Невідомий І. Франко

1.

Невідомий
о
к
н
а
р
Ф

2.

Народився Іван Якович на Львівщині у сільській родині заможного коваля. Його мати Марія Кульчицька, походила із збіднілої шляхти, і
була на 33 роки молодшою за чоловіка. Коли Франкові було 9 років, помер батько. У 15 років Іван став повною сиротою. Ще у школі почав
заробляти гроші репетиторством і витрачав їх на власний розвиток — купівлю книжок, і тим самим зібрав 500 томів у власну бібліотеку,
яка до кінця життя збільшилася до 12000 книг. У п’ятому класі гімназії під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому
перекладі. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які
виготовлялися у її столярній майстерні родичів. Пережив три арешти. Після другого (1880 р.) ледь не помер від голоду. У 1893 р. захистив
у Відні докторську дисертацію. Останні 7 років мав паралізовану праву руку, через що довелося писати лівою або диктувати твори
помічникам. Помер 28 травня 1916 р. на чужих руках – сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей
на окрему могилу, ховали його в чужій вишиваній сорочці в «позиченій» ямі. Лише через 10 років Франка перепоховали в окремій могилі.
Став першим професійним українським політиком: першим головою першої української політичної партії – «русько-української радикальної
партії». Франко відстоював думку про єдину українську літературну мову, вироблену на наддніпрянських діалектах і збагачену західноукраїнськими говірками. Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно
називали себе корінні галичани. Іван Франко став першим українським письменником, який почав заробляти на життя пером, хоча
заробляв переважно журналістикою. Іван Франко любив жартувати, умів дотепно відповісти. Писав твори не лише українською, а й
польською, німецькою, іншими мовами. Як і більшість молодих людей того часу, Іван Франко захоплювався ідеями соціалізму. Читав твори
Маркса, Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. Однак наприкінці життя він зрозумів хибність ідеї Маркса, назвавши
соціалістичну державу тюрмою. Релігійні погляди Франка і досі не визначено — радянська влада називала його атеїстом, а деякі
дослідники стверджують про його глибоку віру та товариські відносини з галицькими священиками. Франко відомий своїм інтересом до
індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана
Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою. Одним із перших виступив на
підтримку українського феміністичного руху – підтримав видання українського жіночого альманаху «Перший вінок», який видавали Наталя
Кобринська та Олена Пчілка.Галицьке суспільство в той час було консервативним та радикальним. Проте Франко не був його типовим
представником. Він вважав жінок рівними собі та поважав їхнє право на вільну поведінку в суспільстві. Вважав, що жінка створена не
лише для родини, що вона може і має реалізовувати свої творчі таланти. Зокрема питання нерівності прав чоловіків та жінок Франко
підняв у статті «Жіноча неволя в руських піснях народних». Але феміністичний рух викликав цікавість у Франка не лише в контексті
літератури. Він також підтримував боротьбу жінок за рівність виборчого права.

3.

Цікаві факти
Його твір "Петрії і Довбущуки"
вважається одним із перших
українських детективних
оповідань.
Номінувався на здобуття
Нобелівської премії з
літератури. У 1916 р.
референт Королівської
академії наук мав зробити
доповідь Нобелівському
комітету про вагомість вкладу
українця в літературу. Однак
премію вручають восени і
прижиттєво.
Окрім літератури, Франко мав сильний інтерес до медицини. Він навіть публікував статті з
медичних питань і працював над перекладами наукових праць з цієї галузі. У Франковій родині
культивувалося гасло «У здоровому тілі — здоровий дух», і прикладом для дітей був батько, який,
окрім ранкових водних процедур, до старості вправлявся з гантелями та любив довгі піші походи.
Попри серйозність як літератора, Франко дуже полюбляв ганяти на велосипеді (хоча свого так
ніколи й не придбав), збирати гриби та ходити на рибалку. Вудкою письменник не користувався,
бо полюбляв сітки, які плів власноруч. Ба більше, рибу він міг ловити навіть голими руками. Поет і
письменник просто обожнював блукати лісовими стежками. «В той ліс як часто я літав думками,
коли було нестерпно між людьми» — писав Франко у поемі «Лісова ідилія». Іван Франко був
упевнений, що має надприродний зв’язок зі світом мертвих. Одного разу купив у львівського
антиквара старий рукопис і видав власним коштом як невідому драму Адама Міцкевича. Бо так
йому сказав дух покійного. Хоча в літературознавців немає сумніву, що це текст невідомого
письменника. Річ у тім, що в 52 роки Франко сильно захворів. І лікар відправив його лікуватися в
містечко Ліпік у Хорватії. Не встановивши точного діагнозу, медики лікували Франка препаратами,
що негативно впливали на нервову систему та викликали галюцинації. Більшу частину свого життя
— сорок років — письменник прожив у Львові. Це місто оспіване у його віршах, він був у захваті
від цих вуличок, будинків, сакральних споруд і взагалі його атмосфери, варив відмінну каву, що не
дивно, оскільки Львів — місто дощу та кави. Також любив випити вина, поважав медовуху, але
ніколи не палив. Митець був невибагливий у гастрономічних вподобаннях.
Письменник дуже любив тварин. У підвалі свого особняка Франко тримав кроликів, але найбільше
любив собак, яких у нього було кілька. Франкові собаки любили гавкати, коли їм заманеться. Сусід
Франка, Михайло Грушевський, неодноразово скаржився письменнику на його невихованих
домашніх улюбленців, які не давали ночами поважному професору ані спати, ані працювати.

