Художній стиль мовлення

1.

ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ
МОВЛЕННЯ
Зроблено студентами групи ВДЕ-25Б
Олефіренко К.Є., Патлаєнко О.Є.,
Побережнюк Г.А.

2.

ПЛАН
• Вступ
• Сутність художнього стилю і основні ознаки художнього стилю
• Засоби виразності
• Функції художнього стилю
• Приклади використання
• Підстилі
• Завдання
• Висновок

3.

ВСТУП
Мова – це не просто спосiб спiлкування, а
щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi
пласти духовного життя народу, його
iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв,
мова – це ще й музика, мелодика, фарби,
буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i
мисленнєва дiяльнiсть народу
(Олесь Гончар).

4.

СУТНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО
СТИЛЮ МОВЛЕННЯ
Художній стиль — це різновид літературної мови, головною метою
якого є естетичний вплив на читача або слухача. Він покликаний не лише
передати інформацію, а й збудити уяву, викликати емоції, змусити
замислитися чи відчути красу слова.
Основні риси:
• Образність
• Емоційність
• Індивідуальність
• Багатство мовних засобів

5.

Епітет – художнє означення. «Срібна роса».
Інверсія – незвичний порядок слів. «Йде він поволі».
Метафора – перенесення значення. «Річка часу».
Порівняння – зіставлення. «Білий, як сніг».
Алегорія – іносказання. Лисиця — хитрість.
Символ – умовний образ. Голуб — мир.
Гіпербола – перебільшення. «Сльози рікою».
Метонімія – заміна за суміжністю. «Читати
Шевченка» (твори).
Синекдоха – частина замість цілого. «Уся хата їла».
Інвектива – різке викривальне слово. «Нікчема!»
Оксиморон – поєднання протилежного. «Гаряча
крига».
Апосіопеза – обірване речення. «Я б тобі… але…»
Асіндетон – безсполучниковий ряд. «Прийшов,
побачив, переміг».
Полісіндетон – надмір сполучників. «І день, і ніч, і
вітер…»
Перенесення (енджамбеман) – перехід фрази в
наступний рядок.
Алітерація – повтор приголосних. «Бринить-співає…»
Асонанс – повтор голосних. «О люба, о мила…»

6.

• Естетична – створює красу
слова, пробуджує уяву.
• Емоційна – викликає почуття,
передає настрій.
• Пізнавальна – допомагає
пізнати світ через образи.
• Виховна – формує цінності,
впливає на світогляд.
• Комунікативна – забезпечує
спілкування автора й читача
на рівні емоцій та образів.
ФУНКЦІЇ
ХУДОЖНЬОГО
СТИЛЮ

7.

Приклади використання
художнього стилю
Художня література – поезія, проза, драма
(Шевченко, Франко, Ліна Костенко).
Народна творчість – казки, легенди, пісні,
думи.
Публіцистика з елементами художності –
нариси, есе.
Щоденники, листи, мемуари – коли автор
прагне передати емоції та образність.

8.

ПІДСТИЛІ ТА ПРИКЛАДИ
• Поетичний – використовується в поезії, відзначається ритмом,
римою, особливою образністю. Приклад: у Лесі Українки «Стояла я і
слухала весну…» – через метафори та звукові повтори створюється
відчуття живої природи.
• Прозовий – властивий прозі (оповідання, романи, повісті). Приклад:
у творі І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» через діалоги й описи
автор показує життя українського селянства.
• Драматичний – призначений для відтворення на сцені, будується на
діалогах і ремарках. Приклад: драма Лесі Українки «Лісова пісня» –
поєднання реального і фантастичного через діалогічну форму.

9.

Завдання 2. «Полювання на
тропи»
Знайди в уривку з художнього твору
три засоби виразності (метафору,
епітет, порівняння тощо).
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люде, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? "Нічого робить", —
Не сказали б на сміх...
ЗАВДАННЯ
ДЛЯ СЛУХАЧІВ
Завдання 1 «Малюнок
словами»
Опиши пейзаж або улюблене місце
так, щоб слухач міг «побачити
картину» без малюнка — тільки
завдяки художнім засобам.

10.

ВИСНОВОК
Художній стиль відіграє особливу роль у мові та культурі. Він не лише передає
інформацію, а й формує естетичний смак, розвиває уяву, збагачує духовний світ
людини. Через художнє слово ми вчимося відчувати красу, співпереживати,
осмислювати життя.
Значення для мови та культури:
• зберігає й розвиває багатство рідної мови;
• відображає історію, традиції, світогляд народу;
• формує національну ідентичність і культурну пам’ять;
• робить мистецтво слова доступним кожному.

11.

ДЯКУЮ ЗА ПЕРЕГЛЯД
«Художнє слово — це місток від серця
автора до душі читача».