Організація і нормування праці

1.

ТЕМА:1.5 ОРГАНІЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
ПЛАН
1 ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ.
2 ПОДІЛ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.
3 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ.
4 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ.
5 УМОВИ ПРАЦІ ТА ФАКТОРИ ЇХ ФОРМУВАННЯ.

2.

1 ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – ЦЕ СПОСІБ ПОЄДНАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ІЗ ЗАСОБАМИ ВИРОБНИЦТВА З
МЕТОЮ СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ВИСОКИХ КІНЦЕВИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ.
НАПРЯМКИ (ЕЛЕМЕНТИ) ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ:
1) ПОДІЛ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ.
2) ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ.
3) ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДБОРУ ПЕРСОНАЛУ, ЙОГО РОЗВИТОК.
4) ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ.
5) РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ, ВПРОВАДЖЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ПРИЙОМІВ І
МЕТОДІВ ПРАЦІ.
6) ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ,
ОПТИМІЗАЦІЯ РЕЖИМІВ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ.
7) НОРМУВАННЯ ПРАЦІ.
8) ЗМІЦНЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ.
9) МОТИВАЦІЯ Й ОПЛАТА ПРАЦІ.

3.

2 ПОДІЛ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ.
ПОДІЛ ПРАЦІ – ЦЕ ВІДОКРЕМЛЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОДІЛ
ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ НА ЧАСТИНИ, КОЖНА З ЯКИХ ВИКОНУЄТЬСЯ ПЕВНИМИ
ГРУПАМИ ПРАЦІВНИКІВ, АБО ОКРЕМИМИ ПРАЦІВНИКАМИ.
ВИДИ ПОДІЛУ ПРАЦІ:
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ, ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ, ПРОФЕСІЙНИЙ, КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ.
КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ – ЦЕ
ОРГАНІЗОВАНА
ВИРОБНИЧА
ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ОКРЕМИМИ
ПРАЦІВНИКАМИ, КОЛЕКТИВАМИ БРИГАД, ЦЕХІВ, ДІЛЬНИЦЬ, СЛУЖБ, ВІДДІЛІВ У ПРОЦЕСІ ПРАЦІ ДЛЯ
ДОСЯГНЕННЯ ПЕВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЕФЕКТУ.
КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В РІЗНИХ ФОРМАХ:
МІЖЦЕХОВА, ВНУТРІШНЬОЦЕХОВА, МІЖ ДІЛЬНИЦЯМИ, БРИГАДАМИ, ОКРЕМИМИ ВИКОНАВЦЯМИ В
СЕРЕДИНІ БРИГАД, ДІЛЬНИЦЬ, МІЖ ПРАЦІВНИКАМИ ЩО ПРАЦЮЮТЬ ІНДИВІДУАЛЬНО.

4.

3 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ.
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КІЛЬКОСТІ ВИКОНАВЦІВ ПРАЦЯ
МОЖЕ БУТИ ОРГАНІЗОВАНА У ДВОХ ФОРМАХ :
- ІНДИВІДУАЛЬНА;
- КОЛЕКТИВНА.
ІНДИВІДУАЛЬНА ПРАЦЯ:
- ПРОСТА ІНДИВІДУАЛЬНА;
- ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОГРЕСИВНИХ ФОРМ
ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ.
КОЛЕКТИВНА ПРАЦЯ:
- БРИГАДНА;
- ПОТОКОВЕ ВИРОБНИЦТВО.

5.

4 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ.
РОБОЧЕ МІСЦЕ - ЦЕ ПЕРВИННА ЛАНКА ВИРОБНИЦТВА, ЗОНА
ПРИКЛАДАННЯ ПРАЦІ ОДНОГО АБО КІЛЬКОХ ВИКОНАВЦІВ,
ВИЗНАЧЕНА НА ПІДСТАВІ ДІЮЧИХ НОРМ І ОСНАЩЕНА
НЕОБХІДНИМИ ЗАСОБАМИ ДЛЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ – ЦЕ ПІДПОРЯДКОВАНА ЦІЛЯМ
ВИРОБНИЦТВА СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПО ЇХ ОСНАЩЕННЮ,
ПЛАНУВАННЮ ТА ОБСЛУГОВУВАННЮ.
ЕЛЕМЕНТИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ:
1) ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ СУКУПНОСТІ ЗАСОБІВ ПРАЦІ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИКОНАННЯ
КОНКРЕТНИХ ТРУДОВИХ ФУНКЦІЙ. СЮДИ ВІДНОСЯТЬСЯ:
А) ОСНОВНЕ ТЕХНОЛОГІЧНЕ І ДОПОМІЖНЕ ОБЛАДНАННЯ;
Б) ТЕХНОЛОГІЧНА ОСНАСТКА (РОБОЧІ ТА ВИМІРЮВАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ, ПРИЛАДИ);
В) ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ОСНАЩЕННЯ (ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ І СИГНАЛІЗАЦІЇ, РОБОЧІ МЕБЛІ, ТАРА ТОЩО);
Г) РОБОЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ;
Д) ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ (ЕНЕРГО-, ТЕПЛО-, ВОДОПРОВОДИ, КАНАЛІЗАЦІЯ, ВЕНТИЛЯЦІЯ, ТОЩО).

