Середовища існування: водне та ґрунтове середовище

1. Середовища існування: водне та ґрунтове середовище

2.

Особливості:
Найперше середовище, які
засвоїли живі істоти
велика густина – середовище більш щільне
вміст кисню → з глибиною зменшується →
глибоководні: дефіцит кисню
температура → малі коливання, на глибині
стала
освітленість: 1) зменшується з глибиною →
біолюмінісценція; 2) залежить від погоди та
пори року
сольовий склад: прісні і солоні водойми
тиск → з глибиною збільшується
переміщення водних мас: припливи та
відпливи і течії
в’язкість → у солоній воді в’язкість більша

3.

нейстон, планктон, нектон,
бентос, перифітон
водорості, одноклітинні
твариноподібні, кишковопорожнинні,
війчасті черви, ракоподібні,
молюски, голкошкірі, риби
просторовим розташуванням у
водному середовищі;
здатністю до розмноження

4.

Щільність
води
1
2
Тиск
3
Освітленість
4
Температура
5 Газовий склад
6
Солоність
7
Пересихання
водойм

5.

1
визначає її значну виштовхувальну силу → полегшується вага організмів,
з'являється можливість вести постійне життя планктонних організмів у
водній товщі, не опускаючись на дно
Пасивноплаваючі:
збільшення поверхні тіла за рахунок
виростів, шипів, придатків
скелетні органи та механічні
тканини слабо розвинені (опорою
слугує сама вода)
є повітроносні міжклітинні
порожнини
Активне переміщення:
реактивний рух або вигинання
тіла, або джгутики і війки

6.

1
визначає її значну виштовхувальну силу → полегшується вага організмів,
з'являється можливість вести постійне життя планктонних організмів у
водній товщі, не опускаючись на дно
Водні рослини
не мають механічних тканин, бо їх
підтримує щільне середовище
відсутні корені, бо вода потрапляє
безпосередньо через клітини
покривів → відсутні провідні
тканини
сильно розчленовані листя як
протидія течім

7.

2
кожні 10 м збільшується на 1 атм, тому на глибині, наприклад 1 км він в
десятки разів перевищує наземний
Глибоководні:
здатні переносити тиск, який в тисячі
разів вище, ніж на поверхні суші:
слабко розвинений кістяк,
збільшуються розміри тіла й
змінюється їхня форма →
плескатість
Мешкання в шарах
води з низьким
тиском

8.

3
Рослини:
Світло проникає у воду на невелику глибину, тому рослинні організми
можуть існувати лише у верхніх горизонтах водної товщі — до 100–200 м
навіть у самих чистих морях, що визначає фотосинтетичну активність
фітопланктону
У світлих зонах, на мілководді зелені водорості, хлорофіл яких
поглинають червоні промені
З глибиною вони змінюються
бурими і, далі, червоними.
На великих глибинах фітобентос
відсутній.
Зелені водорості
(глибина до 50 м)
Бурі водорості
(глибина 50 – 150 м)
Червоні водорості
(глибина до 200 м)

9.

3
Адаптації до відсутності світла на великих глибинах у тварин:
відсутні очі або,
навпаки, їхній розмір
значно збільшується
унаслідок існування в суцільній
темряві.
Забарвлення таких організмів
зазвичай темне або бліде.
різні органи дотику
розвиток вусиків, щупалець, що
відчувають зміну температури
чи потоку води
здатність генерувати
електричний струм
для захисту, нападу, сигналізації та
орієнтації у просторі (наприклад,
електричний скат)
біолюмінесценція
це здатність організмів генерувати світло, що
пов’язано з наявністю специфічного білку ―
люциферази (наприклад, у медузи, морського
коника, каракатиці)

10.

4
Діапазон значень
температури води в
Світовому океані
знаходиться в межах
від -2 до +36 °С, у
прісних водоймах ―
від -0,9 до +25 °С.
через високу теплоємності води
коливання температури у
водоймах згладжені, тому у
гідробіонтів немає необхідності
адаптуватися до різких перепадів
температури, морозів або спеки.
Стенотермія адаптація
організмів до
вузького інтервалу
коливань
температури
Гідробіонти термальних вод
живуть і розмножуються в термальних
джерелах за температур наближених до точки
кипіння води (наприклад, бактерії при +88 С°,
синьо-зелені водорості – +80 С)
підвищена термостійкість білків і статевих
клітин,
їхні ферменти активніші за вищих значень

11.

