Внесок українських вчених у розвиток природничих наук. Шанда Володимир Іванович

1.

Відокремлений структурний підрозділ
«Технологічний фаховий коледж Державного
університету економіки і технологій»
Внесок українських вчених
у розвиток природничих наук
Шанда
Володимир Іванович

2.

Автор: Катібаєва Анастасія Віталіївна
ВСП ТФК ДУЕТ
група ОМТ-24-1-9
Керівник роботи: Кот Тетяна Юріївна,
викладач хімії та біології

3.

Мета дослідження: познайомитися з біографією
професора Шанди Володимира Івановича, вченого
великого таланту та блискучої педагогічної
майстерності.
Завдання: дослідити біографію вченого та його
наукові досягнення за літературними джерелами і,
спілкуючись з колегами і учнями вченого.

4.

24 квітня 2021 року перестало битися
серце видатного педагога, кандидата
біологічних наук, професора кафедри
ботаніки та екології Криворізького
державного педагогічного
університету, видатного
представника плеяди українських
вчених, члена-кореспондента
НАН України
Володимира Івановича
Шанди.

5.

Народився Володимир Іванович 23 травня 1935 року в Україні у Запоріжжі.
В тому ж році сім’я переїхала до міста Кривий Ріг. Батьки Володимира
Івановича були вчителями – батько працював у Криворізькому
учительському інституті, а мама – у школі. Його дитинство прийшлося
на важкі воєнні роки без матері, яка рано померла, а батько, потрапивши
на фронт, опинився у фашистському полоні у Німеччині. Після перемоги
батько Володимира Івановича був визволений американськими військами
і не зміг повернутися на Батьківщину через сталінські репресії та страх
опинитися у радянських таборах. Він оселився у Канаді. Нажаль, сім’я
Володимира Івановича вважала його загиблим довгі роки (до кінця 1980
років). І його вихованню присвятили свої життя рідна тітка,
Шанда Матрьона Іванівна і дід.

6.

У 1953 році Володимир Іванович Шанда
закінчив навчання у середній школі № 21 і
вступив до Дніпропетровського
сільськогосподарського інституту. У 1958 році
отримав спеціальність «Агрономія»
кваліфікацію «Вчений агроном».

7.

Студентські роки
Шанда В.А.
Шанда В.А.

8.

Шанда В.А.
Навчальна
практика
Шанда В.А.

9.

На військових
зборах
Шанда В.А.
Шанда В.А.

10.

Шанда В.А.
Щороку дружні студенти поспішали на зустрічі,

11.

на які щороку
приїздило все менше
і менше…
Шанда В.А.
Шанда В.А.

12.

Шанда В.А.
Шанда В.А.

13.

Отримавши спеціальність, працював агрономом
колгоспу «Комсомолець» Криворізького району,
потім головним агрономом того ж господарства,
на базі якого було утворено радгосп «Коммунист».

14.

Бажання далі навчатися і займатися науковими дослідженнями привело
Шанду В.І. на кафедру рослинництва до аспірантури Дніпропетровського
сільськогосподарського інституту, яку він успішно закінчив у 1966 році.
Для продовження наукових досліджень з теми дисертації був направлений
путівкою Міністерства сільського господарства УРСР до Всесоюзного
науково-дослідного інституту кукурудзи.

15.

19 грудня 1969 року у спеціалізованій вченій раді Дніпропетровського
державного університету відбувся захист дисертації «Взаємний вплив
культурних рослин у змішаних посівах» за спеціальністю 03.094 Ботаніка, яку
виконував під керівництвом доктора біологічних наук, професора Сергія
Івановича Чорнобривенка, В. І. Шанди на здобуття ступеня кандидата
біологічних наук.

16.

У 1970 році Шанда Володимир Іванович розпочав свою педагогічну
діяльність у Криворізькому Державному педагогічному інституті на
кафедрі ботаніки на посаді старшого викладача.
Він пройшов усі сходинки професійного зростання: у 1973 році отримав
вчене звання доцента, у 1991 році – професора, у 2001 році - дійсного члена
(академіка) Української екологічної академії наук.

17.

Володимир Іванович Шанда працював на посаді декана природничого
факультету у 1972-1974 та 1979-1983 роки – це було визнанням його
організаторських здібностей.
З 1984 по 2001 рік Володимир Іванович очолював кафедру ботаніки та
екології, а з 2001 по 2015 рік працював на посаді професора
кафедри ботаніки та екології Криворізького педагогічного інститута.

18.

19.

