Основоположниками його були Поль Верлен, Артюр Рембо і Стефан Малларме. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера.

7.95M

Category:

art

Символізм

1. Символізм

Поняття символізму в мистецтві
Символізм – літературно-мистецький напрям кінця ХІХ – початку
ХХ ст., основоположники якого проголосили основою мистецької
творчості символ – таємну ідею, приховану у глибині всіх
навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити,
збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема
музики й поезії.
Символізм – одна зі стильових течій модернізму, що виникла у
Франції в 70-х pp. XIX ст. Основною рисою символізму є те, що
конкретний художній образ перетворюється на багатозначний
символ.

4.

Виникнення
Символізм виник у Франції у 1880-их як реакція проти міщанства і
позитивізму, зокрема проти натуралістичного роману й реалістичного театру.
Термін «символізм» вперше був введений французьким поетом Жаном
Мореасом у маніфесті «Le Symbolisme» (1886).

5. Основоположниками його були Поль Верлен, Артюр Рембо і Стефан Малларме. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера.

6.

Особливості літератури
символізму:
- експериментаторський характер,
- символ – основний художній засіб;
- прагнення виразити «недосяжні»,
іноді містичні ідеї, образи Вічності й
Краси;
- музичність;
- песимізм.
Шарль Бодлер “Квіти зла”

7.

Символізм у літературі
Франція:
Шарль Бодлер
Поль Верлен
Стефан Малларме
Артюр Рембо

8.

Символізм у літературі
Бельгія:
Моріс Метерлінк
Еміль Верхарн
Австрія:
Райнер Марія Рільке
Гуго Фон Гофмансталь

9.

Символізм у літературі
Росія:
Дмитро Мережковський
Зінаїда Гіппіус
Федір Сологуб
Костянтин Бальмонт
Валерій Брюсов
Андрій Бєлий
Олександр Блок
В’ячеслав Іванов

10. Стефан Малларме

На думку С. Малларме, поезія виражає
засобами людської інтуїції таємничу
сутність світу, вона дає відчуття
істинності нашого перебування на
землі і є єдиною духовної роботою.
Саме таємничий зміст світу та його
прояви в дійсності, здатність душі
осягнути ці таємниці стають
предметом зображення символістів.

11. Лебідь

У кращому з пізніх своїх віршів «Лебідь» (1885)
Малларме осмислив драму поета, прагнення якого до
вершин духу, до небесної чистоти обернулося
«смертельним безсиллям» і «непотрібним вигнанням».
Провина — у самому поетові, котрий став бранцем
власної мрії і зневажав себе за безсилість:

12.

Краси пречистої безсмертний гордий син,
ударом п'яних крил чи ти розіб'єш нині
забуте озеро, де покриває іній
прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин?
О лебедю, згадай, ти був і є один
прекрасний, та дарма змагатися в пустині:
ти в пісні не сказав, в якій це жить країні,
як мертвої зими засяє сонний сплін.
Ти шиєю струснеш білясту агонію,
одкинеш безміру просторів цих стихію,
але не жах землі, що крила полонив.
І як мара в імлі леліє сяйвом срібним,
холодним сном зневаг навік себе ти вкрив,
о лебедю, в своїм вигнанні непотрібнім!

13. Шарль Бодлер (1821-1867)

14.

У віршах, написаних між
1852 і 1856 роками, поет
доходить висновку, що зло
панує у світі і що завдання
мистецтва - перемагати зло.
І наступний його Твір - збірка
"Квіти зла", видана у 1857
році,- стає "динамітною
бомбою, яка впала на
буржуазне суспільство
Другої імперії".

15.

“Квіти зла” – це
здійснений із рідкісною
послідовністю та
завершеністю синтез
значної епохи
європейської поезії –
доби романтизму, й
водночас своєрідний
пролог до іншої видатної
поетичної епохи кінця
ХІХ – початку ХХ
століття. Тому
невипадково Бодлера
називають і пізнім
романтиком, і поетом
епох імпресіонізму, і
предтечею символізму

16. Поль Верлен

“Найперше – музика у слові”
– під таким гаслом відбулася
еволюція поета. Естетичні
принципи митця, що набули
довершеної форми, чітко
виразилися у збірках
останнього періоду “Любов”
(1888), “Щастя” і “Пісня для
неї” (1891)

17. Поетичне мистецтво

У 1882 році Верлен публікує вірш “Поетичне
мистецтво”, що увійшов до збірки “Колись і недавно".
Поезія подає теоретичне обґрунтування тих
особливостей стилю Верлена, які намітилися в
“Сатурналіях” та “Вишуканих святах” і повністю
втілилися в “Добрій пісні” й особливо в “Романсах без
слів”. Вірш був написаний з нагоди 200-річчя виходу у
світ трактату “Поетичне мистецтво”, створеного
теоретиком класицизму Ніколя Буало.

18.

“ Поетичне мистецтво” було сприйняте молодими
поетами-символістами як справжній маніфест, хоча
сам Верлен застерігав послідовників від буквального
наслідування його настанов.