6.

2) ПЛАНУВАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ
ПЕРЕДБАЧАЄ РАЦІОНАЛЬНЕ
РОЗМІЩЕННЯ У ПРОСТОРІ
МАТЕРІАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ВИРОБНИЦТВА, ЗОКРЕМА
УСТАТКУВАННЯ, ТЕХНОЛОГІЧНОГО І
ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ОСНАЩЕННЯ, А
ТАКОЖ САМОГО ПРАЦІВНИКА.
3)
ОБСЛУГОВУВАННЯ
РОБОЧОГО
МІСЦЯ
ПЕРЕДБАЧАЄ СВОЄЧАСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО ВСІМ
НЕОБХІДНИМ,
ВКЛЮЧАЮЧИ
ТЕХНІЧНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАЛАДКУ, РЕГУЛЮВАННЯ РЕМОНТ
ЗАСОБІВ ПРАЦІ); РЕГУЛЯРНУ ПОДАЧУ НЕОБХІДНИХ
ВИДІВ
ЕНЕРГІЇ,
ІНФОРМАЦІЇ,
МАТЕРІАЛЬНИХ
ЦІННОСТЕЙ; КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОБІТ, ТРАНСПОРТНЕ
ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ.

7.

5 УМОВИ ПРАЦІ ТА ФАКТОРИ ЇХ ФОРМУВАННЯ.
УМОВИ ПРАЦІ – ЦЕ СУКУПНІСТЬ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА
ЗДОРОВ’Я І ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ ПРАЦІ.
УМОВИ ПРАЦІ НА КОЖНОМУ РОБОЧОМУ МІСЦІ ФОРМУЮТЬСЯ
ПІД ВПЛИВОМ ТАКИХ ГРУП ФАКТОРІВ:
1) ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ ОБУМОВЛЕНІ ОСОБЛИВОСТЯМИ ТЕХНІКИ І
ТЕХНОЛОГІЇ, РІВНЕМ МЕХАНІЗАЦІЇ І АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРАЦІ, ЯКІСТЮ
ОСНАЩЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ, РЕЖИМАМИ ПРАЦІ ВІДПОЧИНКУ.
2) САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ФАКТОРИ – ЦЕ ТЕМПЕРАТУРА ВОЛОГІСТЬ,
ЗАБРУДНЕНІСТЬ ПОВІТРЯ, ШУМ, ВІБРАЦІЯ, ОСВІТЛЕНІСТЬ.
3) ФАКТОРИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ВІД
ТРАВМ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, ХІМІЧНОГО І РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ.
4) ІНЖЕНЕРНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧАЮТЬ КОМФОРТНІСТЬ
НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ, ДОСКОНАЛІСТЬ КОНСТРУКЦІЇ ТЕХНІКИ, ЗРУЧНІСТЬ
ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН І МЕХАНІЗМІВ.

8.

5) ЕСТЕТИЧНІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧАЮТЬ ПРИВАБЛИВІСТЬ
ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ПРИЄМНІСТЬ ФОРМ, КОЛЬОРІВ І ЗВУКІВ
НА РОБОЧОМУ МІСЦІ, ОФОРМЛЕННЯ ЗОН ВІДПОЧИНКУ.
6) СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ВЗАЄМОВІДНОСИНАМИ В
ТРУДОВОМУ КОЛЕКТИВІ, СТИЛЕМ КЕРІВНИЦТВА.
7) ОСОБИСТІСНІ ФАКТОРИ – НАСТРІЙ ЛЮДИНИ ЇЇ СТАН ЗДОРОВ’Я ТА ІН.
НЕСПРИЯТЛИВІ ФАКТОРИ:
ФІЗИЧНЕ ЗУСИЛЛЯ, НЕРВОВА НАПРУГА, ТЕМП
РОБОТИ, РОБОЧЕ ПОЛОЖЕННЯ, ТЕМПЕРАТУРА,
ВОЛОГІСТЬ,
ТЕПЛОВЕ
ВИПРОМІНЮВАННЯ,
МОНОТОННІСТЬ РОБОТИ, ВІБРАЦІЯ, ОБЕРТАННЯ,
ПОШТОВХИ,
ЗАБРУДНЕНІСТЬ
ПОВІТРЯ,
ОСВІТЛЕНІСТЬ.