Екологічні фактори

1.

Екологічні фактори

2.

Екологічні фактори (чинники)
– це усі компоненти навколишнього
середовища, які впливають на живі організми
та їх угруповання.

3. Вплив екологічних чинників:

прямий
опосередкований,
позитивний
негативний
Можуть бути для живих організмів:
Подразниками
Обмежувачами
Модифікаторами
Сигналами...
Сніговий покрив як
модифікуючий чинник, що істотно
впливає на живлення тварин

4. Природа екологічних чинників:

Фізична (світлові промені,
магнітні поля)
Хімічна (сольовий склад
води, вміст кисню)
Біологічна (віруси,
бактерії, рослини)

5. Екологічні фактори:

Незмінні
Змінні
Ресурси
навколишнього
середовища – це ті
чинники, що їх організми
використовують,
споживають, тим самим
зменшуючи їхню кількість.
Це
вода, їжа, кисень або
вуглекислий газ повітря,
схованки,
місця
для
розмноження.
це
чинники,
до
яких
організми
змушені
пристосовуватися,
але
вплинути на них зазвичай
не можуть.
Умови
існування
–
Так, світло для бджоли є
умовою зорової орієнтації

6. Класифікація екологічних чинників:

За походженням
• Космічні
• Геологічні
• Техногенні
За середовищем
виникнення
• Атмосферні
• Гідрологічні
• Едафічні
За характером
впливу
• Фізичні
• Хімічні
• Біологічні
За об'єктом впливу
За ступенем
впливу
• Індивідуальні
• Групові
• Видові
• Соціальні
• Летальні
• Екстремальні
• Обмежувальні

7.

Екологічні
чинники
Біотичні
Абіотичні
Антропогенні

8.

9. Абіотичні фактори – це сукупність умов неживої природи, що прямо чи побічно впливають на живі організми. Це температура,

світло, радіоактивне випромінювання, тиск, вологість повітря,
сольовий склад води, вітер, течії, рельєф місцевості.

10.

Абіотичні фактори
Світло
Темпера
тура
Вологість
Опади
Тиск
Склад
Атмосфери
Води
ґрунту

11. Біотичні фактори – це форми впливу живих істот одна на одну. Кожен організм постійно зазнає прямого або опосередкованого впливу

інших істот, вступає у зв'язок із
представниками свого виду й інших видів – рослинами,
тваринами, мікроорганізмам, залежить від них і сам
впливає на них.

12. Конкуренція - тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місце

проживання та інші
необхідні для життя умови, негативно впливають
один на одного.

13. Хижацтво  — тип відносин між біологічними популяціями, при яких хижак живиться іншими організмами, жертвою

Хижацтво — тип відносин між
біологічними популяціями, при
яких хижак живиться іншими
організмами, жертвою

14. Паразитизм — це вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна)

Паразитизм — це вид взаємозв'язків між різними
видами, за якого один з них (паразит) певний час
використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення
та середовище існування.

15. Коменсалі́зм — вид симбіотичної взаємодії між двома живими організмами, коли один з них — коменсал — отримує від другого їжу чи

Коменсалі́зм — вид симбіотичної взаємодії між
двома живими організмами, коли один з
них — коменсал — отримує від другого їжу чи
іншу користь, не зашкоджуючи йому,
але й не надаючи ніяких переваг.

16. Мутуалізм — тип співіснування різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Мутуалізм — тип співіснування різних видів, від
якого вони отримують взаємну користь.

17. Антропічні фактори – це форми діяльності людського суспільства, що призводять до зміни природи як середовища існування інших

видів або
безпосередньо позначаються на їхньому житті. Значення даних впливів
на увесь живий світ Землі продовжує стрімко зростати.

18. Закон мінімуму Лібіха

відносна дія окремого
екологічного фактора тим
сильніша, чим більше він
наближається у порівнянні з
іншими екологічним
факторами до мінімуму
Унаочненення закону мінімуму –
«бочка Лібіха».
У процесі наповнення бочки вода
починає переливатися через найкоротшу
дошку, тому довжина інших дошок не має
значення.

19. ЗАКОН ОПТИМУМУ:

Кожен фактор має лише певні межі позитивного
впливу на організми.
Як недостатня, так і надлишкова дія фактора негативно
позначається на життєдіяльності особин

20.