5
Замори – масова
загибель гідробіонтів за
нестачі кисню у водоймах
обмежена кількість кисню → надходить у воду за рахунок фотосинтезу та
дифузії з повітря.
кількість кисню зменшується при забрудненні або нагріванні води
Черепашки
молюсків
Вуглекислого газу
майже в 700 разів більше, ніж у
повітрі → фотосинтез
формування вапняних скелетних
утворень тварин (наприклад,
раковини молюсків, покриви
ракоподібних, каркаси
форамініфер)
Каркаси
форамініфер
Чутливі до
дефіциту кисню
Невибагливі до
дефіциту кисню
(наприклад, форель,
гольян, харіус) –
живуть в холодних
гірських річках
(карась, сазан, плотва)
можуть жити на дні
глибоких і теплих водойм,
де кисню менше
Форель
Карась

12.

6
Солоні і прісні водойми, в залежності від кількості розчинених солей, які
тут знаходяться у вигляді катіонів і аніонів
Прісноводні тварини
Амеба протей
Інфузорія туфелька
постійно виводять воду із
організму (бо завдяки осмосу вони
надходить понад норму) →
скоротливі вакуолі у одноклітинних
і органи виділення у
багатоклітинних
Морські тварини
концентрація солі у воді і
всередині організмів однакова,
тому осморегуляторні органи
(наприклад, скоротливі вакуолі)
відсутні
За високої солоності води
організми, навпаки, вимушені
запобігати її виходу назовні

13.

7
деякі водойми за
тривалої
відсутності опадів
здатні пересихати
Неактивний
стан
(у вигляді яєць,
цист, спор
тощо).
Закопування у ґрунт
(війчасті і малощетинкові черви,
водні комахи та їхні личинки,
деякі риби тощо), інколи
формуючи зовнішню захисну
оболонку
Короткі періоди
розвитку
здатні за невеликий
проміжок часу значно
збільшувати свою
чисельність
Щитень
Африканський протопоптер
В’юн

14. Екологічні групи гідробіонтів

15.

мешканці товщі води, які
не можуть протистояти
течіям
Бактерії, ціанобактерії,
радіолярії, медузи, дрібні
ракоподібні, личинки
кісткових риб
Можуть активно плавати, але не
можуть протистояти течіям.
Пристосування для плавучості:
дрібні розміри, вирости,
полегшення маси (жирові і газові
включення)

16.

обтічна форма тіла
Риби, головоногі слизові виділення на шкірі для зменшення тертя
Мешканці товщі
молюски,
органи активного руху (м’язовий або
води, які здатні
китоподібні,
реактивний),
протистояти течіям
ластоногі тощо розвинені органи чуття для орієнтації в просторі
кінцівки – ласти або плавці

17.

Мешканці
поверхні та дна
водойм
Кишковопорожнинні (поліпи),
черви, молюски,
ракоподібні,
голкошкірі,
водорості, бактерії
звичайна форма тіла
пристосування до пересування по дну,
закопування або прикріплення до нього
можуть мати важке тіло або утворювати колонії

18.

Мешканці різних
субстратів у товщі води
(обростання підводних
предметів днища
кораблів, каміння, опори
мостів)
Губки, водорості,
багатощетинкові
черви, вусоногі
ракоподібні
різні органи прикріплення
втратили кінцівки, якщо їх споріднені
форми їх мають
видовжена форма тіла

19.

Мешканці межі
водного і наземноповітряного
середовищ
Клопи-водомірки,
жуки-вертянки,
личинки комарів,
плівка дрібних
водних рослин
використовують силу поверхневого натягу
води для руху а прикріплення до неї
зменшення маси тіла за рахунок жирових
крапель і газових вакуолей в клітинах
вирости на поверхні

20.

