Клінічні прояви психічних захворювань і їх судово-психіатрична оцінка. Тема 3

1.

Тема 3. Клінічні прояви
психічних захворювань і їх
судово-психіатрична оцінка

2.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1.Причини виникнення шизофренії, основні
симптоми та форми.
2.Судово-психіатрична оцінка різних форм
шизофренії.
3.Симптоми, форми та прогноз маніакальнодепресивного психозу.
4.Судово-психіатрична оцінка
різних форм
маніакально-депресивного психозу.
5.Епілепсія, її причини, прояви та діагностика.
6.Судово-психіатрична оцінка епілепсії.

3.

1.Причини виникнення шизофренії,
основні симптоми та форми.

4. Шизофренія

Від грец. σχίζω - розколюю і φρήν - розум; - Психічний
розлад (або група психічних розладів) з поліморфною
симптоматикою, що характеризується поступово
наростаючими змінами особистості (аутизм, емоційне
збіднення, поява дивацтв, іншими негативними
змінами (дисоціація психічної діяльності, розлади
мислення, падіння енергетичного потенціалу) і різними
по
тяжкості
та
вираженості
продуктивними
психопатологічними проявами (афективними, неврозоі психопатоподібними, маячнею, галюцинаторними,
гебефренними, кататонічними).
*

5. Як часто зустрічається шизофренія?

1 людина з 50 (40 мільйонів у всьому
світі).
Протягом року захворює 1 людина
З
10000.
Тільки 50% хворих отримують
лікування.
*

6. Історія розвитку вчення про шизофренію

Захворювання розвивається у
відносно молодому віці,
характеризується хронічним і
прогресуючим перебігом у стан,
що нагадує деменцію («Dementia
praecox»), але не
супроводжується якими-небудь
органічними змінами головного
мозку.
*
Эмиль Крепелин (18561926)

7. Вчені,які внесли вагомий внесок у вивчення шизофренії

Е. Блейлер
Вперше назвав «dementia praecox»,
виділену
Kraepelin
терміном
«шизофренія» (1911);
Эйген Блейлер
(1857-1939)
Вказав на когнітивні порушення,
властиві захворюванню, описавши
їх як «розщеплення» розуму.
К. Шнайдер
Підкреслив роль психотичних
симптомів, таких як галюцинації та
марення, відніс їх до симптомів
«першого рангу» для діагностики
шизофренії.
*
Курт Шнайдер
(1887-1967)

8. ПЕРШІ ОЗНАКИ ШИЗОФРЕНІЇ

* Зміна рис характеру, особистості. Замкнутість. Надходить
нелогічно, робить безглузді вчинки. Зміна інтересів. Поява
нових захоплень. Надмірне захоплення релігією, потойбічним
світом чи філософією, все перераховане на межі фанатизму.
Можуть виникнути ідеї духовного і фізичного оздоровлення,
самовдосконалення. Методики оздоровлення часто власного
винаходу. У такому випадку всі свої спрямовані на особливе
харчування, загартовування, але людина забуває про
допомоги рідним, прибирання та навіть про елементарне
умивання.
* Можливо, навпаки, абсолютна втрата активності,
недієздатність.
* Зміна ставлення до рідних людей і близьким, друзям.
Шизофренія порушує спілкування, яке до хвороби було
прийнятно людині.
*

9.  

Виділяють 3 основні форми шизофренії залежно від типу перебігу хвороби:
* безперервну
* періодичну
* нападоподібно-проградієнтну

10. Симптоми шизофренії (ознаки)

Позитивні симптоми - Ненормальні
судження і думки, марення, галюцинації,
рухові порушення, розлади мислення.
Під час галюцинацій людина чує, бачить,
відчуває або відчуває те, чого не можуть
інші. Найбільш поширеним видом
галюцинацій є «голоси». Хворі кажуть, що
«голоси» можуть наказати їм щось
зробити, коментувати їх, попередити про
небезпеку або розмовляти з ними.
Ще один вид галюцинацій - бачення
предметів або людей, що не існують в
дійсності, а також уявні тактильні відчуття
і нюхові неіснуючі запахи.

11.

Під час марення у людини виникають
зовсім аномальні маячні ідеї. Марення
величі - впевненість у тому, що вони (хворі)
є знаменитої історичної особистістю.
Марення переслідування - уявлення людей з
параноїдною шизофренією про те, що інші
хочуть обдурити їх, намагаються отруїти,
плетуть змови проти них та їхніх близьких
або шпигують за ними.
При розладі мислення людині стає важко
систематизувати свої думки і логічно їх
зв'язати. При затримці мислення він може
раптово зупинитися на середині думки і
пояснити це тим, що у нього начебто
«вийняли думки з голови». При розладі
мислення людина також здатний створити
незрозумілі слова («неологізми»).
При рухових порушеннях у хворих
спостерігаються незграбні, мимовільні і
неузгоджені руху, дивна манірність або
гримаси, це явні ознаки шизофренії.

