Микола Васильович Гоголь Повість «Шинель» (1842)

1.

Микола Васильович
Гоголь
Повість «Шинель»
(1842)

2.

Микола Васильович Гоголь
(1809-1852)
один із ключових літературних геніїв
XIX століття,
чий вплив на світову літературу та культуру
залишається визначальним.
Творчість Гоголя характеризується глибоким
розумінням людської психології та природи.
Його герої відображають різноманіття людських
характерів, а глибокий аналіз суспільства і його
недоліків робить його твори актуальними і в
сучасному світі.

3.

Зображення буржуазного суспільства у
повісті
М. В.Гоголя «Шинель»
Повість «Шинель» (1842) – один із
найяскравіших творів Гоголя,
що викриває соціальну несправедливість і
байдужість буржуазного суспільства.
У творі показано світ, де люди поділяються на вищих
і нижчих, а людська гідність підпорядкована
становищу та матеріальному благополуччю.

4.

Повість «Шинель» справила значний вплив і на
європейських письменників.
Так, французький автор ХХ століття Жорж Сіменон
зазначав:
«Я вчився у Гоголя вмінню проникати в приховану
драму життя, яке може бути зламане через,
здавалося б, дрібницю.
Я вчився у Гоголя надавати трагічного звучання
непомітним долям „маленьких людей“».

5.

У «Шинелі» Гоголь створив образ героя, чия доля й
трагічна смерть були зумовлені його соціальним
становищем.
Проте Башмачкін зображений неоднозначно:
він викликає співчуття своєю
працьовитістю,покірністю, скромністю;
водночас лякає своєю духовною обмеженістю та
відсутністю будь-яких прагнень.
Але, на думку Гоголя, навіть така принижена
особистість заслуговує на повагу й залишається
людиною.

6.

Тема «маленької людини» – одна з ключових у
творчості Миколи Гоголя.
У своїх творах письменник показує людей,
які займають низьке становище в суспільстві,
мають непомітне життя, позбавлені честолюбних
прагнень і часто стають жертвами соціальної
несправедливості.
Водночас Гоголь наділяє своїх «маленьких людей»
трагічними та комічними рисами,
використовуючи гротеск і сатиру.

7.

Характерні риси «маленької людини» у творах
Гоголя
Соціальна незначущість:герої зазвичай займають низькі
чиновницькі посади
Їхнє життя одноманітне, сповнене рутини, і вони не
прагнуть вийти за його межі.
Беззахисність перед суспільством :«маленькі люди»
зазнають принижень і глузувань з боку сильних світу цього
Вони не здатні постояти за себе та миряться з
несправедливістю.
Обмеженість світогляду :інтереси їхні вузькі: робота,
незначні побутові радощі.
Вони не мають великих прагнень чи життєвих цілей.
Комічна і трагічна природа:у своїй жалюгідності ці персонажі
викликають одночасно співчуття та сміх.
Гоголь використовує гротеск для підкреслення їхніх
слабкостей.

8.

Значення теми «маленької людини» у творчості
Гоголя
.Соціальна критика: Гоголь викриває байдужість суспільства
до слабких і беззахисних.
Психологізм: його герої – живі, справжні, вони не лише об'єкти
глузування, а й люди зі своїми внутрішніми переживаннями.
Гоголь часто висміює їхню незначність, проте водночас
показує, що ці люди приречені на страждання в системі,
яка їх не помічає
Таким чином, Гоголь одним із перших вивів на авансцену
літератури «маленьку людину» – беззахисну, смішну й одночасно
трагічну, чия доля є відображенням несправедливості
суспільного устрою.

9.

М.В.Гоголь показує буржуазне суспільство як
бездушну систему, що поділяє людей за рангами та
матеріальним станом.
«Маленькі люди» в цьому світі приречені на
страждання та безвихідь.
Твір викриває соціальну несправедливість та критикує
суспільство, яке нехтує духовними цінностями.
Повість «Шинель» стала одним із найважливіших
творів світової літератури, що висвітлює трагедію
«маленької людини» у жорстокому суспільстві.

10.