19. Артюр Рембо

Новаторським явищем
французької літератури стає
вірш Артюра Рембо “П'яний
корабель”. Прочитавши цей
вірш, Поль Верлен зазначив,
що в ньому є те, “чим
повинна збагатитися
сучасна і майбутня поезія”. І
дійсно, “П'яний корабель”
став новаторським явищем
у тогочасній французькій
літературі

20. П'яний корабель

Назва вірша є символічною. Багатьох
дослідників та читачів хвилює питання:
“Чому корабель п'яний?” У творі
неодноразово звучить мотив сп’яніння. З
одного боку, це означає забуття нудної
буденності, сірого життя, а з іншого –
відчуття припливу нестримної фантазії
та енергії. Море в поезії виступає
багатозначним символом. Це і почуття, і
примхлива життєва доля, і поезія. Також
наявні символи-кольори: зелений колір
моря, “зелена синь” морських глибин. У
символістів ці два кольори означали
надію

21. Голосівки

Прагнення до "ясновидіння" прямо пов'язується
Рембо з бунтом, а "розлад почуттів"
протиставляється "нормальному" соціальному
буттю.
У сонеті "Голосівки" Рембо пропонує новий
принцип формування образу, який будується на
вільній асоціації між звуком і кольором, зорових
враженнях. У "Голосівках" "поет-ясновидець" усе
підкоряє своїй свідомості.

22.

А чорне, біле Е, червоне І, зелене
У, синє О, — про вас я нині б розповів:
А — чорний мух корсет, довкола смітників
Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,
Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,
Сп'яніле каяття або нестримний гнів;

23.

У — жмури на морях божественно-глибокі,
І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —
Печать присвячених алхімії ночей;
О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,
Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,
Омега, блиск його фіалкових Очей.

24.

У “Голосівках” поет шукав нову мову поезії. Він
писав: “Я винайшов колір голосних! Я погодив форму
і плин кожної приголосної і тішив себе надією за
допомогою інстинктивних ритмів винайти таке
поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступне всім
почуттям. Я зберігав тлумачення. Спочатку це було
навчання. Я записував безгоміння ночі. Я занотував
невимовне. Я фіксував запаморочення”.
Експерименти А.Рембо були продовжені наступним
покоління символістів, які шукали таємничого змісту в
царині звуків і дивовижних образів

25.

Шарль Бодлер
Гімн красі
Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні
В твоєму погляді - покара і вина,
Безумні злочини й діяння благородні;
Захмелюєш серця, подібно до вина.
В твоєму погляді - і присмерк, і світання,
Як вечір грозовий, приносиш аромат.
Німим стає герой з твого причарування,
I сміливішає дитина во сто крат.
Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля,
Йде фатум, наче пес, за покроком твоїм;
I, розсіваючи біду чи безпечалля,
У всьому вільна ти, хоч пані над усім!
Красо! Ти по мерцях ступаєш без мороки,
Злочинство, ревністъ, жах - то наче золоті
Коштовності, твої чарівливі брелоки,
Що витанцьовують на твому животі.
Коханець зморений, що пригортає милу,
Що кволо хилиться й зітхає раз у раз,
Нагадує того, хто сам свою могилу
Вкриває ласками у свій вмирущий час.
Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю,
Потворно вибредна, страхітлива й свята,
Як до безмежностей, що я про них не
знаю,
Але жадаю їх, відчиниш ти врата!
Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,
Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,
Щоб лиш тягар життя, о владарко
натхненна,
Зробила легшим ти, а всесвіт - менш
гидким!

26.

Микола Вороний
Краса
Мій друже! Я Красу люблю,
І з кожної хвилини
Собі ілюзію роблю,
Бо в тій хвилинності ловлю
Я щастя одробини.
Краса! На світі цім Краса Натхнення чарівниця,
Що відкриває небеса,
Вершить найбільші чудеса,
Мов казкова цариця.
Що є життя? Коротка мить.
Яке його надбання?
Красою душу напоїть
І, не вагаючись, прожить
Хвилину раювання.
Її я славлю, і хвалю,
І кожну їй хвилину
Готов оддати без жалю.
Мій друже, я Красу люблю...
Як рідну Україну!

27.

Поль Верлен
Поетичне мистецтво
Найперше - музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів - сп'янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім - любий погляд з-під вуалю,
В нім - золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,
Не барву - барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.

28.

Символізм в образотворчому мистецтві
Франція:
Гюстав Моро
Росія:
Михайло Врубель
Литва, Росія:
Мікалоюс Чюрльоніс
Німеччина:
Макс Клінгер
Італія:
Джованні Болдіні
Джованні Сегантіні
Швейцарія:
Арнольд Беклін

29.

Символізм в образотворчому мистецтві
Гюстав Моро
Юпітер і Семела
Святий Георгій і дракон1890

30.

Символізм в образотворчому мистецтві
Михайло Врубель. Царівна-лебідь
Михайло Врубель. Гадалка

31.

Містична
квітка. Моро
Гюсав
Дездемона.
Моро Гюсав

32.

Ранок. Михайло Врубель

33.

Перлина. Михайло
Врубель

34.

Сутінки.
Михайло
Врубель

35.

Смерть Сафо. Моро Гюсав

36. Символізм в образотворчому мистецтві

М. К. Чюрльоніс. Спокій
М. К. Чюрльоніс. Сільське кладовище

37. Символізм в образотворчому мистецтві

Макс Клінгер. Морська богиня у хвилях прибою
М. Клінгер. Викрадення Прометея, 1894