Граматична основа речення

1. Граматична основа речення.

2.

— Що називають реченням?
— Що називають словосполученням?
— Що складає граматичну основу речення?
— Які основні ознаки речення?
— На які типи поділяють речення за метою висловлювання?
— Які речення називають простими? Наведіть приклад.
— Які речення називають складними? Наведіть приклад.
— Які речення називають односкладними, а які — двоскладними?
— Які типи односкладних речень вам відомі?

3.

Речення - це слово або група слів, що виражають закінчену думку та завершену інтонацію
Словосполучення — це поєднання двох і більше повнозначних слів, одне з яких є
головним, а інше (інші) — залежним(-и).
Слова у словосполученні поєднуються за допомогою граматичного зв'язку (закінчень і
прийменників) або за змістом і граматично.
Граматичну основу речення складає підмет і присудок
Основні ознаки речення: смислова цілісність, відносна завершеність;організація та
композиційна єдність усіх його частин; наявність лексичного та граматичного зв'язку між
його частинами
За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні, спонукальні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу, виражену сполученням
підмета й присудка або лише одним головним членом. Приклад: Вчення в щасті украшає,
а в нещасті утішає.

4.

Складне речення — це синтаксична одиниця, утворена з двох або кількох об'єднаних
за змістом та інтонацією частин, кожна з яких має граматичну основу.
Приклади: Я хочу вчитися, але мені заважають лінощі. Буду прагнути кращого завжди,
ніхто мені не завадить. Весна, і радощі, й свобода.
Односкладні речення — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі
лише один головний член (підмет або присудок), причому зміст речення залишається
зрозумілим і без другого головного члену.

5.

Тренувальні вправи

6. Вправа 1.Запишіть спочатку речення з двома головними членами, потім — з одним. Граматичну основу підкресліть.

1. І пахне житом молодим, і рибним виловом багатим (А. Малишко). 2. Дорога.
Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий (М. Рильський). 3. На восьме
літо, у неділю, неначе ляля в льолі білій, святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко). 4. Він
одрізнявся од других своєю незвичайною працьовитістю, якоюсь завзятістю в роботі
(М. Коцюбинський).

7. Вправа 2. Спишіть речення, ставлячи присудки в потрібній формі минулого часу. Підкресліть граматичну основу.

Після занять усі двадцять вісім учнів класу (рушити) на шахту. 2. Жук з Петром
(одрізнитися) геть осторонь і (вести) між собою розмову. 3. А Тугар Вовк з дочкою вже й
(минути) табір і, перейшовши не дуже широкий кусень поля, (дійти) до стрімкої пам’ятної
стіни (І. Франко).

8. Типи односкладних речень

Односкладне речення має специфічну граматичну основу, яка складається лише з
підмета або лише з присудка.
Називні - це речення, в яких є лише підмет.
Наприклад: Вечір. Ніч. (Т.Шевченко); Поле. Хутір. Верболіз. Ось і наша хатонька. (С.
Олійник)

9.

Речення, де є лише присудок, поділяються на 4 типи:
Означено-особові:
З присудка ми можемо чітко встановити особу, поставивши питання «хто?»:
Читаю книгу. (хто? – я). Пишеш конспект (хто? – ти). Шукаємо відповідь. (хто? – ми).
Неозначено-особові:
Особа відчувається, але не чітко, можна підставити одночасно: ми, ви, вони.
Працювали всю ніч. (хто? – ми, ви, вони). Ведуть коня вороного, розбиті копита (Т.
Шевченко) (хто? – ми, ви, вони).

10.

Узагальнено-особові:
До такого типу речень належать прислів’я і приказки:
Не знаючи броду, не ліз у воду. Що посієш, те й пожнеш.
Безособові:
Виражають стан людини і стан природи. Як видно із назви – особи не мають, підставити
займенник, як це ми робили в інших типах односкладних речень, неможливо.
Світає. Задощило. Мене морозить.
Увага! Хоч здається в останньому реченні особа названа: мене ж морозить – але такі речення
граматично є безособовими.

11. Визначте вид односкладних речень.

Усі національні культури побудовано на шануванні предків (О. Таланчук).
За рідний край і життя віддай (Народна творчість).
Сучасне українське мистецтво...
Не можна забувати про мовний етикет (С Богдан).
Накликання бажаного словом знаходимо по всіх наших обрядових піснях (С. Богдан).
Загалом у міфології різних народів перевагу надавали нерукотворному будуванню світу
(О. Таланчук).