Сутність професіного розвитку
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення основних термінів
Стаття 3. Управління у сфері професійного розвитку працівників
Стаття 4. Діяльність роботодавців у сфері професійного розвитку працівників
Програма професійного розвитку повинна включати такі пункти:
Стадії професійного становлення особистості (за Е.Ф. Зеєром)
Дякуємо за увагу!
667.89K

samootsinyuvannya_seminar_1

1. Сутність професіного розвитку

Підготували:
Студентки 6 курсу
Групи ПСм1-15-2.0д
Бондарчук Тетяна
Марія Моруга

2.

Професійни
й розвиток
-зростання, становлення,
інтеграція та реалізація в
праці професійно значущих
особистісних якостей і
здібностей, професійних
знань та вмінь фахівця, але
головне – як активне якісне
перетворення ним свого
внутрішнього світу, що має
призвести до принципово
нового його устрою й
способу життєдіяльності –
творчої самореалізації у
професії.

3.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про професійний розвиток
працівників Із змінами і
доповненнями, внесеними
Законом України
від 5 липня 2012 року N 5067VI
Цей Закон визначає
правові,
організаційні та
фінансові засади
функціонування
системи
професійного
розвитку
працівників.

4. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення основних термінів

• атестація працівників – процедура оцінки
професійного рівня працівників
кваліфікаційним вимогам і посадовим
обов'язкам, проведення оцінки їх
професійного рівня;

5.

• професійне навчання працівників - процес
цілеспрямованого формування у
працівників спеціальних знань, розвиток
необхідних навичок та вмінь, що дають
змогу підвищувати продуктивність праці,
максимально якісно виконувати
функціональні обов'язки, освоювати нові
види професійної діяльності, що включає
первинну професійну підготовку,
перепідготовку і підвищення кваліфікації
працівників відповідно до потреб
виробництва;

6.

Стаття 2.
Державна
політика у
сфері
професійног
о розвитку
працівників
Метою державної політики
у сфері професійного
розвитку працівників є
підвищення їх
конкурентоспроможності
відповідно до суспільних
потреб шляхом сприяння
роботодавцю в
ефективному використанні
праці та забезпеченні
досягнення належного
професійного рівня
працівниками.

7. Стаття 3. Управління у сфері професійного розвитку працівників

1. Державне управління у сфері професійного
розвитку працівників здійснюється
центральним органом виконавчої влади у
сфері соціальної політики, центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти і
науки, молоді та спорту, іншими
центральними та місцевими органами
виконавчої
2. Безпосереднє управління у
сфері професійного розвитку
працівників здійснюють
роботодавці шляхом організації
професійного навчання
працівників, їх атестації.

8. Стаття 4. Діяльність роботодавців у сфері професійного розвитку працівників


Основними напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного
розвитку працівників є:
розроблення поточних та перспективних планів професійного навчання
працівників;
визначення видів, форм і методів професійного навчання працівників;
розроблення та виконання робочих навчальних планів і програм професійного
навчання працівників;
організація професійного навчання працівників;
добір педагогічних кадрів та фахівців для проведення професійного навчання
працівників безпосередньо у роботодавця;
ведення первинного та статистичного обліку кількості працівників, зокрема
тих, які пройшли професійне навчання;
стимулювання професійного зростання працівників;
забезпечення підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у
роботодавця або в навчальних закладах, як правило, не рідше ніж один раз на
п'ять років;
визначення періодичності атестації працівників та організація її проведення;
проведення аналізу результатів атестації та здійснення заходів щодо
підвищення професійного рівня працівників.

9.

• Розділ II. ПРОФЕСІЙНЕ
НАВЧАННЯ
ПРАЦІВНИКІВ
• Стаття 6. Організація
професійного
навчання працівників
• Роботодавці можуть
здійснювати
формальне і
неформальне
професійне навчання
працівників.

10.

Не формальне професійне навчання працівників –
набуття
працівниками
професійних знань, умінь і навичок,
не регламентоване місцем набуття,
строком та формою навчання;
формальне професійне
навчання працівників - набуття
працівниками професійних знань,
умінь і навичок у навчальному
закладі або безпосередньо у
роботодавця відповідно до вимог
державних стандартів освіти, за
результатами якого видається
документ про освіту
встановленого зразка.

11.


Формальне професійне навчання працівників робітничим професіям
включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися
безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних
умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах,
в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій
належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і
може організовуватися на договірних умовах у вищих навчальних
закладах.
• За результатами формального професійного навчання працівникові
видається документ про освіту встановленого зразка.

12.

• Неформальне професійне навчання
працівників здійснюється за їх згодою
безпосередньо у роботодавця згідно з
рішенням роботодавця за рахунок його
коштів з урахуванням потреб власної
господарської чи іншої діяльності.

13. Програма професійного розвитку повинна включати такі пункти:

Формування готовності до змін
Для того щоб почати новий життєвий етап необхідно
здійснити ревізію минулого і сьогодення: а саме
позбутися почуття провини, страхів, переглянути своє
ставлення до неприємностей, невдач і життєвим
помилок. Налаштуватися на «успіх» і «везіння» в
досягненні бажаних результатів.

14.

• Кар’єрний ріст включає вступ
до аспірантури, здобуття
практичного досвіду роботи
психологом, підвищення
кваліфікації.
• Психічний розвиток полягає
в розвитку інтелекту, пам’яті,
сили волі. Важливим є
розвиток творчих здібностей,
їх корекція полягає у подоланні стеретипів у
розв’язанні життєвих завдань.

15.

• Робота з часом (взаємопереходи:
минуле-сучасне-вічність) від
повсякденності до неповсякденності,
творення щасливої
неповсякденності.
• Соціально-професійний розвиток
• Розвиток професійної компетентності
психолога. Збільшення багажу знань
з психології, читання і слухання
лекцій відомих психологів

16.

• Розвиток професійної самосвідомості:
підтримка альтруїстичної і гуманістичної
позиції, глибинна налаштованісь на
допомогу іншим людям, усвідомлення
норм, правил, моделі професії, формування
професійного кредо; співвіднесення себе з
деяким професійним еталоном.

17. Стадії професійного становлення особистості (за Е.Ф. Зеєром)

Стадії професійного становлення
особистості (за Е.Ф. Зеєром)
Назва стадії
Основні психологічні новотвори стадії
Аморфна оптація (0-12 років)
Професійно орієнтовані інтереси і схильності
Оптація (12-16 років)
Професійні наміри, вибір шляху професійної освіти і професійної підготовки, учбовопрофесійне самовизначення
Професійна підготовка (16-23 років)
Професійна підготовленість, професійне самовизначення, готовність до самостійної праці
Професійна адаптація (18-25 років)
Освоєння нової соціальної ролі, досвіду самостійного виконання професійної діяльності,
професійно важливі якості
Первинна професіоналізація
Професійна позиція, інтегративні професійно значимі констеляції, індивідуальний стиль
діяльності. Кваліфікована праця
Вторинна професіоналізація
Професійний менталітет, ідентифікація з професійним співтовариством, професійна
мобільність, корпоративність, гнучкий стиль діяльності, висококваліфікована діяльність
Професійна майстерність
Творча професійна діяльність, рухливі інтегративні психологічні новотвори, само проектування
своєї діяльності і кар'єри, вершина (акме) професійного розвитку

18.

19. Дякуємо за увагу!

English     Русский Rules