Холецистити. Панкреатити

1.

2.

1. Етіологія хронічного холециститу.
2. Класифікація хронічного холециститу.
3. Клініка та діагностика хронічного холециститу.
4. Принципи лікування хронічного холециститу.
5. Етіологія хронічного панкреатиту.
6. Класифікація хронічного панкреатиту.
7. Клініка та діагностика хронічного панкреатиту.
8. Принципи лікування хронічного панкреатиту.
9. Догляд за хворими.
10.Диспансеризація та профiлактика захворювань
жовчного мiхура та підшлункової залози.

3.

Захворювання жовчного міхура і
жовчовивідних шляхів спостерігається
у 10-15% населення розвинених країн.
Найбільш часто зустрічаються хронічні холецистити.
Жінки хворіють хронічним безкам’яний холециститом
у 2-3 рази частіше за чоловіків, а хронічним
калькульозним холециститом – у 5-6 разів частіше.

4.

„ЗАТВЕРДЖЕНО”
наказ МОЗ України
від 13.06.2005 № 271
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
Надання медичної допомоги
хворим на хронічний холецистит

5.

це запальний процес у жовчному
мiхурi, який поєднується з
дискiнезiею жовчного мiхура
та жовчовивiдних шляхiв
і порушенням бiохiмiчних
властивостей жовчi

6.

Умовно-патогенна колі-бацилярна
і кокова інфекція

7.

Лямбліоз, аскаридоз

8.

Нерегулярний прийом їжі

9.

Незбалансоване харчування

10.

Гіподинамія

11.

Гіпо- і атонічні дискінезії
жовчно-вивідних шляхів

12.

13.

- Відчуття гіркоти в роті
- Відрижка гірким
- Біль в правому підребер′ї
- Блювота
- Метеоризм
- Закрепи або проноси

14.

- УЗД ОЧП
- Дуоденальне
зондування
- Дослідження крові

15.

Лікувальне харчування;
Усунення больового синдрому в період
загострення;
Раціональне застосування жовчогінних засобів;
Лікувальне зондове або “сліпе” дуоденальне
зондування;
Антибактеріальні засоби в період загострення;
Нормалізація функцій вегетативної нервової
системи;
Фізіотерапевтичне лікування;
Лікування мінеральними водами;
Санаторно-курортне лікування.

16.

17.

ЖКХ – обмінне захворювання
гепатобіліарної системи, яке
характеризується утворенням
жовчних каменів
у жовчовивідних шляхах.
Найчастіше камені формуються у жовчному міхурі,
рідше - у печінкових жовчних протоках
(внутрішньопечінковий холелітіаз )
і в загальній жовчній протоці.

18.

Великих розмірів,
жовтого кольору,
легко кришаться.

19.

Утворені полімером чорного
кольору – білірубінатом кальцію.
Не містять холестерину і не мають чіткої
кристалічної структури.
Найчастіше формуються при
алкогольних цирозах печінки.

20.

Складаються з кальцієвих солей вільного білірубіну,
холестерину і білка.
Найчастіше вони утворюються в жовчних протоках
при наявності інфекції і рідше – в жовчному міхурі.

21.

Найрідше зустрічаються білі вапнякові камені.
Вони формуються при високому вмісті кальцію в
жовчі, яка на вигляд нагадує згущене молоко.

22.

23.

Факторами ризику жовчно-кам'яної
хвороби можна вважати 5 F:
Female – жінка,
Fat – надлишкова маса тіла,
Forty – вік старше 40 років,
Fertile – вагітність,
Fair – блондинка.

24.

Сприяючі чинники:
Гіподинамія,
Цукровий діабет,
Недостатнє вживання рідини,
Швидке схуднення,
Великі перерви між прийомами їжі,
Тривале вживання контрацептивних
препаратів.

25.

В першій стадії печінка продукує перенасичену
холестерином жовч, зі зниженим вмістом жовчних
кислот і фосфоліпідів. В порції “В” виявляються
холестеринові кристали. Може тривати довгі роки,
але клінічні прояви хвороби відсутні.
Друга стадія – ті самі фізико-хімічні зміни складу
жовчі, але уже з наявністю каменів в ЖМ. Окрім
цього в 2 стадії можна виявити застій жовчі, ознаки
запалення ЖМ.
Третя стадія – клінічна (калькульозний холецистит),
що проявляється жовчною колькою.

26.

Найбільш типовий,
класичний синдром –
приступ жовчної кольки - це
iнтенсивний роздираючий бiль
в правому пiдребер'ï, який
iррадiює в праве плече, праву
лопатку, праву половину шиï

27.

Біль частіше виникає після їжі, особливо жирної,
гострих приправ, жарених страв, після значного
фізичного навантаження, при роботі в нахиленому
положенні, але не рідко буває і безпричинно.
Нерідко приступ болю супроводжується нудотою і
(або) блювотою, яка не приносить полегшення.
При об’єктивному обстеженні є ряд “міхурових”
симптомів: Ортнера, Мерфі, френікус – симптом
(симптом Мюссе), Кера.
Симптом Кера – поява або підсилення болю
при постукуванні на висоті вдиху в міхуровій точці
(місце перетину реберної дуги з правим прямим
м’язом живота).

28.

негайна госпiталiзацiя хворого.
• консультацiя хiрурга.
• лiжковий режим.
• голод.
• анальгетики (промедол + атропiн, но-шпа,
платифiлiн, папаверин).
• при тривалостi болю бiльше 2-3 днiв та наявностi
жовтяницi – оперативне лiкування.
В мiжприступний перiод – санаторно-курортне
лiкування (Моршин, Трускавець).

29.

УЗД ОЧП

30.

