Громада. Історичний розвиток громади на теренах України

1.

Громада

2.

План
Історичний
розвиток
громади на
теренах України
Громадський
простір в
минулому і
сьогоденні.
Доступність
Пам’ятки історії,
культури,
природи
Культурні та
екологічні права й
обов’язки людини і
громадянина

3.

Громада — це група людей,
об'єднаних спільним проживанням на
певній території, спільними
інтересами, потребами або цілями.
Це може бути як територіальна
громада, що є основою місцевого
самоврядування, так і будь-яка
інша група людей, об'єднаних
спільністю становища чи інтересів.

4.

Історичний розвиток громади на теренах України
Кам'яна доба та перші
поселення
Перші громади на
теренах України
з’явилися ще в епоху
палеоліту та неоліту.
Археологічні розкопки
трипільської культури
(IV-III тис. до н.е.)
свідчать про існування
розвинених
землеробських поселень
з колективною
власністю на землю та
громадським
управлінням.
У добу Київської держави
(IX-XIII століття)
громади існували у формі
міських та сільських
общин. Вони мали свої
традиції самоуправління,
вирішували питання
землекористування,
правопорядку та
спільного захисту від
ворогів. Віче як народне
зібрання було основним
механізмом прийняття
рішень. Наприклад, у
Новгороді та Пскові віче
відігравало важливу роль
у керуванні містами.
У період Великого
князівства Литовського
(XIV-XVI століття) та
Речі Посполитої (XVIXVIII століття)
громади мали
магдебурзьке право, що
надавало містам певну
автономію та
можливість
самостійного
управління. Наприклад, у
Львові та Києві
активно функціонували
магістрати.
У XVII-XVIII століттях
зростає роль козацьких
громад, зокрема на
території Гетьманщини.
Козацьке самоврядування
базувалося на принципах
виборності старшини,
спільного прийняття
рішень та підтримки
громадської безпеки.
Громади були осередками
соціального та
економічного життя,
забезпечували
функціонування ремесел,
торгівлі та
землеробства.

5.

Історичний розвиток громади на теренах України
У XIX столітті громади
залишалися важливими
осередками суспільного
життя, незважаючи на
русифікаційну політику
Російської імперії. У цей
період відбувався
розвиток земств –
органів місцевого
самоврядування, які
займалися освітою,
медициною та
господарськими
питаннями. Наприклад,
земства Полтавщини
активно розвивали
систему шкіл і лікарень.
З приходом радянської
влади громади втратили
свою автономію.
Колективізація та
централізація управління
призвели до знищення
традиційних форм
самоврядування. Але в
умовах підпільного руху
та дисидентства громади
відігравали важливу роль у
збереженні національної
ідентичності та
культурних традицій.
Прикладом є діяльність
українських дисидентів,
таких як Василь Стус та
Левко Лук’яненко.
Після здобуття
незалежності України у
1991 році почався процес
відродження громадського
життя. У 2014 році було
розпочато реформу
децентралізації, яка
передала громадам більше
повноважень і ресурсів.
Відтоді громади стали
основними учасниками
місцевого розвитку,
займаючись
інфраструктурними
проєктами, освітою,
медициною та
економічним зростанням.
Завдяки децентралізації
було створено об’єднані
територіальні громади
(ОТГ), які отримали
фінансову самостійність.
Вони реалізують проєкти
з покращення дорожньої
інфраструктури,
будівництва шкіл, лікарень
та культурних центрів.
Наприклад, громади
Львівщини активно
розвивають туристичний
сектор, а ОТГ на
Полтавщині
спеціалізуються на
розвитку аграрного
бізнесу.

6.

Громадський простір — це
місце, яке доступне для всіх
членів громади, де люди
можуть вільно збиратися,
спілкуватися, відпочивати
та
проводити
час,
незалежно від віку, статі чи
соціального статусу.

7.

Громадські простори в минулому були центрами соціального, політичного та
культурного життя. Вони слугували місцем зустрічей, торгівлі, дискусій і навіть
релігійних або урочистих подій.
Стародавній
світ
В античних суспільствах
громадські простори мали важливе
соціальне, політичне та економічне
значення. У Стародавній Греції
центральним місцем міського
життя була агора – площа, де
збиралися громадяни для
обговорення політичних питань,
торгівлі та релігійних церемоній. У
Стародавньому Римі аналогічну
функцію виконував форум –
багатофункціональний простір, де
розташовувалися адміністративні
будівлі, базиліки, храми та ринки.
Середньовіччя
Ренесанс і
Новий час
(XV–XVIII ст.)
У середньовічних містах головними
громадськими просторами стали
ринкові площі, собори та міські
ратуші. Площа перед собором була
не лише місцем богослужінь, а й
осередком суспільного життя, де
проводилися збори, ярмарки та
видовища. Важливими були також
замкові двори та міські брами, де
збиралися городяни під час небезпеки.
Громадський простір у цей період
був менш впорядкованим і часто
пристосовувався до потреб
феодального суспільства.
З розвитком містобудування
громадські простори почали
набувати чіткішої структури.
В епоху Відродження в Італії
та інших європейських країнах
з’являються регулярно
сплановані площі, оточені
архітектурними ансамблями.
Вони ставали центрами
політичного та культурного
життя. У цей період також
з’являються сади й парки, які
виконували не тільки
естетичну, а й рекреаційну
функцію.