Екологічна валентність (екологічна толерантність) –
здатність організмів успішно протистояти дії зовнішніх
чинників у певному інтервалі даного біотопу, або, іншими
словами, адаптованість видів до певних умов існування.
Кількісно вона охоплює діапазон між нижньою і верхньою
межами витривалості.
За екологічною валентністю організми поділяють на
стенобіонтів та еврибіонтів.
Стенобіонти (від грец. стенос – вузький та біос – життя) –
організми, які можуть жити лише за дуже незначної зміни
чинників середовища.
Еврибіонти (від грец. еврі – широкий та біос – життя) –
організми, що можуть жити за значних змін чинників
середовища.

21. Висновки

різноманітність екологічних чинників пов’язана
з різноманітністю умов довкілля, що
впливають на існування живого та визначають
біологічне різноманіття
існування організмів визначається
комплексним впливом екологічних чинників
для кожного чинника, що діє на організм, існує
зона екологічної валентності, зона нормальної
життєдіяльності, зони пригнічення і межі
витривалості.

22. Середовище існування

Стелерова корова

23. Компоненти середовища існування

• середовище існування - частина
простору, в якому мешкають особини,
популяції й угруповання організмів різних
видів;
• середовище існування утворене певними
екологічними чинниками, що чинять
прямий або опосередкований вплив на
організми;
• температура, солоність води, світло,
вітер, вологість є екологічними
чинниками, що створюють умови
існування організмів;
• такі чинники, як їжа, вода, гумус,
кисень, що їх організми використовують
для життєдіяльності, є ресурсами
середовища існування
Омелюх травневий

24. Компоненти середовища існування

• найголовнішою закономірністю у взаємодії
організмів із середовищем їхнього життя є
нерозривний стійкий двобічний зв’язок;
• середовище існування є джерелом
речовин, енергії та інформації, змінює
живе, формує адаптації, сприяє
виникненню нових популяцій й видів;
Володимир Іванович
Вернадський (1863-1945))
• водночас й організми змінюють середовище існування, і роль їх у
цьому є надзвичайно великою;
• ґрунтоутворення, біофільтрація, азотофіксація, утворення осадових
порід, мінералізація решток - це лише незначний перелік тих
процесів, які впливають на ресурси та умови середовища існування;
• закономірність називається законом єдності середовища та організмів,
автором якої є видатний український науковець В. І. Вернадський
Омелюх травневий

25. Компоненти середовища існування

• основними типами середовищ існування для
організмів нашої Землі у природі є наземноповітряне, водне, ґрунтове та гостальне (організм
хазяїна);
Пінгвін імператорський
• організми можуть жити в одному або декількох
середовищах;
Наприклад, риби пристосовані до водного середовища,
амфібії живуть на суходолі, а розмножуються у воді,
пінгвіни чи ластоногі живляться у воді, а
розмножуються на суходолі. Багато комах і амфібій
починають життя в одному середовищі, а продовжують
в іншому;
• у подібних умовах середовища існування в різних видів виробляються
подібні адаптаційні комплекси, що є основою для виділення життєвих
форм організмів;
• у вищих рослин розрізняють такі життєві форми: дерева, кущі, трави, а у
тварин: наземні, підземні, деревні, повітряні та водяні

26. Особливості середовища існування

Наземно-повітряне середовище існування
• абіотичне, найрізноманітніше за своїми умовами
існування середовище життя організмів;
• світло є основним чинником, що зумовлює
наявність адаптивних біоритмів: добових
(відкривання і закривання квіток, сон у тварин),
місяцевих (закопування крабів у пісок перед
припливом), сезонних (линяння у птахів,
листопад у рослин), річних (масові розмноження
сарани);
• значення світла для різних організмів пов’язане з ультрафіолетовими,
видимими й інфрачервоними променями;
• світло є чинником для явищ фотоперіодизму (здатність організмів
реагувати на тривалість світлового періоду доби) та біологічного
годинника (здатність організмів реагувати на плин часу);

27. Особливості середовища існування

Наземно-повітряне середовище існування
температура є досить часто обмежувальним чинником,
вона впливає на швидкість процесів обміну речовин й
визначає механізми терморегуляції; Адаптації мешканців
забезпечують швидке й активне переміщення (міграції,
перельоти), здобування й збереження води, жирів,
вуглеводів, захист від перегрівання чи замерзання,
інтенсивний фотосинтез тощо.
значення води як екологічного чинника виявляється її
участю в процесах випаровування, транспортування
речовин, запліднення тощо;
у повітрі найбільший вміст О2 та СО2, що важливі для
дихання, фотосинтезу, регуляції життєдіяльності;
у середовищі найпоширенішими тваринами є аеробіонти
(більшість літаючих комах, птахів), наземні (плазуни,
ссавці), дендробіонти (соня садова, деревні квакші), а з
рослин - голо- та покритонасінні
Дереволаз блакитний
Метелик
Мадагаскарська комета
Яблуня домашня