• В доклінічній стадії ЖКХ лікування
направлене на боротьбу з чинниками
ризику і зниження літогенності жовчі,
рекомендується активний спосіб
життя, заняття фізкультурою і
спортом, які зменшують застій жовчі і
гіперхолестеринемію.
• Контроль за вагою тіла.

31.

• Дієта №5 за винятком аліментарних
надлишків жирної, висококалорійної і
багатої на холестерин їжі.
• Важливим чинником є регулярність
прийому їжі (по годинах), особливо, якщо є
аномалія жовчного міхура.
• Зменшенню застою сприяє вживання 100150 г сирих овочів, фруктів (морква, капуста,
яблука).

32.

• Проводиться корекція ендокринних розладів
(цукровий діабет, гіпотиреоз), що нерідко
бувають передвісниками ЖКХ.
• Оскільки певну роль в каменеутворенні
відіграють бактерії, при наявності інфекційно
– запальних захворювань призначають
антибактеріальне лікування.

33.

Медикаментозне (не хірургічне) розчинення
холестеринових каменів за допомогою препаратів
жовчних кислот, так звана хенотерапія. З цією метою
застосовується хенодезоксихолієва ( ХНДК) і
урсодезоксихолієва кислота (УДК).
УДХК (урсофальк, урсосан, холудексан)- переноситься
краще i ефективність його вища, 70% розчинення
відбувається. Доза – 10 мг/кг, а умови прийому такі ж.

34.

Літотрипсія (лікування шляхом дробіння великих
конкрементів на дрібні фрагменти для їх наступної
медикаментозної розчинності).
Хімічний метод полягає у введенні в ЖМ тонкого
катетера і введенні через нього 5-10 мл спеціальної
речовини, що розчинить камені контактним шляхом –
метил – терц – бутилового ефіру. Цим шляхом
вдається розчинити попад 90-95% холестеринових
каменів.

35.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони
здоров'я України 10.09.2014 № 638
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ)
МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

36.

ХП — це хронічний запальний стан,
що зумовлює прогресуючі,
незворотні зміни у паренхімі
підшлункової залози та поступовий
розвиток екзокринної та ендокринної
недостатності підшлункової залози.

37.

Алкоголь (70-90%)

38.

Ожиріння

39.

Зловживання жирною їжею, переїдання

40.

Жовчно-кам’яна хвороба

41.

Аутоімунні захворювання

42.

Біль

43.

Гострий панкреатит
Біль в животі
Слабкість
Блювання
Гарячка
Хронічний панкреатит
Діарея
Схуднення
Неперетравлення
їжі
Нудота, блювання
Ознаки зовнішньосекреторної недостатності ПЗ

44.

Ознаки ендокринної недостатності ПЗ
(полідипсія, поліфагія, поліурія)

45.

Лабораторна діагностика
Загальний аналіз крові.
Біохімічний аналіз крові із визначенням рівня
амілази, панкреатичної ізоамілази, глюкози,
глікозильованого гемоглобіну, АСТ, АЛТ, ЛФ,
ліпази.
Аналіз сечі із визначенням
рівня амілази.
Копроскопія.
Фекальна еластаза-1.

46.

Інструментальна діагностика
ЕКГ.
УЗД органів черевної порожнини та нирок.
ЕГДС з оглядом ретробульбарного відділу 12-палої
кишки.
КТ органів черевної порожнини та заочеревинного
простору.
МРТ/МРХПГ – при недостатній інформативності
УЗД та комп’ютерної томографії.
Ендоскопічне УЗД ПЗ.

47.

Медикаментозне лікування
1. Знеболення:
– знеболювальна терапія починається з призначення
ненаркотичних аналгетиків (парацетамол, метамізол
натрію), при відсутності протипоказань – НПЗП
(ібупрофен);
– при необхідності (сильний, стійкий біль) –
наркотичні аналгетики короткими курсами
(трамадол);

48.

Медикаментозне лікування
– спазмолітики (мебеверин, дротаверин, папаверин).
– При дисфункції сфінктера Одді для корекції тонусу –
призначення селективних спазмолітинів (мебеверин).

49.

Медикаментозне лікування
2. Поліферментні препарати
За наявності симптомів недостатності зовнішньосекреторної
функції ПЗ призначають панкреатин по 25000– 40000 ОД ліпази
на основний прийом їжі та 10000–20000 ОД ліпази на
неосновний прийом їжі.
3. ІПП
Для зниження зовнішньої секреції ПЗ (створення
«функціонального спокою» ПЗ) призначають
– інгібітори протонної помпи в стандартній дозі 2 рази на добу.

50.

Медикаментозне лікування
4. Вітаміни.
Для корекції вітамінної недостатності призначаються вітаміни
та полівітамінні комплекси.
5. Інфузійна терапія кровозамінниками та перфузійними
розчинами з метою детоксикації:
-
електроліти у комбінації з іншими препаратами: сорбітол +
Натрію лактат + Натрію хлорид + Кальцію хлорид + Калію
хлорид + Магнію хлорид в/в – 400 мл на добу;
-
білкові фракції крові: розчин альбуміну людини 10% розчин–
100 мл в/в на добу;
-
вуглеводи: глюкоза 5–10% розчин – 500 мл в/в на добу.

51.

Медикаментозне лікування
6. Антибіотики
При необхідності зниження ризику або лікування бактеріальних
ускладнень ХП призначаються антибактеріальні лікарські
засоби, які застосовуються для лікування інфекцій ШКТ, з
урахуванням виду можливого збудника, що інфікує ПЗ:
-
карбапенеми,
-
фторхінолони,
-
цефалоспорини III-IV поколінь,
-
похідні нітроімідазолу.