Священна Римська імперія

1.

Священна Римська імперія.
План:
1. Утворення імперії;
2. Економіка та політика;
3. Роздробленість. Натиск на Схід.

2.

Повна назва: Священна Римська імперія германської нації.
Після 843 р. (Верденського договору)
Людовіком Німецьким утворюється
спочатку Східно-Франкське королівство,
з якого згодом формується Німеччина.
На території Німецького королівства
король не мав права передавати владу та
титул у спадок.
Починаючи з 911 р. королів обирали на
виборах, в яких приймали участь
представники вищої знаті.

3.

Першим обраним королем став Генріх І Птахолов (919 - 936 р.).
За його правління пожвавились процеси централізації
держави. Цьому сприяла зовнішня агрессія (ІХ ст. норманів, Х ст. - угорців) проти Німеччини.
У 920 р. він підкорив великі племінні герцогства.
924 р. - зупинив угорський напад та уклав 9-ти річне
перемир'я;
928 - 932 рр. - воював проти лужицьких та полабських
слов'ян;
933 р. - зупинив угорський напад на півдні країни;
934 р. - влаштував вдалий похід на данів.

4.

Політику централізації Генріха І продовжив король Оттон І (936 - 973 рр.)
937 р. приборкав повстання бунтівних герцогів
Баварії, Майнца та Франконії; Приєднав до
королівства Бургундію;
З 946 - 962 р. починає активно приймати участь в
італійських справах;
962 р. - коронований Папою Римським, як імператор
Німеччини, а з 1157 р. держава отримала назву Священна Римська імперія.

5.

В ХІ ст. відбувається пожвавлення
європейської торгівлі і в Німеччині, яка
знаходилась на перехресті торгівельних
маршрутів, починається економічне
піднесення. Великі німецькі міста: Ульм,
Франкфурт, Страсбург, Меммінгем, Любек,
Малин, Майнц стають не тільки великими
торгівельними, а й великими виробничими
центрами.

6.

7.

Обрання імператора залежало від
голосування великих князів імперії, тому,
фактично, це створювало залежність. За яку
імператорам доводилось сплачувати
привілеями та поступками на користь
великих феодалів.
Поступово к ХІІ ст. в руках у курфюрстів
(великих князів) виокремились наступні права:
- виготовлення особистих монет;
- самостійно судити свої підданих;
- збирати податки та мита;
- засновувати нові поселення.
Таке розширення прав феодалів тільки
поглиблювало феодальну роздробленість.

8.

Обрання імператора залежало від
голосування великих князів імперії, тому,
фактично, це створювало залежність. За яку
імператорам доводилось сплачувати
привілеями та поступками на користь
великих феодалів.
Поступово к ХІІ ст. в руках у курфюрстів
(великих князів) виокремились наступні права:
- виготовлення особистих монет;
- самостійно судити свої підданих;
- збирати податки та мита;
- засновувати нові поселення.
Таке розширення прав феодалів тільки
поглиблювало феодальну роздробленість.

9.

Остаточно роздробленість Священної
Римської імперії була в 1356 р. закріплена
«Золотою буллою» імператора Карла
IVЛюксембурга:
• булла узаконювала обрання імператора
колегією семи імперських курфюрстів (князів);
• булла забороняла поділ територій
курфюрств, що ускладнювало процес
«збирання» тому, хто забажав би об'єднати
всі німецькі землі в єдиній державі.
З 1438 р. імперію очолила династія Габсбургів.
Однак подолати роздробленість держави їм
не вдалося.

10.

Окремим напрямком політики Священної Римської імперії були землі на правому березі
р.Ельба.
Drang nach Osten — «Натиск на Схід»
німецька експансіоністська політика, що
сформувалася ще в добу середньовіччя й була
орієнтована на колонізацію східних, переважно
слов'янських, земель.
Ця політика сприяла
розширенню німецьких
володінь на схід,
розповсюдженню
християнства, але в той же
час супроводжувалось
поневоленням та війнами з
місцевим населенням.

11.

Д/з:
Усно:
Переглянути зміст презентації
Письмово:
Написати промову на вибір від:
- ім'я імператора с закликом об'єднання імперії;
- ім'я місцевого феодала с закликом зберегти лицарські
привілеї.