Озимі зернові (2)

1. Тема 2 «Озимі зернові культури» 1 Причини зимово-весняної загибелі озимих 2 Обстеження і діагностика посівів озимих Доповідач:

ТЕМА 2
«ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ»
1 ПРИЧИНИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНОЇ
ЗАГИБЕЛІ ОЗИМИХ
2 ОБСТЕЖЕННЯ І ДІАГНОСТИКА
ПОСІВІВ ОЗИМИХ
ДОПОВІДАЧ: ПИЛИПЕНКО В.С.

2. Умови яровизації (верналізації) для різних видів зернових

• У злакових озимих форм індукція цвітіння під впливом
понижених температур називають яровизацією або
верналізацією.
• Ярі злаки для цього потребують впливу температури
+10+15С впродовж 2-3 тижнів, озимі вимагають впливу більш
низьких температур -1…+2+10 С впродовж 2-3 місяців.
УМОВИ ЯРОВИЗАЦІЇ (ВЕРНАЛІЗАЦІЇ) ДЛЯ РІЗНИХ
ВИДІВ ЗЕРНОВИХ
Вид
Т
Озима пшениця
Озиме жито
О
з
и
м
и
й
О
з
и
м
е
т
я
р
ч
м
и
т
и
і н
ь
к
а
л
е
е
м
п
е
р
а
т
у
р
а
,
˚ С
Н
е
о
б
х
і д
н
и
й
п
е
0-3
40-70
0
- 3
3
0
- 5
0
0
- 3
2
0
- 4
0
0
- 3
3
5
- 6
0
р
і о
д
д
і б

3.

З біологічної точки зору - стійкість рослин до
низьких температур поділяють на
холодостійкість - стійкість теплолюбних рослин
до низьких позитивних температур,
і морозостійкість - здатність рослин переносити
температури нижче 0°С.
З агрономічної точки зору - стійкість рослин проти
комплексу несприятливих умов перезимівлі
називають зимостійкістю,
• Здатність рослин протистояти мінусовим
температурам, називають морозостійкістю.

4.

Низькі позитивні температури призводять до:
поступової втрати тургору клітинами надземної частини
порушення надходження води до транспіраційних
органів
порушення функціональної активності мембран,
переходу насичених жирних кислот, що входять у їхній
склад, з рідко-кристалічного стану в стан гелю,
несприятливих порушень в обміні речовин,
при тривалій дії низької температури — до загибелі
рослини.

5.

Швидке зниження температури в експериментальних
умовах супроводжується утворенням льоду
всередині клітин і, як правило, їхньою загибеллю
внаслідок:
1) зневоднення
2) в клітинах рослин утворюється лід, який ушкоджує
клітинні структури і руйнує білок.
Поступове зниження температури (0,5-1° С/год.), як це
відбувається в природних умовах, приводить до
утворення льоду в міжклітинниках. При відтаванні
міжклітинники заповнюються водою, що потім
поглинається клітинами.

6. Морозостійкі рослини здатні запобігати чи зменшувати дію низьких негативних температур за рахунок пристосувань:

МОРОЗОСТІЙКІ РОСЛИНИ
ЗДАТНІ ЗАПОБІГАТИ ЧИ ЗМЕНШУВАТИ ДІЮ НИЗЬКИХ
НЕГАТИВНИХ ТЕМПЕРАТУР ЗА РАХУНОК
ПРИСТОСУВАНЬ:
• Збільшення в складі мембран кількості ненасичених
жирних кислот для підтримки високої проникності
мембран.
• Посилення процесів синтезу речовин, що захищають
тканини:
1) кріопротекторів - полімерів, здатних зв'язувати значні кількості
води - гідрофільні білки, моно- і олігосахариди.
2) полімерів-кріопротекторів — молекул геміцеллюлоз (ксилани,
арабіноксилани), які виділяються в клітинну стінку, обгортають
кристали льоду і гальмують їхній ріст.
• Накопичення запасних речовин, що можуть
використовуватися потім при поновленні росту

7.