28. Особливості середовища існування

Водне середовище існування
• рідке, абіотичне середовище існування;
• умови існування в межах середовища визначаються,
в першу чергу, фізичними властивостями води;
• висока теплоємність, низька теплопровідність,
розширення перед замерзанням, висока густина,
поверхневий натяг, текучість, прозорість, висока
розчинність тощо;
Спірогіра
• температурний режим середовища є відносно сталим;
• освітленість водойм швидко зменшується з глибиною, на глибинах
понад 250 м фотосинтезуючі організми існувати не можуть;
• через слабку розчинність вміст О2 у воді є незначним. У прісній і
особливо морській воді значно більшим є вміст СО2 (у 150 разів більше,
ніж в атмосфері), що позначається на фотосинтезі водоростей і
формуванні захисних вапнякових утворів (раковин, панцирів)
безхребетних

29. Особливості середовища існування

Водне середовище існування
• мешканців водойм називають гідробіонтами і
серед них виокремлюють такі екологічні групи
як нейстон (поверхнева плівка води), планктон
(у шарах води, рухаються разом з течією
води), нектон (активно плаваючі) і бентос
(донні форми);
Планктон
• найпоширенішими групами водного середовища
є водорості, кишковопорожнинні, війчасті черви,
ракоподібні, молюски, голкошкірі, риби;
Нектон
Основні адаптації гідробіонтів:
• у тварин - активний рух, пристосування для збільшення плавучості,
зяброве дихання, зовнішнє запліднення, біолюмінесценція, біофільтрація
тощо;
• у рослин - збільшена поверхня тіла, слабкий розвиток провідних й
механічних тканин, розвиток міжклітинників тощо

30. Особливості середовища існування

Ґрунтове середовище існування
• тверде, абіотичне середовище існування;
характеризується високою щільністю, вода і повітря
містяться в порожнинах між часточками ґрунту, склад
повітря відрізняється від атмосферного (вміст СО2 в
10-100 разів вищий, а О2 - в декілька разів менший,
ніж в атмосфері), відсутність впливу світла, вологість
завжди вища, ніж повітря, невелика амплітуда добових
і річних коливань температури тощо
мешканці ґрунтового середовища – едафобіонти;
у верхніх шарах ґрунту живуть ціанобактерії, водорості, гриби, лишайники,
кореневі системи рослин, серед тварин найбільше представництво мають
безхребетні (ґрунтові амеби, інфузорії, черви, кліщі, комахи);
основними адаптаціями є мінеральне живлення, зменшені розміри й тонкі
покриви тіла, риючі кінцівки, вертикальні міграції, слабка пігментація тіла,
гетеротрофне живлення та ін.
Кріт

31. Особливості середовища існування

Гостальне середовище існування
біотичне, пов’язане з живими організмами;
визначається будовою тіла та умовами внутрішнього
середовища організмів-хазяїв (рН, температура);
вирізняється стабільністю температурних умов, захисні
речовини й тканини, низький вміст кисню, відсутність
впливу світла тощо;
Омела
Кріт
у середовищі немає потреби здобувати і відшукувати їжу, що позначається на
будові організмів;
мешканці середовища живуть всередині організмів - ендобіонти або на поверхні
тіла – екзобіонти;
залежно від характеру взаємозв'язків між партнерами формуються різні типи
симбіозу, через те є мутуалісти, коменсали, паразити і напівпаразити;
основними адаптаціями мешканців цього середовища є взаємозалежне
живлення, спрощення чи втрата органів, розвинута статева система, значна
плодючість, органи прикріплення, складні життєві цикли, анаеробне дихання

32. Висновки

Середовище існування є частиною
природи, з умовами й ресурсами якої
організми постійно взаємодіють
Середовища існування різняться за
особливостями дуже різних чинників, але
визначальними є особливості впливу
світла, температури, води й повітря

33. Приклади завдань НМТ

34.

На рисунку зображено схему дії
екологічного фактора. Проаналізуйте
твердження і вкажіть правильні.
І. Межі витривалості виду позначено
точками А і Б.
ІІ. Затемнені ділянки відповідають зоні
пригнічення життєдіяльності
А правильне лише І
Б правильне лише ІІ
В обидва правильні
Г обидва неправильні

35.

На рисунку зображено різних гідробіонтів.
Укажіть представника планктону.
Який фактор належить до абіотичних?
А господарська діяльність людини
Б взаємодія між особинами у популяції
В коменсалізм
Г газовий склад повітря