко А.В.
https://works.doklad.ru/view/GkgvCHRPYHA.html
Історія педагогіки (лекції)
https://studentam.net.ua/content/category/23/134/85/
Левківський М.В. Історія педагогіки
https://shron1.chtyvo.org.ua/Levkivskyi_Mykhailo/Istoriia_pedahohiky.pdf
Л.В. Маляр, М.І. Кухта ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПЕДАГОГІКИ. Конспект лекцій.
2020. https://www.uzhnu.edu.ua/en/infocentre/get/33216
Історія педагогіки України - Артемова Л.В. 2006
https://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/index.html