«Маленька людина» у повісті «Шинель»
Найвідомішим образом «маленької людини» у
творчості Гоголя є Акакій Акакійович Башмачкін із
повісті «Шинель».

11.

Головний герой має невисокий чин титулярного
радника, не наділений видатними здібностями й не
має сильного характеру.
Він без жодного опору терпить постійні насмішки
своїх колег. Його лагідність і покірність
підкреслюються навіть іменем, яке в перекладі з
давньогрецької означає «незлобивий», «невинний».
По батькові, утворене від того ж імені — Акакій, ще
більше посилює ці риси.

12.

Роль гротеску в повісті "Шинель"
Гроте́ск — художній засіб, який полягає в
сильному викривленні зображуваного, суттєвому
перебільшенні чи применшенні його ознак.
Гоголівський «маленький чоловік» є не лише
соціально малим, а й духовно обмеженим.
Його світогляд надзвичайно вузький, а життєві
прагнення зведені до мінімуму. Щоб підкреслити
вбогість його існування, Гоголь використовує
гротеск.

13.

Наприклад, коли Башмачкіну доручили не просто
переписати документ, а змінити в ньому кілька слів,
це стало для нього нездоланним завданням.
Його мова також гротескна й безглузда: він
спілкується здебільшого вигуками, прийменниками й
прислівниками, часто обриваючи фрази на півслові:
«Це, справді, зовсім того...»
Таким чином, Гоголь створив гротескний образ
чиновника, життя якого повністю зосереджене на
механічній праці. Водночас герой викликає співчуття,
оскільки він щиро захоплений своєю справою.

14.

15.

Сенс назви повісті «Шинель»
Образ шинелі не випадково стає заголовним.
Саме необхідність пошиття нової шинелі кардинально змінює
одноманітне існування героя. Думки про неї повністю
поглинають Башмачкіна, навіть витісняючи його пристрасть до
переписування.Шинель змінює його внутрішньо: герой
відчуває себе впевненіше, стає сміливішим.
Коли шинель з’являється, його соціальне життя також
змінюється – він навіть отримує запрошення на вечірку.
Але її втрата руйнує всю його ілюзію щастя.
Назва повісті підкреслює обмеженість інтересів «маленької
людини», уособленням яких стає шинель.
Вона стає сенсом його життя, а її втрата – його
загибеллю.Втрата шинелі стає для нього смертельним ударом,
адже без неї він втрачає свою «цінність» у суспільстві.

16.

«Маленька людина» змиряється з найгіршими
життєвими обставинами. Так, Башмачкін,
зіткнувшись із необхідністю пошити нову шинель,
кілька місяців голодує і в усьому себе обмежує, щоб
зібрати необхідну суму.
Однак доля виявляється жорстокою: шинель, здобуту
ціною великих позбавлень, забирають вуличні
грабіжники. Але випробування героя на цьому не
закінчуються. Він намагається добитися від влади
пошуків злочинців, проте стикається з байдужістю
можновладців до його біди. Зрештою, замерзнувши в
старій дірявій шинелі, Башмачкін помирає.

17.

«По Петербургу раптом поширилися чутки, що біля
Калинкіна мосту та ще далі з’являється вночі мрець у вигляді
чиновника, який шукає свою вкрадену шинель і здирає
шинелі з усіх, не розбираючи чинів і звань».
З одного боку, фінал виражає віру у справедливе покарання.
Але водночас він трагічний, адже навіть після смерті душа
Башмачкіна не знаходить спокою, сповнена прагнення
помсти.
Після смерті він з’являється у вигляді примари,
що мститься за своє страждання.
Таким чином, Башмачкін – це людина, яку суспільство не
сприймає як особистість.
Його втрата шинелі – це не просто крадіжка,
а символ позбавлення останнього сенсу життя.

18.

Головна тема повісті "Шинель"-життя
АкакіяАкакійовича Башмачкіна,"маленької" людини,
приниженої та забитої життям і всіма оточуючими.
Ідея повісті-це засудження суспільства,
в якому немає місця гуманізму, автор показує
принизливе ставлення одних людей до інших, світ
несправедливості та влади грошей.