Українські землі в другій половині XVIIIi століття. Архітектура

1. Українські землі в другій половині XVIII століття АРХІТЕКТУРА

51. Собор Святого Юра у Львові. 1744–1762рр.
52. Андріївська церква в Києві. 1754р.
53. Ратуша в Бучачі
54. Покровська церква в Києві. 1766р.
55. Троїцький собор у Новомосковську 1773–1779рр.
Майстер Я.Погрібняк
55. Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783рр
56. Палац Кирила Розумовського в Батурині 1799- 1803.
Сучасний вигляд
1.

2. 51. Собор Святого Юра у Львові. 1744–1762рр.

3.

52. Андріївська церква у Києві.1754р.

4. 53. Ратуша в Бучачі

5. Бучацька ратуша- Тернопільська область. Стиль – рококо Архітектор – Б. Меретин Скульптор – Г.Пінзель За скульптурним оздобленням та орган

Бучацька ратушаТернопільська область. Стиль – рококо
Архітектор – Б. Меретин Скульптор –
Г.Пінзель
За скульптурним оздобленням та органічним
синтезом мистецтв не має аналогів в
архітектурі України XVIII століття
.
.

6. 54. Покровська церква в Києві. 1766р.

7. 55. Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1779рр. Майстер Я.Погрібняк

8. 55. Успенський собор Почаївської лаври 1771–1783

9. 56. Палац Кирила Розумовського в Батурині 1799- 1803. Сучасний вигляд

10. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

57. Скульптурна група святого Юра
змієборця на фасаді собору
святого Юра у Львові.
Скульптор Й.Пінзель

11. Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді Собору Святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.

12. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперії у першій половині XIX століття АРХІТЕКТУРА 58. Будівля Київського університету

1837 1843

13.

14. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

59. Скульптурна група святого Юра змієборця на фасаді
собору святого Юра у Львові. Скульптор Й.Пінзель
60. Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропініна
61. Картини: «Автопортрет» (1840р.), «Катерина» (1842р.),
офорти з серії «Живописної України»Т.Шевченко
62. Пам’ятник князю Володимиру в Києві 1850 – 1853
63. Пам’ятник градоначальнику та генерал- губернатору
А.де Рішельє в Одесі.Скульптор І.Мартос.1828
64. Картина «Садиба» Г.Тарновського в Качанівці»
В.Штернберг. 1837

15. 59. Скульптурна група святого Юрія Змієборця на фасаді Собору Святого Юра у Львові. Скульптор Й. Пінзель.

16. 60. Картина «Дівчина з Поділля» В. Тропінін

17. 61. «Автопортрет» (1840р.), «Катерина» (1842р.), офорти з серії «Живописної України»Т.Шевченко

“ Катерина ”
“ Автопортрет “
Офорт- “ Смерть Богдана
Хмельницького ”
Офорт- “ Дари в Чигирині ”

18. ОФОРТ -

ОФОРТ (в перекладі з французької мови- міцна вода;
азотна кислота) — різновид гравюри на
металі, котрий дозволяє отримувати відтиски
з друкарських форм,
які попередньо оброблені кислотами

19. ОФОРТИ

20. Офорт – «Казка»

«Смерть Хмельницького»
”

21. 62. Пам’ятник князю Володимиру в Києві 1850 – 1853

22. 63. Пам’ятник градоначальнику та генерал- губернатору А.де Рішельє в Одесі. Скульптор І.Мартос.1828

63. Пам’ятник градоначальнику та генералгубернатору А.де Рішельє в Одесі.
Скульптор І.Мартос.1828

23. 64. Картина «Садиба» Г.Тарновського в Качанівці» В.Штернберг. 1837

24. "Відомий російський художник" Василь Штернберг – українізований німець, батько українського сільського модерного жанру. Український живо

"Відомий російський художник" Василь Штернберг –
українізований німець, батько українського сільського
модерного жанру.
Український живописець-пейзажист і жанрист німецького роду
народився у Петербурзі. У 1835—38 навчався у Петербурзькій
академії мистецтв
У 1838 р. Василь Штернберг познайомився з Тарасом
Шевченком, став одним із найближчих його друзів. У Петербурзі
В. Штернберг жив разом із Шевченком на одній квартирі на
дев'ятій лінії Василівського острова. Вони разом працювали,
разом відвідували музеї, театри, влаштовували літературні
читання.ж
Штернберг виконав кілька портретів Т.Г.Шевченка. Створив
фронтиспіс до першого видання "Кобзаря" — офорт "Кобзар з
поводирем" (1840). Т.Шевченко присвятив Штернбергу поему
"Іван Підкова" та перед його від'їздом до Італії подарував
"Кобзар", на якому написав вірш "На незАбудь Штернбергові"
(1840)

25. Українські землі в складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. – початку ХХ ст.