8. Теорія загартування культур розроблена І.І. Тумановим

ТЕОРІЯ ЗАГАРТУВАННЯ КУЛЬТУР
РОЗРОБЛЕНА І.І. ТУМАНОВИМ
Відповідно до цієї теорії рослини для придбання
властивості морозостійкості повинні пройти
три етапи підготовки:
• перехід у стан спокою
• першу (світлову) фазу
загартування
• другу (темнову) фазу загартування

9.

Перехід у стан спокою – зменшується вміст ауксину і гіберелінів і
збільшується вміст абсцизової кислоти і верналіну (неактивнї форми
гіберелінів, які викликають ріст стебла)
Перша (світлова) фаза загартування (озимі злаки проходять
першу фазу на світлі за 6-9 днів):
• при температурі вдень близько 8-10С активно триває процес фотосинтезу,
вночі -0С – зменшуються витрати асимілянтів на дихання;
• зупиняється ріст рослин;
• у клітинах накопичується до 30 % сполук, що виконують захисну функцію
(переважно цукри) і запобігають денатурації і коагуляції білків під час
охолодження;
• у мембранах зростає вміст ненасичених жирних кислот,
• знижується рівень замерзання цитоплазми.
Друга (темнова) фаза загартування (поступове
зниження температури зі швидкістю 2-3°С за добу):
• на світлі і в темноті при стійких, але невисоких мінусових температурах від 0
до -5С;
• в клітинах збільшується молярна концентрація клітинного соку;
• підвищується осмотичний тиск клітинного соку і водоутримуюча сила
колоїдів;
• у міжклітинниках утворюється лід;

10.

11. Причини зимово-весняної загибелі озимих:

ПРИЧИНИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНОЇ
ЗАГИБЕЛІ ОЗИМИХ:
• вимерзання,
• вимокання,
• випрівання,
• випирання і розрив вузлів кущіння,
• льодяні кірки

12.

На Україні озимі культури найчастіше
пошкоджуються або гинуть:
• в степових районах від вимерзання,
• у лісостепових – від льодових кірок,
• у поліських – від випрівання,
вимокання, вимерзання.

13. ВИМЕРЗАННЯ РОСЛИН – ТЕМПЕРАТУРА НА ГЛИБИНІ ВУЗЛА КУЩЕННЯ ЗНИЖУЄТЬСЯ ДО КРИТИЧНОЇ

Культура
Озиме жито
Озима пшениця
Озимий ячмінь
Озиме тритикале
Критична температура на
глибині узла кущения
-22…-24
-18…-20
-12…-14
-19…-21
На початку зими озимі здатні витримувати
зниження температури:
• жито до мінус -20°С,
• пшениця і тритикале до мінус 16....-18 °С,
• ячмінь до мінус - 12 °C.

14.

•Вирішальним фактором при вимерзанні озимих культур є
ступінь пошкодження морозами вузла кущіння.
•Температура, при якій гине вузол кущіння рослин різна не
тільки для різних озимих зернових культур та їх сортів, а й
для одних і тих же сортів залежно від стану рослин восени
(фази розвитку, глибини вузла кущіння, ступеня кущіння,
ступеня гарту, стану конуса наростання в момент
припинення вегетації та ін.) та зміни їх морозостійкості під
впливом агрометеорологічних умов в зимовий період.

15.

Наслідки вимерзання озимих культур залежно від сорту

16. ВИПРІВАННЯ – ВНАСЛІДОК ВИСНАЖЕННЯ АБО ВИТРАТИ ЦУКРІВ НА ДИХАННЯ - РОСЛИНИ УРАЖУЮТЬСЯ СНІГОВОЮ ПЛІСНЯВОЮ ТА ІНШИМ КОРЕНЕВИМИ

ГНИЛЯМИ
• коли сніг випадає на непромерзлий ґрунт,
• при переростанні рослин внаслідок
ранніх строків сівби і високих доз азоту з
осені,
• на загущених посівах,
• якщо на посівах тривалий час утримується
товстий шар снігу.

17.

Наслідки випрівання озимих культур

18.

19. ВИМОКАННЯ – ВІДБУВАЄТЬСЯ ВОСЕНИ АБО ЗИМОЮ ВНАСЛІДОК НАДМІРНОЇ ВИТРАТИ ЦУКРІВ В АНАЕРОБНИХ УМОВАХ ДИХАННЯ

• на знижених елементах рельєфу,
• на глинистих важких за механічним
складом ґрунтах, де в результаті танення
снігу довго затримується вода.
При цьому рослини через 8-10 днів жовтіють,
а через 12-15 днів знебарвлюються і гинуть.

