Історія держави і права як наука і навчальна дисципліна

1.

* Розділ І
ІСТОРІЯ
ДЕРЖАВИ І ПРАВА
ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА
ДИСЦИПЛІНА

2.

План
1. Предмет історії держави та права
2. Періодизація історії держави та
права
3. Загальна характеристика основних
етапів розвитку держави та права

3.

Предметом історії держави та
права є як загальні, так і
специфічні закономірності
виникнення, розвитку та
функціонування держави і права
окремих країн у конкретноісторичних умовах їх розвитку в
хронологічній послідовності

4.

Періодизація історії держави та
*
права
1. Ф о р м а ц і й н а
1.1. П е р і о д и з а ц і я
К. М а р к с а
1.2. Р а д я н с ь к а. А в т о р –
а к а д е м і к В. С т р у в е
2. З а г а л ь н о і с т о р и ч н а

5.

Під суспільно-економічною
формацією розуміється
суспільство на певному ступені
історичного розвитку, яке
характеризується відповідним
йому економічним ладом, певним
способом виробництва, єдністю
продуктивних сил і виробничих
відносин.

6.

Учення про суспільно-економічні
формації (способи виробництва)
обґрунтовано К.Марксом у роботі
“До критики політичної економії”.
Спосіб виробництва – діалектична єдність
продуктивних сил і виробничих відносин
продуктивні сили – це засоби
виробництва (знаряддя праці і
предмет праці) і люди з їх
умінням працювати
у процесі виробництв люди
вступають у певні, необхідні, від їх
волі незалежні, відносини –
виробничі відносини.
*
Спосіб виробництва (базис) обумовлює надбудову: державу, право,
релігію, культуру тощо
Не свідомість визначає буття, а суспільне буття визначає свідомість.

7.

За характером розвитку продуктивних сил і виробничих
відносин К.Маркс виділяв чотири способи виробництва
1. Азіатський
2. Античний
3. Феодальний
4. Буржуазний

8.

В. В. Струве
(1889 - 1965)
У СРСР, з огляду на схожість
ознак азіатського та нового –
соціалістичного – способів
виробництва, вчення К.Маркса
довелося “відкоригувати”.
Академіком В.В. Струве була
розроблена відома формаційна
концепція: азіатський та
античний способи виробництва
було об'єднано в один –
рабовласницький, а також
виділено первіснообщинний та
комуністичний, першою фазою
якого є соціалізм.
*

9.

*
соціально-економічні формації (за В. Струве)
рабовласницька
первіснообщинна
феодальна
буржуазна
комуністична
(соціалістична)

10.

Загальноісторична періодизація
1. Держава та право Стародавнього світу (4 тис. до н.е. – 5
ст. н.е.)
1.1. Держава та право Стародавнього Сходу
1.2 Держава та право Античних країн
2.Держава та право Середніх віків (5 ст. н. е. – 17 ст. н.е.)
2.1. Ранньофеодальна монархія (5-9 ст. )
2.2. Сеньоріальна монархія (10-13 ст.)
2.3. Станово-представницька монархія (13-16 ст.)
2.4. Абсолютна монархія (16 ст. – закінчення
періоду для різних країн у різний час)
3. Держава та право Нового часу (середина 17 ст. – початок
20 ст. (Перша світова війна))
4. Держава та право Новітнього часу (початок 20 ст. – по
теперішній час)

11.

Періодизація історії держави та
права України
1. Перші державні утворення на території України (1 тис. до н.е. –
початок 1 тис. н.е.)
2. Держава та право княжої доби (середина 1 тис. – середина XІV
ст.)
2.1. Руська держава
2.2. Галицько-Волинська держава
3. Державно-правове становище України у складі Литви, Польщі,
Речі Посполитої (середина ХІV – XVІ ст.)
4. Державно-політичний устрій і право Запорозької Січі та
Української гетьманської держави (Війська Запорозького) (XVI—XVIII
ст.)
5. Суспільно-політичний лад і право України у складі Російської та
Австрійської імперій (кінець XVIII ст. – початок XX ст. )
6. Національна держава та право України доби революції
1917 – 1921 рр.
7. Радянська держава і право в Україні 1917 – 1991 рр.
8. Україна незалежна (з 1991 р.).