12.

Негативні симптоми Втрата або зниження здатності планувати,
виражати емоції, висловлюватися. Дані
симптоми іноді помилково приймають за
депресію або прояви ліні. У хворих
спостерігається убога і млява мова,
навіть якщо у них є необхідність
спілкування, а також монотонний голос,
нерухоме вираз обличчя і нездатність
отримувати задоволення від
повсякденного життя.
Когнітивні симптоми
Порушення концентрації уваги, певних
типів пам'яті і керуючих функцій, які
несуть відповідальність за здатність
планувати і організовувати. У хворих
виникають проблеми з «робочою
пам'яттю», тобто вони не здатні
запам'ятати нещодавно отриману
інформацію і застосувати її.

13.

2. Судово-психіатрична оцінка
шизофренічних розладів

14.

У зв'язку з надзвичайною різноманітністю клінічних проявів
шизофренії, надзвичайною складністю встановлення та
кваліфікації окремих психопатологічних явищ в її структурі, а
також оцінки прогнозу це захворювання отримало репутацію
"королеви психіатрії". З цими ж факторами пов'язані основні
особливості й ускладнення при судово-психіатричній експертній
оцінці шизофренії.
У тих випадках, коли клінічна картина психозу і чіткі зміни
особистості (симптоми дефекту) не викликають сумнівів стосовно
діагнозу шизофренії, утруднень при судово-психіатричній оцінці не
виникає. Хворі, що скоюють правопорушення в подібних станах
визнаються неосудними.
Якщо захворювання почалось у період слідства чи під час
перебування в місцях позбавлення волі, то хворі звільняються від
відбування покарання (статті 19, 20, 84 ККУ), хоча щодо
інкримінованого діяння вони можуть вважатися осудними. За
рішенням суду таких хворих направляють на примусове лікування у
відповідні психіатричні заклади.

15.

Свідчення хворих на шизофренію не можуть вважатися
джерелом доказів, а тому такі особи, як правило, не
повинні викликатися для їх отримання. При судовопсихіатричній експертизі свідків і потерпілих, що
страждають на шизофренію, їх здатність брати участь у
попередньому слідстві та при розгляді справи в суді,
правильно сприймати відповідні обставини і давати про
них свідчення повинна оцінюватися з урахуванням
збережених можливостей їх психічної діяльності, а також
залежно від кримінальної ситуації, що була за їх участю.

16.

3. Симптоми, форми та прогноз
маніакально-депресивного психозу.

17.

18. За сучасними даними, в стаціонарах серед хворих з різними нозологічними формами буває від 1,5 до 2 % випадків маніакально-депресивного психо

За сучасними даними, в
стаціонарах серед хворих
з різними нозологічними
формами буває від 1,5 до
2 % випадків
маніакальнодепресивного психозу.
Жінки хворіють в тричотири рази частіше, ніж
чоловіки. Зазвичай
психоз розвивається у
віці від 15 до 25 років,
але трапляються пізні
манії і меланхолії, що
ускладнює їх
розпізнавання.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

4. Судово-психіатрична оцінка різних
форм
маніакально-депресивного
психозу.

27.

Маніакально-депресивний психоз дуже часто є складним в
плані судово-психіатричної оцінки. Складнощі виникають тоді,
коли судовим психіатрам - експертам доводиться визначати
ступінь наявності у хворого афективних (емоційних) розладів.

28.

Хворі маніакально-депресивним психозом у період
між приступами є психічно повноцінними людьми й у
випадку вчинення злочину визнаються осудними.
Але при коротких світлих проміжках з тривалими
хворобливими фазами психозу цих осіб необхідно
розглядати як таких, що страждають на тяжку
психічну
хворобу
з
частими
загостреннями
хворобливого стану, а, отже, визнавати неосудними.
Під час приступу, при симптомах порушення психіки
хворі також визнаються неосудними.

29.

В стані маніакального збудження можуть бути нанесені
образи оточуючим, здійснені агресивні дії, різні незрозумілі
вчинки. У зв’язку з підвищеною сексуальною збудженістю ці
особи можуть здійснювати розпусні дії, прилюдно оголювати
статеві органи, вдаватись до насильства. Поряд із цим
можливо виникнення переверсій (ексгібіціонізм,
гомосексуальні тенденції й т.д.), які були не властиві хворим
раніше і які зникають разом з нападом хвороби. Суспільно
небезпечні діяння, зроблені під час психотичного нападу,
визначають неосудність.