20. “Блюдця”

21. ВИПИРАННЯ – ЗА РАХУНОК ЗБІЛЬШЕННЯ ОБ’ЄМУ ҐРУНТУ ПРИ ЗАМЕРЗАННІ, ПІСЛЯ ВІДТАВАННЯ ЯКИЙ ОСІДАЄ, ОГОЛЮЮТЬСЯ ВУЗЛИ КУЩІННЯ І

ОБРИВАЄТЬСЯ КОРЕНЕВА СИСТЕМА
• у рослин
слаборозвинутих,
нерозкущених
• восени, взимку або
навесні на важких
безструктурних
• на неосівших до
появи сходів ґрунтах
внаслідок їх осідання і
поперемінного
замерзання і
розмерзання.

22. ЛЬОДЯНІ КІРКИ - В РАЙОНАХ З НЕСТІЙКИМ СНІГОВИМ ПОКРИВОМ, ЧАСТИМИ ВІДЛИГАМИ І ЗАМОРОЗКАМИ, З РІЗКИМИ ПЕРЕПАДАМИ ТЕМПЕРАТУРИ У

ЗИМОВИЙ І РАННЬОВЕСНЯНИЙ ПЕРІОДИ, ОСОБЛИВО
НЕБЕЗПЕЧНА РАНО НАВЕСНІ, КОЛИ РОСЛИНИ ОСЛАБЛЕНІ І
МЕНШ ЗИМОСТІЙКІ.
• Притерта льодяна кірка - особливо шкідлива, вода
замерзає на поверхні і у верхніх шарах ґрунту,
утворюючи шар льоду 10-12 см завтовшки. Лід
обмежує доступ кисню, порушує газообмін,
спостерігається механічне травмування льодом вузла
кущення.
• Висяча льодяна кірка - утворюється внаслідок
замерзання води над рослинами, на поверхні сіну
під час відлиг і наступного похолодання. Якщо ця кірка
утворилась на замерзлому ґрунті, вона здебільшого
не шкодить рослинам і навіть відіграє захисну роль
від дії сильних морозів.

23.

24. ОБСТЕЖЕННЯ І ДІАГНОСТИКА ПОСІВІВ ОЗИМИХ:

Метод монолітів – основний – розміром
30х30х15 см, у яких після відтавання ґрунту
в монолітах рослини обрізають
ножицями на висоті 5-6 см від ґрунту і при
15-20 °С відрощують протягом 12-15 днів
при температурі з періодичним
поливанням їх і через 10 і 20 днів
підраховують кількість живих і неживих
рослин.

25.

26. Методи визначення життєздатності рослин озимих культур

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
ЖИТТЄЗДАТНОСТІ РОСЛИН ОЗИМИХ
КУЛЬТУР
Водний метод
Експрес-методи
Цукровий метод
Метод барвників
Біологічний контроль
Тетразол
Фуксин кислий

27. Експрес-метод

ЕКСПРЕС-МЕТОД
Відрощування рослин в моноліті,
сорт Харус, попередник - пар
Утворення нових вторинних
коренів при відростанні
рослин

28.

Оцінка перезимівлі озимих зернових культур
та рекомендації щодо їх підживлення
Підживлення
Оцінка,
бал
Показники стану рослин після перезимівлі
5
Зрідженість посівів візуально не помітна.
Загиблих рослин немає. Пустих ділянок поля
немає.
Проводити в повному
обсязі
4
Зрідженість посівів незначна. Кількість загиблих
рослин не перевищує 25 %.
Проводити в повному
обсязі, підсіваємо ячменем
ярим
3
Зрідженість посівів значна. Кількість загиблих
рослин біля 50 %.
Проводити у дозі від 1/2
до 2/3 від норми,
підсіваємо ячменем ярим
2
Зрідженість посівів досить значна. Кількість
загиблих рослин більше 75 %.
Не проводити,
пересіваємо
1
Зрідженість посівів дуже велика. Збереглася
незначна кількість рослин.
Не проводити,
пересіваємо
азотом