4.

Особисте життя
Сам Франко писав, що в його житті “тричі являлася любов”. Жінок у нього було значно більше, однак справжні почуття
були лише до трьох. Перше світле юне кохання Франка було до доньки священика Ольги Рошкевич. Спочатку їхні
стосунки подобалися батькам, і ледь не дійшло до офіційних заручин. Однак Франка заарештовують за участь у таємній
соціалістичній організації. І після цього батько Ольги забороняє будь-яке спілкування з Франком. Це не зупинило
дівчину, і вони продовжували зустрічатися таємно. Однак відбувається другий арешт. Зрештою, під тиском батька Ольга
виходить заміж за священика Володимира Озаркевича.
Після розриву з Ольгою, Франко одночасно почав стосунки аж з кількома жінками.
Новими захопленнями письменника стали:
– поетеса Юлія Шнайдер (псевдонім — Уляна Кравченко);
– вчителька, письменниця, громадська діячка Климентина Попович;
– представниця відомого роду Ольга Білинських.
Приблизно у цей же час Франка пов’язували з відомою соціалісткою Анною Павлик.
Однак дівчина йому відмовила.
Другим справжнім коханням Франка дослідники називають Юзефу Дзвонковську. Друге
кохання письменник зустрів у Івано-Франківську. З Франком вона починає листування. І
27-річний письменник вирішує: от вона – жінка, яка має стати його дружиною. Проте в
Юзефи про це була інша думка, і вона відмовляє Франкові. Думки дослідників
розходяться. Частина вважає, що дівчина відмовила через свій вищий соціальний статус.
Інші переконані: через смертельну хворобу.
Третє кохання – шляхтянку і затяту польку Целіну, яку Франко зустрів на пошті. Тут вона
працювала. Письменник безмежно закохався в прекрасну дівчину. Однак абсолютно
безрезультатно! Целіна відверто говорила, що Франко їй не подобається. Вона була в
захваті від брюнетів, а Франко – рудий.

5.

Франкові було вже 30, а він все ніяк не
міг знайти собі дружину. І от він зустрічає
Ольгу Хоружинську, що щиро закохалася
у Франка, який мав жахливу репутацію.
Звісно ж, рідні відмовляли Ольгу як могли.
Але все ж вона одружується з
письменником. Ольга стає вірною опорою
для Франка, допомагає йому у творчості
та спонукає отримати освіту. Жінка
народила чотирьох дітей, та попри це не
залишає громадської діяльності, видає
журнал. Франко ж не кохав свою
дружину.Ольга робила все, що могла,
терпіла злидні, ревнувала Івана до інших
жінок, але тішилася, що саме вона його
половина. У неї все частіше стаються
неврози. Останньою каплею стала смерть
їхнього сина. Ольга потрапляє до
божевільні. Вона навіть не була присутня
на похороні Франка, бо вийшла з лікарні
значно пізніше. Згодом через скульптору
на могилі Франка, Ольгу не змогли навіть
поховати поруч з чоловіком. Її могила
розташована неподалік.

6.

Дякую за увагу

7.

Питання
У якому віці Франко
залишився повною
сиротою?
Як Франко заробляв
гроші ще під час
навчання у школі?
Скільки книг було у
бібліотеці Франка до
кінця його життя?
Як Іван Франко став
першим українським
професійним
політиком?
Яке нововведення
Франко пропонував для
позначення галичан?
Що думав про
українську мову?
Чому наприкінці життя
Франко критикував
ідеї Маркса?
Скільки разів у
житті, за словами
самого Франка,
він відчував
справжнє кохання?
Чи були його
кохання взаємні?
Як Франко
ставився до
фемінізму?
Яке значення мав ліс для
Франка, про що він писав
у своїх творах?
Як у родині Франка
популяризували здоровий
спосіб життя?
Яким був внесок батька
Франка у формування його
здорових звичок?
Який вплив мала хвороба
Франка на його уявлення
про світ?
Як особисті трагедії
вплинули на шлюб Франка
та Хоружинської?
Які обставини погіршили
психічний стан Ольги
Хоружинської?
Як Іван Франко ставився
до своєї дружини Ольги?
Чому не отримав
нобелівську
премію?
Яке місце займали
жінки в житті
Франка?
Як Франко
переживав свої
невдачі в
коханні?