Володимир Іванович Шанда у 1971-1979 роках разом з іншими вченими і натуралістами здійснив опис
рослинності кам’янистих відслонень та пісків району, пізніше затопленого Карачунівським водосховищем,
опис рідкісних та ендемічних видів рослин з врахуванням їхнього розповсюдження в долині р. Інгулець,
здійснював деталізований опис рослинності Криворіжжя. У цей період викладачами кафедри ботаніки був
закладений ботанічний сад у заплаві річки Саксагань поблизу навчального корпусу Криворізького
державного педагогічного інституту площею 7,2 га (у Центрально-міському районі, зараз – знищений),
проведені дослідження плесів хвостосховища Північного ГЗК (1969) та аерофіторекультивація відвалів
шахти ім. Г.І. Петровського руднику ім. Карла Лібкнехта (1974), реалізована низка науковопрактичних
заходів з фіторекультивації порушених земель: висадження деревних видів рослин на Східному відвалі
Ганнівського кар’єру, на відвалі №1 Першотравневого кар’єру (1967-1968 рр.) тощо ІІІ етап
ландшафтноекологічних та геоботанічних досліджень техногенних екотопів кінець 70-х років початок ХХІ
ст. різноспрямовані та багатобічні дослідження трансформованих екосистем промислових ландшафтів
(відвалів, кар’єрів, хвостосховищ, провалів), пустищ, лісопаркових зон.

20.

У період з 1970 по 2000 роки Володимиром Івановичем Шандою та іншими науковцями
Криворізького державного педагогічного інституту були здійсненні дослідження щодо
вивчення впливу Криворізького металургійного комбінату на сільськогосподарські, лісові
та декоративні культури з розробкою заходів компенсації цих впливів (1983-1984), проекти
рекультивації відвалів «Нульовий», «Скелеватський», «Північний», «Буршицький» (19861988) тощо.
У цей період кафедра ботаніки та екології КДПІ стає простором наукового плідного
спілкування науковців міста, області, України. Зусиллями завідувача кафедри ботаніки та
екології КДПУ В.І. Шанди та адміністрації закладу започатковане проведення на базі
закладу щорічних наукових і науково-практичних конференцій з публікацією матеріалів

21.

Серед визначних дат і прізвищ в історії розвитку екологічної
науки, починаючі з VI-IV cт. до н.е., є дата 2000 рік і ім’я нашого
земляка Шанди Володимира Івановича. Його внеском в розвиток
екології як науки стало: обґрунтування засад стереоекологічного
підходу до вивчення структури рослинних угруповань; розробка
підходів до типології парцел; створення засад теорії екологотаксономічних спектрів угруповань, НЕС, агрофітоценології;
окреслення парадигм різноманіття діяльності людини в біосфері.

22.

Широке коло наукових інтересів В. І. Шанда реалізовував у таких полях наукового бачення,
як: філософія біології, загальна, спеціальна, теоретична екологія, методологія екології,
біогеоценологія, агроекологія, культурбіогеоценологія, алелопатія, біосферологія.
Енциклопедичні знання, постійний науковий пошук, прагнення до істини, невтомність і
надзвичайна працездатність стали підґрунттям для визначних теоретичних
узагальнень у вигляді монографій. Ці праці та понад 500 фахових наукових публікацій у
провідних журналах України окреслили постать професора В. І. Шанди як видатного
українського вченоготеоретика з проблем фундаментальної екології. Володимир Іванович
стояв у витоків промислової ботаніки та техногенної біогеоценології, розширив і
деталізував аспекти теорії екологічної ніші, сформулював основні положення теорії
еколого-таксономічних спектрів, як напрямку аналізу рослинних угруповань, розробив
типологію екотопів та біогеоценозів Криворіжжя.

23.

Володимир Іванович з сім’єю
Шанда В.А.
Шанда В.А.

24.

25.

У спогадах і серцях колег, учнів, дружини і
дітей Володимир Іванович Шанда назавжди
залишився Людиною з великої літери,
справжнім Чоловіком, видатним українським
вченим і педагогом, добрим і щирим, мужнім і
скромним, з тонким почуттям гумору та
сповненою сердечністю світлою посмішкою...

26.

Володимир Іванович з дружиною

27.

Володимир Іванович з сім’єю

28.

Дякую за увагу!

29.

Список використаних джерел
1. Маленко Я. В., Ворошилова Н. В., Кобрюшко О. О. Проблеми
фундаментальної екології: курс лекцій / за ред. Я. В. Маленко. Кривий Ріг:
КДПУ, 2023. 195 с.
2. Шанда В. І. Теоретичні проблеми екології та біогеоценології. Кривий Ріг:
Вид-во Р. А. Козлов, 2013. 247с.
3. Шанда В. І., Ворошилова Н. В., Шанда Л. В. Техногенез і надзвичайні
екологічні ситуації. Питання біоіндикації та екології. Запоріжжя, 2010. Вип 15.
№1. С. 29-37.
4. Теоретичні проблеми біогеоценології: колективна монографія / В. І. Шанда,
Е. О. Євтушенко, Н. В. Ворошилова, Л. В. Шанда, Я. В. Маленко, О. О.
Кобрюшко; наук. ред. Н. А. Белова. Кривий Ріг: Криворізький державний
педагогічний університет. Видавець Чернявський Д.О., 2020. 330с.
5. file:///C:/Users/user/Downloads/etn_2015_26_3-4_17.pdf
6.https://kdpu.edu.ua/press-centre/blogs/272-kafedry/botaniky-taekolohii/vykladachi-kafedry.html