12.

Загальна характеристика державно-правового
розвиту країн Стародавнього Сходу
Стародавнім Сходом
називають країни Азії та Північно-Східної
Африки, в яких декілька тисяч років тому
виникли перші в історії людства держави і
право: Стародавній Єгипет, Вавилон, Індію,
Китай, Японію, Палестину, Урарту…

13.

14.

Загальна характеристика державно-правового
розвиту країн Стародавнього Сходу
Існувала особлива форма держави – східна
деспотія, для якої характерно:
1. Практично необмежена влада монарха;
2. Влада монарха (подекуди і особа) обожнюється;
3. Наявність численного централізованого
чиновницького апарату;
4. Суттєве обмеження прав і свобод громадян

15.

Загальна характеристика державно-правового розвиту
країн Стародавнього Сходу
5. Земля знаходилася у державній власності;
6. Основним виробником матеріальних благ були вільні
общинники: землероби і ремісники;
7. Були відсутніми антагоністичні класи: експлуататори і
експлуатовані. Основним експлуататором була держава.
8. Рабство мало патріархальний (домашній) характер. Раби
виконували функцію домашніх чи храмових слуг. Зазвичай
мали певні права, зокрема право на життя, право на
власність. Їх кількість невелика.

16.

Характерні риси права
Стародавнього Сходу:
1. Становість – рівень правового
захисту залежав від статусу
особи;
2. Синкретизм – норми права
тісно пов'язані з релігійними
нормами;
3. Консерватизм - вироблені норми права залишалися
чинними впродовж тривалого часу;
4. Казуїстичність - норми права несистематизовані,
кожна стаття – рішення суду в конкретній справі;
5. Відсутність поділу на галузі.

17.

Загальні характерні риси розвитку держави та права
Античних країн
1. Суспільство поділялося на класи: рабовласників і рабів;
2. Основним виробником матеріальних благ були раби.
3. Форма державного правління у період розквіту –
республіка, яка пізніше змінюється монархією.
4. Існували демократичні інститути – народні збори.
5. Право мало чітко виражений класовий характер:
захищало виключно рабовласників. Раби не мали ніяких
прав і вважалися річчю.
6. Високого розвитку набуло цивільне право,
кримінальному приділялося менше уваги
7. Земля перебувала у
приватній власності
рабовласників.

18.

Особливості розвитку держави і права у
середні віки
1. Середньовіччю відповідає феодальний
спосіб виробництва
2. Економічною основою
феодалізму була
власність феодала на
засоби виробництва
(передусім на землю).
При цьому
безпосередній виробник
(селянин) перебував у
цілковитій залежності
від феодала.

19.

Особливості розвитку держави і права у
середні віки
3. За формаційною теорією суспільство поділялося
на два класи: феодалів і залежних селян (кріпаків).
4. Сучасні вчені поділяють суспільство на стани:
1-й стан – духівництво
2-й стан – дворянство
3-й стан – селянство і міщанство
5. Селяни за користування
землею несли повинності:
- відробіткову (панщина)
- натуральну
- грошову (чинш).
Характерно для пізнього
феодалізму.

20.

Особливості розвитку держави і права у
середні віки
6. Система відносин у суспільстві формувалася за
принципом «сюзерен – васал»
7. Верховний сюзерен – король. Васалами короля були
герцоги, васалами герцогів – графи, васалами графів –
барони, васалами баронів – лицарі.
8. Великим було
втручання церкви у
державні справи.
Духовна влада
домінувала над
світською.

21.

Характерні риси феодального права
1.Феодальне право прийнято називати
«кулачним» правом - правом сильного;
2. Затверджувало поділ суспільства на стани ;
3. Закріплювало переваги панівного класу;
4. Не було поділу на галузі права;
5. Натомість право поділялося на: ленне
(вотчинне) право, церковне (канонічне) право,
доменіальне (королівське) право, міське
(магдебурзьке) право.
6. Значний вплив на правові норми мали
релігійні приписи.
7. Відбувалася рецепція римського права