АРХІТЕКТУРА
65. Резиденція православних митрополитів Буковини і
Далмації в Чернівцях. 1864 – 1873
66. Володимирський собор у Києві. 1862–1896 рр.
67. Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887рр.
68. Будинок з химерами в Києві. 1902–1903рр
69. Будинок Полтавського губернського земства (нині
Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908р.
70. Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові.
1905–1906рр.

26. 65. Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864 – 1873.

27. 66. Володимирський собор у Києві. 1862–1896 рр.

28. 67. Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887рр.

29. 68. Будинок з химерами в Києві. 1902–1903рр

30. 69. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908рр.

69. Будинок Полтавського земства (нині
Полтавський краєзнавчий музей). 1903–
1908рр.

31. 70. Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905–1906рр.

32. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

71. Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М.
Микешин. 1888рр.
72. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому
султанові» І. Рєпіна. 1878–1891рр.
73. Картини «Козаки в степу», С. Васильківського.
74. Картини «Святочне ворожіння» М. Пимоненка.
75. Картина «Дівчина в червоному капелюсі» 1902- 1903
О.Мурашко
76. Картина «Портрет Лесі Українки». 1900, І.Труш

33. 71. Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин. 1888р.

34. 72. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна. 1878–1891рр.

35. 73. Картина «Козаки в степу», 1890 , С. Васильківського.

Два вершники, зупинивши коней, вслухаються
в тишу безлюдного, випаленого сонцем
степу. В міцних постатях — впевненість і
гідність. Зображені зі спини, в легкому
повороті вліво; попереду, на горизонті,
блищить смуга Дніпра, справа — курган;
над ними високе небо з хмарами:
невід'ємні від пейзажу вони підсилюють
його значимість. Вершники на сторожі. Їх
статичність тимчасова й в будь-який
момент може змінитися на рух. В загальній
світлій колірній гамі зеленкуватовохристих і голубуватих тонів стриманим
акцентом виступає контраст червоного й
білого у козацькому одязі. Спрямований
вглиб, до горизонту, рух хмар, плавні,
спокійні ритми просторових планів
передають безмежність світло-повітряного
середовища, епічність пейзажу.
Відмовившись від зовнішньої оповідності,
художник досягає внутрішнього
заглиблення у простий сюжетний мотив,
сутністю якого є ідея патріотизму.

36. 74. Картина «Святочне ворожіння» М. Пимоненка.

37. 75. Картина «Дівчина в червоному капелюсі» 1902- 1903 О.Мурашко

38. 76. Картина «Портрет Лесі Українки». 1900, І.Труш

39. Українське мистецтво XX століття АРХІТЕКТУРА

77. Будівля Держпрому в Харкові.
1925- 1928
78. Будівля Верховної Ради УРСР
в Києві.1936 - 1939

40. 77. Будівля Держпрому в Харкові. 1925- 1928

41. 78. Будівля Верховної Радли УРСР в Києві.1936 - 1939

42. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

79.»Еней та його військо» Г.Нарбут, 1919
80. Літографія «Гуцул з квіткою» , естамп «Карпатська
мати».1923 В Касіян
81. Картина «Життя». Триптих (Любов,Сімя, Повернення)
1925 – 1927.Ф.Кричевський
82. Памятник Т.Шевченку в Ромнах.1918.Скульптор І
Кавалерідзе.
83. Картина «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в
1653 році» 1931.М.Самокиш
84. Картина «Хата в Богданівці» (1955) К.Білокур
85. Картина «Хліб» (1949) Т.Яблонська
86. Картина «Гороховий збір» (1971) М.Приймаченко
87. Памятник засновникам Києва (Кий,Щек, Хорив і їх
сестра Либідь) Скульптор В.Бородай