30.

У депресивній фазі маніакально-депресивного
психозу хворі на судово-психіатричну експертизу
потрапляють рідко. Звичайно їх обвинувачують у
злочинній недбалості, халатності, іноді банальних
крадіжках. Їм властиві спроби самогубства або
розширеного самогубства.

31.

5. Епілепсія, її причини, прояви та
діагностика.

32.

Епілепсія —
(від давньогр. ἐπιλαμβά
νειν — «захоплювати,
володіти, вражати»)—
це група
довготривалих невроло
гічних розладів, що
характеризуються
виникненням судомних
нападів.

33.

Епілепсія відома з найдавніших часів. У Давній Греції і Римі епілепсію
пов'язували з чарівництвом і магією і називали "священною
хворобою". Вважалося, що боги насилали цю хворобу на людину, яка
веде неправедне життя. Вже в 400 р. до н. е. Гіппократ написав
перший трактат, присвячений епілепсії "Про священну хворобу".
Найвідоміший лікар стародавності думав, що напади провокуються
сонцем, вітрами і холодом, які змінюють консистенцію мозку. В епоху
середньовіччя епілепсії бояли ся, як невиліковної хвороби, що
передасться через подих хворого під час нападу. Водночас, перед нею
схилялися, позаяк багато великих людей, святі і пророки хворіли на
епілепсію. У наші дні епілепсія - це досить поширене захворювання,
на яке страждає майже 40 млн чоловік в усьому світі.

34.

Епілепсія – хронічна психологічна хвороба, яка протікає
у вигляді:
Нападів: судомних/безсудомних
Психозів
Паталогічної зміни особистості

35.

Види епілепсії:
Вроджена
(причини
виникнення
невідомі)
Набута:
-постравматична;
- Алкоголізм (3-тя
фаза)

36.

Напади бувають судомні і безсудомні.
Найтиповішим є великий судомний напад, йому
передує АУРА.
Види АУР:
СЕНСОРНА
МОТОРНА
ВЕГЕТАТИВНА
ПСИХІЧНА (марення)

37.

Фази великого судомного нападу
1. Втрата свідомості, падіння, крик
2. Тонічні судоми(до 30 сек). Хвилями
підвищується тонус м’язів
3. Клонічні судоми, безсистемні рухи (2.5-3
хв)
4. Епілептична кома

38.

Під час великого
судомного нападу
людина перебуває
у стані клінічної
смерті

39.

Малий (безсудомний) напад
У людини
відключається
свідомість. Вона не
падає, а застигає в
позі. Не пам’ятає про
це нічого

40.

Психози при епілепсії:
Епілептична дистрофія
Несвідоме блукання
Епілептичне буйство

41.

Епілептична дисфорія:
Злісно-дратівливий безпричинний настрій, що
супроводжується болісними відчуттями та
бажанням знищення
(тривалість: 5-10 хв)

42.

Несвідоме блукання:
Супроводжується повною дереалізацією та
деперсоналізацією
(тривалість до декількох місяців)

43.

Епілептичне буйство:
Бажання вбити- рідко; вступає в бійку, дратівливий ,
ненависті нема, бажання руйнувати.

44.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ:
Злопам’ятність
Прискіпливість
Ретроградність
Пунктуальність
Через 20-30 років після розвитку хвороби розвивається слабоумство

45.

6. Судово-психіатрична
епілепсії.
оцінка

46.

Судово-психіатрична експертиза хворих на епілепсію визначається
значною поширеністю цього захворювання серед населення (1-5
випадків на 1000) і головне - особливою вагою правопорушень
(переважно проти особи), які здійснюються такими хворими.
Встановлення діагнозу епілепсії ще не зумовлює однозначної
експертного рішення про неосудність.

47.

Більше того, один і той же хворий, може бути визнаний
як осудним, якщо, наприклад він вчинив злочин в
міжприступному
періоді,
і
неосудним,
якщо
здійснюючи злочин, знаходився в період загострення
захворювання.

48.

Кримінальні дії хворого,
чинені в сутінковому стані,
мають ряд особливостей:
раптовість, безмотивність
злочину, часто неймовірну і
безглузду жорстокість,
нанесення жертві
множинних важких
поранень. Подібний
характер злочину сам по
собі викликає припущення
при сутінковому затемненні
свідомості.

49.

Щодо діянь, здійснених
в сутінковому
затемненні свідомості
(галюцинаторно-маячна
форма, лунатизм, транс)
хворі визнаються
неосудними, оскільки не
усвідомлюють свої дії і
не керують ними.