Мешканці і
наземноповітряного, і
водного середовища
Амфібії, стрілиці
У амфібій – шкіряне і легеневе дихання,
слизька шкіра, перетинки між пальцями;
У стрілиці – різний вид листків у воді і над
водою

21.

Рослини, які
валіснерія,
повністю або
стрілиця, вольфія,
частково занурені рдесник, латаття,
у воду
елодія
Стрілолист
Валіснерія
значне збільшення поверхні тіла
підводні листя не мають продихів
різнолистість
слабкий розвиток механчної, провідної тканин
слабкий розвиток кореневої системи та
кореневих волосків
Елодея
Рдесник
Вольфія
Латаття

22.

Особливості:
відсутність світла;
повітря: вміст вуглекислого газу у 10-100 разів
вищий, а вміст кисню набагато нижчий у
порівнянні з наземно-повітряним.
значні запаси органічних речовин (гумусу)
створюють кормову базу;
вологість вища, ніж вологість повітря, і тому
різноманітні організми можуть легше
переживати там посушливий період.
Одне з
порівняно невелика амплітуда добових і
найстабільніших
річних коливань температури.
середовищ
шар підстилки – переробка його
сапротрофними організмами (бактерії, гриби
тощо)

23.

25% повітря
25% води
45%
неорганічних речовин
Товщина ґрунтового шару, де
мешкають живі організми – до 1,5 м
5% органічних речовин

24.

25.

1. Малі розміри
можуть пересуватися і жити
серед ґрунтових частинок
2. Кутикула і слиз на поверхні
регулює кількість вологи в організмі,
захищає і допомагає пересуватися
3. Тіло і хутро ссавців
Тіло обтічне та щільне. Хутро,
якщо є, коротке та жорстке,
прилягає до шкіри

26.

4. Червеподібне тіло
5. Риючі кінцівки
гнучке з розвиненими м’язами, що
дозволяє легше просуватись між
ґрунтовими частинками
Одні тварини мають сильні риючі кінцівки,
з кігтями, інші пересуваються,
пропускаючи через себе частинки ґрунту

27.

6. Риття ходів
Великі передні зуби для вигризання ґрунту у
землекопів
7. Риючі кінцівки
вивернуті назовні долоні для відкидання
землі в крота

28.

8. Редукція органів зору у ссавців
(землекоп, сліпак, кріт)

29.

мікрофауна (найпростіші);
мезофауна
(дрібні членистоногі);
макрофауна (личинки
комах, черви, вовчки);
мегафауна (ссавці)

30.

Пригадайте різноманітність організмів наземно-повітряного середовища
(аеробіонтів) та їх особливості. Доповнити таблицю:
Групи аеробіонтів
За відношенням до вмісту
кисню в повітрі
Назви
?
?
За відношенням до
температури повітря
?
?
За відношенням до вологості ?
повітря
?
Особливості
Живуть у безкисневому
середовищі
?
Приклади
?
Більшість рослин
тварин, грибів
?
Ціанобактерії гарячих
джерел, тварини
пустель, тропічні птахи
Спеціалізовані до життя ?
в холодних умовах
Пристосовані до життя в ?
умовах високої
вологості
?
Саксаул, ковила,
тушканчики,верблюди

31.

В межах екологічних груп гідробіонтів існують
свої стратегії формування адаптацій й життєві
форми організмів. Наведи адаптації, які
з’явилися у організмів, що є на малюнках

32.

наведіть адаптації запропонованих на
малюнках організмів до ґрунтового
середовища існування
дощовий черв'як
сліпак
бабак

33.

1.
Опрацювати матеріал підручника: Остапченко. 11 клас. § 14, 16.
2. Порівняльна характеристика середовищ існування.
Умови існування
водне
Середовище
наземно-повітряне
ґрунтове
Основний ресурс середовища
Лімітуючі чинники
Газовий склад
Вологість
Освітленість
Температура
Густина
Екологічні групи
Питання для самоконтролю.
1. Порівняйте адаптації основних груп гідробіонтів.
2. Порівняйте між собою умови середовищ існування (наземно-повітряне, водне,
ґрунтове).
3. Як особливості повинні мати організми, що мешкають у ґрунті?