Мадуромікоз

1.

МАДУРОМІКОЗ
Данилець Данііл 12113

2.

■ Мадуромікоз — хронічне
інфекційне захворювання
шкіри, підшкірних тканин і
кісток, що характеризується
утворенням вузлів і свищів.
■
• Зустрічається переважно у
тропічних регіонах і вражає
людей, які часто контактують
з ґрунтом.
■
• Основні збудники —
грибки (еуміцети)

3.

Основні збудники
■ Madurella mycetomatis і Madurella grisea — темно забарвлені грибки, які є
основними причинами мадуромікозу.
■
• Pseudallescheria boydii — ще один вид грибка, що викликає
мадуромікоз, утворюючи світлі колонії.

4.

Мікроморфологія
■ Мають тонкі гіфи, часто сильно пігментовані (особливо у M.mycetomatis, де
вони темно-коричневі або чорні), розгалужуються і формують густий
міцелій, що проникає в тканини хазяїна.
■ Гриби формують конідії, які розвиваються на кінцях гіф і можуть бути
темними у M. mycetomatis і світлішими у M. grisea. Спори овальні або
сферичні.
■ В уражених тканинах формуються чорні гранули, що складаються з
грибкових клітин, оточених імунними клітинами та фібрином, що є
діагностичною ознакою.
■ Колонії M. mycetomatis чорні або темно-коричневі, з розвиненим міцелієм,
тоді як M. grisea утворює світліші колонії.

5.

Патогенез грибкових збудників
■ Після проникнення грибка через шкіру він поступово розростається в
підшкірних тканинах. На початкових етапах утворюються підшкірні вузли, які
з часом прогресують до свищів. Організм намагається ізолювати грибок, що
призводить до хронічного запалення і формування фіброзних тканин
навколо ураження.

6.

Симптоми
■
• Початкові симптоми:
поява невеликих безболісних
вузлів, зазвичай на стопах.
■
• Прогресування: вузли
збільшуються,
розм’якшуються, з них можуть
виділятися гранули та гній.
■
• Пізні стадії: поширення
інфекції вглиб, ураження
м’язів та кісток, що
призводить до деформацій .

7.

Діагностика
■
• Мікроскопія та культуральне дослідження виділень для ідентифікації
виду грибка.
■
• Біопсія уражених тканин дозволяє виявити гранули та визначити їхній
колір і структуру.
■
• Рентгенографія: необхідна для оцінки ступеня ураження кісток на пізніх
стадіях .

8.

Лікування та Профілактика
•Протигрибкові препарати:
Ітраконазол і амфотерицин В
— основні препарати, які
ефективні проти грибкових
збудників.
•Хірургічне лікування:
видалення уражених ділянок у
разі значного поширення
інфекції.
•Тривале лікування (місяці
або навіть роки) може бути
необхідним для повного
усунення інфекції .
• Захисне взуття та
уникнення контакту з
ґрунтом без належного
захисту.
• Обробка та очищення ран
для зниження ризику
проникнення грибкових
збудників.
• Підвищення обізнаності в
зонах ризику про методи
профілактики.