8.

XIX століття
– період
індустріалізації
З початком урбанізації громадські
простори зазнали значних змін. У
містах виникають широкі
бульвари, парки, вокзальні площі
та сквери, які стають місцями
відпочинку та соціальної взаємодії.
Важливу роль відіграють пасажі,
театри, музеї та кав’ярні.
Водночас зростання промислових
міст призвело до перенаселення, що
спричинило проблеми з
доступністю громадських
просторів для робітничого класу.
XX століття –
модернізація та
інклюзія
XXI століття
– інновації та
екологічність
У ХХ столітті громадські простори
стають більш впорядкованими та
відкритими. Після Другої світової
війни у містах активно
створюються широкі проспекти,
громадські парки, площі перед
адміністративними будівлями.
З’являються простори для масових
заходів, стадіони, культурні центри.
Важливою тенденцією стає
забезпечення доступності для всіх
верств населення: будуються
пандуси, переходи, транспортні
зупинки стають комфортнішими.
Сучасні громадські простори
орієнтовані на інклюзивність,
екологічність і технологічність.
Парки, сквери, пішохідні зони
проєктуються з урахуванням
потреб різних груп населення,
включаючи людей з
інвалідністю. Зростає роль
зелених зон, а також цифрових
технологій: інтерактивні
екрани, Wi-Fi-зони, системи
навігації. Міста все більше
перетворюються на простір
для взаємодії, культури та
відпочинку.

9.

Доступність громадського простору
Доступність громадського простору — це принцип, згідно з яким кожен член громади має
право та можливість вільно користуватися цим простором, незалежно від віку, статі,
фізичних можливостей, соціального статусу чи інших факторів.
Фізична
доступність: Це
означає, що
простір має
бути
облаштований
таким чином,
щоб люди з
обмеженими
можливостями
могли
безперешкодно
пересуватися.
Соціальна
доступність:
Громадський
простір має
бути
інклюзивним,
тобто
відкритим та
привітним для
всіх членів
громади.
Економічна
доступність:
Користування
громадським
простором
має бути
безкоштовним
або
доступним за
прийнятною
ціною для всіх.
Інформаційна
доступність:
Інформація
про
громадський
простір, його
розташування,
правила
користування
та доступні
послуги має
бути
доступною для
всіх.

10.

Пам’ятки історії, культури, природи

11.

Культурні права й обов’язки
людини і громадянина
Права:
Право на участь у культурному
житті, збереження та розвиток
національної ідентичності.
Свобода творчості, доступ до
культурної спадщини, мистецтва,
освіти.
Захист інтелектуальної власності.
Обов’язки:
Поважати культурну спадщину,
зберігати історичні пам’ятки.
Дотримуватись норм моралі у
творчій діяльності.
Підтримувати
та
розвивати
національну культуру.

12.

Екологічні права й обов’язки людини
і громадянина
Права:
Право на безпечне для життя
довкілля.
Доступ
до
екологічної
інформації,
участь
у
природоохоронній діяльності.
Відшкодування шкоди, завданої
екологічними порушеннями.
Обов’язки:
Дбайливо ставитися до природи,
раціонально
використовувати
ресурси.
Не забруднювати навколишнє
середовище.
Дотримуватись
екологічного
законодавства
та
сприяти
охороні довкілля.

13.

Громада є важливим осередком суспільного життя, що поєднує історичну
спадщину, культуру, громадський простір та екологічну відповідальність. Її
розвиток в Україні відбувався поступово, формуючи сучасні підходи до доступності
та збереження пам’яток. Дотримання культурних і екологічних прав та обов’язків
сприяє гармонійному розвитку суспільства та збереженню довкілля. Громада є
основою сталого розвитку, що забезпечує комфортне середовище для всіх її
мешканців.

14.

Мозковий штурм
1.
Як ви бачите майбутнє вашої громади через 10, 20 років?
2.
Які пам'ятки історії, культури та природи є у вашій громаді та як вони
впливають на її ідентичність?
3.
Які особливості громадського простору минулого можна знайти в сучасних
містах?

15.

Домашнє завдання